Комедія про батьківство: вийшов український трейлер стрічки «Татова донька»

Фільм-закриття Каннського тижня критики покажуть в обраних кінотеатрах України у травні.

9 травня в Україні розпочнуться покази драматичної комедії «Татова донька» (La fille de son père). Світова прем’єра стрічки відбулася на Каннському кінофестивалі 2023, де вона була фільмом-закриттям паралельної програми «Тиждень критики». Художня керівниця програми Ава Каєн описала картину як «гірко-солодку комедію про батьківство та родинні зв’язки з поетичним та нестандартним поглядом».

Прокат стрічки обмежений — подивитися її можна лише в обраних кінотеатрах у короткий проміжок часу. Розклад незабаром з’явиться на сторінці фільму.

У центрі сюжету — Етьєн, який став батьком, коли йому заледве виповнилося 20 років. Невдовзі після пологів його кохана без пояснень покинула сім’ю, залишивши дитину. Це не зламало новоспеченого тата, і він зміг побудувати з донькою близькі стосунки. Коли дівчині виповнюється 17, вона теж готується залишити батька. Та одного разу вони впізнають у телесюжеті зниклу матір. Розбурхане минуле спливає на поверхню, і батько з донькою рушають в останню хаотичну сімейну подорож.

Роль молодого батька зіграв Науель Перес Біскаярт — володар Премій «Сезар», «Люм’єр» та «Кришталевий глобус» за роботу у фільмі «120 ударів на хвилину», також відомий за стрічкою «Уроки фарсі». Доповнила першоплановий дует молода акторка Селест Брюнкель, для якої це одна з перших великих ролей.

Режисер Ерван ле Дюк — кількаразовий учасник Каннського кінофестивалю. На думку видання Cineuropa, його стиль відрізняється від звичної натуралістичної французької традиції, і більше схожий на Бастера Кітона, Жака Таті, Акі Каурісмякі чи Еліа Сулеймана.

Британський кіножурнал Screen Daily назвав картину «безжально химерною комедійною драмою про батька й доньку». Незалежний інформаційний ресурс The Film Verdict описав фільм як «стильний і красивий погляд на швидке полум’я першого кохання і тривалий, невилікуваний біль розбитого серця». Онлайн-видання IndieWire називає стрічку «вигадливим французьким фільмом».