Стівен Спілберг знімав кіно про прибульців ще тоді, коли більшість сучасних режисерів навіть не народилися. Від «Близьких контактів третього ступеня» до «Інопланетянина» він десятиліттями повертався до думки, що десь у космосі може існувати розум, порівнянний із людським чи навіть вищий за нього. Але якщо раніше 79-річний режисер ставив питання, чи існують прибульці взагалі, то тепер, схоже, сумнівів більше не має. У «Дні істини» (Disclosure Day) його цікавить уже інше: чого могла б навчити людей позаземна цивілізація, і чи готові ми прийняти ці знання.
Увага: рецензія містить невеликі спойлери
Сценарій до «Дня істини» написав давній творчий партнер режисера Девід Кепп, один з найуспішніших сценаристів Голлівуду, автор «Парку Юрського періоду» та «Війни світів». У центрі історії – таємна позаурядова структура Wardex, яка майже вісім десятиліть приховує від людства інформацію про контакти з інопланетянами. Одним із гвинтиків цієї системи був Деніел Келлнер у виконанні Джоша О’Коннора («Суперники»). Колишній хакер, завербований через власну вразливість, він поступово доходить висновку, що найбільша загроза для людства – не прибульці, а секрети. Тому він викрадає дані, і саме в цей момент глядач зустрічається з героєм фільму.
Паралельно розгортається й історія телевізійної метеорологині Маргарет Фейрчайлд, яку грає Емілі Блант (дилогія «Тихе місце»). Після дивного контакту з пташкою вона отримує екстрасенсорні здібності і просто під час ефіру починає говорити невідомою мовою. Через цю сюжетну лінію Спілберг і Кепп недвозначно нагадують, що журналістика існує не лише для прогнозу погоди чи розваг. Великі новини досі мають значення, навіть якщо сучасне телебачення почасти конкурує з шоу-бізнесом.
Найцікавіше, що Спілберг відкритим текстом через персонажа Колмана Домінго формулює головну тезу фільму. Прибульці, за його версією, володіють силою, яку людство втратило, – емпатією. Саме тому герої постійно не розуміють одні одних. Одні рухаються навпомацки, не знаючи всієї картини, інші приховують інформацію, переконані, що захищають світ від хаосу.
Так поводиться, зокрема, керівник Wardex у виконанні Коліна Ферта («Король говорить!»). Особиста трагедія перетворила його на людину, яка бачить загрозу в будь-якій зміні. Він обмежує, приховує, забороняє і в такий спосіб стає головним опонентом тих, хто прагне відкрити правду. Поруч існує ще одна сюжетна лінія – про віру. Кохана Келлнера (Ів Г’юсон) колись була послушницею в монастирі і тепер, дізнавшись неймовірну правду, намагається віднайти загублений шлях. Для Спілберга завжди були важливі теми пам’яті, прощення й духовності, тож присутність релігійних мотивів у стрічці не виглядає випадковою.
Утім, за всіма конспірологічними теоріями, шпигунськими переслідуваннями й розмовами про контакти з іншим розумом ховається доволі проста річ. Насправді Спілберг знову зняв дитячу казку, лише замасковану під дорослий фантастичний трилер. Причому казку старомодну, зшиту з таких банальностей, як тварини в якості посередників між світами, бо «їх люди менше бояться», та інопланетяни з величезними головами й очима, але нижчі за людей.
Герой Колмана Домінго, який допомагає викривачам, майже весь фільм ходить посеред декорацій, які зводяться в павільйоні. Так автори нагадують про силу кінематографа, що допомагає проживати інше життя. Водночас персонажі намагаються поширити найважливішу інформацію в історії людства саме через телебачення. У цифрову епоху це виглядає атавізмом. Навіть якщо за ним стоїть щире бажання режисера повернути новинам їхню колишню вагу.
Власне, увесь «День істини» справляє враження фільму з іншого часу. Для ностальгічних «Фабельманів» це працювало бездоганно. Для фантастичного трилера – вже значно гірше. У сучасному кіно, якщо це не ретрофутуризм, відставання від сучасності стає для sci-fi проблемою.
Екшн у «Дні істини» побудований навколо переслідувань, у яких агенти Wardex полюють на викривачів. Проте небезпека тут виглядає майже казковою. Герої раз у раз рятуються буквально за секунду до катастрофи, немов їх веде не логіка подій, а божественне провидіння сценариста. Часто це справляє враження не напруженого, а відверто комічного.
На щастя, є речі, які Спілберг і його постійний оператор Януш Камінський, дворазовий лауреат премії «Оскар», досі вміють робити на найвищому рівні. Візуально фільм виглядає бездоганно. Одна лише сцена з автомобілем, що потрапляє під потяг, настільки майстерно поставлена, що могла б викликати заздрість навіть у Тома Круза.
У підсумку «День істини» виявляється добре сконструйованою, якісно зіграною й драматургічно вправною історією, яку оживляють на екрані актори першого ешелону. Проблема не в тому, що Спілберг розучився знімати кіно. Навпаки, ремеслом він володіє краще за більшість сучасників. Проблема в тому, що його новий фільм надто нагадує фантастику з минулого століття. І за естетикою, і за способом мислення.
Тому «День істини» водночас викликає повагу й легкий смуток. Він змушує замислитися, чи не залишилися найкращі часи творчого тандему Спілберга й Кеппа позаду. Принаймні якщо говорити про актуальність і гостроту висловлювання. Утримати увагу сучасного глядача протягом двох із половиною годин непросто, а зробити це казочкою з натяками й недомовками та безліччю умовностей – і поготів.
Утім, фінансовий успіх стрічці вже гарантований, адже саме Спілберг колись створив перший літній блокбастер. За перший вікенд «День істини», який очолив американський прокат, зібрав 44 мільйонів доларів, а загалом у світі – майже сто мільйонів за бюджету близько 115 мільйонів доларів. І це, мабуть, найкраще свідчення того, що старі голлівудські казкарі все ще вміють знаходити дорогу до своєї аудиторії. Принаймні американської.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі фантастичні фільми 21 століття
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
