Грати як жити. Рецензія на “Астероїд-Сіті”

20.06.2023 Рецензія

Якщо ви хотіли жити спокійним і мирним життям, ви народилися не в ту епоху.
Генерал Ґріф Ґібсон

В прокат вийшла нова робота оскарівського номінанта, майстра постановки, режисера ожилих коміксів, сценариста відвертого абсурду Веса Андерсона – емпірична картина «Астероїд-Сіті» (Asteroid City).

Вес Андерсон цілком очікувано натягнув у фільм стільки зірок першої величини, що каст на постері можна переплутати зі списком гостей церемонії вручення Оскара. Подібне в Голлівуді під силу одиницям, як і вміння роздягнути знаменитість на екрані. Андерсон один з таких щасливчиків, тому підбір акторів фільму «Астероїд-Сіті» – вражаючий, а оголена знаменитість цього разу – Скарлетт Йоганссон. Але давайте по порядку.

Сюжет стрічки розповідає про маленьке містечко в американських преріях під назвою Астероїд-Сіті. Воно так зветься, бо саме тут за три тисячі років до народження Христа впав метеорит, утворивши чималий кратер. Щоб подивитися на нього, в місто приїздять туристи. А батьки вундеркіндів також привозять сюди своїх розумах на щорічне змагання дитячих наукових проєктів.

Одним з таких батьків є головний герой Огі Стінбек (Джейсон Шварцман), батько трьох маленьких дівчат і одного хлопчика-тінейджера. Він виглядає суворим і прямолінійним військовим фотографом, з бородою і люлькою, а насправді, не в змозі навіть сказати дітям трагічну звістку про їхню матір.

Стів Карелл у фільмі Веса Андерсона Астероїд-Сіті

В Астероїд-Сіті він зустрічає Мідж Кемпбелл (Скарлетт Йоганссон), відому акторку, що привезла на конкурс вундеркіндів свою дочку, щоб хоч якось загладити той факт, що все життя вона ставить на перше місце не її, а свою кар’єру.

Поки діти пізнають свою першу підліткову закоханість, їхні батьки мусять перевірити на практиці, чи лишилася в них хоч частинка, яка здатна кохати. А щоб дати їм час, а також решті дивакуватих гостей щорічного фестивалю, в місто навідується справжній прибулець, через що Астероїд-Сіті закривають на карантин.

Та Вес Андерсон не був би собою, якби лишив цю історію у формі ретро футуристичної (на дворі 1955-й рік) комедійної мелодрами. Автор вустами оповідача у виконанні Браяна Кренстона одразу каже, що насправді це все вигадка, всього лише п’єса, яку в муках писав і ставив драматург Конрад Ерп (Едвард Нортон).

Джеффрі Райт у фільмі Веса Андерсона Астероїд-Сіті

Події в місті Астероїд-Сіті стилізовано під ретро кіно, показане на широкому екрані. Ті, хто знайомий з творчістю Веса Андерсона одразу упізнають ці яскраві кольори, немов з ожилої дитячої книжки. А от події навколо п’єси Ерпа «Астероїд-Сіті» зняті в чорно-білій гаммі, в академічному форматі 1,375:1.

Кольорова частина стрічки – це комедія про батьків і дітей, про те, як доросле життя прибиває дитячі мрії, приборкуючи фантазії буденними турботами, заглушуючи оптимізм заборонами і забобонами. Чорно-біла частина – мелодрама про людей мистецтва, що мають кинути усе на вівтар творчості, аби досягти успіху. Вона розкривається одразу двома персонажами-акторками Марґо Роббі і Скарлетт Йоганссон, які грають не лише на сцені, а буквально грають в життя. «Запам’ятай мене плямою на задньому склі. Чи бачив ти мене? Чи була я там?», – драматично підсумовує свою долю героїня п’єси Мерседес Форд, яку грає героїня фільму Мідж Кемпбелл, яку грає Йоганссон.

Джейсон Шварцман і Том Генкс у фільмі Веса Андерсона Астероїд-Сіті

Та як водиться у фільмах Андерсона, все однаково зводиться до комедії фарсу, в якій калейдоскоп персонажів вивалює на глядачів нескінченний потік алогічних і надто прямолінійних реплік. Немов їм наказали не зупинятися в жодному разі, щоб коли пауза таки виникне, Андерсон міг дати крупний план, зафіксувавши актора в образі, як це робить персонаж Джейсона Шварцмана – не питаючи дозволу і завжди вдало.

Ця надмірність гримас і дитяча прямота діалогів не дає сприймати показане на екрані серйозно. «Ти забагато стараєшся», – каже одна з героїнь фільму. Те саме хочеться сказати усім учасникам цього дійства. Вес Андерсон звично видає набір сценок, які тут буквально об’єднані в акти, бо «Астероїд-Сіті» – це ж п’єса, збиваючи глядачів з пантелику так, що стрічка на 1 год 45 хвилин відчувається значно довшою. Проте якість постановки, круті актори й гомеричні жарти роблять стрічку вартою перегляду, адже вона чудово розважає, а цього вже достатньо для хорошого кіно.

Дмитро Сидоренко

Скарлетт Йоганссон у фільмі Веса Андерсона Астероїд-Сіті