Актори, що перевершили своїх попередників у виконанні культових образів
Іноді здається, що виконання певних ролей вже просто не перевершити. Особливо коли досвідчені актори демонструють клас, а сам фільм стає культовим. Одне доповнює інше, і цю довершену картину просто не вдасться досягти нікому і ніколи, що вже казати про перевершити… або все ж таки це можливо?
Сьогодні ми згадаємо 7 випадків, коли неможливе стало можливим, і актори змогли перевершити своїх попередників у культових образах (або принаймні зіграти з ними на рівних, адже ми розуміємо, що у сприйнятті багато суб’єктивного).
Джокер
Оригінал: Джек Ніколсон
Звісно, це умовний оригінал, адже Джокера на екрані глядачі бачили і до цього. Але саме Ніколсон зробив цей образ культовим. Ніхто навіть і не замислювався над тим, що хтось може наблизитись до його геніального виконання, аж поки…
Послідовник: Гіт Леджер
Перевершити Ніколсона? У ролі Джокера? У фільмі Тіма Бартона? Тільки навіжений може розраховувати на подібне. Та й хто цей Гіт Леджер такий взагалі? Як ви можете порівнювати? Де Ніколсон і де Леджер? І ще декілька десятків аналогічних зневажливих запитань, які миттєво вщухли після прем’єри “Темного лицаря”. Бо ніхто не очікував подібного занурення у роль в фільмі за коміксами. Крім того, контраст з виконанням Ніколсона вийшов надто разючим: якщо Джек грає майже комедійну роль, нехай і з драматичним кримінальним та психопатичним підґрунтям, то Леджер видає психопата рівня “Мовчання ягнят” та “Сяйво” з тим самим Ніколсоном, нехай і рясно приправленого чорним гумором (подивіться “Бетмена” Бартона зараз, ви не повірите, наскільки Джокер у ньому комічний, він хіба що водевіль не виконує).
Тому коли мова зайшла про нового Джокера після “ери Леджера” (яку ніхто не вважав можливою за часів “ери Ніколсона”), то знов посипалися десятки зневажливих запитань, які ми вже згадували вище. Бо “неможливо зробити це на рівні Леджера”. І що було далі?
Все вірно.
Послідовник: Хоакін Фенікс
Хто ж міг подумати, що подібне знов станеться? Більш того, Джокер від Фенікса ніби зійшов зі сторінок реальної кримінальної хроніки. Просто психопат сучасного мегаполісу, який був схиблений через власні комплекси та жагу популярності. Але якщо більшість подібних екземплярів залишаються нікому не відомими, то цей взяв до рук зброю. Далі ви пам’ятаєте.
Були серйозні надії і на Джокера від Джареда Лето, але “Загін самогубців” не дав йому простору, щоб розкрити образ. Мабуть, цікавіше він виглядав у цій ролі у невеличкій сцені у фіналі Снайдеркату (власне, ця сцена взагалі виглядала краще за весь фільм Снайдера). Але оскільки повернення Снайдерверсу поки що не очікується, сподіватися на новий перформанс від Джареда, мабуть, не варто.
Вільям Баскервільський
Оригінал: Шон Коннері
Умберто Еко не сподобався фільм за його книгою “Ім’я рози”. Втім, гадаємо, йому повинен був сподобатись Шон Коннері у ролі головного героя, ченця-детектива, середньовічного Шерлока Голмса – Вільяма Баскервільського. Сплав мудрості та врівноваженості ніби створено для того, щоб його зображував Коннері. Його дует із зовсім ще юним тоді Крістіаном Слейтером – типова гра на контрасті, яка лише підкреслює те, наскільки виважений цей досвідчений чернець. Хіба хтось міг би підійти до виконання ролі з такою саме харизматичністю та спокоєм?
Послідовник: Джон Туртурро
Коли було створено серіал “Ім’я рози” за тією ж книгою, було відчуття, що всі зусилля авторів даремні: цю історію вже бачили, а про виконавця головної ролі якось було незручно і говорити. Бо знов-таки, хто може перевершити сера Коннері? Але формат серіалу дав більше простору для розкриття персонажів та впевненої побудови сюжетних ліній, а виконавець головної ролі не намагався копіювати чи наслідувати свого шотландського колегу. Туртурро також зіграв мудрість і виваженість, але по-своєму. І якщо не перевершив попередника, то принаймні продемонстрував дійсно потужний перформанс.
Джеймс Бонд
Оригінал: Шон Коннері
Якщо продовжувати лінію “хто може наблизитись до Шона Коннері”, то звісно на думку спадає інший культовий образ – спецагента 007 на службі Її Величності, Джеймса Бонда. І хоча багато хто буде вперто твердити, що сер Шон єдиний і неповторний, недосяжний, навіки номер один, ми розуміємо, що якщо не звертати уваги на мантру “раніше було краще”, то можна знайти і інші достойні перформанси.
Послідовник: Денієл Крейґ
Можна було б навести і інші приклади, але саме випадок Денієла Крейґа є найбільш показовим. Спочатку всі ненавиділи його у цій ролі. Казали, що це сантехник, а не аристократичний шпигун. Що більшого неспівпадіння ролі і її виконавця неможливо вигадати. Що це тупикова гілка розвитку франшизи. А потім всі зрозуміли, що нові, більш жорсткі, часи потребують нового Бонда. Більш жорсткого, реалістичного, брутального – і разом з тим, так, менш аристократичного. Більш тендітного всередині, адже тепер це не незламна машина для зваблення, як було в 60-х, а жива людина з почуттями. І з усім цим блискуче впорався Денієл Крейґ.
