Найкращі фільми в стилі соларпанк
Більшість піджанрів та стилів фантастики демонструють Землю та людство майбутнього, що або занепадає, або давно це зробило і тепер виживає на постапокаліптичній планеті (або планеті у настільки поганому стані, що навіть апокаліпсис не потрібен). Згадайте похмурі картинки кіберпанку, техно-нуару, вейстлендпанку або атомпанку – песимізм у кожному кадрі, навіть якщо хтось бореться за краще майбутнє. То що, творці кіно настільки не вірять у майбутнє? Чи їм просто не подобаються сонячні декорації для їх глибоких історій? Чи є напрямок, де майбутнє не занурюється в темряву і вічний дощ, незважаючи на шалений розвиток технологій?
Виявляється, що так, є. Щоправда, таких піджанрів помітно менше, та й фільмів в цих сегментах помітно менше. Але все ж іноді концепт майбутнього будується на тому, що технології і відповідальне їх використання можуть вести до чогось позитивного. Один з таких напрямків – соларпанк (solarpunk). Прогнозовано для частини назви “солар” – сонячний, у розрізі сонячної енергії, це позитивний сегмент фантастики, де майбутнє будується екологічних технологіях. Сонячна, вітрова, водяна енергії не просто використовуються, а вбудовані в архітектуру і побут. Тому і атмосфера більш природня, сонячна і позитивна, і віра в майбутнє без незворотних руйнівних змін клімату помітно оптимістичніша.
Що з частиною “панк”? Це там, де знаходиться ложка дьогтю? Насправді, теж ні. Це та частина, яка відповідає за боротьбу з корпораціями, силами колоніалізму, злочинним урядом за майбутнє планети без монополії на паливо та домінуючий контроль (тобто, за ту територію, яку у кіберпанку корпорації успішно окупували).
Та звісно ж, без конфлікту художніх творів просто не існує. Фільми в жанрі соларпанку не є суто інструкцією з того, як утримувати планету в гарному екологічному стані. Це або концепт “ось як треба, щоб було – боротьба за те, щоб туди дістатись”, або “ось як ми зробили, і це надто гарна планета, щоб віддавати її корпораціям та узурпаторам влади – треба боротися за це з поганими хлопцями”. Як завжди, далеко не всі фільми жанру є чистими його представниками, тож сьогодні ми розповімо про найкращі фільми соларпанку, які або повністю створені в цьому сонячному напрямку, або містять його характерні ознаки.
Чорна Пантера (Black Panther) 2018
IMDb 7.3

“Чорна Пантера” не є чистим соларпанком, але містить багато його характерних елементів. Але якщо визначати основний жанр стрічки, то це, скоріше, афрофутуризм – дуже цікавий напрямок в культурі і кіно зокрема, про який ми ще обов’язково напишемо.

Втім, сьогодні про соларпанк. У марвелівській стрічці його ознаки очевидні – суміщення природи і високих технологій, екологічні технології, що не забруднюють природу, є пріоритетом, зелена архітектура (живі рослини на побудованих хмарочосах та органічне розміщення будівель в природному ландашафті), повага до традицій, а не сліпе нехтування ними заради наукового прогресу.

При цьому не варто думати, що Ваканда – рай на Землі. Один з найбільш вдалих чинників успіху картини – поворот реальності на 180 градусів, ніби альтернативна її картина є аналогом негативу фотографії, все що було темним, стало світлим і навпаки. Зазвичай Африку демонструють бідною та безграмотною – Ваканда багата, незалежна та володіє технологіями, про яке розвинений Захід може тільки мріяти. Країни Африки покладаються на підтримку або західних демократій, або тоталітарних режимів – тут це самостійний гравець, який не сприймає ситуацію, де йому намагаються диктувати правила гри. Та поруч з цим йде тотальна ізольованість Ваканди від іншого світу, і метаіронія ситуації у тому, що африканська країна не хоче пускати до себе чужинців, закриваючи кордони і навіть неохоче беручи участь в міжнародних організаціях та ініціативах (тобто, світ перевернувся з ніг на голову, але у даному випадку це виглядає максимально органічно). Звісно ж, можна довго дискутувати, наскільки відкритість чи ізольованість мають більше переваг чи недоліків, але принаймні у всесвіті цього фільму ця обмеженість виступає програшною стратегією для Ваканди.

