Хіба хірург хоче відрізати ноги? Але він мусить, як я.
Хуліо Бланко
В Києві стартував восьмий кінофестиваль Лінія іспанського кіно, в рамках якого демонструють відзначені нагородами іспанські фільми останніх років. Відкрився фестиваль стрічкою «Найкращий бос» (El Buen Patrón) з оскароносним Хав’єром Бардемом у головній ролі. Торік в Іспанії вона стала абсолютним тріумфатором національної премії «Ґоя» (найкращий фільм, режисер, актор у головній ролі, оригінальний сценарій, музика до фільму та монтаж) і була визнана Європейською кіноакадемією як найкраща комедія на континенті.
Бардем зіграв харизматичного бізнесмена Хуліо Бланко, котрий керує заводом по виробництву вагів, що дістався йому від батька. Він гордий бути директором підприємства з історією, називає себе «батьком» колективу, тим паче, що власних дітей з дружиною вони так і не завели. Тож Хуліо готовий особисто дбати про кожного підлеглого, навіть про молодих стажерок, які потрапляють сюди всього на місяць, але встигають закохатися в начальника.
Завод Бланко здобув чимало нагород, якими увішана стіна пошани. Щоправда, розташована вона не на виробництві, а на віллі Хуліо. І там ще є місце для однієї нагороди – відзнаки місцевого уряду, як кращому підприємству регіону. Це корисно не лише для его директора, але й для отримання бюджетних субсидій. Тому Бланко має будь що отримати нагороду і готовий особисто контролювати усіх своїх підлеглих заради результату. Та, як на зло, і як водиться в комедіях, проблеми починають виникати одна за іншою.
То начальник виробничого цеху факапить на роботі через проблеми у сім’ї, то колишній співробітник, який потрапив під скорочення, влаштовує безстроковий одиночний пікет перед прохідною, то керівник логістики заводить роман з колегою. Здається, Бланко потрапив у полосу невдач, на яку не заслуговує.
Адже він дійсно дбає про своїх підлеглих, називаючи себе чесним та порядним начальником. Одному допоміг сина витягнути з буцигарні, іншого старається розрадити через роман дружини і пробачає йому прогули.
Та чим більша небезпека нависає над отриманням премії, тим більш явно проявляється Хуліо-бос. Управлінець по праву вважає себе не просто «батьком», а господарем колективу. Тому він може легко влізати в особисті справи підлеглих, бо «це шкодить їхній роботі, а отже і заводу, а отже і йому». Він не цурається інтриг та кумівства, ставить особисті зв’язки вище за справедливість та не вбачає нічого поганого у тому, аби «мати гарні стосунки» з місцевою пресою та чиновниками.
Подібних Бланко повно і у нас. Зазвичай це начальники колективів, де підлеглим не вистачає туалетного паперу у вбиральнях, натомість в офісі боса завжди стоїть дорогий віскі. Обшарпані стіни робочих кабінетів дуже контрастують з новеньким ремонтом у дорогому помешканні директора. А молоді стажерки отримують службові квартири трохи раніше за ветеранів праці, бо так начальнику зручніше їх провідувати вечорами.
Попри це, таких босів часто ставлять у приклад, називають міцними господарниками, або умілими управлінцями, підприємцями, бізнесменами, які зробили себе самі. Хоч і успадкували бізнес від татка, або прихватизували. На диво, у них беруть інтерв’ю журналісти, а колектив їх зазвичай поважає та захищає, немов страждаючи на Стокгольмський синдром. Цей феномен автор і режисер Фернандо Леон де Араноа прекрасно візуалізує та проводить червоною лінією через численні влучні діалоги стрічки.
Цікаво, що Араноа раніше зняв з Бардемом фільм «Ескобар», про реального умілого управлінця, який побудував наркоімперію, був найбільш розшукуваним злочинцем у світі, і при цьому його буквально любили мільйони жителів Медельїну.
Та лише у «Найкращому босі» автору вдалося повною мірою розкрити цей феномен. В одній зі сцен герой Бардема розповідає стажеркам про принцип невизначеності у квантовій механіці, сформульований Вернером Гейзенбергом. Науковець стверджував, що принципово неможливо одночасно виміряти з довільною точністю пари величин, які описують квантовий об’єкт, такі як, наприклад, координати й імпульс. З цього Хуліо робить висновок, що намагаючись пізнати об’єкт, наприклад, зважити його на терезах, ми тим самим втручаємось у нього, змінюємо, тож вимірювання не буде ідеально точним.
Стажерка погоджується, доповнюючи, що так само, намагаючись пізнати людину, ми впливаємо на неї. Ми ніколи не можемо знати, якою людина є насправді, якою вона буває, коли нас немає поруч, ми лише знаємо її такою, якою вона стає поряд з нами.
Фільм «Найкращий бос» вийшов прекрасною трагікомедією з влучними діалогами та продуманою структурою сценарію. Це кіно про егоїстичних та лицемірних лідерів, котрі, дбаючи в першу чергу про себе і не цураючись порушувати правила, які пропагують лише на словах, створюють токсичну атмосферу у колективі. Вони буквально псують людей своїм прикладом, а потім дивуються, коли до них починають ставитися так само, як вони до інших. Те ж саме стосується й сімей, де батьки вчать дітей на словах одному, а власним прикладом демонструють геть інше. І потім не розуміють, чому їхня дитина виросла такою. В історії Фернандо де Араноа немає однозначно хороших людей, а є лише різною мірою постраждалі, або від власної зіпсованості, або від пасивної покірності.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі комедійні серіали 21 століття
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
