Найкращі фільми в стилі стімпанк (паропанк)
Отже, ми розібралися з найкращими зразками кіберпанку. Тепер давайте зробимо те саме з напрямком стімпанку (який також називають паропанк через зрозумілу річ – це прямий переклад слова steam – пара). Паропанк називається так не випадково: у творах цього стилю людство ніби зупинилося на технологіях XIX століття, до винаходу електрики, коли всі машини і механізми рухалися за допомогою енергії пари. Отже, ми уявляємо майбутнє (чи альтернативне минуле), де технології представлені потягами, дирижаблями та іншими ретромашинами. Пара рухає все, що є в арсеналі людства, навіть зброю.
Стімпанк, так само, як і кіберпанк, є частиною великого напрямку в кіно і культурі загалом – ретрофутуризм. Це уявлення майбутнього крізь представлення людей з минулого про їх технології і суспільний лад. Тобто, для людини з XIX століття у XXII столітті все одно машини майбутнього рухають коні або та сама, вже згадана, пара. Людина уявляє зміну форми, але призма технологій, що її оточує, залишає свій вплив – і в цьому уявленні ми бачимо альтернативну картину майбутнього, далеку від реальності, але дуже цікаву для створення художнів творів, у тому числі і кіно.
Серед інших ознак стімпанку також вікторіанський стиль – часи королеви Вікторії в Англії, циліндри у чоловіків та пишні сукні і корсети у жінок; мідь, латунь, багато скла та шкіра – переважна більшість речей навколо зроблена з цих матеріалів; темні міста (як і у кіберпанку), тільки замість неону і дощу тут дим від фабрик і постійний туман. І в цій атмосфері царює дух пригод і шалених місій від бунтівних героїв.
Якщо ця добірка стане для вас цікавою та корисною, підтримайте нашу редакцію:
Місто втрачених дітей (The City of Lost Children, La Cité des enfants perdus) 1995
IMDb 7.4
Видатне французьке кіно від режисерів Жана-П’єра Жене та Марка Каро (Жене пізніше поставив такі фільми як “Амелі”, “Тривалі заручини” та “Чужий 4”) про викрадення дитячих снів. Вони потрібні дуже розумному, але злому вченому, адже своїх снів у нього немає. Він викрадає дітей і проникає в їх свідомість завдяки своїй громіздкій машині. Один з останніх викрадених хлопчиків стає великою помилкою: це маленький брат велетня-силача, що виступає у цирку. Звісно ж, старший брат вирушає на його пошуки разом з дитячою бандою маленьких злодюжок.
Візуально цей фільм – рай для фанатів стімпанка і загалом тих, хто цінує нестримний політ фантазії авторів. Складні механізми, але не футуристичні, а навпаки, ретро (навіть імпланти очей та вух для вченого Кранка з міді та скла), купа проводів, похмура атмосфера міста, зелений туман над портом, закинута нафтова платформа, на якій фанатичний вчений створив своє лігво. До всього ще й вайб кіно 90-х, коли більшість антуражу в кадрі зроблена вручну, а не за допомогою пост-обробки зафільмованого на зеленому екрані матеріалу.
Смертельні машини (Mortal Engines) 2018
IMDb 6.1
Часто помилково вважають, що режисером цього фільму є Пітер Джексон. Насправді ж поставив картину ще один новозеландець Христіан Ріверс, який багато працював з Джексоном ще з юнацького віку, а сам Джексон виступив продюсером і одним зі сценаристів.
Світ майбутнього цієї масштабної стрічки повернувся до парових технологій, а також вугілля і дизеля – вони рухають величезні платформи на гусеницях, а в повітрі літають шаленої конструкції дирижаблі та ретро-літаки. Все зроблено зі шкіри, тканини та металу, як і одяг людей (довгі плащі, циліндри та інші моделі вікторіанського стилю, включно з характерними круглими окулярами – окуляри-гоггли часто навіть називають окуляри стімпанк).
Повернення до старих технологій настало після «Шестидесятихвилинної війни» – тепер міста стали рухомими і атакують одне одного. Щоб вижити, треба буквально «зжерти» інше місто: величезні щелепи розрізають платформи більш слабкого, а потім воно йде в переплавку, а мешканців роблять представниками нижчих каст і рабами, які часто помирають від непосильної праці і стають людиномашинами.
Цей об’ємний світ створив британський письменник Філіп Рів – об’єктивно кажучи, всесвіт і атмосфера фільму цікавіші за саму історію у стрічці, що неважко зрозуміти, адже відтворення чогось настільки масштабного вимагає надзусиль і креативних, і бюджетних. На все разом цих зусиль може просто не вистачити.
Читайте також: Найкращі фільми про постапокаліпсис
Хранитель часу (Hugo) 2011
IMDb 7.5
“Смертельні машини”, як і фільм Мартіна Скорсезе “Хранитель часу” є представниками і стімпанку, і його піджанру клокпанк, про який ми ще розповімо у наступних публікаціях. Нехарактерна картина для Скорсезе, чи не так? Тим не менш, багато критиків називають її ледь не еталоном візуальної естетики стімпанку – величезний годинник, всередині якого живуть герої, загадкова заводна механічна лялька, яка вміє писати та малювати (класика сюжетних ходів стімпанку), атмосфера Франції 1930-х років в одязі, циліндрах, парових потягах, механічний протез на нозі станційного інспектора, максимальна увага до найдрібніших деталей.
Історія за мотивами за мотивами роману Браяна Селзніка «Винахід Г’юґо Кабре» – маленький хлопчик живе на вокзалі з дядьком-п’яничкою після загибелі батька-годинникаря. Він краде продукти і лагодить батькову механічну ляльку – автоматон. Як з’ясовується пізніше, цей механізм створив Жорж Мельєс, на фільми якого хлопчик багато ходив з батьком (і який є цілком реальною фігурою і режисером, який був одним з творців світового кінематографу як такого). І саме Мельєс є центральною постаттю, навколо чого і обертається картина.
Оскільки Скорсезе не Христіан Ріверс, його в першу чергу цікавлять саме люди і історія, а тому стімпанк і всі його прояви та деталі, розроблені з величезною увагою і любов’ю, не відволікають від головного. Через що і фільм подобається набагато ширшому колу глядачів, аніж поціновувачі цього напрямку ретрофутуризму.
Ліга видатних джентльменів (The League of Extraordinary Gentlemen) 2003
IMDb 5.8
На цей фільм було багато сподівань (настільки багато, що навіть Шон Коннері на закаті своєї розкішної кар’єри вирішив ризикнути і зіграти в вельми непритаманному для себе жанрі). Сподівання не виправдались: не те щоб фільм став провалом, але й подією також не став. Втім, з точки зору стімпанку тут рай для фанатів.
І візуально, і з точки зору одягу, і особливо з точки зору машин і зброї, яка тут використовується – це все еталонний прояв ретрофутуризму і стімпанку, де ми дивимось очима минулих технологій не на майбутнє, а на минуле (тобто це альтернативна версія історії). До всього тут ще й зібрані культові персонажі фантастичних (і не тільки) творів XIX століття – Жуля Верна, Герберта Веллса, Оскара Вайльда, Брема Стокера (це Аллан Квотермейн (Шон Коннері), капітан Немо, Вільгельміна Гаркер (Пета Вілсон грає вампірку з роману “Дракула”, вона може перетворюватись на зграю кажанів, а ще вона вчена-хімік), Доріан Ґрей (Стюарт Таунсенд), доктор Джекілл (Джейсон Флемінг) та багато інших).
Гігантський білий підводний човен «Наутілус» (привіт Жулю Верну), автомобіль капітана Немо («Немобіль») з білого металу і слонової кістки, розкішні вбрання та кабінети з дерева, затягнуті димом похмурі вулиці Лондона – якщо ви хочете поринути в цю атмосферу, особливо не звертаючи увагу на сюжет, то цей фільм є ідеальним шансом.
