Два українські фільми номіновані на IDA Awards – премію Міжнародної асоціації документального кіно (США)

06.12.2025 Новини кіно, Українське кіно

Міжнародна асоціація документального кіно (IDA) щороку проводить одну з найпрестижніших світових премій, що відзначає найкращі здобутки в документалістиці. Премія щороку відзначає найкращі неігрові фільми й програми, представляючи роботи, що демонструють найвищі стандарти документалістики, створені як новими талантами, так і визнаними авторами з усього світу. Номінантів і переможців обирає глобальна спільнота документалістів та членів IDA, а нагороди вручаються в основних і технічних категоріях.

Цього року два українських фільми опинились серед номінантів.

Фільм «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби представлений одразу у двох категорях “Найкращий повнометражний документальний фільм року” та “Найкращий режисер”. Ольга Журба буде особисто присутня на церемонії завдяки підтримці програми Razom for Ukraine.

Фільм «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби

А стрічка Дмитра Грешка “Дівія” представлена у музичній категорії. Композитор фільму Сем Слейтер номінований на IDA Awards за найкращу музику до фільму. На церемонії буде особисто присутня продюсерка Поліна Герман.

Про фільми

«Пісні землі, що повільно горить» — документальна мозаїка про життя України у перші роки повномасштабного вторгнення. Фільм оприявнює зміни в суспільстві, яке долає шлях від паніки перших тижнів великої війни до прийняття смерті й руйнувань, що зрештою стають трагічною нормою для українців.

Фільм «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби

Фільм «Пісні землі, що повільно горить» розпочав свій шлях на Венеційському міжнародному кінофестивалі у 2024 році і вже отримав значний міжнародний резонанс – стрічка увійшла до списку номінантів 38-ї Європейської кінопремії (European Film Awards), де відзначена одразу у двох категоріях: «Європейський документальний фільм» та «Європейський фільм».

Фільм «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби

Кінострічка “Дівія” – це перший у сучасному українському кінематографі твір, присвячений темі руйнування довкілля під час війни. Він передає глядачу образ зруйнованої боями природи: спалені ліси, поля, вкриті вирвами, згоріла військова техніка. «Дівія» — це медитативна подорож пораненою українською землею, портрет України до та під час повномасштабного вторгнення. Документальний фільм-спостереження про катастрофічний вплив російської агресії та війни на екологічний стан природи України. Це подорож від гармонійного життя природи, до вогняного вихора війни, що випалює землю, ліси та все живе. Екологи, сапери, шукачі тіл та зоозахисники намагаються виміряти масштаби трагедії, очистити землю від вибухових предметів, зберегти тварин та відновити втрачені природні ресурси. Назва фільму «Дівія» походить від слов’янської богині природи, яка уособлює матір усього живого. Головні герої фільму – природа України та війна і російські війська, які несуть розруху та смерть.

Divia Дівія

Номінант за музику до “Дівії” Сем Слейтер – композитор, саунд-дизайнер і музичний продюсер, лауреат премії Ґреммі. Він двічі отримував Ґреммі як продюсер саундтреку та музичний саунд-дизайнер у фільмі-володарі «Оскара» Joker та серіалі-володарі «Еммі» Chernobyl. Слейтер активно співпрацює з Гільдою Ґуднадоттір, зокрема був співкомпозитором саундтреку до гри Battlefield 2042. Він також створив музику до фільму Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Про творців фільму “Пісні землі, що повільно горить”:

Ольга Журба — українська кінорежисерка, режисерка монтажу та сценаристка. Ольга дебютувала як режисерка документального кіно з фільмом «Назовні» (2022), прем’єра якого відбулась на CPH:DOX та HOT DOCS. Стрічка була відзначена премією Віллі Брандта на Берлінському кінофестивалі з прав людини, а пізніше — нагородою Японської премії честі. Короткометражний ігровий фільм Ольги Журби «Папині кросівки» (2021), вперше показаний на кінофестивалі в Локарно, здобув нагороди на численних міжнародних фестивалях, став лауреатом національної кінопремії “Золота Дзиґа” та отримав премію українських кінокритиків “Кіноколо”. Також Ольга є режисеркою монтажу фестивальних хітів, які здобули численні нагороди: «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової та «Домашні ігри» Аліси Коваленко.

Ольга Журба — українська кінорежисерка, режисерка монтажу та сценаристка

Фільм створено українською кінокомпанією Moon Man у копродукції з міжнародними партнерами Final Cut for Real (Данія), We Have a Plan (Швеція), Arte France (Франція) та Film i Skåne (Швеція). Також стрічка отримала стипендію Програми грантів Української кіноакадемії на постпродакшн у партнерстві з Netflix та є частиною колекції Generation Ukraine, розробленої та підтриманої ARTE за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції й Goethe-Institut. Промоція фільму на міжнародну аудиторію під час світової премʼєри відбувалася за підтримки Українського інституту та Eurimages.

Подорож на церемонію нагородження IDA стала можливою завдяки підтримці Razom for Ukraine – однієї з найбільших в США неприбуткових організацій, що підтримують Україну у гуманітарній сфері, медицині та культурі.

Про творців фільму “Дівія”

Дмитро Грешко – екоактивіст, оператор та режисер. У 2020 році, його короткометражний документальний фільм «Врятуй мене, лікарю!» (2020) отримав нагороду «Найкращий український фільм 2020» на 14-му Львівському міжнародному фестивалі короткометражного кіно «Wiz Art» та спеціальну нагороду журі на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість». У 2021 році на 19 Docudays UA відбулася прем’єра його першого повнометражного документального фільму «Між небом і горами». Міжнародна прем’єра фільму відбулася на Sheffield DocFest, а також він був показаний на FIPADOC, DOK Leipzig, Краківському кінофестивалі. Постійний учасник міжнародних воркшопів та пітчингів, таких як Sunny Side of the Doc, DOK Leipzig Co-Pro Market, The Baltic Sea Docs, East Doc Platform, CEDOC Market, Eurodoc. З 2023-го року Член Асоціації кінематографістів України та Української кіноакадемії.

Дмитро Грешко – екоактивіст, оператор та режисер Dmytro Hreshko

Продюсерами фільму є Поліна Герман та Гліб Лук’янець. Фільм є польсько-українсько-нідерландською копродукцією. Фільм вироблено Gogol Film (Польща) та UP UA STUDIO (Україна). Копродюсером є Річард Вальк (Valk Prodcutions), Нідерланди. Міжнародна промоція підтримана Українським інститутом та Eurimages.

Поліна Герман – кінопродюсерка, засновниця та власниця компаній UP UA Studio та UP USA Studio. Вона є членом Гільдії продюсерів Америки, Television Academy, Європейської та Української кіноакадемій, Національної спілки кінематографістів України, Film Independent, Європейської асоціації психодрами, Інституту психодрами, сучасної психології та психотерапії при PAfE зі спеціалізацією в практиці психодрами, а також є членом Міжнародної асоціації документального кіно (IDA).

Читайте також:

Найкращі українські документальні фільми 2024 року

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: