Культові образи одержимих демонами жінок в фільмах жахів і трилерах
Тема одержимості в кіно завжди була джерелом невичерпного жаху, адже вона зачіпає глибинні страхи перед невідомим та втратою власного «я». Особливо сильно ця тема розкривається саме через жіночі образи, де фізична тендітність героїнь стає контрастним фоном для вторгнення майже непереборної, зловісної і руйнівної сили. Здатність акторок переконливо передавати фізичні та психологічні трансформації, викликані демонічною присутністю, є справжнім мистецтвом, що змушує повірити в реальність екранного кошмару.
У цій добірці ми зібрали сім акторок, які майстерно втілили одержимість на великому екрані. Від класичних стрічок, що заклали канони жанру, до сучасних інтерпретацій, ми простежимо, як ці талановиті жінки через міміку, жести, голос та погляд створювали незабутні та по-справжньому моторошні образи.
Лінда Блер – «Екзорцист» (1973)
The Exorcist
Образ одержимої 12-річної дівчинки Ріґан Макніл у фільмі «Екзорцист» Вільяма Фрідкіна став не лише проривом у жанрі жахів, а й візитівкою для юної Лінди Блер. На момент зйомок акторці було лише 14 років, і їй довелося зіграти роль, яка вимагала недитячої майстерності та емоційної витривалості. Її перетворення з милої дитини на справжнє втілення зла назавжди змінило уявлення про кіноодержимість.
Для створення демонічного голосу Ріґан акторка озвучування Мерседес Маккембрідж, досвідчена радіоакторка, пила віскі, їла сирі яйця та курила без зупинки, щоб надати хрипоти та глибини тому, що виривається з рота дівчинки на екрані. «Екзорцист» отримав 10 номінацій на «Оскар» і дві виграв – за найкращий адаптований сценарій (в основу стрічки був покладений однойменний роман Вільяма Блетті) і звук. Утім, нагород могло б бути більше, якби не скандал: згадана вище Мерседес Маккембрідж подала на студію Warner Bros. до суду за те, що її не вказали у титрах. Серед цих неотриманих «Оскарів» опинилася і можлива нагорода для Лінди Блер – за найкращу жіночу роль другого плану.
Хоча роль Ріґан принесла Блер світову славу та номінацію на нагороду кіноакадемії, вона також стала для неї своєрідною «акторською пасткою». Актрисі було складно позбутися амплуа «одержимої дівчинки», і подальші ролі не принесли такого ж успіху. Проте, її внесок у жанр горору є незаперечним.
Ізабель Аджані – «Одержимість» (1981)
Possession
Роль Анни, жінки, чиє тіло та розум стають полем бою між любов’ю до чоловіка та до демонічної сутності, у фільмі Анджея Жулавського «Одержимість» стала однією з найвидатніших і найвимогливіших у кар’єрі Ізабель Аджані. Цей психологічний трилер з елементами жахів досліджує теми розпаду стосунків, параної та можливої одержимості, а Аджані втілила на екрані жінку, чиї емоції виходять з-під контролю, перетворюючись на щось темне та незбагненне. Її гра вражає своєю інтенсивністю та фізичною відданістю, від моторошних сцен істерики до шокуючої сцени в метро, де Анна переживає емоційний зрив. Цікаво, що Аджані наполягала на виконанні більшості трюків самостійно, що додало реалізму та сили її перформансу.
Аджані отримала безліч нагород за свою роль в «Одержимості», включно із призом Канн за найкращу жіночу роль. Фільм, у якому Ізабель продемонструвала неймовірний акторський діапазон, перетворившись з елегантної жінки на істоту, охоплену руйнівними пристрастями, став культовим і вважається одним з найвидатніших прикладів психологічного горору. Це кіно досі викликає дискусії щодо його символізму та справжнього стану героїні – чи була це одержимість потойбічною силою, чи психічна хвороба.
Дженніфер Карпентер – «Шість демонів Емілі Роуз» (2005)
The Exorcism of Emily Rose
У фільмі «Шість демонів Емілі Роуз» Дженніфер Карпентер втілила образ молодої дівчини, Емілі Роуз, яка, за твердженням, страждає від одержимості. Стрічка, котра поєднує елементи судової драми та горору, заснована на реальних подіях, а саме на історії Аннелізи Міхель, молодої німкені, яка померла в 1976 році після серії екзорцизмів.
Карпентер продемонструвала широкий спектр емоцій та фізичних трансформацій. Акторка приділяла велику увагу фізичній підготовці до ролі, щоб переконливо зобразити конвульсії та інші тілесні прояви одержимості. Фільм викликав дискусії щодо справжньої природи жахливого стану Емілі, і саме переконлива гра Дженніфер стала одним з ключових елементів, що зробили його таким резонансним. Карпентер вдалося створити справді моторошний та незабутній образ, який змушує глядача замислитися над тим, що ж зрештою визначає межу та різницю між психічним розладом та одержимістю.
