Хороші фільми 90-х, варті уваги
Коли ми (чи будь-який інший кіносайт) складаємо добірки, зазвичай в них потрапляють найкращі зразки жанру, що і не дивно. А тому ми і ходимо по колу по одних і тих самих стрічках, розповідаючи про них втретє, вчетверте, вп’яте. І це цілком має сенс, адже про хороші стрічки варто розповідати багато, щоб їх врешті-решт подивилися поціновувачі. Але крім найкращих є ще й просто цікаві картини, які може й не створили революцію у жанрі, але точно варті перегляду.
Сьогодні ми згадаємо 25 таких стрічок. Вони різних жанрів, різних авторів, різних шкіл, різних темпів, різних настроїв – тут і голлівудські комедії, і європейський артхаус, і драми, і бойовики, і знову комедії. Єдине, що їх поєднує – всі вони із 90-х років. Адже у 90-х був свій характерний вайб, якого іноді не вистачає у кіно сьогодення. Сподіваємось, ви також його відчуєте.
Якщо відчуєте – підтримайте наш сайт донатом
Викуп (Ransom) 1996
Режисер Рон Говард
Викрадати дитину, батька якої грає Мел Гібсон – не найкраща ідея, це одразу зрозуміло. Але все стає ще складніше для викрадачів, коли батько оголошує, що він не тільки не збирається платити викуп за сина, а ще й призначає шалену нагороду за викриття злодіїв, які заподіяли йому шкоду. І чим далі просувається розвиток подій, тим жорсткіше стає відчайдушний чоловік, розлючений нападом на його чадо.
Підручний Гадсакера (The Hudsucker Proxy) 1994
Режисери Ітан Коен, Джоел Коен
Забутий фільм від братів Коен? Так, адже як і ще декілька їх шедеврів, він вийшов до оскароносного “Фарґо”. У надвеликій корпорації справи йдуть пречудово. Всі необхідні індекси злітають догори, грошей якась неймовірна кількість, конкуренти настільки далеко позаду, що про них навіть немає сенсу говорити. Правління і власники задоволені на всі 100%, але головний бос раптом стрибає у вікно безпосередньо під час зборів, на яких саме обговорюються всі ці успіхи. Тепер потрібно знайти йому наступника, але як? У важкій політичній боротьбі прийнято рішення поставити якогось дурника, щоб потім звалити на нього всі наслідки. Але дурник (Тім Роббінс) виявляється не таким тупим і недолугим, як здавалося на перший погляд. І у нього є всі шанси досягти чогось такого, чого не вдавалося і самому містеру Гадсакеру…
Золотий лід (The Cutting Edge) 1992
Режисер Пол Майкл Глейзер
Душевна комедія з атмосферою 90-х – саме тоді знімали такі драми, які містять достатньо гумору, щоб дивитися було легко і захопливо, але при цьому не настільки м’які та ванільні, щоб бути віднесеними до ромкомів. Професійний хокеїст через травму втрачає можливість грати (він пошкодив периферійний зір), паралельно від перспективної фігуристки пішов її напарник. Тепер напередодні Олімпіади вона залишається одна, і щоб врятувати становище, її тренер знаходить їй пару – того самого хокеїста. Чоловік зневажає як фігурне катання, так і нову напарницю, адже вона самозакохана та капризна; фігуристка ж вважає його бидлом, яке не в змозі досягти необхідних навичок. Але у обох спортсменів всередині серйозне відношення до професійної етики та жага до перемог, а тому навіть у такого дуета є шанси на перемогу (нехай і примарні).
