29 вересня 16-й Одеський міжнародний кінофестиваль продовжив дарувати глядачам яскраві кінематографічні враження та важливі індустрійні події. Цього дня програма об’єднала ретроспективні покази, конкурсні стрічки та спеціальні прем’єри, а також професійну розмову про кіновиробництво в умовах війни.
Розпочався день із ретроспективи Карлоса Саури, у межах якої було показано стрічку «Швидше, швидше» / Faster, Faster. Далі відбулася прем’єра фільму «Рік у житті країни» / A Year in the Life of a Country режисера Томаша Вольського, що увійшов до програми «Фокус на Польщу». У межах програми «Найкраще з Європи» глядачі побачили стрічку «Селище поблизу раю» / The Village Next to Paradise режисера Мо Хараве.
Секція «Сімейні цінності» цього дня була представлена одразу кількома роботами. У програмі «Діти» відбулася прем’єра фільму «Левиця» / Lioness Лійни Трішкіної-Вангатало. А програму «Життя» склали три різні за жанром і настроєм картини: «Літо в грудні» / Family Affairs Кароліни Африки, «Вони стануть попелом» / They Will Be Dust Карлоса Маркеса-Марсета та «Скажи їй, що я люблю її» / Tell Her I Love Her Романи Борінже.
Ретроспектива Віма Вендерса продовжилася показом стрічки «З плином часу» / Kings of the Road. Європейська конкурсна програма цього дня включала одразу дві роботи: «Вітріваль / Vitrival – The Most Beautiful Village in the World» режисерів Ноеля Бастена та Батіста Боґерта і «Насолоди земного саду» / The Delight of the Garden Фернандо Коломо.
У програмі «Фестиваль українських кінофестивалів» було показано стрічку «Бартка» / Axe режисера Володимира Бакума. Для нього ця прем’єра на ОМКФ мала глибокий символізм: «У мене з кінофестивалем своя історія відносин. Я вступив до КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого у 2015 році і вже з 2016-го почав подавати студентські роботи на фестиваль. Дуже мріяв приїхати й показати, який я крутий. Але мене не брали протягом усього навчання. Потім почався ковід, а згодом фестиваль скасував покази короткого метру. І цей гештальт у мене залишався до цього часу. Сьогодні він нарешті закривається. Дякую!», — зізнався режисер.
Продюсер стрічки Артем Голубєв наголосив, що робота над «Барткою» була непростою, але максимально чесною до авторського задуму: «Бюджету було достатньо, щоб ми 35 знімальних днів з проміжками шість разів відфільмували в Карпатах. Як продюсеру для мене важливо було зробити все, щоб задум режисера було реалізовано саме так, як він хотів. І, мені здається, разом із командою ми цього досягли. У режисера була повна авторська свобода, і фільм точно вартий того, щоб його подивилися».
У секції «Гала-прем’єри» відбулася презентація фільму «Мій магічний світ» / My Magical World режисера Ельвіна Адиґозела. Завершив день показ роботи «Обережно: діти!» / Attention: Children Світлани Рудюк з Національної документальної конкурсної програми. Стрічка розповідає історії дітей, які пережили війну, й показує, як травматичний досвід відбивається на їхньому житті.
«Для мене було важливо, щоб процес зйомок став для дітей своєрідною кінотерапією, щоб через розмови та згадування вони могли позбутися хоча б частини страхів і болю. І вони не лише розповіли свої історії, а й пустили нас у свої серця, у найкрихкіші спогади. Це дуже цінно. Це про довіру, яку вийшло побудувати. Це про відчуття безпеки, яке вдалося створити на майданчику. І для нас дуже важливо, щоб першим фільм «Обережно: діти» побачила українська аудиторія, щоб саме наші люди почули і відчули ці історії. Вірю, що це кіно буде зрозумілим кожному з нас», — зізналась режисерка.
Окрім кінопоказів, важливою подією дня став майстер-клас «Як успішно знімати ігрове кіно в умовах війни» — зустріч із Анною Яценко, яка поділилася своїм досвідом роботи та викликами сучасного кіновиробництва. «Мені хотілося, щоб у вас залишилося відчуття: успішне фестивальне кіно може зняти кожен. Для цього важливо не чекати великого продюсера, а самому готувати проєкт — мати сценарій, трітмент, брати участь у сценарних лабораторіях. І найголовніше — говорити про свою історію, знайомитися з людьми, домовлятися, адже фестивальний шлях тримається на нетворкінгу. У війні ми працюємо так само, як і без війни: шукаємо нові рішення, переносимо зйомки, але завжди залишаємо головне — нашу ідентичність та автентичність», — наголосила продюсерка.
Читайте також:
Найкращі українські фільми 2024 року
Найкращі українські фільми 2023 року
Найкращі українські фільми 2022 року
Найкращі українські фільми 2021 року
Найкращі українські фільми 2020 року
Найкращі українські фільми 2019 року
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati/dopomogti-viddilennyu
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
