Ah shit, here we go again.
Carl «CJ» Johnson
У далекому 1986 році Marvel продала права на екранізацію «Фантастичної четвірки» німецькій компанії Constantin Film. У 1999-му Constantin Film уклала партнерську угоду з американською 20th Century Fox про розвиток франшизи. Так з’явилися фільми 2005, 2007 та 2015 років. І якщо перші два мали касовий успіх, то перезапуск 2015 року виявився провальним. У 2019 році Disney придбала 20th Century Fox, повернувши команду астрономів-супергероїв до рідних пенатів.
«Фантастична 4: Перші кроки» (The Fantastic Four: First Steps) – це новий перезапуск франшизи уже під проводом незмінного керманича Marvel Studios Кевіна Файгі. Причому це не початок нової трилогії, а пролог до шостої фази Marvel Cinematic Universe, і в цьому ключ проблем даної стрічки.
Як зазвичай будується стандартна супергеройська франшиза? Перший фільм розповідає про становлення героїв після отримання надздібностей і сутичку з якимось монстром чи негідником. У другому вже умілі суперлюди стикаються не лише з більш могутнім супротивником, але й з внутрішніми чварами чи неприйняттям соціуму. У третій частині, якщо касові збори попередніх фільмів були в порядку, все викручують на максимум, і герої отримують воістину мегаломанського антагоніста, так щоб шанси на перемогу були примарними, але в разі успіху усі негаразди відступили на задній план.
Але, оскільки Фантастична четвірка власної трилогії не отримає, сценаристи запхали все в один фільм. Було їх, до речі, аж четверо, як годиться у конвеєрному стилі виробництва Marvel / Disney, хоч студія і заявляла про плани збавити темп штампування нового контенту за коміксами. Відмітити з четвірки авторів варто Джоша Фрідмана (другий і третій «Аватар», «Королівство планети мавп») та Еріка Пірсона («Тор: Раґнарок»).
Отже становлення героїв та перші перемоги нам демонструють у speedrun пролозі в перші 10 хвилин фільму. А далі розгортається стандартна історія про те, як в альтернативній реальності на Землю-828 завітає Срібний Серфер (тепер у жіночому образі, виконана Джулією Ґарнер), аби попередити про скоре прибуття самого Ґалактуса, богоподібного пожирача світів. Тож у Фантастичної четвірки (Педро Паскаль, Ванесса Кірбі, Джозеф Квін та Ебон Мосс-Бакрак) лишається не так багато часу, аби придумати, як урятувати світ.
Як на мене, то оці велетенські супротивники-кайдзю є найбільш слабкою ланкою будь-якого супергеройського фільму. Зрозуміло, що завше хочеться дати більшого й потужнішого ворога, але вони часто виходять нецікавими. Не дарма навіть такій когорті супергероїв, як Месники, дали в фіналі не дракона, а людиноподібного Таноса. Ґалактус же вийшов абсолютно безликим, з мінімально розкритою мотивацією та прямотою GPS-навігатора, і навіть драматична доля Срібної серферки майже не рятує цю нудну історію.
А от що фільм хоч трохи витягує, так це ідея одразу подарувати Містеру Фантастику та Жінці-невидимці дитину. Спробуйте згадати іще фільм за коміксами, де персонажі з надздібностями народжують? Спадає на думку хіба що мультсеріал «Невразливий», де дитина супергероя добряче змінює сюжет.
Ще одним безперечним плюсом фільму «Фантастична 4: Перші кроки» є стилістика Землі-828 – ретро-футуризм 1960-х років. Плавні лінії у дизайні, наукові відкриття й жага до підкорення, перші макети роботів-помічників, короткі краватки та яскраві кольори – це якби Стена Лі і Веса Андерсона посадили в одну кімнату з ілюстратором з журналу Popular Mechanics 1962 року. Режисером виступив серіаломейкер Метт Шекман, звиклий до ретро з часів «ВандаВіжн», який наполіг на якомога більшому використанні практичних ефектів замість CGI. Вайб післявоєнного розквіту і віри у світле майбутнє людства завдяки науковому прогресу, а також більш серйозний підхід, без надмірного гумору, яким наразі часто зловживають автори супергеройського кіно, допомагає стрічці вирізнятися.
Але на цьому оригінальність фільму й закінчується. Шкода, що Шекману довелося нещадно порізати своє дітище, аби умістити його в двогодинний хронометраж. Режисер викинув потенційно цікавого персонажа Джона Малковича – Червоного Привида, а людину-крота у виконанні чудового Пола Вальтера Хаузера урізав до кількох незначних сцен. Лишились тільки небагатослівна CGI-серферка та ще більш мовчазний Ґалактус, який виглядає немов відлита в бронзі рогата чи то машина, чи то титан. Порівнюючи фільм Шекмана з «Суперменом» Джеймса Ґанна, який вийшов двома тижнями раніше, теж є перезапуском і також відкриває нову главу, тільки для конкурентів з DC Universe, видно наскільки застарілий продукт зробили Marvel з точки зору характерів персонажів, різноманітності екшну і актуальності проблематики.
«Фантастична 4: Перші кроки» вийшло не найгіршим, проте все ж таки шаблонним супергеройським кіно, яке покликане закрити прибутковий літній слот і відкрити нову главу MCU. Це не перші кроки четвірки супергероїв у власній новій історії, це їхній стрибок у найуспішнішу франшизу за коміксами – «Месники». Тим паче новим антагоністом в ній виступить Доктор Дум, традиційний ворог Четвірки, тож дочекайтеся першої сцени після титрів. Звісно, якщо ви досі не втомилися від фільмів про людей у яскравих трико.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі фантастичні фільми 21 століття
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