Читайте також: Найкращі спортивні драми всіх часів
Неглибока могила (Shallow Grave) 1994
Режисер Денні Бойл
Дебют режисера Денні Бойла, який за два роки зняв того ж Юена Макгрегора у своєму проривному хіті “На голці”. Троє друзів мешкають у великій квартирі в Единбурзі. Їм потрібен четвертий співмешканець, і в результаті конкурсного відбору вони зупиняються на кандидатурі Г’юго. Але вже за кілька днів він помирає від передозування наркотиків, залишаючи їм у несподівану спадщину, крім власного трупа, ще й валізу з грошима. Оскільки трійця не надто розумна і не надто багата, гроші вирішено залишити, а тіла позбутися. Але виявилося, що ці гроші потрібні не лише співмешканцям померлого, а й іншим людям, які за ними і приходять.
Перемовник (Посередник) (The Negotiator) 1998
Режисер Фелікс Ґері Ґрей
Семюел Л. Джексон взяв участь у такій кількості фільмів, що постійно знаходиш нові перлини у його нескінченній фільмографії. Поліцейський трилер про підставу та бажання повернути собі чесне ім’я. Джексон грає одного з найкращих перемовників у Чикаго, але коли його самого звинувачують у вбивстві, все перегортається догори дриґом: тепер він захоплює заручників і планує тримати їх доти, доки не розкриє справу (ну або не з’ясується, що він справжній убивця). А для переговорів він викликає такого ж професійного перемовника (його грає Кевін Спейсі). І якщо він розраховує на професійне співчуття та підтримку колеги, то цей розрахунок невірний…
Солодкий і противний (Sweet and Lowdown) 1999
Режиссер Вуді Аллен
Шон Пенн – вигадана постать гітариста-віртуоза. Він нахабний і самовпевнений, зокрема він називає себе найкращим гітаристом у світі, пропускаючи вперед лише одного музиканта, на концертах якого він плаче від захоплення. Король на сцені, у житті він самозакоханий егоцентрист, з яким важко спілкуватися найближчим людям. Як завжди у Вуді Аллена, справа не в тому, що саме відбувається, а в атмосфері та переплетенні думок людей та їх поглядів на життя.
А ще в цьому фільмі Шон Пенн ось так грає на гітарі.
Ну, точніше, це не Шон Пенн грає – це ж кіно. Але його персонаж ось так грає.
Читайте також: Найкращі музичні фільми всіх часів
На лінії вогню (In the Line of Fire) 1993
Режисер Вольфганг Петерсен
Режисер Вольфганг Петерсен – всеїдний. Він постановник таких полярно різних фільмів як “Підводний човен”, “Троя” та “Нескінченна історія”. Тому і ця його картина не схожа на попередні нічим, крім того, що вона також варта перегляду. Клінт Іствуд грає досвідченого охоронця президента. У нього був важкий досвід до цього, але тепер колишній агент ЦРУ хоче, щоб він спробував його зупинити у його намірі вбити поточного президента США. Всі розуміють, що удар буде завдано, але звідки і яким чином, не знає ніхто. Досвіду тут не вистачить, як і самопожертви – якщо взагалі можливо зупинити професійного маніяка…
Моє життя (My Life) 1993
Режисер Брюс Джоел Рубін
Персонаж Майкла Кітона дізнається, що помре від раку. Він не зможе спілкуватися зі своєю дитиною, якою вагітна його дружина, у виконанні Ніколь Кідман. Щоб розповісти йому про себе та своє життя, він починає записувати все на відео.
Ідеальний світ (A Perfect World) 1993
Режисер Клінт Іствуд
У ідеальному світі втікач від правосуддя може стати хорошою людиною і справжнім батьком дитини матері-одиначки. Але чи можливо це у світі реальному? Кевін Костнер легко втілює на екрані образ дорослого чоловіка, на якого хотілося б бути схожим малому хлопцю, тому швидко забуваєш про скоєні ним злочини. Але ж поліція про це не забуде, чи не так?
Читайте також: Найкращі фільми Клінта Іствуда
Викриття (Disclosure) 1994
Режиссер Баррі Левінсон
Екранізація ще одного шедевру Майкла Крайтона («Парк Юрського періоду»). Колишня коханка тепер твій бос – і вона знов бажає близькості. Здавалося б, у чому проблема – звабливу начальницю грає Демі Мур, хіба не краще просто піддатися її чарам? Але у Майкла Дугласа тепер дружина і діти, а тому службовий роман не є присутнім в його планах. Втім, коли він відмовляє жінці, проблеми тільки починаються, адже вона тепер заявляє, що він домагався до неї. Потрібно буде багато чого пояснювати і на роботі, і вдома, а головне, потрібно знайти в собі сили захиститися від наклепу, щоб зберегти в цілості і перше, і останнє.
Помста (Revenge) 1990
Режисер Тоні Скотт
Тоні Скотт набагато менш відомий, ніж його старший брат Рідлі Скотт. Тим не менш, він режисер величезної кількості пам’ятних фільмів (“Справжнє кохання”, “Останній бойскаут”, “Найкращий стрілець”, “Лють”, “Дежа вю”), до яких входить і трагічна історія однієї подружньої зради – “Помста” . Кевін Костнер не зміг утриматися від того, щоб підкоритися чарам спокусливої дружини літнього боса мафії (Меделін Стоу). Тепер герою Ентоні Квінна залишається лише одне – помста. І так історія поступово переходить із еротичної мелодрами у жорсткий кримінальний трилер.
Королі боулінгу (Kingpin) 1996
Режисери Пітер Фарреллі, Боббі Фарреллі
Брати Фарреллі у 90-х в першу чергу створювали комедії, рівень гумору яких був аж занадто нижче поясу. І цей фільм не є винятком. Але він ну дуже смішний. Вуді Гаррельсон, Ренді Квейд та Білл Мюррей створюють шалено веселі образи, тому, навіть, якщо жарт прямолінійний, він все одно виглядає живим. Шляхи двох гравців у боулінг колись розійшлися, адже більш досвідчений (Мюррей) виявився шахраєм, що підставив свого молодшого товариша (Гаррельсон). Тепер, коли через багато років персонаж Гаррельсона везе на важливе змагання недолугого, але доброго та чуттєвого мормона, їх шляхи знов можуть перетнутися. Це останній шанс довести, що ти найкращий, а паралельно повернути своє життя до нормального…
Читайте також: Найкращі комедії 21 століття
Пробудження (Awakenings) 1990
Режисерка Пенні Маршалл
Робін Вільямс у ролі лікаря, який шукає ліки, щоб повернути до життя знерухомлених хворих, жертв епідемії летаргічного енцефаліту. Роберт Де Ніро у ролі одного з таких хворих. Удача посміхається лікареві – він знаходить засіб, щоб повернути людей до норми. Але життя – жорстока штука (а це фільм за реальною історією), підступна хвороба починає повертатися…
Франкенштейн Мері Шеллі (Mary Shelley’s Frankenstein) 1994
Режисер Кеннет Брана
Ще один фільм з Де Ніро, де він грає страшне створіння доктора Франкенштейна. Коли геніальний, але трохи схиблений доктор (Кеннет Брана, він є і режисером стрічки) пробуджує свого монстра, починається справжнє пекло, яке вчений точно не передбачав. Чи може бути у цієї історії щасливий кінець? Ми таких екранізацій цього твору не пам’ятаємо. Вражаюча гра Де Ніро (при цьому, звісно, шалена повага до рівня майстерності гримерів).
Ронін (Ronin) 1998
Режисер Джон Франкенгаймер
І знов, втретє поспіль, Де Ніро. За свою тривалу кар’єру Джон Франкенгаймер поставив багато пам’ятних фільмів, зокрема, “Маньчжурський кандидат” (причому, не ремейк 2004 року, а оригінал 1962 року з Френком Сінатрою). Незважаючи на зіркових Роберта Де Ніро і Жана Рено, фільм провалився у прокаті. Але це зовсім не означає, що він вийшов невдалим. Ронін – японський термін, що означає декласованого самурая, що втратив заступництво свого господаря або не зумів уберегти його від смерті. Так і колишні професійні спецагенти стають найманцями-фрілансерами і виявляються втягнутими в боротьбу за таємничий вантаж, який потрібен одразу кільком терористичним організаціям.
Сила віри (Leap of Faith) 1992
Режисер Річард Пірс
Найчастіше Стів Мартін – це про чисті комедії (дуже веселі), але іноді він також брав участь у схрещенні двох жанрів – гарної комедії і потужної драми. “Сила віри” – це саме такий випадок. Головний герой – аферист, який використовує потребу людей у вірі. Проповідник, який найбільше цінує силу грошей, влаштовує перформанси з підставними людьми перед публікою, яка ладна віддати йому останні гроші заради дива. Він вміє переконувати та розмовляти з будь-якими опонентами. Він досвідчений і впевнений в собі. Але завжди є невеликий шанс на те, що навіть у найцинічнішого шахрая є залишки совісті. Застрягши у невеличкому містечку, проповідник планує провести чергову виставу, щоб зібрати гроші довірливих глядачів, але можливо, йому доведеться зробити вибір між тим, до чого він звик, та тим, що потрібно робити насправді, щоб допомогти стражденним.
Двадцять баксів (Twenty Bucks) 1993
Режисер Кева Розенфельд
Головний герой у цьому фільмі не поганий і не хороший – головним персонажем стала купюра у двадцять доларів. Саме навколо цієї банкноти обертаються події стрічки, що складається з кількох новел, які розповідають короткі історії з життя грабіжників, жебраків, пари, яка збирається одружитись та інших дійових осіб. Іноді розповіді криваві, іноді кумедні, іноді майже філософські. Купюра переходить з рук в руки, із гаманця в гаманець, кожного разу розпочинаючи якусь нову історію…
Біжи, Лоло, біжи (Lola rennt) 1998
Режисер Том Тиквер
Німецька стрічка від режисера, який пізніше поставив “Парфумера” та “Хмарний атлас”. Кур’єр серйозного гангстера загубив мішок з грошима боса в метро. Він розповів про це свої подрузі Лолі, пояснивши, що якщо не поверне ці гроші, йому кінець. Лола ладна зробити що завгодно, щоб її хлопець залишився живим, але головна проблема полягає у тому, що часу у неї зовсім обмаль – лише 20 хвилин. Далі дівчина починає бігти – і ми бачимо три версії того, що могло з нею трапитись. Паралельно зміна цих версій життя Лоли впливає і на життя тих людей, з якими вона вступає в контакт протягом бігу. Яскравий кримінальний пригодницький трилер з 90-х.
Тремтіння землі (Tremors) 1990
Режисер Рон Андервуд
Двоє простих роботяг (Кевін Бейкон та Фред Ворд) наткнулися на жахливі створіння, які вбивають всіх людей, до яких можуть дотягнутися. Це підземні велетенські хробаки – вони нічого не бачать, але відмінно чують будь-які струси поверхні землі (кроки, автівки, падіння предметів на землю). Якщо вони почують кроки людини і встигнуть до неї дістатися – їй кінець. Але якщо використати обмеження, які є у цих створінь, то є шанс перемогти…
Читайте також: Найкращі трилери всіх часів
Байки зі склепу: Лицар демонів (Tales from the Crypt: Demon Knight) 1995
Режисер Ернест Дікерсон
Той рідкісний випадок, коли треш-кіно умовної категорії “Б” стає класним жахастиком, який і налякати може, і тримати в напрузі, як гарний трилер, і розсмішити, як хороша комедія. Демон середнього рангу мандрує Штатами та створює із власної крові невеличких монстрів, здатних вбивати все, що рухається навколо. Йому протистоїть борець з темрявою, який захищається за допомогою крові Ісуса. Але і він не може впоратись самотужки: допомагати йому доводиться випадковій учасниці подій… Демонічна чарівність Біллі Зейна.
Собака-привид: Шлях самурая (Ghost Dog: The Way of the Samurai) 1999
Режисер Джим Джармуш
Як і з фільмами братів Коен, можна здивуватися, що стрічка Джармуша потрапляє в категорію недооцінених або забутих, але суб’єктивно ми дійсно давно вже не бачили згадок цієї чудової напівкримінальної, напівфілософської історії. Кілер-найманець живе за принципами самурая. Колись місцевий гангстер врятував йому життя, і після цього кілер проголосив себе його вассалом. Втім, благородна частина цієї історії триває недовго: після невдалого виконання завдання є нове доручення від боса, у якому він вимагає вбити самурая на прізвисько “Собака-привид”…
Місто загублених дітей (La cité des enfants perdus) 1995
Режисери Жан-П’єр Жене, Марк Каро
Жан-П’єр Жене і Марк Каро зробили чимало чудернацьких світів, і “Місто загублених дітей” не стало винятком. Маленького брата головного героя (Рон Перлман) викрадають для того, щоб передати злому вченому Кранку. Той займається тим, що переглядає дитячі сни. А щоб знайти та визволити брата, доводиться об’єднатися з групою дітей…
Жива плоть (Carne trémula) 1997
Режисер Педро Альмодовар
Хитросплетіння людської долі у драмі від Педро Альмодовара. Двоє копів прибули на виклик через випадковий постріл з пістолету. Пара бавилась, але тепер ситуація погіршилась: через прибуття поліції молодик злякався і взяв дівчину у заручниці. Починається боротьба, і одного з копів поранено. Тепер він паралізований до поясу, а хлопець засуджений до позбавлення волі на серйозний термін. Втім, він виходить достроково і дізнається, що паралізований коп тепер живе разом з його дівчиною…
Розенкранц і Гільденстерн мертві (Rosencrantz & Guildenstern Are Dead) 1990
Режисер
Якщо розглянути події “Гамлета” не з точки зору головних героїв, а з точки зору другорядних персонажів, то вийде доволі цікава і кумедна історія (звісно, якщо не викладати її надто прямолінійно, а також додати гумору та філософії). Адже Розенкранц і Гільденстерн не знають, чому Гамлет збожеволів (так само, як і не відають, що він лише грає у божевілля). Їм доручили розібратися у причинах і наслідках його стану, але вони опиняються всередині шторму, великої гри, де вони лише пішаки. На початку розповіді вони навіть не розуміють, як тут опинилися. І далі їм буде лише складніше. Чудовий дует двух видатних англійських акторів – Ґері Олдмен і Тім Рот.
Ед Вуд (Ed Wood) 1994
Режисер Тім Бартон
Один з найнетиповіших фільмів Тіма Бартона. Зазвичай його стрічки – похмурі винахідливі казки, а цього разу це байопік, нехай і доволі фрікуватий (це ж Бартон, все ж таки). Розповідь про одного з найгірших режисерів всіх часів – Еда Вуда – демонструє нам його як закоханого у свою мрію романтика. Бартон не намагається виставити його дурним чи недолугим (ну, можливо трохи недолугим), власне як і не ліпить з нього героя чи жертву. Глядач розуміє, що шлях Вуда приречений на невдачі та несприйняття, але принаймні, він не відчуває відрази. Джонні Депп, Білл Мюррей, Сара Джессіка Паркер та ветеран Мартін Ландау (який грає іншого ветерана – Белу Лугоші) у веселому, романтичному, зворушливому та трохи божевільному кіно про кіно.
Якщо вам сподобалась стаття, підтримайте нас донатом
Читайте також:
Недооцінені трилери 90-х, які варті перегляду
Недооцінені трилери останніх часів, які варто переглянути
Недооцінені трилери 80-х, які варті перегляду
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
