На великих екранах в пафосному неонуарному дефіле вийшла Круелла – героїня однойменної стрічки-приквелу до «101 далматинця». До прем’єри критики відмічали зухвалий образ, драматичну та візуальну схожість з супер успішним «Джокером» і чудовий акторський дует Емми Стоун та Емми Томпсон.
Про старт проєкту оголосили ще десять років тому, але фактично зйомки розпочалися лише у 2019. До того змінювалися сценаристи та режисери, а сценарій весь час переписувався. В результаті серед авторів маємо купу народу, від Тоні Макнамари (гомеричні «Фаворитка» та серіал «Велика»), до Алін Брош Маккенни («Диявол носить Прада»).
Події фільму відбуваються у Лондоні 1970-х років. Головна героїня – юна сирота Естелла, розумна та талановита дівчина мріє про фешн індустрію, проте хліб свій здобуває крадіжками спільно з двома вуличними друзяками.
Життя дівчини змінюється, коли вона влаштовується в модний дім Баронеси фон Геллман – легендарної кутюр’є, а за сумісництвом – тирана. Саме під крилом Баронеси Естеллі належить дізнатися таємниці свого минулого та перетворитися на Лютеллу чи радше Круеллу (від англ. cruel – жорстокий).
Чесно кажучи, історія вийшла цілком у дусі Діснея, тобто інтрига лишається хіба для дітей. Сюжетні повороти відсутні, схеми пограбувань, на кшталт кримінальних комедій, поставлені на трійку. Єдине, що варте уваги – перетворення Естелли на Круеллу. Такий собі реверанс Джокеру, найуспішнішому фільму 18+. Нуарні нотки, злі далматинці, підпали та вбивства і навіть пісня Smile підводять «Круеллу» максимально близько до фільму про зламану особистість, яка трошки несповна розуму.
От тільки рамки кіно для всієї родини і рейтинг 13+ стають тим бар’єром, об який Круелла весь час б’ється лобом не в змозі стати реальним лиходієм. Вона все одно лишається принцесою Disney, хай і з надмірно бунтівним характером. А значить її завдання не шубу з далматинців шити, а радувати підлітків, що саме вступають у вік протесту проти будь-яких авторитетів, у першу чергу – батьків.
Баронеса фактично стає матір’ю Круелли, вчить її виживати в бізнесі і нарощувати хребет, без чого дівчині не вижити в жорстокому світі. Проте через це вона сама стає першим монстром, якого дівчині належить перемогти на шляху до внутрішньої свободи.
Режисер Крейг Гіллеспі вже розповідав подібну історію у фільмі «Я, Тоня» з Марго Роббі та Еллісон Дженні. В «Круеллі» також маємо двох сильних актрис – Емму Стоун (Круелла) та Емму Томпсон (Баронеса), на чиїй грі й тримається усе шоу.
Фільм «Круелла» вийшов чимось середнім між класичною історією від Disney і модним нині феміністичним висловлюванням. Тут немає танцювальних номерів, натомість є круті дефіле та драйвовий саундтрек. І поки лунає музика, а вона грає більшу частину фільму, ти дивишся на це дійство як заворожений. Але тільки-но вона стихає, в око впадають усі старомодні прийоми та банальності сценарію, якась несправжність переживань і непереконлива жорстокість, а також затягнутість та уривчастість історії.
Молода Круелла – це такий-собі панк-роковий бунт. Виклик класичним долям диснеївських принцес, які терпляче зносять знущання злих мачух в очікуванні принца, що має їх врятувати. Круелла не така, бо замість чекати спасителя, вона виношує план помсти, даючи зрозуміти глядачам, що часи змінилися. Сьогодні не носять Прада і диявольські ріжки, в моді Голстон, бунтівні таланти та міцносерді жінки, що здатні подбати про себе.
Дмитро Сидоренко
Якщо вам подобається те, що ми робимо, підтримайте наш проект
Читайте також:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