І у певних елементах, які можуть бути не настільки позитивними для Ваканди, проявляється також і відмінність її жанрової належності від чистого соларпанку. Одна з важливих частин цього напрямку – пріоритет громад над суворою ієрархією суспільного устрою. Децентралізовані громади, об’єднані спільною метою – тотальна відмінність від монархічної схеми правління Ваканди, нехай там править і хороший король, а на зміну йому приходить ще один хороший король (до того ж, ми бачили, що завдяки їх звичаям визначати короля у видовищному поєдинку на водоспаді цю позицію може зайняти і набагато менш позитивний персонаж, і що робити тоді?).

До всього, технології у цій країні хоча і технологічні, та все ж засновані не на відновлюваній енергії, а на унікальному (і вигаданому) мінералі вібраніумі. Для соларпанку це доволі принципове питання.

Поєднання африканської спадщини з новітніми технологіями є чистим проявом вже згаданого афрофутуризму. Втім, повторимось, що елементів соларпанку тут вистачає. Достатньо подивитись на хмарочоси на багатьох з наведених кадрів: десь дерева розташовані прямо на будинках, а десь сам форма будинків нагадує традиційні африканські хатини з дахом з листя та тростин, що вкривають більш звичні для сьогодення бетон і скло.

У цьому сенсі доволі цікаво повертатись до перегляду фільмів, щоб оцінити певні деталі і загальну атмосферу. Якщо при першому перегляді глядач більше звертає увагу на сюжет, психологію, непередбачувані повороти, філософію картини, питання, які вона ставить, то під час наступних переглядів він може звернути увагу на численні дрібниці, які створюють самий світ твору. Причому, зазвичай візуальна сторона при першому перегляді ледь не ігнорується: мовляв, ми ж досвідчені глядачі з тонким сприйняттям, що нам ті комп’ютерні спецефекти та анімація, ми цього вже достатньо бачили, дайте нам велику ідею і філософію її втілення на екрані, дайте нам об’ємних персонажів з передісторіями та цільним психологічним портретом. Але потім, коли ідея зрозуміла, погляд повертається до результатів кропіткої роботи художників – і тут вже бачиш і майстерно створений ландшафт, і гігантську пантеру, вмонтовану в скелю, і будинки з зеленню, і нові форми для класичних хмарочосів, і багато, багато інших деталей, які не просто прикрашають те, що відбувається на екрані, вони доповнюють загальну складну картину, допомагають будувати ті самі велику ідею і філософію її втілення.
Земля майбутнього (Tomorrowland) 2015
IMDb 6.4

Це також не є чистим соларпанком, а розташовується ближче до іншого позитивного напрямку наукової фантастики – космічного оптимізму (адже, все ж таки, оптимістичних напрямків в фантастиці більше, ніж один).

Головна героїня уособлює портрет «шукача рішень» – ключового для соларпанку елементу в створенні майбутнього без вбивчих кліматичних змін і загрози апокаліпсису (хотілося б, правда ж?). Місто майбутнього височіє серед пшеничних полів, використовує екологічну енергію, що не забруднює атмосферу та балансує між природними джерелами та надбаннями людських технологій (до речі, загальний його зовнішній профіль здалеку дуже схожий на Мон-Сен-Мішель, старовинне французьке місто-острів-замок-фортеця, що стоїть в пустелі, яку двічі на добу заповнюють водою припливи і відпливи – і це не єдиний випадок натхнення реально існуючими архітектурними формами у фільмі)ю

Якщо казати про вплив інших архітектурних течій, то багато хто згадує стиль Frutiger Aero, популярний десь між 2004 і 2013 роками. Його складові – футуристичність, яскравість, білі, зелені та сині гладкі форми, природні форми, вписані в архітектуру (наприклад, краплі води, бульбашки, сплески), загальне поєднання природи і технологій та, звісно ж, екологічний оптимізм. Втім, оскільки повністю ландшафт міста не намалюєш і не побудуєш, то використовуються і реальні об’єкти зовсім іншого, але спорідненого стилю – серед іншого, будівля Музею наук принца Філіпа у Валенсії. Ця видатна архітектурна форма настільки цікава та виразна, що її періодично використовують і в інших фантастичних фільмах та серіалах, коли треба показати щось футуристичне і красиве (наприклад, це було у 3 сезоні серіалу “Світ Дикого Заходу” та в 2 сезоні серіалу “Андор”).
Оскільки сама Валенсія – класичне середньовічне місто з кам’яними будинками і соборами в стилі готики, бароко та рококо, цей об’єкт створює фантастично вражаючий контраст з історичною частиною цієї столиці однойменної провінції. Звісно ж, Голлівуд не міг не звернути увагу на такий розкішний натурний зразок – і для “Землі майбутнього” його використали для посилення стилю хай-теку, неофутуризму і біо-теку (чи-то навіть біоморфного дизайну).

