Найкращі фільми Дольфа Лундгрена
Дольф Лундгрен міг бути олімпійським чемпіоном з п’ятиборства, а міг бути вченим-хіміком. Його таланти справді потужні і різнобічні, при цьому багато хто каже, що він помилився з вибором кар’єри, коли обрав акторство. І коли думаєш про ту кількість малобюджетних бойовиків, у яких він взяв участь, то є спокуса погодитись з цим твердженням. Але чи справді це так?
Як спортсмен шведський гігант досяг певних успіхів – він був чемпіоном Європи з карате-кіокушинкай (повний контакт) і став переможцем відкритого чемпіонату Австралії. Чи виборов би він олімпійське золото з п’ятиборства? Він був капітаном збірної США і видатним атлетом, але для перемоги на іграх потрібно, щоб зійшлися всі зірки, включно з удачею і суддівством. Чи досяг би він наукових вершин в хімічній інженерії? Багато перспективних спеціалістів проводять роки в лабораторіях і їх дослідження можуть не завершитись нічим справді визначним. Щодо акторської кар’єри Лундгрена – справді, він не став новим Стелланом Скашгордом чи Максом фон Сюдовим, але свій помітний слід в індустрії він точно залишив (що вже казати про шанування з боку фанатів бойовиків 80-х і 90-х).
Сьогодні ми згадаємо найбільш вдалі роботи Дольфа Лундгрена в кіно – і ви побачите, що актору є що згадати в чотирьох різних декадах (а оскільки він і досі активний, то впевнені, що і в п’ятій знайдуться з часом хороші проєкти).
Допоможіть редакції продовжувати свою роботу – ми вдячні будь-яким внескам.
Роккі 4 (Rocky IV) 1985
Дебютна роль у великому кіно стала ледь не найвизначнішою в кар’єрі шведського гіганта. Сильвестру Сталлоне був потрібен актор на роль радянського боксера, і спочатку Дольфу відмовили через те, що він був зависокий. Оце іронія. Втім, доля повернула все на свої місця – якщо хтось і міг зіграти максимальну загрозу для Роккі Бальбоа у рингу з боку СРСР, то це точно був Лундгрен. Величезний, з ідеальним тілом, з максимально реалістичною небезпекою у зовнішньому вигляді та рухах, з крижаним поглядом та бездоганною зачіскою 80-х. На межі з карикатурністю? Як і сам фільм. “Роккі 4” – це вельми погане кіно, якщо підходити до оцінки з точки зору більш-менш реалістичної спортивної драми. Але у тому і фокус: хоча це картонна драма, зібрана великими пазлами на базі історії, яку б склав до купи і школяр, її згадують набагато частіше, ніж другу, третю і п’яту частини (а ми дивилися всі частини – друга, третя і п’ята кращі за четверту).
Фільми не зажди оцінюються виключно за художньою складовою. Іноді яскравий персонаж важливіший за яскравий сюжетний твіст чи майстерні діалоги. Влучання в моменті (історичні, культурні, політичні, трендові) можуть стати більш визначними, ніж новаторські ідеї чи свіже авторське бачення. Іншими словами, іноді те, як сорок хвилин двоє здоровезних чоловіків лупашать одне одного в рингу, може стати більш яскравою і пам’ятною подією, ніж чергова пронизлива спортивна драма. І роль Лундгрена у цьому важко переоцінити. Він затьмарює навіть Сталлоне, незважаючи на те, що це його франшиза.
Звісно, цей фільм немає сенсу навіть починати порівнювати з першим “Роккі”, але він точно наступний у серії за ступенем впливу на глядачів.
Читайте також: Найкращі фільми Сильвестра Сталлоне
Розбірки у маленькому Токіо (Токіо Showdown in Little Tokyo) 1991
А цей фільм – взагалі загадка. Стандартний бойовик 90-х. Рукопашний бій, бойові мистецтва, бої на самурайських мечах, якудза з розмальованими татуажем тілами, двоє копів-напарників і історія помсти за трагедію дитинства – таких з певними варіаціями можна назбирати декілька десятків. При цьому ще й не найбільший бюджет, всього лише 7.5 мільйонів. Провал у прокаті (через що Лундгрен більше ніколи не був у головній ролі фільмів від голлівудських студій-мейджорів). Але після цього… хіт продаж на VHS і культовий статус щонайменше серед шанувальників олдскульних бойовиків, а щонайбільше, серед помітної частини покоління кіноманів 90-х.
Секрет знов у особистостях виконавців. Напарником Лундгрена був Брендон Лі, син легендарного Брюса Лі – хімія дуету на екрані була очевидною. Боса якудзи зіграв харизматичний Кері-Хіроюкі Тагава. Фатальна жінка, яка подобається і героям, і поганцям – Тіа Каррере. Нарешті, коп, у якого є причини особисто ненавидіти головного поганця – Дольф Лундгрен, як завжди велетенський і потужний. А ще – принциповий, сміливий та дотримується кодексу честі.
Трохи гумору, трохи бійок, трохи стрілянини, трохи погонь – маємо ідеальний бойовик 90-х, який з іншими виконавцями був би звичайним прохідним бойовиком 90-х.
Читайте також: Найкращі бойовики категорії “Б” 90-х років
Універсальний солдат (Universal Soldier) 1992
З бюджетом у всього лише 23 мільйони для фантастичного бойовика, навіть у 90-ті, це мав би бути безнадійний проєкт все тієї ж категорії “Б”, проте режисер Роланд Еммеріх зміг витягнути з нього максимум і зробити одним з найкрутіших екшнів початку 90-х. Ідея проста: мертвих американських солдат після В’єтнаму заморозили, а потім “перепрограмували” під ідеальних бійців з тероризмом. Їх бойові навички прокачані, а вбити їх тепер складніше. Щоправда, постійно потрібно приділяти увагу замороженню, інакше тіла перегріваються і солдати не можуть виконувати свої функції.
Здавалося б, все працює ідеально (крім моральної складової, адже свою згоду на використання тіл ці ветерани не давали). Але перепрограмована свідомість бійців повертається до реальних спогадів, через що у двох колишніх колег по службі (Жан-Клод Ван Дамм і Дольф Лундгрен) поновлюється особистий конфлікт, через який вони і загинули у В’єтнамі.
Незважаючи на відсутність серйозних технологічних рішень у фільмі, за рахунок винахідливості і гумору (куди ж без нього) вдалося створити динамічне і захопливе дійство. Та й зовнішній вигляд солдат (екіпірування, форма) глядачам сподобався. Цікава ідея і гарне виконання працюють навіть при нестачі коштів на адекватне втілення задуму (навіть дивно, що цей бойовик досі не перезапустили з серйозним бюджетом, адже візуальні ефекти давно вийшли на принципово новий рівень).
До речі, Дольф знов зіграв поганого хлопця (і в нашій добірці він “поганий” 4 рази з 7, хоча асоціюється він, ясна річ, саме з хорошими хлопцями у кіно).
Нестримні (The Expendables) 2010
Сталлоне згадав про Лундгрена через чверть століття, коли збирав зірок бойовиків минулого до своєї нової, але дуже олдскульної франшизи “Нестримні”. Як це не дивно, те, що планувалося як “зберемо старих в останній раз” еволюціонувало у франшизу, що триває вже 14 років. І хоча четвертий фільм дає зрозуміти, що час закінчувати, перші три фільми були дійсно класними – звісно, для шанувальників жанру. Олдскульні актори, олдскульний підхід до сценарію, олдскульні жарти – отримуємо найбільш олдскульний бойовик з можливих.
Лундгрен з’явився в усіх чотирьох – і що доволі неочікувано, навіть створив принципово нового персонажа для своєї фільмографії. Такого Дольфа ми ще не бачили, хороший хлопець, що є трохи параноїком і сильно мізантропом. Це не так вражає, як роботи з образом від Леонардо Ді Капріо чи Денієла Дей-Льюїса, але в бойовику, де можна було просто стояти в чорному і стріляти з великого кулемета, щоб бути переконливим, таке опрацювання свого персонажу тотально неочікуване.
Стріла (Arrow) 2016-2017
У супергеройському серіалі від DC “Стріла” Дольф знову грає поганого хлопця – і знов радянського походження (просто в Голлівуді не відрізняють скандинавський акцент від слов’янського). Якщо головний протагоніст серіалу Олівер Квін після відсутності у кілька років повернувся в рідне місце, щоб карати корумпованих чиновників і злодіїв, то у Констянтина Ковара інша мотивація. Він веде боротьбу в кримінальному середовищі заради власної влади і впливу.
За манерою поведінки він багато у чому нагадує Івана Драго з четвертого “Роккі”, тільки у суттєво більш зрілому віці, розслабленого і з усвідомленням своєї влади. В іншому ті самі риси – трохи карикатурний, але зловісний, впевнений в собі і дуже небезпечний супротивник для головного героя.
Крід II: Спадок Роккі Бальбоа (Creed II) 2018
І якщо вже зайшла мова про Івана Драго у більш зрілому віці, то запрошуємо вас до реінкарнації франшизи про Роккі, яка має назву “Крід”. Син Аполло Кріда виріс і спочатку зустрівся з другом свого батька (який колись був супротивником його батька), Роккі Бальбоа, що погодився його тренувати; а у другій частині зустрівся і з вбивцею батька (в рингу, щоправда, але тим не менш) – у вже згаданій неодноразово четвертій частині “Роккі” Іван Драго нокаутував Аполло Кріда, що у підсумку призвело до його смерті.
Ясна річ, Адоніс Крід (Майкл Б. Джордан) не буде змагатися у рингу з Іваном Драго. Але у того також є син, і от проти нього спадкоємцю Кріда доведеться вийти. Минуле зустрічається із сьогоденням.
Читайте також: Найкращі спортивні драми всіх часів
Аквамен (Aquaman) 2018
Врешті-решт, Дольф Лундгрен до всіх своїх кінозвитяг може додати і участь у фільмі, який зібрав мільярд доларів. Від “Аквамену” цього точно ніхто не очікував, але фільм виявився цікавим (напрочуд добре зроблений сценарій), веселим і динамічним. На жаль, на сиквел чекала зовсім інша доля – проблем по ходу створення було стільки, що можна порадіти самому лише факту виходу картини на екрани. Але з урахуванням відгуків і касових зборів третього фільму можна не чекати (тим більше, що і новий креативний бос DC Джеймс Ганн вже зазначив, що його не планують).
Лундгрен грає короля Нерея, персонажа на другому плані, але дуже важливого. Все майже так, як і у кар’єрі шведа – може вона і не видатна, але за нею точно цікаво спостерігати.
Якщо вам подобається те, що ми робимо, підтримайте наш проєкт
Читайте також:
Найкращі ролі Аарона Тейлор-Джонсона
Найкращі ролі Сильвестра Сталлоне
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
