Непізнане зло. Рецензія на фільм «Нюрнберг»

06.11.2025 Рецензія

Єдине, що потрібно зробити, щоб поневолити людей – це налякати їх.

Дуглас М. Келлі, «22 камери в Нюрнберзі»

Фільм «Нюрнберг» (Nuremberg) від режисера Джеймса Вандербілта, сценариста «Зодіака», виходить на 80-ту річницю одного із найгучніших судових процесів – міжнародного трибуналу над високопосадовцями нацистської Німеччини, що проходив з листопада 1945 року до жовтня 1946-го. Його безумовна актуальність зумовлена ще й виданим Міжнародним кримінальним судом ордером на арешт Путіна у Гаазі 17 березня 2023 року. Того ж року була анонсована розробка фільму Вандербілтом.

Іронія долі в тому, що про Нюрнберзький трибунал чули практично всі, але мало хто може пояснити, в чому була його унікальність. Здається очевидним, що суд над нацистами мав бути лише показовим процесом, який не міг завершитися інакше, аніж винесенням смертного вироку. Та насправді, все було куди складніше.

Після поразки Німеччини у Другій світовій союзники не надто панькалися з керманичами нацистів нижчих щаблів, особливо військових злочинців, їх часто розстрілювали на місці. А от високопосадовців Третього Рейху, які самі не наклали на себе руки, зазвичай піддавали бодай формальному судовому процесу.

Коли ж до рук союзників потрапили такі високі чини, як міністр закордонних справ Іоахім фон Ріббентроп, начштабу збройних сил Вільгельм Кейтель, міністр озброєнь Альберт Шпеер, керівник відділу радіо і друку у міністерстві пропаганди Ганс Фріче, заступник фюрера по партії Рудольф Гесс і друга людина після Гітлера, керівник Люфтваффе, рейхсмаршал Герман Герінг, постало питання, як же їх судити так, щоб не зробити мучениками і не повторити помилок Першої світової.

«Нюрнберг» (англ. Nuremberg)

До цього моменту не існувало прецедентів міжнародних судів, адже вважалося, що країни не можуть диктувати закони іншим державам. Тут у справу вступив головний прокурор США Роберт Х. Джексон, який запропонував створити міжнародний суд над найбільш одіозними нацистами і виступити на ньому як сторона обвинувачення.

Проте фільм «Нюрнберг» присвячений не Джексону, хоч йому, зіграному Майклом Шенноном, приділяється багато екранного часу. Ключовою фігурою сюжету виступає психіатр Дуглас М. Келлі, який проводив психіатричну оцінку затриманих нацистів перед трибуналом. Саме за цим персонажем пропонує спостерігати глядачам Вандербілт.

Нюрнберг фільм з Рамі Малеком та Расселом Кроу Nuremberg Russell Crowe Rami Malek

Роль Келлі виконав Рамі Малек, який відійшов від свого типового амплуа обережного, сором’язливого і навіть трохи наляканого інтроверта. Його персонаж, навпаки, носить шкіряну косуху й любить бути в центрі уваги. Він з радістю погодився оцінити психічний стан нацистів, розуміючи, що це його шанс прославитися. Тільки уявіть, як добре продаватиметься книга, в якій автор дослідить найлихіших людей століття, буквально вказуючи, чим відрізняється мислення вбивць світового масштабу від нормальних людей. От тільки Келлі помилявся, і в уявленнях про нацистів, і в успіху майбутньої книги.

Це доводить уже те, що в основу сюжету Вандербілт заклав іншу книгу – «Нацист і психіатр» Джека Ел-Хая 2013 року. Відомий американський журналіст та письменник, Ел-Хай дослідив записи Келлі і документи Нюрнберзького трибуналу, написавши захопливу книгу про дослідження природи зла людиною, яка провела з керівниками Третього Рейху їхні останні дні перед стратою. А Вандербілт зробив з цього тексту сценарій фільму, який є актуальним не через символічну 80-ту річницю процесу, а через світову кризу, що простягнулася від політичних пертурбацій в США до нової завойовницької експансії в Європі.

