«Мортал Комбат ІІ» (Mortal Kombat ІІ) – це чергова кіноадаптація однойменної франшизи, що стартувала у 1992 році з аркадної відеогри, створеної Едом Буном і Джоном Тобіасом із Midway Games, і розвинулася до масштабів мультимільярдного бізнесу, що включає десятки відеоігор, коміксів, анімаційних фільмів та має величезну фан-базу по всьому світу. При цьому серія налічує на сьогодні лише чотири повнометражні фільми: дві стрічки з 1990-х, зняті Полом В.С. Андерсоном та Джоном Леонетті, та дві сучасні адаптації Саймона Макквойда.
Попередня частина вийшла у 2021 році і стала пробою пера у великому кіно для Макквойда. Продовження мало вийти восени 2025-го, проте Warner Bros. перенесла реліз на весну 2026-го, щоб збільшити шанси на хороші збори, як у літніх блокбастерів. Зважаючи, що попередня стрічка вийшла у розпал пандемії і за бюджету 55 мільйонів доларів окупила себе лише після переходу з кінотеатрів на стримінги, продовження вартістю 68 мільйонів напевне стане останнім шансом для ребуту франшизи. У разі фінансового провалу про фільми серії «Мортал Комбат» можна буде забути ще на десятиліття.
Сюжет «Мортал Комбат ІІ», як і в усіх попередніх стрічках, відверто дурнуватий. За лором гри мультивсесвіт перебуває в рівновазі завдяки богам, які не дозволяють світам захоплювати інші у традиційний спосіб. Тому єдина можливість розширити свої володіння – не велика армія, а вишкіл поодиноких бійців із надздібностями. Адже лише перемога у турнірі найсильніших бійців двох світів відкриває дорогу завойовникам. Причому перемогти треба не один раз, а десять турнірів поспіль, і тоді переможцю відходить інший світ.
Саме цим і займається імператор Зовнішнього світу Шао Кан, який у пролозі фільму завойовує Еденію і насильно удочеряє місцеву принцесу Кітану. Наступною ціллю для нього стає Земне Царство. Як і в оригінальному фільмі, глядач одразу опиняється на старті фінального – десятого – турніру. Тобто на кону стоїть існування Землі, не менше.
Але про ці перипетії можна забути, бо хоч вони й потрібні для розуміння того, чому купа персонажів постійно змінює табори, але прописані вони так поверхнево, що позіхати хочеться. Бісять і пафосні діалоги героїв, які на повному серйозі вдають, що розуміють усю цю нісенітницю про турніри між світами. Так і хочеться крикнути їм: «Ау, ви, як і ми, сюди прийшли виключно заради бійок!». В принципі, від сценариста «Ґодзілли і Конґа: Нової імперії» та «Фантастичної четвірки» 2015 року Джеремі Слейтера очікувати чогось проривного було й не варто.
Окрім клішованого сюжету, стрічка «Мортал Комбат ІІ» також страждає від повторного використання одних і тих самих персонажів. Знову спостерігати за стражданнями Джонні Кейджа, який був крутим спортсменом, а став підстаркуватою зіркою бойовиків класу Б, або за принцесою Кітаною, яка зростає як донька загарбника, котрий вбив її батька і погрозами та темною магією змусив її матір вийти за нього, немає жодних сил. Серйозно, за десятиліття в серії набралося стільки різних персонажів, а Ед Бун та Джон Тобіас продовжують по колу розповідати історії одних і тих же героїв, як-от своїх улюблених Скорпіона та Саб-Зіро, який після смерті стає Нуб Сейботом, але від цього вже все одно зуби зводить.
Ситуацію дещо виправляють екшн і гумор – два прийоми, які хоч якось вдалися авторам. Бійки справді поставлені якісно, їх багато, вони різноманітні і непогано зняті, а також сповнені фан-сервісу. Фаталіті поменшало, зате градус брутальності зріс навіть порівняно з попередньою частиною. «Мортал Комбат ІІ» – це дійсно кіно з кривавим контентом, автори якого розуміють, що їхня цільова аудиторія подорослішала з часів появи аркадних відеоігор.
Також варто відзначити готовність авторів жертвувати персонажами. У стрічці вбивають багатьох, зокрема культових героїв. Проте, зважаючи на появу некроманта Куан Чі, який оживляє полеглих, можна не сумніватися, що у подальших частинах, навіть якщо нас не чекатиме черговий перезапуск, ми все одно побачимо знайомі обличчя.
Окрім екшну, прибирати руку від обличчя у майже перманентному стані facepalm допомагає гумор. Персонажі жартують недостатньо часто, але доречно, особливо у цьому плані відзначився Кано (так, він теж оживає у цій частині). Якби всі, як і Кано, мали самоіронію, можливо, це кіно не сприймалося б настільки пафосно-дурнуватим. Але для цього авторам треба було запросити на роль Джонні Кейджа не Карла Урбана з серіалу «Хлопаки», а Ван Дамма, за образом якого і створювали персонажа оригінальної відеогри. Культовий актор колись відмовився зніматися у першому фільмі франшизи, але сьогодні явно не такий перебірливий. От це була б добряча метаіронія.
Але не судилося. Тому маємо «Мортал Комбат ІІ» – продовження фільму 2021 року такої ж сумнівної якості. Глядачам знову пропонують криваві бійки та фан-сервіс, розраховані виключно на геймерів, які впізнають Еда Буна у камео і пробачать стрічці сюжет «для галочки», дурнуваті діалоги, пласких персонажів з банальними арками у виконанні акторів-ноунеймів, алогічність сценарію і повсюдний пафос, який не личить цій, по суті, комедії про бійки Кунг Пао з Том Ямом між світами.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