Сігурні Вівер – «Мисливці за привидами» (1984)
Ghostbusters
У «Мисливцях за привидами» Сігурні Вівер продемонструвала свій комедійний талант, зігравши Дану Барретт, мешканку Нью-Йорка, чия квартира стає порталом для потойбічних сил. Спочатку Дана – серйозна та стримана віолончелістка, але поступово вона перетворюється на одержиму істоту, коли в неї вселяється древній шумерський бог Зуул. Вівер майстерно передає цю трансформацію, змінюючи манери, голос і вираз обличчя, щоб показати боротьбу між людською особистістю та демонічною силою.
Хоча «Мисливці за привидами» – це передусім комедія, Вівер додає у фільм елемент справжнього жаху, коли зображує одержимість Дани. А сам фільм, який став величезним комерційним гітом, закріпив за Вівер статус різнопланової акторки, здатної однаково добре грати як у драмах, так і в комедіях.
Шері Мун Зомбі – «Повелителі Салема» (2012)
The Lords of Salem
У психологічному горорі «Повелителі Салема» Шері Мун Зомбі, «королева крику», відома за багатьма фільмами свого чоловіка, режисера Роба Зомбі, зіграла Гайді Готорн, радіо-діджейку в горезвісному Салемі, штат Массачусетс. Фільм досліджує теми відьомства, прокляття та масової істерії, а Гайді стає жертвою зловісних сил, пов’язаних з темним минулим міста. На екрані Шері поступово переходить від образу звичайної жінки до зображення все більшої дезорієнтації та одержимості, викликаної впливом салемських відьом.
Фільм «Повелителі Салема» показує стилізоване та психоделічне зображення одержимості, де межа між реальністю та кошмаром просто стирається.
Лілі-Роуз Депп – «Носферату» (2024)
Nosferatu
У «Носферату» Роберта Еґґерса Лілі-Роуз Депп зіграла героїню на ім’я Еллен, британку, яка містичним чином із молодих років нерозривно пов’язана з графом Орлоком (Білл Скашґорд) – древнім вампіром із Трансільванії.
Особливість «Носферату» – своєрідна подвійна одержимість, адже як Еллен не може позбавитися потягу до Орлока, так само і він не може протистояти своєму прагненню оволодіти нею.
Тендітна і витончена Лілі-Роуз ідеально вписалася у фірмову готичну візуальну естетику, характерну для Роберта Еґґерса, відомого своїми атмосферними горорами. Її гра стала ключовою у передачі психологічного напруження та наростаючого жаху. А здатність акторки занурюватись у найтемніші аспекти людської природи створила незабутній образ молодої жінки, чиї душа та тіло стали полем боротьбі між Еросом і Танатосом.
Ебігейл Ковен – «Ритуал» (2025)
The Ritual
Ебігейл Ковен раніше зіграла відьму у «Моторошних пригодах Сабріни», а тепер втілила одержиму – у прем’єрному горорі режисера Девіда Міддела.
«Ритуал» заснований на реальних подіях – найкраще задокументованому випадку екзорцизму в історії США, що стався 1928 року, і про який писав навіть журнал Time. Йдеться про вигнання демонів із жінки на ім’я Емма Шмідт (також відома як Анна Еклунд), над якою роками знущалися потойбічні сили. Напади одержимості в Емми почалися ще у підлітковому віці й вона стверджувала, що це сталося внаслідок проклять, накладених на неї її жорстоким батьком та її тіткою Міною, яку вважали відьмою (а також коханкою батька дівчини). А пізніше, коли її батько та тітка померли, то, за словами Емми, мучити її стали їхні духи, котрі впускали демонічні сили в її тіло та розум.
Фільм розповідає про те, як двоє священиків, отець Теофіліус Різінґер (Аль Пачіно) і його асистент, отець Джозеф Штайгер (Ден Стівенс) погоджуються провести серію складних ритуалів екзорцизму, щоб врятувати Емму від страшної одержимості. Проте один із святих отців має кризу віри, а інший – змушений вгамовувати відголоски власного бурхливого минулого.
Ковен майстерно передає на екрані як вразливість, так і жах, що охоплює Емму (і який вона наводить на абсолютно всіх, хто опиняється поруч). Фільм глибоко досліджує тему природи зла та його впливу на людську душу. А побачити цю вражаючу стрічку в кінотеатрах України можна буде вже 5 червня.
Дана Маслюк
Читайте також:
Найстрашніші боді-горори усіх часів
Найкращі горори останньої декади
Найкращі іспанські та латиноамериканські фільми жахів 21 століття
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
