Цей детективний міні-серіал, поставлений Сюзанною Бір («Нічний адміністратор») на основі однойменного роману Елін Гільдербранд, не вирізняється високим інтелектом і захопливим розслідуванням, але натомість має в арсеналі калейдоскоп на перший погляд не дуже приємних і нібито архетипних, та при детальнішому розгляді доволі цікавих і неодношарових персонажів у зірковому виконанні, плюс затишні пейзажі острова Нантакет, які нарочито контрастують із сатиричними голками на адресу претензійно заможної еліти, багатої настільки, що «купують мавпу, якщо занудьгували», і настільки, що «вважають, що навіть убивство зійде їм з рук».
За сюжетом увесь Нантакет включно з місцевою поліцією пританцьовує навколо родини Вінбері, котра має фамільний маєток на узбережжі і завдяки статусу і статкам котрої процвітає весь острів від рибаків, що ловлять устриць, до згаданих копів, що купують собі уніформу і нові патрульні тачки. Батько сімейства Тег Вінбері (Лів Шрайбер) не працює і ніколи не працював, а будинок і землю успадкував від кількох поколінь пращурів, що засіли на Нантакеті дуже давно; має репутацію ловеласа, хоча насправді навіть після 29 років у шлюбі щиро одержимий своєю холодною дружиною. Мати сімейства Ґрір Гаррісон Вінбері (Ніколь Кідман) є популярною романісткою, штампує по кілька бестселерів на рік і таким чином оплачує поточні потреби і зайві розкоші геть усіх домочадців. Немолода, та все ще вельми приваблива (хоча й начебто фригідна) жіночка теж одержима, проте зовсім не чоловіком і навіть не кимось іншим, а виключно підтриманням реноме ідеальної пари та ідеальної династії, образу бездоганної елітарності від зачіски до серветок на обідньому столі.
Напередодні весілля свого середнього сина Ґрір намагається все спланувати найідеальнішим чином попри те, що її відверто конфузить неідеальна наречена: плебейка з бідної сім’ї, яка працює доглядальницею у зоопарку, не вміє вишукано вдягатися і попри наявність прислуги вперто сама миє за собою посуд. Але дамочка (якщо не рахувати нечасті ледь помітні шпильки та косі погляди на адресу майбутньої невістки) змирилася з даністю і проковтнула, зосередившись на демонстрації свята і щастя. Тим часом наречена Амелія, перебуваючи не у своїй тарілці, тихо сумнівається, а найліпша подруга (дружка) її підбадьорює. Старший брат нареченого (що зраджує вагітній благовірній із маминою коліжанкою в літах) геть усіх дістає безцеремонними жартами). Ґрір зрештою знаходить у кабінеті мужа чек від покупки діамантового браслета черговій коханці. А Амелія рано вранці за кілька годин до безпосереднього торжества знаходить на пляжі прибите океаном тіло дружки…
Крім Кідман і Шрайбера у серіалі знялися Ів Г’юсон («Лікарня Нікербокер»), Дакота Феннінг (яка нещодавно гіпнотично сумувала чорно-білою Італією у міні-серіалі «Ріплі»), Джек Рейнор («Сонцестояння»), Біллі Гаул (британське шоу «МатиБатькоСин»), Меган Фегі («Білий лотос») та ветеранка французького кіно Ізабель Аджані в образі архетипно розкутої на межі із фривольністю гості-француженки на ім’я Ізабель.
Смотрите легально на MEGOGO
Власне, масовий танець на вступних титрах, який виглядає як перенесений в антураж Нантакета Боллівуд, уже говорить про безапеляційно легковажний характер цього детективу, котрий радше радий засудити не злочинця, а того, хто носить шльорики (в’єтнамки) поза пляжем. І його критиці та шаржам украй далеко до сатиричної гостроти того ж «Білого лотоса» чи комедійно-детективної франшизи «Ножі наголо», де ножі пихатого істеблішменту завжди намагаються полетіти у невинне щире простонародне серце, та натомість завше влучають у самих себе. Тим не менш є в «Ідеальній парі» якась невидима апетитна начинка всередині бублика (того самого бублика, про який нарочито плутано каламбурив ексцентричний сищик Бенуа Блан), котра змушує глядача симпатизувати абсолютно всім (навіть найнесимпатичнішим на кшталт несумісного подружжя Рейнора і Феннінг) дійовим особам цієї баунті-антилав-історії і гратися з ними в рулетку (хто вбивця, хто невбивця, хто прийшов просто устриці попоїсти чи навпаки, мордою покривити від тих делікатесних шмарклів) на кшталт «наркорулетки», в котру від нічого робити і нема чим розважитися грається старший непутящий (втім там усі непутящі) син Вінбері, змішуючи в одній цукерниці вітамінки і барбітурати, а потім ковтаючи жменьку наосліп.
Мабуть що головний твіст цього шоу полягає не в тому, хто насправді убивця і який убивства мотив, а в тому, хто тут у дійсності є ідеальною парою (необов’язково романтичною, а парою у сенсі органічного заточеного на спільностях тандема). Адже протагоністка Амелія увесь час у цьому елітному кодлі вишукує (переключаючись з нареченого на шафера, з мертвої подруги на цинічну і водночас нібито чуйну майбутню зовицю) того, хто був би її поля ягодою, її спорідненою душею, з її тіста зліпленим, її потенційним другом або принаймні веслувальником в одному з нею човні; того, хто виріс на сандвічах з гірчицею та майонезом, а не на крутонах з копченими устрицями в медовому маринаді. І протагоністка Амелія, звісно ж, запекло протистоїть антагоністці Ґрір, бо ж та буквально і фігурально зневажає гвоздики і перебирає між півоніями та ружами…, не підозрюючи, хто насправді серед цих трояндових колючок має невибагливе гвоздикове коріння.
Анастасія Лях
Ідеальна пара (The Perfect Couple)
2024 рік, США
Продюсери: Сюзанна Бір, Шон Леві, Джош С.Баррі, Гейл Берман, Хенд Багдаді
Режисер: Сюзанна Бір
Сценарій: Дженна Ламія, Елін Гільдербранд
У ролях: Ніколь Кідман, Лів Шрайбер, Ів Г’юсон, Біллі Гаул, Меган Фегі, Джек Рейнор, Ішаан Хаттер, Сем Нівола, Дакота Феннінг, Ізабель Аджані, Томмі Фленаган, Адіна Портер, Ірина Дубова
Оператори: Роберто Де Анджеліс, Шейн Герлбат
Композитори: Руперт Ґреґсон-Вільямс, Тревор Гурекіс