Читайте також: Найкращі пригодницькі фільми
Ван Гелсінґ (Van Helsing) 2004
IMDb 6.1
Багато що зі сказаного про фільм вище можна сказати і про картину про мисливця на вампірів, якого зіграв єдиний і неповторний Г’ю Джекман. Але головною відмінністю від “Ліги…” є те, що ця стрічка не є чистим стімпанком за жанром. Втім, залишити її за межами цієї статті не хотілося, адже тут багато елементів (здебільшого, звісно, візуальних), які про паропанк кричать. Подивитися хоча б на кадр вище: механічна зброя, розкішний одяг вікторіанського періоду, шкіра та метал – все виглядає еталонним стімпанком.
В іншому, звісно, це, скоріше, темне фентезі, що логічно для картини про вампірів. Домінує тут містика і магія, а не наука та зміна світу технологіями, але антураж справді хороший – і дуже стімпанковий.
Золотий компас (The Golden Compass) 2007
IMDb 6.1
Магії та алхімії вистачає і в цьому фільмі, але тут вони органічно вписуються в напрямок стімпанку, а якщо точніше, фентезійного стімпанку. Власне, золотий компас є класичним для паропанку механізмом з купою стрілок і символів (і знову тяжіння до клокпанку), але працює на магічних частинках. Пароплави, потяги, дирижаблі – транспорт епохи парових двигунів присутній у повному обсязі. Мідні лампи та газові світильники, дерев’яні вікторіанські меблі, лабораторії з гігантськими мікроскопами – і все це в атмосфері Лондона та Оксфорда XIX століття. Ідеальний сплав магії і стімпанку.
Якщо все це також нагадує вам всесвіт серіалу «Темні матерії» (або «Його темні матеріали», «Темні початки»), не дивуйтесь – це екранізація тієї ж фентезійної трилогії британського письменника Філіпа Пулмана.
Читайте також: Найкращі фільми в жанрі фентезі
Назад у майбутнє 3 (Back to the Future Part III) 1990
IMDb 7.5
Звісно ж, ця видатна трилогія Роберта Земекіса не є стімпанком, особливо перші її дві частини. Третя також в першу чергу фантастичний вестерн. Але її заключна частина стає розкішним проявом стімпанку, в першу чергу завдяки винаходам Дока. Він конструює складну парову машину, щоб зробити собі пару кубиків льоду. Він створює вражаючу гвинтівку з оптичним прицілом. А найголовніше – його суперпотяг, який в ту епоху, куди його закинули пригоди у часі, не міг користуватися технологіями, звичними для Еммета Брауна та людства 80-х (про ядерну енергію точно не йшлося), а тому вченому довелося адаптувати можливості парової машини до власних розширених потреб.
Це просто диво, наскільки це все органічно вписалося в історію і візуальний ряд трилогії, та ще й надало змогу розвивати історію, а не по колу повторювати один і той самий паттерн. З маленьких деталей та присвят в дусі стімпанку – звісно ж, любов Дока і його дружини до Жуля Верна (вони навіть дітей назвали на його честь).
20 000 льє під водою (20,000 Leagues Under the Sea) 1954
IMDb 7.2
А це присвята стімпанку та його джерелам від початку – екранізація одного з найвідоміших романів французького фантаста Жуля Верна. До речі, створила фільм компанія Disney (сам Волт Дісней був продюсером), і в активі проєкту два Оскари за візуальні ефекти і декорації. По суті, те, що колись було науковою фантастикою в момент написання твору, тепер де-факто стало тим, що називають прото-стімпанк, тобто предтеча та фундамент стімпанку.
Підводний човен «Наутілус», який ми бачили вище у списку в іншому фільмі, який всередині нагадує замок вікторіанської епохи за інтер’єром, меблями, стилем, розкішними кабінетами та бібліотекою. Безліч складних механизмів, створених з дорогоцінних металів та скла. Технології геніального вченого і капітана, які випередили час та дозволили створити на дні океану не просто можливість життя під водою, а альтернативну цивілізацію на противагу суспільству.
Класика світового кінематографу і одна з еталонних робіт в жанрі стімпанку.
Читайте також:
Найкращі фільми жанру кіберпанк
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