Втім, повертаючись до питання того, чому це не чистий соларпанк, згадаємо також і те, що еліти, найкращі уми, просто втекли в інший вимір, створивши утопію для обраних. Соларпанк – це про децентралізовані громади, тобто доступність благ для кожного, а не для виняткових, нехай навіть і достойних, гідних того людей.

Надія на світле майбутнє – те, що однозначно прив’язує цей фільм до соларпанку, так само як і візуальна частина картини міста майбутнього, де екологічні технології домінують.
Читайте також: Найкращі фантастичні фільми всіх часів
Хроніки Веспер (Vesper) 2022
IMDb 6.0

Цей фільм ще далі від соларпанку, ніж попередні два. Це похмурий біопанк, де головна героїня – дівчинка, що живе у бідності в лісі з паралізованим батьком – зламує ДНК рослин, адже після невдалих генетичних експериментів екосистема незворотно змінилася, залишивши більшість людей без можливості вирощувати продукти на землі без допомоги заможного класу, еліти. Вони живуть у захищених місцях, Цитаделях, продаючи біднякам модифіковане насіння, яке дає врожай лише один раз. Цей ліміт встановлений спеціально, щоб підтримувати залежність нижчого класу від вищого.
Одного дня дівчина зустрічає втікачку з Цитаделі, яка приховує таємницю, що може змінити долю людства – з цього починаються основні події картини.

Спільного з соларпанком тут декілька речей, серед іншого, установка центральної персонажки на те, щоб поділитися біотехнологіями з суспільством, а не зруйнувати їх чи використати проти могутньої корпорації. Громади – одна з найважливіших установок соларпанку, а тому цей вектор спільного нормального життя у злагоді з природою є визначним для жанру. Це не бунт проти системи і не боротьба самітника з розладженими моральними орієнтирами, що характерно для кіберпанку та інших напрямків.

І ще одна важлива для соларпанку складова – надія на краще майбутнє. Відродження природи, повернення можливості вирощувати рослини – знову-таки, на відміну від кіберпанку, де навіть перемога героя-одинака не означає оптимістичного погляду на прийдешнє.

Втім, загальна похмура атмосфера, антиутопічний устрій та домінування генної інженерії, безперечно, відносять цю стрічку до біопанку. Може виникнути законне питання: чому, якщо стрічок у жанрі соларпанку так небагато (і більшість з них – суміш з іншими піджанрами), потрібно в принципі розглядати цей жанр як самостійний? Справа в тому, що жанр виникає не суто в кіно, а у набагато ширшому культурному контексті. Це і графічне мистецтво, і архітектура, і книги, і відеоігри (і це стосується не тільки соларпанку, а й багатьох інших напрямків). У соларпанку, наприклад, серйозна присутність в світі ігор: Solarpunk™, Terra Nil, Lightyear Frontier, Europa, Cloud Gardens, Flotsam, Botany Manor, Strange Horticulture, Against the Storm, The Wandering Village та багато інших. Є чимало спільнот, присвячених цій культурі (бо, знову-таки, спільноти та громади – основа цього устрою), є багато робіт на перетині графіки та архітектури – іншими словами, кількість проявів настільки масштабна, що це не штучне явище, яке виникло як теоретичний термін в інтернеті. Представленість у кіно не така велика (поки що), і можна зрозуміти чому – у цьому всесвіті складніше побудувати конфлікт, та й лекала Голлівуду поки що не відпрацьовані. Але ті зразки, що існують, цікаві для аналізу і, що нацголовніше – для перегляду.
До того ж, є кілька стрічок, здебільшого анімаційних і азійських, які напряму пов’язані з соларпанком – про них ми розкажемо нижче.
Навсікая з Долини Вітрів (Kaze no tani no Naushika) 1984
IMDb 8.0

Навряд чи є шанувальники кіно, які не чули про Хаяо Міядзакі. Його гуманістична філософія і тяга до співіснування людини та природи є наскрізною ниткою його творчості, а тому не дивно, що і до соларпанку він має пряме відношення (нехай цей термін і виник пізніше, ніж вийшли деякі з його мультфільмів).

