Свобода безвідповідальності. Рецензія на фільм “Байкери”

– Я думаю відкрити мотоклуб.

– Навіщо?

– Х/з, щоб було чим займатися.

Образ байкера в масовій культурі у другій половині ХХ століття пройшов повний цикл: бандит з чорно-білих фільмів, що тероризує обивателів, перетворився на ковбоя на залізному коні, героя фільмів Нового Голлівуду та квестів Тіма Шейфера з LucasArts, що підкоряє американські простори, не боячись ризикувати життям заради свободи, і повернувся назад до бандюка на мотоциклі у кримінальних картинах та антигероя в доповненнях до GTA, що не розсікає безкінечними хайвеями, а тримається власної території, де займається рекетом та бандитизмом, і врешті комічного лиходія постапокаліпсису в нещодавній «Фуріозі».

Повернути глядачів в стару епоху вирішив Джефф Ніколс, 45-річний американець, якого ви можете знати за фільмами «Вогнепальні історії» з Майклом Шенноном та «Мад» з Меттью МакКонахі. Ніколс хотів зняти фільм про байкерів останні десять років, проте в нього не було сценарію. Врешті натхнення для своїх «Байкерів» (The Bikeriders) він віднайшов в однойменному фотоальбомі Денні Лайона, який у 1960-х напросився катати з членами мотоклубу «Розбійники» з Іллінойсу.

Спочатку Лайон лише знімав, але потім зрозумів, що фото не можуть повноцінно передати життя-буття мотоклубу та його членів. Тим паче найтемніші сторони герої не дадуть зняти на плівку, тож журналіст вирішив доповнити альбом текстами.

Дорога до екранів, як і пригоди героїв фільму, не була простою. Зйомки пройшли у 2022 році і 20th Century Studios, яка належить Disney, хотіла випустити стрічку торік. Проте голлівудські страйки завадили запланованій прем’єрі, а студія врешті відмовилась від проєкту з бюджетом у 40 мільйонів доларів. Його підхопили Focus Features та Universal Pictures, щоб врешті випустити влітку 2024-го.

Сюжет «Байкерів» стартує з кінця, коли журналіст у виконанні Майка Фейста («Суперники») приїздить брати інтерв’ю у дружини (Джоді Комер) одного з лідерів вигаданого мотоклубу «Вандали» на середньому заході США. Жінка починає пригадувати історію клубу.

Починалося все дуже поетично. Далекобійник Джонні (Том Гарді) одного разу, сидячи вдома у кріслі, намагався дивитися фільм «Дикун» з Марлоном Брандо, паралельно не слухаючи дружину та не відволікаючись на двох малих донечок. Образ крутих хлопців на мотоциклах, що об’єднані у спільноту, здався Джонні класною ідеєю. Тим паче, вони з друзями і так частенько ганяють на кросових байках, то чому б не пересісти на Харлеї і не створити угруповання з власними правилами, де б кожен гідний чоловік відчував себе приналежним до чогось більшого, аніж він сам.

Джонні проголосив себе Президентом клубу, а його молодим протеже став Бенні, зіграний Остіном Батлером, що остаточно стверджує себе у ролі нового секс-символу Голлівуду. В «Байкерах» він одночасно красивий як Бред Пітт, хвацький як Джонні Депп та старомодно сексуальний, як Джон Траволта. І вдвічі молодший за названих панів.

Як водиться в таких історіях, все йде добре лише попервах. Та чим далі розвивається та розростається клуб, тим більшою стає ноша президента Джонні з утримування свого дітища в рамках розумного. Бо ж для більшості членів клубу, на відміну від керманича, бути вандалом означає не бути вільним чоловіком, а радше безвідповідальним підлітком, себто розважатися, напиватися, битися і літати на байку без будь-якого захисту. І те, що Джонні полюбив у молодому й безрозсудному відчайдухові Бенні, починає його лякати в тих масштабах, яких набуває мотоклуб, приростаючи гілками по всій Америці.

Джефф Ніколс зібрав крутий каст, куди окрім двох вищезгаданих оскарівських номінантів також увійшов третій – Майкл Шеннон, якого Ніколс знімає у всіх без виключення своїх фільмах. Також серед членів клубу «Вандали»: Бойд Голбрук («Індіана Джонс і реліквія долі», «Лоґан») та Норман Рідус (серіал «Ходячі мерці»), який в реальному житті байкер і створив реаліті-шоу Ride with Norman Reedus. Ці непересічні чоловіки створюють на екрані дуже реалістичні образи суворих байкерів на блискучих мотоциклах у заношених джинсах, брудних майках та ще брудніших фірмових куртках.

Фільм «Байкери» показує, як за десятиліття байкерські клуби еволюціонували, чи радше деградували, разом з американським суспільством. Роботяги, чиї батьки потрапили до Америки з різних кутків планети, збиралися поганяти на байках та випити пива після роботи, аби відчути себе приналежними до чогось більшого, розширити межі «сімʼї». А їм на заміну прийшли молоді безвідповідальні хлопи, що не збиралися гарувати й узагалі грати по правилам, не платили членські внески та обрали шлях швидких кримінальних заробітків. І найболючіше в цьому те, що стара гвардія, дивлячись куди все котиться, просто не могла нічого вдіяти. Відсутність ідей, як бути далі, вилилась у дві стратегії дій: пустити справи самопливом, дати дорогу молодим і стоїчно спостерігати, як вони проїдуть по тобі й розваляють справу твого життя, або ж звалити подалі, відділившись від нового порядку кілометрами, парканами та тонованим склом авто.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найбільш очікувані фільми 2024 року

Підтримайте Україну:

• фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
• фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
• Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
• дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt