Земля дає здачі. Рецензія на фільм “Трансформери: Час звіроботів”

07.06.2023 Рецензія

Максимали, максимізуйтеся!
Оптимус Праймал

В прокат вийшла сьома частина франшизи за відомими іграшками компанії Hasbro – «Трансформери: Час звіроботів» (Transformers: Rise Of The Beasts) під продюсерським оком «батька серії» Майкла Бея. Режисерське крісло замість Бея, який відійшов від зйомок після стрічки 2017 року, зайняв Стівен Кейпл-молодший. Для нього це лише третій повний метр після «Землі» та «Крід II: Спадок Роккі Бальбоа». За сценарій відповідав Джобі Гарольд на чиєму рахунку сюжети до серіалу «Обі-Ван Кенобі», «Армії мерців» Зака Снайдера та «Король Артур: Легенда меча» Гая Річі.

Історія спирається на серію Beast Wars, в якій Hasbro додали до звичних автоботів та десептиконів ще й максималів, які приймають форму тварин: носорога, горили, сокола, ягуара тощо. Дія стрічки відбувається у 90-х, себто це сиквел спінофа «Бамблбі» 2018 року та приквел до серії «Трансформери», яка стартувала на великих екранах у далекому 2007 році.

Автоботи на чолі з Оптимусом Праймом, що застрягли на Землі, отримують шанс повернутися на свій рідний Кібертрон завдяки міжгалактичному ключу, який, виявляється, весь цей час був захований в Перу. От тільки за цим же артефактом полює темне божество світу трансформерів Юнікрон, що здатен поїдати цілі планети. На пошуки ключа він відправляє свою армію Предаконів й Терорконів, а полем бою вкотре виступить Земля.

Якщо ви бачили бодай один з фільмів серії, сюжет фільму «Трансформери: Час звіроботів» не запропонує вам жодних сюрпризів. Щоб знайти ключ і перемогти Юнікрона автоботам доведеться об’єднати зусилля з людьми, до чого Оптимус Прайм ще не звик, бо ж це приквел, пам’ятаєте?

Трансформери Час звіроботів

Головними людськими героями стають представники нижчих класів: афроамериканська археологиня-стажерка та безробітний механік латинос, в якого ще й молодший брат хворіє, а мама зашивається на роботі. Цілком архетипічні «Давиди», ціль яких – викликати у вас співпереживання, коли вони битимуться з «Голіафом».

До честі Джобі Гарольда треба відмітити, що він наситив фільм різноплановими локаціями та пригодами. Тут вам і пошуки артефакту у стилі Індіани Джонса на тлі південноамериканського карнавалу, і поліцейські погоні у Нью-Йорку, і автомобільні перестрілки, як у «Форсажі». Звісно, не обійшлося й без традиційного конекту між людиною та автоботом. Цього разу «солодкою парочкою» стали головний герой Ной Діаз (Ентоні Рамос з фільму «На висотах Нью-Йорка») та Міраж.

Трансформери Час звіроботів

Півтори години фільму вдається добре балансувати пригоди людей та машин, видавати пристойний екшн і не впадати в банальність. Не в останню чергу завдяки невеликому масштабу та якісним бійкам невеликих загонів автоботів, максималів та слуг Юнікрона. Проте ближче до фіналу автори традиційно відкидають будь-яку логіку і запускають на арену весь наявний CGI-зоопарк, щоб показати епічну й беззмістовну битву, яку ще й перебивають банальні трагічні сцени та примітивні діалоги.

Трансформери Час звіроботів

Фільм «Трансформери: Час звіроботів» вийшов цілком у дусі приквелу «Бамблбі» 2018 року, який вдало грає на гуморі взаємодії людей та машин, може розважити якісним екшном та спецефектами, проте абсолютно не здатен відійти від закладеної 15 років тому формули побудови сюжету. Це все ще абсолютно дитяче кіно, яке претендує на дорослий масштаб. Проте для 200-мільйонного блокбастера цього вже недостатньо, про що свідчать касові збори серії, які стабільно знижуються впродовж трьох останніх стрічок.

Дмитро Сидоренко

Трансформери Час звіроботів