Нюрнберг фільм з Рамі Малеком та Расселом Кроу Nuremberg Russell Crowe Rami Malek

Автор «Нюрнберга» показує, як союзникам важко давалися переговори про організацію трибуналу, скільки різних думок і юридичних перепон поставало перед тими ідеалістами, які відкидали ідею «просто розстріляти» нацистів, а воліли показати свою вищість над ними законним шляхом відповідно до демократичних цінностей. І промова Джексона на відкритті трибуналу, що цей процес має довести рівність всіх перед законом, звучить дуже сильно і красиво, але ж він явно не розрахував власних сил у доведенні справи до обвинувачувального вироку.

Виходить так, що Вандербілт, який вкладає в уста американського прокурора чудову фразу: «Віднині всі війни стають світовими», тут же демонструє ідейну слабкість демократичного світу перед авторитаризмом. Адже нацисти тоді, як росіяни нині, буквально б’ють демократичних лідерів їхньою ж зброєю. Коли Герінг на суді цитує Трумена і каже, що просто дбав про власну країну, як зробив би кожний відданий громадянин, а Небензя в ООН не стомлюється порівнювати свою неспровоковану агресію проти України та інших країн з військовими операціями НАТО – це одні й ті ж прийоми називати чорне білим, змішувати правду з вимислом, примушуючи порядних людей сумніватися.

Нюрнберг фільм з Рамі Малеком та Расселом Кроу Nuremberg Russell Crowe Rami Malek

Психіатр Дуглас Келлі, який у стрічці з відкритим забралом кидається показувати нацистам тести Роршаха і сподівається вивчити зло, опиняється цим злом зачарованим. Напарником Рамі Малека в цій екранній інтелектуальній дуелі виступив Рассел Кроу, що чудово вписався в роль Герінга, спеціально вивчивши німецьку. Як тут не згадати про підхід західних країн, які виступають проти кенселингу російської культури, бо десятиліттями зачитуються Достоєвським і Толстим, намагаючись зрозуміти «загадкову російську душу»? У той час як ці самі душі чинять новий геноцид в Європі, остаточно вирішуючи тепер уже українське питання.

Фільм «Нюрнберг» вийшов цікавою історичною драмою, яка, як це часто буває з голлівудським кіно, страждає від американоцентризму. В ній майже не згадуються і у кадрі не з’являються союзники (за винятком британця Девіда Файфа, що рятував американського суддю від поразки). А наприкінці автор вустами доктора Келлі виголошує явно антитрампівську промову про те, що жадібні до влади люди готові знищити власну країну та занапастити націю заради свого его. Це переінакшена ідея Келлі, який писав, що бачить у рідних Штатах тенденції, які мали місце у Німеччині перед встановленням нацистського режиму.

Нюрнберг фільм з Рамі Малеком та Расселом Кроу Nuremberg Russell Crowe Rami Malek

Епіграфом фільму стає цитата філософа Робіна Коллінґвуда, який писав: «Пізнавати себе – означає знати, на що ти здатен; і оскільки ніхто не знає, на що здатен, доки не спробує, єдиною підказкою, на що людина може бути здатною, є те, що вона вже зробила. Цінність історії полягає в тому, що вона навчає нас тому, що зробила людина, а отже, і тому, хто вона є».

Таким чином стрічка Вандербілта гарно змальовує складність взаємодії демократів з автократами, коли вони не можуть повірити у алогічну жорстокість, навіть маючи беззаперечні докази уже скоєних злочинів, адже в їхньому світосприйнятті завжди має бути привід для злочинних дій, а також лишатися місце для каяття. Та історія доводить, що схиблені на владі люди, які пізнали вседозволеність, часто не здатні на каяття, і не перестануть творити зло, допоки їх не зупинити. І перемогти їх як на полі бою, так і в ідейній площині, можна лише згуртувавшись. А також іноді порушуючи власні правила.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі історичні фільми всіх часів

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: