23-річна акторка Хлоя Іст протягом останніх років впевнено заявляє про себе в Голлівуді. Її перша велика роль була в підлітковій драмі HBO 2021 року «Покоління» – серіалі, котрий називали «новою «Ейфорією». Потім Хлоя отримала роль у біографічному фільмі Стівена Спілберга «Фабельмани», де вона зіграла героїню на ім’я Моніка, чий образ поєднував риси кількох дівчат, які були юнацькими захопленнями режисера. 2025-го вийде фільм A Big Bold Beautiful Journey, де Іст гратиме разом із Марґо Роббі та Коліном Фарреллом. І також наступного року на екранах з’явиться фільм At the Sea, де Хлоя гратиме у парі з Емі Адамс.
І вже зовсім скоро, з 28 листопада, ми побачимо Хлою Іст у компанії ще однієї молодої зірки, Софі Тетчер у горор-трилері від культової студії А24 «Єретик». Хлоя та Софі грають тут двох мормонських місіонерок, сестру Пекстон і сестру Барнс, яких гостинно запрошує у свій дім інтелігентний літній чоловік на ім’я містер Рід (у цій ролі – єдиний і неповторний Г’ю Ґрант). Але цей милий чоловій зрештою виявиться справжнім маніяком та антирелігійним фанатиком, а його будинок, у якому він замкне дівчат – заплутаним лабіринтом із безліччю пасток та витончених тортур у дусі «Пили», які містер Рід називає «випробуванням віри».
Фільм від режисерів і сценаристів Скотта Бека та Баяна Вудса, котрі прославилися сценарієм до «Тихого місця» – це справді унікальне видовище, що поєднує напругу справжнього горору із інтелектуальними бесідами про природу релігії, віри та сенс людського буття. І цей мікс вже гідно оцінили перші критики та глядачі, що мали змогу переглянути «Єретика» під час його вересневої світової прем’єри на кінофестивалі у Торонто: за їхніми відгуками фільм наразі має вражаючий рейтинг «свіжості» на Rotten Tomatoes 95%.
Інтерв’ю з Хлоєю Іст про те, чим її зацікавив «Єретик», хоча вона принципово не знімається у горорах, та що було для неї найцікавішим у цьому новому досвіді.
Хлоє, як ви потрапили до цього проєкту?
Мені запропонували його як звичайне прослуховування. Мене зацікавило, бо це був проєкт студії A24. Хоча зазвичай, коли йдеться про горори, я кажу своїм агентам: «Навіть не надсилайте мені сценарій». Якщо мені доведеться удавати, ніби на мене нападає якийсь гоблін, і я от-от загину, то я просто цього не робитиму. Це надто ніяково. Але коли запропонували цей проєкт, мене зацікавили великі монологи героїв, і я зрозуміла, що це більше схоже на п’єсу або трилер, аніж на… підготовку до смерті. Я справді хотіла взяти участь, бо це A24, сценарій був хорошим, і я хотіла зіграти місіонерку. Насправді, мені завжди здавалося, що я маю колись зіграти мормонську місіонерку, і ось це сталося.
Чому вам так здавалося?
Хоча я не є мормонкою, але я виросла серед мормонів, і поки ми знімали фільм, багато моїх друзів якраз були на мормонській місії. Тож я хотіла, щоб це був фільм, який мої друзі-мормони зможуть подивитися – і побачити правдиве зображення сестри-місіонерки. В кіно рідко показують справжніх, а не стереотипних мормонів. І може це прозвучить самовпевнено, але мені здавалося, що ніхто не зіграє мою героїню краще за мене.
З огляду на вашу обізнаність із мормонською церквою, як ви почувалися стосовно тем, які висвітлює фільм?
Спочатку, коли я побачила короткий опис у двох реченнях у своїй пошті, я глибоко вдихнула і подумала: «Чорт, я не зможу цього зробити. Я не хочу робити однобоке зображення, що мормонізм – це жах. У них і так найгірший імідж у медіа». Я подумала: «Я просто не можу так вчинити з друзями». Але коли прочитала сценарій, то заспокоїлася і мала більше мотивації. Мені здавалося, що це буде той фільм, який могли б подивитися і мої мормонські друзі, і мої атеїстичні друзі, і взагалі люди з будь-якої релігії і з будь-яким ставленням до віри. Подивитися – і відчути щось своє, бо фільм залишає простір для інтерпретацій.
Утім, попри філософські розмови, у фільмі все ж таки є багато суто горор-сцен. Як ви давали їм раду, враховуючи вашу нелюбов до горорів?
Насправді, це виявилося простіше, ніж я собі уявляла. Часто я повністю занурювалася в процес під час знімань. Ми робили довгі дублі по 15 хвилин, і ти настільки занурюєшся в цю моторошну атмосферу, що починаєш справді у неї вірити.
Ну і ще дуже важливим був загальний комфорт на майданчику. Для мене робота в «Єретику» – це перша головна роль. І мене вразило особливе ставлення A24 до акторів: на майданчику я мала особистий холодильник, завжди наповнений моїм улюбленим Yerba Mate, мене привозили на знімання і потім відвозили назад – це було вперше, коли я діставалася не своїм ходом. Коли ти граєш головну роль, то відчуваєш більший тиск на себе, розумієш, як багато від тебе залежить, такі речі, що я їх назвала, можуть трохи полегшити процес і зробити його приємнішим. Але я сподіваюся, що мені ніколи не захочеться по-справжньому «принцескового» ставлення до себе (сміється).
Вас і Софі Тетчер дійсно можна назвати принцесами цього фільму. А поруч із вами на майданчику був справжній король. На якому етапі ви дізналися, що легендарний Г’ю Ґрант буде грати містера Ріда?
Це було вже після того, як я отримала роль. Мій агент просто якось між іншим сказав: «До речі, містера Ріда гратиме Г’ю Ґрант». Якщо чесно, я не повірила. І не вірила доти, доки не побачила його на майданчику наживо. І маю сказати, що він просто ідеальний для цієї ролі.
«Єретик» – це камерна історія на трьох акторів. Як вам було працювати у такій інтимній, порівняно з іншими вашими проєктами, обстановці?
Ну, є кілька моментів. Через невеликий акторський склад ми, можна сказати, були в одному човні. Ми всі одночасно перебували на знімальному майданчику, тож це дозволило нам починати та закінчувати зйомки за графіком. Ми мали однакові перерви на обід. Це було як рутина, до якої ми звикли. І водночас виникало особливе відчуття глибшої зануреності у роботу, тому що ти відчуваєш близькість до самого процесу створення фільму До того ж ми знімали в хронологічному порядку, тож всі одночасно проживали спільну історію від початку до кінця. Ми всі були дуже залучені, кожен намагався зробити все найкращим чином. Також ми багато речей вирішували й корегували по ходу знімань, бо всі трохи нервували, аби не зняти нудну розмову про релігію. Цього ми боялися найбільше, та нам, здається, вдалося цього уникнути (посміхається).
Точно вдалося – і критики, і глядачі у захваті від «Єретика».
І я дуже цьому рада! Але я справді завжди дуже переживаю за успіх кожного проєкту, в якому знімаюся, та морально готуюся до можливого провалу. Тому для мене найважливіше – впевненість, що, якщо все раптом все це зникне і моя кар’єра у кіно скінчиться, я все одно буду в порядку. Думаю, саме тому я намагаюся переконати себе, що кожна наступна робота буде провалом – тестую це відчуття.
І що показують тести?
Що у будь-якому випадку все буде гаразд. І навіть якщо я не зможу більше грати, це, звісно, буде прикро, але я все ще зможу піти на серфінг, побачитися з друзями та спекти шоколадний торт.
Читайте також:
Найкращі горори останнього часу
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
