ШІ у світі людей. Рецензія на фільм «Трон: Арес»

09.10.2025 Рецензія

Напевне я зробив помилку.
Можливо, ти не помилився, а вчився. Що не завадило б робити усім.

«Трон: Арес» (Tron: Ares) – третій фільм у «цифровій» франшизі Disney, сиквел «Трону: Спадок». Але передивлятися картину п’ятнадцятирічної давнини необов’язково, історію доволі докладно розжовують уже на титрах, після чого пропонують нову пригоду, підготовлену Джессі Вігутоу, який до цього написав ремейк «Ворона» і серіал «Шибайголова: Народжений заново».

За сюжетом дві корпорації змагаються за першість у світі недалекого майбутнього. ENCOM під проводом Єви Кім (Ґрета Лі) тепер не лише ігри розробляє, але й хоче за допомогою ШІ пришвидшити розвиток людства. Мова про розробку ліків, біоінженерію, порятунок планети й інші знайомі нам надії, що покладаються на ШІ. Для цього Єва шукає перманентний код, створений Кевіном Флінном (Джефф Бріджес), програмістом, через роботу якого й заварилась уся каша в оригіналі.

«Трон Арес» (Tron Ares)

В той час як друга компанія – Dillinger Systems, під проводом Джуліана Діллінджера (Еван Пітерс) – тільки-но винайшла автономний ШІ. Але перше, що зробила на його основі, – це бойову програму «Арес» з обличчям Джареда Лето, яка здатна вчитися і самовдосконалюватися. Компанію цю заснував дід Джуліана – Ед Діллінджер. Саме він колись працював в ENCOM разом з Флінном і привласнив його роботи. Так само тепер хоче вчинити й онук, адже, здобувши перманентний код, він зможе перенести свої бойові машини зі світу нулів і одиниць у нашу реальність. А це вже геть інший рівень бюджетних замовлень від військових. Проте жвавого юнака постійно стримує мати (Джилліан Андерсон), яка страшить його радою директорів.

«Трон Арес» (Tron Ares)

Та за законами голлівудських кліше, «бездушна машина» Арес відмовляється «стирати» Єву Кім заради викрадення перманентного коду. Можна було б припустити, що Арес закохався, проте любить він Depeche Mode, а Єву рятує, бо просто хоче жити. Жити повноцінне життя у світі людей, а не бути псом на повідку на серверах Dillinger Systems, якого випускають у реальний світ максимум на 29 хвилин, щоб виконати чергову директиву.

«Трон Арес» (Tron Ares)

З такого синопсису постає доволі клішований і не завжди логічний сценарій. Але ніхто й не очікує від подібного кіно філософських одкровень. Головне, що стрічка пропонує глядачам, це якісний екшн, в якому машина і людина подорожують у світи один одного, повсякчас борючись за виживання.

«Трон Арес» (Tron Ares)

Перше, що вражає, – це візуальний ряд з насиченим червоним кольором, для більшої контрастності якого майже вся дія фільму відбувається у нічний час. Далі глядачів втискає у крісла оригінальний саундтрек індастріал-рок-гурту Nine Inch Nails у складі володарів двох Оскарів Трента Резнора та Аттікуса Росса. 24 композиції, написані із залученням запрошених артистів на кшталт Boys Noize, Judeline, Hudson Mohawke, вже «приземляються» у плейлистах поціновувачів електронної музики. Родзинкою сприйняття картини стає робота з камерою Джеффа Кроненвета, відомого за роботами з Девідом Фінчером, за що двічі номінувався на «Оскар». А також візуальні ефекти, виконані на рівні, який дозволить «Трону: Арес» змагатися з майбутнім «Аватаром» у технічних номінаціях «Оскара». Вряди-годи маємо стрічку, яку не зле дивитися у 3D.

«Трон Арес» (Tron Ares)

Режисером цього дійства виступив Хоакім Роннінґ, якому Disney уже двічі довірили знімати їхню «золоту» франшизу «Пірати Карибського моря». У нього вийшов дійсно якісний кіноатракціон, з файно поставленими бойовими сценами, цікавими локаціями, алюзіями до класики, і головне – чудовим відеорядом та музикою, які залишають глядачів приємно здивованими. А що може бути краще у розважальному кіно, аніж перевершити очікування публіки?

Дмитро Сидоренко

«Трон Арес» (Tron Ares)