У “Навсікаї” ми бачимо еталонний зразок соларпанку, але з урахуванням того, що фільм створено ще в далеких 80-х, це прото-соларпанк, тобто ця анімація була предтечею жанру ще до фізичної його появи. Саме шедевр Міядзакі був одним з тих творів, який сформував бачення цього напрямку.

У “Навсікаї” в постапокаліптичному світі люди, що навчились виживати, бачать загрозу у велетенських комахах (зважаючи на їх жахаючий вигляд і розмір, це цілком зрозуміло). Але з часом, після низки різних подій, головна героїня усвідомлює, що там, де людство бачить загрозу, існує інший вид, який насправді очищує Землю – ключ до незрозумілого не боротьба з ним, а спроба зрозуміти.

Звісно ж, в сьогоднішньому цинічному світі ідеї пацифізму у будь-якому прояві не знаходять конструктивного відгуку – занадто багато було розмов і творів мистецтва про те, як можна перемогти зло любов’ю або ще якимись позитивними думками та ритуальними співами. В реальному світі це не працює – на жаль, ми бачили це не раз (і продовжуємо спостерігати за західними елітами, які розповідають про те, що не треба провокувати ескалацію). Та Міядзакі не розповідає історію захисту нації (або відмови від нього), він завжди робить алюзію на людство в цілому. І контекст ширший за війну (хоча в окремих роботах і їй Хаяо приділяє чимало уваги, що логічно для японця його віку): він змальовує типову реакцію людей на щось чуже і незрозуміле. Ксенофобія і недосвідченість – бич світу сьогодні, і ця картина вкотре відображує небезпеку домінації цих пороків.

Гармонія з природою і чиста енергія – Міядзакі став апологетом цього напрямку задовго до сучасних еко-активістів, що логічно підштовхує його картини в напрямку соларпанку. В Долині вітрів вітряки забезпечують енергію, а літають її мешканці на безшумних глайдерах (у них немає двигунів – це планер за своєю суттю).

Анімація Міядзакі і студії Ghibli завжди були взірцем створення окремого світу на екрані. Майстру притаманні як нестримний політ фантазії, де множина різних вигаданих форм ніколи не припиняє дивувати глядача, так і чітке слідування загальній ідеї: деталізація розкриває правила існування цього екранного світу, як влаштовані в ньому речі, як працюють механізми і як живуть і співіснують абсолютно різні форми життя. Продемонструвати монстра, але потім показати його характер, який не містить загрози для інших видів – задача нетривіальна, саме тому армія фанатів мультфільмів Міядзакі нараховує мільйони по всьому світі. Це не просто намальований красивий всесвіт – він живе, дихає, рухається за своїми правилами.

Аграрне суспільство – децентралізована громада, що має рівні права для всіх своїх учасників, це ще одна ознака соларпанку у світі мешканців Долини вітрів.
Читайте також: Найкращі мультфільми всіх часів
Небесний замок Лапута (Tenkû no shiro Rapyuta) 1986
IMDb 8.0

Це аніме від Хаяо Міядзакі також є яскравим прикладом прото-соларпанку.

Сам образ бойової фортеці, яка тепер є зеленим осередком природи, квітучим оазисом, є ідеальним відображенням ідей соларпанку. Люди залишили замок – і тепер тут чистий екосвіт, за яким доглядає старий робот-охоронець. Він боронить світ птахів, рослин і чистої води від забруднення, доглядає сад і гнізда.

Величезне коріння дерева тримає на собі всю конструкцію – і саме відрив від цього коріння та землі унеможливлює життя, як за версією цієї анімації, так і у філософії Міядзакі загалом. Майстер не вірить у щасливий надійний світ без симбіозу з природою – і у чому він помиляється? Нехай його метафори є художніми прийомами, але ж фізична суть для реального світу від цього не змінюється.

Є у цьому аніме і елементи стімпанку. Шахтарське містечко головних героїв повністю індустріальне – тут вистачає парових машин, залізниць, поршнів і іржавої техніки.

