30 вересня у Києві пройшов сьомий день 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Насичена програма включала покази улюблених фільмів із міжнародних секцій, презентацію конкурсних стрічок та зустрічі з кінопрофесіоналами.
День розпочався показом фільму «Власність» / The Property режисерки Дани Модан у межах секції «Фокус на Польщу». Програму «Фестиваль фестивалів» цього дня представила стрічка «Натхненник» / The Mastermind від Келлі Райхардт. У ретроспективі Віма Вендерса глядачі переглянули фільм «Стан речей» / The State of Things.
В Європейській конкурсній програмі відбулися покази двох стрічок: «Зірки бажань» / Wishing on a Star режисера Петера Керекеша та «Це не мій фільм» / It’s Not My Film режисерки Марії Збонскої. Як зазначив Алік Шпилюк, саме друга робота вже встигла отримати високу оцінку на міжнародній арені: «Авторка фільму — дебютантка Марія Збонска. За цю роботу вона минулого року на всепольському фестивалі в Гдині здобула приз “Золотий пазур” імені Анджея Жулавського як авторка найбільш оригінального та незвичного фільму. А вже цього року на врученні польської національної нагороди “Золоті орли” вона отримала одразу дві відзнаки: як найкраща режисерка в Польщі та як відкриття року», — наголосив він.
Також у рамках ретроспективи Карлоса Саури було показано культову роботу «Ай, Кармела!» / Oh, Carmela!.
Сьомий день відзначився і відкриттям нової програми «Людська комедія». Першим фільмом у її рамках стала стрічка «Хто є хто?» / Who is Who? режисера Мартіна Куерво. У програмі «Сімейні цінності: діти» глядачі подивилися фільм «Інструкції не додаються» / Babies Don’t Come with Instructions Марини Сересескі.
А серед «Гала-прем’єр» цього дня було презентовано картину «Друге дихання» / Second Wind Марії Кондакової. Стрічка стала особливою подією програми, адже її шлях до глядача був нетиповим. «Цей фільм народжений із любов’ю та натхненням. Його створення стало викликом для команди в емоційному, фізичному та творчому плані. Продюсер фільму Геннадій Газін пішов на незвичний крок — він наполіг, щоб ми пропустили звичайний міжнародний фестивальний шлях і показали стрічку глядачам якомога швидше, буквально через тиждень після завершення роботи», — поділилася Марія Кондакова.
У межах секції «Німецький акцент» фестиваль представив фільм «Ріфеншталь» / Riefenstahl режисера Андреса Айеля. Для українських глядачів це ще й особливе повернення: у 2017 році на восьмій едиції ОМКФ його стрічка брала участь в Європейському конкурсі, а тепер робота режисера знову прозвучала на фестивалі, вже в іншій програмі. Світова прем’єра «Ріфеншталь» відбулася минулого року на Венеційському кінофестивалі, а в Німеччині фільм викликав широкий резонанс. «Фільм вже йшов на екранах Німеччини і викликав неабиякий інтерес. Я думаю, багатьом знайоме ім’я Ленні Ріфеншталь. Деякі знавці кажуть, що без її новаторських ідей Гітлер не був би показаний настільки, наскільки він був показаний. У ті роки жінкам взагалі не було властиво працювати в режисурі. Перед тим, як стати режисеркою, Ріфеншталь була акторкою у доволі складних фізично фільмах, які знімали, наприклад, у горах Гренландії. Але саме завдяки таким ролям вона й здобула свою популярність», — зазначив директор Гете Інституту Фабіан Мюльталер.
Завершив день показ у Національній документальній конкурсній програмі — «Гра на перехоплення» / The Interception Game режисера Володимира Мули. «Вийшло дуже непросте кіно, бо спочатку ми задумували цей фільм як спортивну документалку, а насправді він вийшов зовсім іншою роботою. Зараз я б назвав його спортивно-соціальною документальною роботою», — прокоментував режисер.
Окрім кінопоказів, сьомий день був насичений і творчими подіями. Глядачі та учасники фестивалю відвідали два майстер-класи: тренінг «Голос на мільйон» від акторки Наталки Денисенко та публічну дискусію «Відстань до Незалежності: реальна історія в кіно», що стала нагодою обговорити взаємозв’язок мистецтва та документальної правди.
«Голос — це робочий інструмент абсолютно кожної людини, незалежно від професії: режисер, чи продюсер, чи навіть працівник на касі в супермаркеті. Акторська ж майстерність — це вміння володіти своїм голосом, тілом і психофізичним станом», — наголосила Наталка Денисенко.
Читайте також:
Найкращі українські фільми 2024 року
Найкращі українські фільми 2023 року
Найкращі українські фільми 2022 року
Найкращі українські фільми 2021 року
Найкращі українські фільми 2020 року
Найкращі українські фільми 2019 року
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati/dopomogti-viddilennyu
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
