Гуртом і тітку легше бити. Рецензія на фільм “Синій Жук”

18.08.2023 Рецензія

Віднайди біль у своєму серці і перетвори його на міць.
Нана Рейєс

У світовий прокат вийшов новий кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle) – чотирнадцята стрічка розширеного кіновсесвіту DC і передостання перед його перезавантаженням під проводом Джеймса Ґанна.

Синій Жук – непростий персонаж, адже пережив три реінкарнації у трьох різних видавців. У 1939 році його вигадав Чарльз Войткоскі для Fox Comics. Звали героя тоді Ден Гаррет, суперсили він отримав від вітамінів, проте сольного коміксу не мав.

Перша реінкарнація героя відбулася під крилом Charlton Comics. Тут героя назвали Тед Корд, суперсил він не мав, а був аналогом Бетмена – тобто розумним і багатим винахідником. Від Charlton Comics герой перейшов у всесвіт DC, де дослужився до учасника Ліги Справедливості, а потім загинув.

Натомість з’явився третій Синій Жук – тінейджер Хайме Рейєс, який отримав суперсилу від священного скарабея. Сила ця полягає у тому, що позаземний прилад у вигляді жука інтегрувався в його тіло і у момент небезпеки покриває тіло хазяїна енергетичним костюмом. Вийшло щось середнє між костюмом Залізної людини з власним штучним інтелектом і симбіотом із Венома із власним характером.

кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle)

Запам’ятали все? А тепер можете забути, бо сценарист Гарет Даннет-Алкосер вирішив майже не розповідати глядачам передісторію героя коміксів, натомість присвятив екранний час драмі мексиканців, з яких походить головний герой. Для Даннета-Алкосера це лише другий екранізований сценарій у повному метрі, першим був прохідний кримінальний екшн «Міс Куля». Не надто досвідченим є і режисер Анхель Мануель Сото, для якого це третій повнометражний фільм у кар’єрі.

Отже Хайме у стрічці 22 роки. Він щойно повернувся з Ґотемського коледжу, де вивчав юриспруденцію, у своє рідне місто Палмера (списане з Маямі). Тут на героя чекає велика мексиканська родина – батько й мати, сестра, бабуся і пришелепкуватий дядечко, котрий живе з ними.

кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle)

Палмера – місто контрастів, колишні старі квартали національних меншин поступово поглинає діловий центр, який розширюється завдяки експансії корпорації Корд (так, компанії другого Синього Жука, аналог Вейн Інтерпрайзес). Корпорацією керує Вікторія Корд, сестра Теда Корда, яку зіграла Сьюзан Серендон. Хоча де-юре компанія належить не їй, а її племінниці Дженні (Бруна Маркезіні), бо саме своїй дочці Корд довірив продовжувати справу. Натомість Вікторія без особливих проблем відібрала керівні функції у Дженні і задумала перетворити корпорацію на виробника зброї. Флагманський проєкт Корд – бойові костюми, для створення яких і потрібен позаземний скарабей.

Та на шляху амбітним планам Вікторії стає не лише її вперта племінниця Дженні, але і випускник юрфаку Хайме, котрий приходить в Корд в пошуках роботи. Він би й носа не поткнув у даунтаун, якби його сім’ї не грозило виселення через борги за комуналку перед корпорацією Корд.

Історія дуже банальна. Хайме випадково отримує скарабея, той з’єднується з його тілом, і в Палмера Сіті з’являється новий Синій Жук. Звичайно, лише після того, як хлопчина навчиться керувати костюмом, попередньо пошкодивши декілька будинків, міст і автобус, який він ефектно розрізає навпіл у слоу-мо прямо з пасажирами на борту.

кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle)

Історія могла б вийти і більш цікавою, якби Даннет-Алкосер приділив більше уваги перипетіям родини Корд, аби показати глибше протистояння Вікторії Корд, котра уособлює в собі американську темну сторону мілітаризму та імперіалізму заради захисту демократії, та Дженні Корд, що несе в собі світло пізнання і доброти нового покоління, вихованого у достатку і з повною свободою самоідентифікації. Не завадило б і розповісти, що ж сталося з попереднім Синім Жуком – Тедом Кордом.

Натомість сценарист написав фільм, в центрі якого – латиноамериканська сім’я з її цінностями та проблемами. Тільки це не якась глибока драма з Санденсу про те, як корпорація наступає на етнічні меншини і отримує відсіч, а пустопорожня демагогія у стилі «Форсажу». Вдвічі смішніше вийшло у нашому прокаті, де ворога Синього Жука озвучив той же голос, що і Домініка Торетто. І якщо у «Форсажі» він пафосно виголошує промови про цінність сім’ї, то у «Синьому Жуку», навпаки, повчає Хайме, що його прив’язаність до рідних – це слабкість.

кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle)

Фільм «Синій Жук» вийшов незрозумілим міксом супергеройського кіно і драми про латиноамериканців, що опираються джентрифікації. З точки зору екшну та графіки – все на рівні, і спостерігати за битвами Синього жука цікаво. У той же час надмірна зосередженість на сімейних цінностях, постійно повторювані банальні й пафосні розмови героїв розтягують стрічку і роблять її нудною. Warner Bros. вирішила зіграти в інклюзивність і віддати кіно про нового героя латиноамериканській команді, чим, напевне, покращила свою карму, проте напевне вчергове провалиться в прокаті. Як тут не згадати, що першочергово фільм планувався лише для цифрового релізу на сервісі Мах.

Проте хоронити Синього Жука зарано, Джеймс Ґанн заявив, що хоч дане кіно максимально відірване від кіновсесвіту DC, він планує залучити героя у перезапущену франшизу. Тож дочекайтеся сцени після титрів.

Дмитро Сидоренко

кінокомікс «Синій Жук» (Blue Beetle)