Військова техніка, у тому числі величезні броньовані дирижаблі, літають на механічній та паливній тязі, що знову ж таки є ознакою стімпанку і частково дизельпанку. Це ті напрямки, які відносяться до ретрофутуризму, а соларпанк є повною тому протилежністю – це актуальний футуризм, бачення майбутнього з його проблематикою і викликами станом на сьогодні.
Якщо вам цікавий напрямок ретрофутуризму, ми розглянули чимало його відгалужень:
- кіберпанк
- посткіберпанк
- стімпанк
- дизельпанк
- клокпанк
- касетний футуризм (формікапанк)
- атомпанк
- постатомпанк
- кібер-нуар і техно-нуар
- вейстлендпанк і салваджпанк

Елементи соларпанку (чи, точніше, прото-соларпанку) присутні і в деяких інших роботах Міядзакі, зокрема «Принцеса Мононоке» та «Рибка Поньо на кручі».
Подорож до Йокогами за покупками (Yokohama Kaidashi Kikou) 1998
IMDb 7.3

Не Міядзакі єдиним. Як писали деякі критики у своїх відгуках на цей японський мінісеріал (всього лише дві серії по 30 хвилин), “ще ніколи апокаліпсис не був таким затишним”. Стався кінець світу (невідомо, чому саме, але рівень океану суттєво піднявся, затопивши багато міст, серед яких була і Йокогама), але люди не почали з ним боротися. Вони просто спокійно прийняли його, повернувшись до більш спокійного врівноваженого життя.

Головна героїня аніме – дівчина-андроїд, яка керує кав’ярнею, поки її власник подорожує. Неспішна розповідь відкриває багато деталей, які вказують на те, що звичний світ поступово зникає: океан наближається до кав’ярні, скутер дівчини ламається, у літака закінчується пальне тощо. Але тут немає голоду чи занепаду – люди живуть в гармонії з природою. Сама дівчина також не є андроїдом, характерним для похмурого кіберпанку: вона подорожує серед зелених краєвидів.

Це медитативне кіно, заспокійливе, цілюще – у японців є окремий термін для нього, іяшікей. Це означає, що твір фокусується не на сюжеті, а на створенні комфортної зцілюючої атмосфери. І якщо ми згадуємо дотичні японські визначення, наведемо ще одне: моно-но аваре. Це спостереження за красою речей і явищ, під час якого людина переживає незбагненний смуток через відчуття швидкоплинності і ілюзорності побаченого.
Читайте також: Найкращі мультсеріали всіх часів
Арко (Arco) 2025
IMDb 7.3

Але і не тільки японськими майстрами. Європейській анімації також є що запропонувати в позитивному відгалуженні анімаційної фантастики. Цей французький мультфільм від режисера Уго Б’єнвеню порівнюють з роботами Міядзакі і студії Ghibli за атмосферою, настроєм та, звісно ж, 2D-анімацією в часи 3D-анімації.

Надія замість приреченості – це і кредо Міядзакі, і головний постулат соларпанку. Саме це пропагує і “Арко”. У світі майбутнього, звідки прибув головний герой-хлопчик, люди живуть у злагоді з природою. Замість хмарочосів тут величезні металеві “дерева”, на яких розташовані вкриті зеленню платформи для життя людей. Земля в цей момент може відпочити і відновитись. Людство перестало бездумно експлуатувати планету, а та відповіла покращенням клімату і умов для життя.

Хлопчик випадково переміщується з далекого майбутнього у відносно недалеке (для нас). Земля 2075 року потерпає від пожеж, штормів та іншої екологічної нестабільності.

Дівчинка, яку зустрічає хлопчик, допомагає йому повернутись додому, а також повернути втрачений кристал. Паралельно головний герой усвідомлює, в якому поганому стані перебуває планета у минулому – і яке щастя є у них у майбутньому, хоча вони й сприймають його як щось гарантоване та належне.

Втім, майбутнє із зеленою планетою, де люди живуть в балансі з природою – це позитивний сигнал для людства в цьому мультфільмі. Адже яким би важким не був поточний стан Землі, еволюція людства відбулася таким чином, щоб вона зцілилася та загоїла свої давні рани.
Читайте також:
Найкращі фільми жанру кіберпанк
Найкращі фільми жанру стімпанк
Найкращі фільми жанру дизельпанк
Найкращі фільми жанру посткіберпанк
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati




