Сильні чоловіки, чоловіки, які дійсно подають приклад, не мають потреби принижувати жінок, щоб почуватись могутніми.
Мішель Обама
В український прокат виходить фільм від жінок про жінок на тлі грандіозних історичних подій. «Королева-воїн» (The Woman King) розповідає історію агоджі – почесної королівської варти Дагомеї, африканської держави, що існувала протягом трьох століть у 1600-1900 роках на узбережжі Західної Африки на території сучасного Беніну. Відома ця варта була завдяки двом речам – бойовій майстерності та складу виключно з дівчат. Такі собі африканські амазонки.
Сюжет стрічки переносить глядачів у першу половину ХІХ століття. Дагомея перебуває у постійних війнах з оточуючими її племенами, а всі разом вони ведуть торгівлю з європейцями, в якій ключовим товаром є раби.
Думки автора можуть не співпадати з позицією редакції
Головна героїня 19-річна Наві (не має відношення до «Аватара» Джеймса Кемерона) не погоджується з рішенням батька видати її заміж за старого й багатого чоловіка, котрий обіцяє дівчині багато роботи на власних плантаціях. Замість побиття батько просто дарує її королю Дагомеї, приводячи дочку до воріт палацу. Там Наві бачить тренування жінок агоджі і просить взяти її в королівську гвардію. Протягом наступних двох з лишком годин глядачам пропонують спостерігати за тим, як зухвале дівчисько змінить не лише норми агоджі, але й цілого королівства.
Звичайно, історія Дагомеї була трохи іншою. У кіно їх показали дуже розвинутими культурно й економічно, спеціально взявши короткий період історії, коли Дагомея вирішила інтенсифікувати торгівлю не людьми, а пальмовою олією. А навколишні племена, такі як Ойо, виставлені авторами жорстокими варварами, що постійно загрожують дагомейцям.
Насправді, все було навпаки, Дагомея стала величною саме завдяки торгівлі рабами, чим і займалася впродовж свого існування, допоки англійці не встановили їм блокаду у ХІХ столітті. А на початку ХХ століття держава взагалі була завойована французами й фактично перестала існувати.
Торгівля рабами потребувала постійної експансії на землі сусідніх племен, заради захоплення полонених. Коли їх не вистачало, продавали самих дагомейців, про що у фільмі з гіркотою згадує король Дагомеї, проголошуючи дуже гуманістичні, але неправдоподібні речі. Ойо була однієї з сусідніх держав, яку дагомейцям не просто не вдалося завоювати, але й програвши у війні, вони повинні були сплачувати оброк.
Щодо культурного рівня Дагомеї, можна відзначити, наприклад, жорстокі обряди жертвоприношень, які вони практикували. Одним словом, у сценарії менше правди, ніж в «Гладіаторі» Рідлі Скотта, тому на історичну точність фільм не претендує.
Сценарій для стрічки «Королева-воїн» написала Дана Стівенс, чиє «Батьківство» з Кевіном Хартом нещодавно вийшло на Netflix. Ще вона відома за фільмом «Місто янголів» 1998 року.
Поставила картину Джина Прінс-Байтвуд, котра відповідала за «Стару гвардію» з Шарліз Терон від Netflix. Єдине, що було хорошого у тому фільмі – це екшн, бо сценарій був просто нікудишнім.
«Королева-воїн» так само може похвалитися якісним екшном та видовищними сценами, проте з логікою у фільмі все так погано, що чим ближче до фіналу, тим важче стримувати сміх. Бо можна навчити людину у ХІХ столітті фехтуванню й навіть стрільбі, але відбивати кулі за допомогою мачете чи влаштовувати мінування майбутньої стоянки ворога за допомогою пальмової олії – це вже занадто.
Зате у фільму крутий акторський склад. Головну роль виконала Тусо Мбеду, яку ви могли бачити у хорошому серіалі про нелегку долю темношкірих «Підземна залізниця». Її наставниками на екрані стали Лашана Лінч («007: Не час помирати») та Віола Девіс («Прислуга»). Перфоманс цього тріо – найкраще, що є у стрічці «Королева-воїн».
34-річна Лашана – відома британська актриса, володарка BAFTA, якій пророчать велику славу. Можливо не меншу, ніж у Віоли Девіс, котра у свої 57 років є найтитулованішою темношкірою акторкою, двічі входила у топ-100 найвпливовіших людей за версією Тimes, і при цьому не цурається грати жінку-воїна в екшні.
Фільм «Королева-воїн» вийшов двояким. З однієї сторони, це типове кіно про гірку долю африканців, котрі змушені воювати поміж собою та продавати співплемінників європейцям. І зроблене воно в цьому плані максимально просто.
З іншого боку, тут є ще й виразна лінія пригноблення жінок, чия доля у світі домінування чоловіків зводиться до вибору, товаром якої вартості бути. Бо можна бути сиротою, яку видають заміж за чоловіка, котрий тебе б’є і використовує. А можна стати жінкою-генералом, яку поважають і бояться, чий король називає тебе своїм головним радником. Та в обох випадках ти все одно залишаєшся служницею, просто вищого рівня, але яку можна поставити на місце за бажанням.
Як говорила Чорна королева з «Аліси в Задзеркаллі», доводиться бігти з усіх ніг, щоб залишитися на тому ж місці, а щоб потрапити в інше місце, потрібно бігти мінімум вдвічі швидше. Саме таку погоню за рівними правами з чоловіками, що триває не перше століття, зобразила у фільмі «Королева-воїн» Джина Прінс-Байтвуд. Шкода лише, що зробила вона це за максимально попсовими голлівудськими лекалами.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
Коментарі закрито.