23-26 червня в Будинку кіно Жіночий фестиваль «Я не така»

Громадська організація «Перезавантаження» у партнерстві з БФ Nova Ukraine, БФ Дар та Національною Спілкою кінематографістів України представляє та щиро запрошує вас з 23 по 26 червня в Будинок кіно на Жіночий фестиваль «Я не така».

Вхід на всі події фестивалю ВІЛЬНИЙ

У програмі:

23 червня о 17:30

Відкриття фестивалю

Зустріч з режисеркою, сценаристкою, фотографинею, громадською діячкою Ольгою Онишко (Україна-США)

Фрагменти фільмів. Діалог з глядачем. Q&A

Ведуча вечора – Анжеліка Рудницька

У фойє:

Виставка фотографій «Це все про неї»

Перфоманс

Автограф-сесія

Рress wall

24 червня о 18:30

Вечір двох зірок

Зірка театру і кіно Римма Зюбіна | Зірка фронту, командир підрозділу Юлія «Ураган» Воборнікова

Вірші. Проза. Спогади. Спілкування з глядачем. Q&A

25 червня о 18:30

Показ фільму «Лишайся онлайн» (Україна, 2024), режисер Єва Стрельнікова

Зустріч з творчою групою.  Q&A 

26 червня о 18:30

Програма короткометражних фільмів молодих українських режисерок

«Тіло»,  режисер  Кіра Тріпульська    (Україна, Чехія; 13ʼ, 2024)

«Маші скоро 20»,  режисер  Маша Федорченко    (Україна, 5ʼ, 2023)

«Захоплений дім»,  режисер  Анна Гончарова   (Україна, 17ʼ, 2024)

«Paradox»,  режисер  Марія Татаринова      (Україна, Чехія; 36ʼ, 2023)

«Чорнозем»,  режисер Злата Вересняк   (Україна, Польща, 12ʼ, 2023)

«Сила тяжіння»,  режисер  Ксенія Беркута   (Україна, 11ʼ, 2023)

Зустріч з режисерками.   Q&A

Довідки за телефоном +38 067 446 17 87

Проєкт створений, щоб осмислити роль і місце жінки в сучасних українських реаліях, щоб висловити свою позицію та привернути увагу громадськості до питань, що з якихось причин не можуть бути сформульовані поза кінематографом.

Кожен показ фільму супроводжуватиметься Q&A на тему, порушену в картині, разом з кінокритиками і творцями стрічки.

Тема фестивалю якнайкраще сформульована гостею, режисеркою Ольгою Онишко:

«Останні десять років я кожного ранку гуляю густим первозданним лісом , якому мабуть більше років, ніж американській демократії. Тут шумить річка і водяться змії і різна живність, тут буває затишно як в раю, а буває і страшно, як в фільмі жахів. Кожного квітня, коли ліс оживає з приходом весни, тут зацвітає білим дрібним цвітом rosa kanina – лісова троянда, яка цвіте аж до пізньої осені. Ця “собача” ружа перетворює ліс зі страшилки на диво Господнє і рай, в якому не страшно.

Я на це звернула вперше увагу, коли прибігла туди плакати в 2013 року після дзвонка мами, яка сказала, що на Майдані побили студентів, а дівчат пластунок міліція тягнула за волосся. На той час я уже відзняла Три Історїї Галичини і була в роздумах над наступним проектом. У тому лісі я подумала, що присутність Жінки Звичайної “на сцені життя” наповнює життя іншими сенсами, ніж просто законом джунглів: де виживає той, в кого зуби гостріші, і що, власне, це і є те, що відрізняє нас від нашого агресивного сусіда і його суспільно-патріархального устрою в найгіршому розумінні цього поняття.

Відтоді (вже усвідомлено) я зрозуміла: Вся моя робота буде присвячена Жінці Звичайній. Тій, яка дає життя. Тій, яка бере на себе тягар вбереження життя. Тій, яка, як і Мати Марія, прийме в останні обійми тіло свого розп’ятого сина і встоїть, щоб стати дороговказом світла і захистом добра».

Читайте також:

Найкращі українські фільми 2023 року

Підтримайте Україну:

• фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
• фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
• Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
• дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt