Бред Пітт у панамці надає цьому комедійному бойовику якогось особливого дзен-курортного шарму, тож глядач почуває себе так, ніби потрапив у медитаційну відпустку, що перетворилася на веселу криваву пригоду з багатьма невідомими. «Швидкісний поїзд» озброєний не настільки гострими діалогами і не настільки цікавими твістами, як хотілося б, проте його специфічна атмосфера, безвідмовна динаміка, яскраві персонажі і бездоганний каст створюють саме ту легку і ефектну дорослу розвагу, задля якої варто іти в кіно.
Сюжет засновано на японському романі. Власне, у Японії відбуваються й усі основні події, окрім флешбеків. У швидкісний потяг, що слідує з Токіо до Кіото, сідають одразу декілька найманих вбивць (кілери на прізвиська Сонечко, Принц, Вовк, Шершень, дует Мандарин і Лимон). Усі вони виконують нібито різні завдання і переслідують нібито різні цілі, та за іронією долі їх інтереси перетинаються, і тоді починається кривава баня на швидкості п’ятсот кілометрів на годину, в якій окрім найманців фігурують кейс з десятьма мільйонами доларів (на ручці кейса є наліпка із зображенням поїзда), смертельно отруйна змія, маленький хлопчик у комі, дуже червоне весілля, таємничий жіночий голос на іншому кінці телефонного дроту і не менш загадковий бос борьокудан, якого усі бояться до чортиків, на ім’я Біла смерть.
Зняв стрічку Девід Літч, який починав як співрежисер «Джона Віка», а потім відокремився і вже самостійно зняв «Атомну блондинку», другого «Дедпула» і форсажний спін-оф «Гоббс та Шоу». Збіг чи ні, але у «Швидкісному поїзді» знову зустрілися Пітт, Сандра Буллок і Ченнінг Тейтум, блискуче тріо з пригодницького ромкому «Загублене місто». Причому герой Бреда Пітта і тут намагається досягти буддистської рівноваги і духовного просвітлення, але з меншим успіхом.
Це, звісно, далеко не перший фільм, дія котрого повністю відбувається у потязі. Були науково-фантастичний «Початковий код», класичне «Вбивство у Східному експресі», хітовий південнокорейський зомбі-екшн «Потяг до Пусана», детективно-психологічний трилер з Ліамом Нісоном «Пасажир»… І до речі, картина Літча частково римується з усіма названими концепціями. Але разом з тим має власне специфічне обличчя. Тут декорації схожі на квест-кімнати: гравці пересуваються різними вагонами (економ-клас, бізнес-клас, дитячий вагон з аніматором у костюмі ростової ляльки, тихий вагон з літніми пані, де не можна галасувати…), шукають «підказки» і «скарби», а провідниці і кондуктор роблять вигляд, ніби нічого не помічають, ні бедламу, ні трупів… Усі грають у гру і виконують відведені ролі.
Смотрите легально на MEGOGO
Панамка, грубі ретро-окуляри, білі високі шкарпетки, зручне взуття, олдскульні манери у поєднанні з напівдієвим пацифізмом… Кілер на прізвисько Сонечко (сонце у буддизмі символізує «колесо дхарми», тобто шлях до просвітлення) у виконанні Пітта не носить на завдання зброю, тож, як вище згаданий Джон Вік, вдається до підручних засобів, наприклад, до скляної пляшки з газованою мінеральною водою. Персонаж всіляко каже «гей, друзяки, хочу на пенсію, можливо, в круїз… чи просто на дачу вирощувати лимони чи помідори». Та за спритністю і клепкою до кишені не лізе. Цікаво, що й сам актор під час промо стрічки в одному з інтерв’ю буцімто заявив, що збирається кінчати з акторством і йти на заслужений відпочинок. Проте згодом виявилося, що журнал трохи перекрутив його слова: він лише сказав, що тепер, коли життєвий і кар’єрний екватор далеко позаду, має намір бути більш перебірливим щодо проєктів, аби останні ролі були якомога кращими. Тож ветеран ще повоює.
Мексиканський наречений-месник у білому нарядному костюмі наче завітав зі старих бойовиків Родрігеса. Дівчинка-тінейджерка в рожевому (зірка міні-серіалу «Удавання» Джої Кінг) нагадала Го-го Юбарі з «Убити Білла» і Мінді «Убивайко» з екранізації сатиричного коміксу «Пипець». Тандем Лимона і Мандарина (Браян Тайрі Генрі й Аарон Тейлор-Джонсон) з їх душевною тупою балаканиною про мультсеріал «Паровоз Томас і його друзі» – явна алюзія на Джулса і Вінсента з «Кримінального чтива», особливо на культовий діалог про чвертьфунтовий чізбургер.
Так, тарантінівські віяння очевидні, і насилля тут теж предостатньо. А структурно історія дуже співзвучна з «Мерзенною вісімкою», лишень замість статичної корчми – динамічний поїзд. Проте Літч, звісно ж, не робить ніяких інтелектуально-критичних екскурсів в американську політичну історію. Він пропонує просто атракціон з кількома ігреками та іксами. Та розгадати дане рівняння не так цікаво, як споглядати характерову мозаїку зіркового ансамблю, схожу на стрімко розірвану пачку Skittles.
Анастасія Лях
Швидкісний поїзд (Bullet Train)
2022 рік, США
Продюсери: Антуан Фукуа, Девід Літч, Келлі МакКормік, Кет Самік
Режисер: Девід Літч
Сценарій: Зак Олькевич
У ролях: Бред Пітт, Джої Кінг, Хіроюкі Санада, Аарон Тейлор-Джонсон, Браян Тайрі Генрі, Зазі Бітц, Майкл Шеннон, Логан Лерман, Bad Bunny, Сандра Буллок
Оператор: Джонатан Села
Композитор: Домінік Льюїс
Тривалість: 127 хвилин/ 02:07