Лісбет Саландер
Оригінал: Нумі Рапас
Для Нумі Рапас ця роль стала справжнім проривом, і зрозуміло чому. Крім того, що шведський фільм “Дівчина з татуюванням дракона” став справжнім хітом, сама роль ніби була написана спеціально для акторки (хоча, звісно, це було не так, адже це екранізація книги). Образ самої Рапас важко відокремити від того, що ми бачимо на екрані. Дивакувата хакерка, емоціональна і вразлива, але здатна чинити опір та завдавати страшного болю – це ніби альтер-его самої Нумі, адже занурення в характер її героїні абсолютно повне.
Послідовник: Руні Мара
Але і Руні Мара надто хороша акторка, щоб підійти до виконання такої ролі не з повною відповідальністю за результат. Тому ми бачимо настільки ж нелюдиму пустельницю, вразливу, але небезпечну. І так само як і фільм Фінчера не надто програє скандинавській екранізації, так і виконання від Мара навряд чи сильно відстає шведської колеги.
Супермен
Оригінал: Крістофер Рів
Крістофер Рів – еталонний Супермен. І це незважаючи на те, що фільму за його участю вже надто багато років, і деякі речі суто візуально виглядають досить дивакувато. Але до гри актора немає жодних питань: він першим показав Кларка Кента та Супермена і, мабуть, зробив це настільки довершено, що всі наступні численні спроби виглядали апріорі гіршими.
Послідовник: Генрі Кавілл
Аж поки не з’явився Генрі Кавілл і не нагадав, що ніщо не триває вічно. Навіть уявлення про довершене виконання культової ролі. Адже він виглядає так, ніби народився грати Супермена.
Бетмен
Оригінал: Майкл Кітон
Якщо продовжувати лінію супергероїв, які приховують свою справжню особистість, то тут також довгий час був свій еталон, який, здавалося, залишиться неперевершеним. Адже ані Вел Кілмер, ані Джордж Клуні навіть не наблизились до його рівня відповідності образу Брюса Вейна, при всій повазі до цих дуже хороших акторів.
Послідовник: Крістіан Бейл
Але Крістіану Бейлу вдалося це змінити. Він, так само як і Кітон, зосередився на драмі всередині Брюса Вейна: чи справді він допомагає людям своїми нічними подвигами, або навпаки, робить тільки гірше; а головне, чи допомагає йому самому ця боротьба, або робить тріщини в його пошарпаній психіці ще глибшими. І оскільки Бейл – актор топ-класу, він перевтілився в ексцентричного мільярдера з тим самим ступенем завзятості, як він робить завжди. Результат – новий довершений Бетмен.
Послідовник: Роберт Паттінсон
Наступним достойним послідовником став (для багатьох неочікувано) Роберт Паттінсон. І справа не в нуарному оточенні його похмурої постаті. Боротьба всередині Брюса Вейна у цьому випадку дісталась точки якогось майже депресивного надлому. Кітон мучився через неможливість помститися за батьків та сумнівну цінність методів нічного месника; Бейл переживав через відчуття безсилля перед злом цього світу та самим собою справжнім; а Паттінсону, здається, завдає болю буквально все навколо. Він сумнівається у собі і всьому світі, він не довіряє ані власному досвіду, ані інтуїції, він навряд чи може оцінити хоча б те, чи досяг він перемоги, або знов програв. І виглядає цей його стан максимально органічно.
Ганнібал Лектер
Оригінал: Браян Кокс
Коли мова заходить про Лектера, багатьом глядачам здається, що Ентоні Гопкінса варто розглядати саме як оригінального виконавця цієї ролі. У певному сенсі це так і є, адже саме він зробив цю роль культовою – і саме після “Мовчання ягнят” глядачі дізналися про історію Ганнібала Лектера.
Але ще до того, у 1986 році вийшов фільм режисера Майкла Манна за книгою “Червоний дракон”, у якому Лектер вперше з’явився на екрані – “Мисливець на людей”. І головну роль у ньому зіграв Браян Кокс, найбільш відомий зараз за роллю голови сім’ї у блискучому серіалі “Спадщина”.
Послідовник: Ентоні Гопкінс
Але перша поява витонченого маніяка не викликала настільки широкого резонансу, як “Мовчання ягнят” (хоча, як з багатьма недооціненими роботами, пізніше вона також стала культовою у вузьких колах поціновувачів жанру). Ентоні Гопкінс отримав Оскар (а фільм отримав ще чотири – найкращий фільм, режисура, сценарій та головна жіноча роль), а глядачі – один з найстрашніших образів вбивці у сучасному кіно.
Послідовник: Мадс Міккельсен
І коли вже здавалося, що ось вона, довершеність, зявився серіал “Ганнібал”, у якому справу Гопкінса продовжив неймовірний Мадс Міккельсен. Справа не в тому, перевершив він сера Ентоні чи ні. Він додав до добре відомого образу нові риси, і тепер вже уявити всесвіт Ганнібала Лектера без цього чарівного данця просто неможливо.
Якщо вам подобається те, про що ми пишемо, підтримайте наш сайт
Читайте також:
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
