Прем’єра повнометражного дебюту Жанни Озірної «Медовий місяць» (Honeymoon) відбулась минулого року на Венеційському кінофестивалі, поза конкурсом, далі були закриті покази на Київському тижні критики і на фестивалі «Молодість». Нарешті, стрічка дійшла до вітчизняного прокату.
Це нечастий нині випадок ігрового повного метру, знятого після повномасштабного вторгнення, тим паче без державного фінансування. Промо тизер для закордонного пітчингу зробили за кошти Українського культурного фонду, а сам фільм зняли за 200 тисяч євро гранту від Biennale College Cinema Венеційського кінофестивалю.
«Медовий місяць» – це коротка, усього година-двадцять, камерна історія про пару, яка залишалася в окупованому місті-сателіті столиці України. Молодята Тарас та Оля тільки-но завершують ремонт у новій квартирі, заставленій коробками з речами. Вони не встигають насолодитися сімейним затишком та посиденьками з друзями на новосіллі, як прокидаються від вибухів російських снарядів.
Озірна взяла за основу дві історії: розказану знайомими та вишукану в інтернеті, про людей, що застрягли в окупації. Спершу мова йшла про сім’ю, але після консультацій з Філіпом Сотніченком («Ля Палісіада») вирішили зупинитися на парі. Сотніченко також підказав назву про медовий місяць, який герої фактично проводять в будинку, оточеному зі всіх боків росіянами.
Як і багато хто з нас, у лютому 2022 герої стрічки не мали ані чіткого плану, ані зібраної тривожної валізи. Заскочені зненацька, молодята лишаються «пересидіти» у власній оселі без запасів води та продуктів. Це доволі типова історія (пишу це і розумію, як химерно ми звиклись з буденністю початку повномасштабної війни), зшита з досвідів, які переживав кожен з нас, хто застав вторгнення вдома. Ночі в коридорі, черги в магазинах, пусті банкомати, на диво працюючі кав’ярні поряд з будинком, російські родичі, які кажуть перечекати, поки нас звільнять від фашистів, іноземні партнери, які не бажають ескалації конфлітку, тому не будуть донатити на армію, лише гуманітарна допомога, грабунки та розстріли мирних людей російськими військовими тощо.
До цього Жанна додає власні переживання митця. Героїня Оля – художниця, яка на початку березня мала їхати у Берлін з власною виставкою. А тепер жах та паніка війни зробили її мистецтво «непотрібним».
Головні ролі виконали Роман Луцький та Ірина Нірша. Луцького ми не вперше бачимо в ролі розгубленого чоловіка на початку вторгнення, згадуємо серіал «Перші дні» на Netflix, який передавав приблизно ту саму атмосферу. Акторські роботи безсумнівно є сильною стороною фільму «Медовий місяць», адже без них жодний камерний трилер не мав би успіху. Нірша за свою першу роль у кіно отримала спеціальну нагороду Премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова серед професійних дебютів.
«Медовий місяць» у своїй спробі передати стан цивільних на початку вторгнення виглядає переконливо. Хіба що я не повірив у повне ігнорування героями новин, у яких ми всі сиділи безвилазно перші місяці повномасштабки. Але відсутність зв’язку, як і місячне сяйво та прожектори у вікна, а також розмови в повний голос героями під час того, як росіяни заселилися десь на поверх-два вище, можна вважати художнім компромісом фільму з бюджетом всього 8 мільйонів гривень.
Витягує це все, окрім гри акторів, саунддизайн, за який відповідав Сергій Степанський. Багато звукових ефектів не писалися під час зйомки, а додавалися пізніше. І більшою мірою саме вони «підказують» глядачу про страшну небезпеку за стінами оселі героїв фільму, звук буквально стає антагоністом у цій малолюдній стрічці.
На «Молодості» фільм виборов гран-прі, але мене особисто він геть не захопив. Попри особистий близький до героїв досвід, мені не вистачило драйву, який би примушував слідкувати за подіями. Лінійна історія, на якій наполягла авторка попри пропозиції менторів прискорити стрічку флешбеками з довоєнного святкування, виглядає відверто нудно. Герої немов завмирають у невизначеності окупації, і навіть саспенс, підтримуваний росіянами, що регулярно перевіряють квартири будинку, не додає належної інтриги. Так само, як і неакцентований фінал, в якому герої ступають у невідомість, якої так боялися, з точки зору сьогоднішнього глядача, який четвертий рік живе у війні, виглядає явно застарілим.
Проте варто відзначити хоробрість режисерки, яка однією із перших наважилася осмислити війну і її вплив на українців, в той час як подібні проєкти нерідко стикаються з кпинами кіноспільноти про те, що не можна знімати про війну під час війни, а варто перечекати й переосмислити. Озірна, яка початок повномасштабного вторгнення провела за кордоном, не побоялася використати історії з окупації для власного сценарію.
Тим самим вона підтвердила, що актуальність в подібному кіно має велике значення. Адже у 2024-му така стрічка у Венеції, як і в Україні, була точно не зайвою. А сьогодні на Венеційському кінофестивалі вивішують російський прапор, а українські глядачі, в пам’яті яких за останній рік закарбувалося немало потужних фільмів про війну, можуть не оцінити кіно так, як рік тому.
У фільмі «Медовий місяць» Озірна говорить не лише про війну, а й пробує переварити і увіковічнити відчуття прошарку людей 30+, які, як і герої фільму, ледве-ледве встали на ноги, здобули власну домівку, що вважалося основою всього у поколінні їхніх батьків, а тепер вимушені ставити життя на паузу. Ця історія, як і війна, ще далека від завершення, і саме ця невизначеність лякає найбільше.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі українські фільми 2024 року
Найкращі українські фільми 2023 року
Найкращі українські фільми 2022 року
Найкращі українські фільми 2021 року
Найкращі українські фільми 2020 року
Найкращі українські фільми 2019 року
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati/dopomogti-viddilennyu
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
