Кохання чи правда? Рецензія на фільм «Любить не любить»

01.04.2026 Рецензія

I’m forced to fake a smile, a laugh

Every day of my life.

Kelly Clarkson, «Because of You»

Крістофер Борглі, автор сатиричного «Сценарію сну» із Ніколасом Кейджем, за підтримки студії А24 виписав найзатребуваніший екранний дует 2026 року – Роберта Паттінсона і Зендею, яких глядачі зможуть побачити пізніше у міфічній «Одіссеї» Крістофера Нолана та фантастичній «Дюні» Дені Вільнева. Борглі оселив їх у Нью-Йорку і примусив неабияк переживати напередодні весілля. Вийшла романтична драма «Любить не любить» (The Drama) про крихкість близькості й те, як одна деталь із минулого може розхитати навіть найстабільніші стосунки.

У центрі історії – Емма (Зендея), клерк у видавництві родом з Луїзіани, та британець Чарлі (Роберт Паттінсон), що працює в музеї. Вони готуються до весілля – обирають меню, квіти, вчать перший танець і пишуть промови. Усе виглядає як класичний романтичний сценарій, де двоє людей із різних світів (багач та біднячка) знаходять одне одного. Але ідилія починає тріщати, коли Чарлі дізнається про Емму деталь із її минулого, яку він не здатен ані прийняти, ані забути.

Цікаво, що Борглі будує конфлікт не навколо події як такої, а навколо реакції на неї. Адже страшного вчинку не було: дівчина лише мала намір, а потім передумала. Проте для її нареченого це виявляється таким ударом, що він не може зрозуміти, як здорова людина, яку він покохав, могла навіть думати про подібне. По суті, Емму звинувачують у мислезлочині у кращих традиціях антиутопій Джорджа Орвелла, в одній із яких чомусь опиняються білі привілейовані жителі Нью-Йорка.

Емма, за словами Чарлі, вміє перетворювати драму на комедію. Тому вона відмовляється зациклюватися, намагається ставитися до ситуації легше. Натомість саме Чарлі, поступово накручуючи себе, стає джерелом напруги. Зовні стриманий і раціональний, він виявляється тим самим drama king – людиною, яка не здатна вийти за межі власних страхів. Ця зміна ролей від Борглі перевертає усталене уявлення про те, яка зі статей зазвичай схильна до надмірних переживань та драматизації.

романтична драма «Любить не любить» (The Drama)

Пара, яка ще вчора виглядала відкритою, ліберальною і сучасною, поступово перетворюється на двох людей, що не здатні поговорити. Вони намагаються артикулювати свої переживання, але кожна розмова лише поглиблює прірву. Дискомунікація стає головним антагоністом фільму і отримує підсилення завдяки друзям головних героїв, які миттєво змінюють своє ставлення до Емми. Таким чином, стрічка «Драма» зачіпає питання впливу соціуму на приватні стосунки, коли близькі люди «підказують», хто є кращим партнером, на що формально права не мають.

Цікаво, що при цьому герої не скасовують весілля. Вони рухаються далі за інерцією, ніби пливуть за течією, як це часто буває у стосунках, де почуття вже втратили первісну силу, але звичка і страх змін тримають людей разом. Саме ця буденність і робить конфлікт переконливішим за будь-які гучні драматичні повороти. Хоча комусь це довге приглушення конфлікту може не сподобатись.

романтична драма «Любить не любить» (The Drama)

Борглі у своїй стрічці підіймає незручні питання: чи можна насправді пізнати когось повністю? Чи варто судити його за минуле? І чи здатна любов пережити момент, коли образ близької людини раптово руйнується? Борглі не дає прямих відповідей, натомість занурює глядача у стан постійного сумніву разом із героями, немов попереджаючи, що не всі скелети варто витрушувати з чужої шафи.

Водночас фільм не позбавлений недоліків. Драматизм тут тліє повільно, інколи настільки, що хронометраж у годину сорок п’ять відчувається довшим, ніж є насправді. До того ж, сама проблема, яка роз’єднує героїв, має виразно американський контекст і не буде однаково відгукуватися поза ним.

романтична драма «Любить не любить» (The Drama)

Однак акторські роботи витягують матеріал. Зендея у ролі Емми гарно балансує між іронією і вразливістю, тоді як Паттінсон поступово оголює внутрішню тривожність свого персонажа, перетворюючи його на джерело тієї самої драми, якої він так боїться. Цікаво, що у минулій своїй роботі – драмі «Помри, моє кохання» – Паттінсон сам був на місці Зендеї, коли його екранна дружина у виконанні Дженніфер Лоуренс сходила з розуму. Також варто відзначити музичний супровід від Деніела Пембертона, який має Еммі за свою роботу над анімаційною франшизою «Людина-павук: Крізь Всесвіт», а для картини Борглі записав композиції у відомій лондонській студії Abbey Road.

У підсумку «Любить не любить» вийшов фільмом, чию англомовну назву The Drama варто сприймати максимально буквально. Це драма, замаскована під романтичну історію, де переживати доведеться значно частіше, ніж сміятися. І, можливо, саме тому вона звучить чесніше за багато більш гучних і показових історій про кохання у кіно.

Дмитро Сидоренко

романтична драма «Любить не любить» (The Drama)