Місяці нестримного очікування, чотири переноси дати релізу і нарешті ось він – перший карантинний високобюджетний фільм, який має повернути глядачів в кінозали.
Позиція редакції може не співпадати з думкою автора
Для мене “Тенет” Крістофера Нолана є заключною частиною умовної “Трилогії Часу”, куди також входять його “Початок” та “Інтерстеллар”. В них вкрай оригінально, в найнеймовірніших проявах обігрується його велич Час. В “Тенеті” Нолан пішов далі і показав не лише поширені у світовому кіно подорожі в майбутнє та минуле, але й взаємодію зі зворотнім ходом часу, що зветься інверсією.
Головний герой Протагоніст є американським секретним агентом, зіграним Джоном Девідом Вашингтоном, сином того самого Дензела Вашингтона. Зіграв напрочуд переконливо та достовірно – мабуть маємо нового сильного актора. Йому допомагає англійський агент Ніл, прекрасно втілений Робертом Паттінсоном – потенційно одним з кращих акторів сучасності. Протагоніст перетинається з технологією інверсії, де процеси відбуваються в зворотньому порядку. Пошуки джерела цієї технології приводять агентів до російського мільярдера Андрєя Сатора (Кеннет Брана). З проблемою треба розібратись, інакше каюк всім настане, тобто армагеддон. Подїі відбуваються не в одному часовому вимірі, а агентам доведеться відвідати не одну країну: Україну, Норвегію, Індію, Британію, Росію, Італію тощо. Далі про сюжет рівно нічого, щоб не спойлерити.
Якщо вам подобається те, що ми робимо, підтримайте наш проект
Згідно опису може здатися, що маємо справу з черговими суперагентами, які перевернуть цілі міста, переб’ють сотні бойовиків, покохають загадкових краль та врятують цей безжальний світ. Але це Нолан, це геній, це авторське кіно, це фільм-ребус, тут все не те, чим здається на перший погляд, а на другий погляд просто важко зрозумілим. Та скажу суперечливу річ, з якою більшість може не погодиться, проте “Тенет” я вважаю його поки що найвеличнішим творінням, сумою його попередніх проектів, і ось чому.
- Ніхто так як Нолан не знімає максимально красивенне, захопливе, динамічне,
по-британськи витончене, технічно досконале видовище, яке в той же час є досить нелегкою головоломкою. “Тенет” вже має стояти в перших рядах цього умовного піджанру. Хоча можна просто написати “жанр: ноланщина”. І кожен кіноман зрозуміє, що мається на увазі.
- В “Тенеті” багатогранний, кількарівневий, структурований та максимально
прорахований сюжет. І напрочуд складний та навантажений, що дехто поставить в мінус стрічці. Це безліч не завжди очевидних рушниць, які з’являються протягом усього фільму і обов’язково колись вистрілюють. Це чимало персонажів, і від кожного можна очікувати чого завгодно. Це не вражаючий фінальний твіст, а увесь фільм зшитий із твістів. Це велика кількість сюжетних складових, які складаються в різні комбінації, працюють як по окремості, так і в зібраному вигляді. Таке собі лего-кіно. Під час перегляду хочеться натискати на паузу, перемотувати, повільно співставляти епізоди, та це в кінозалі неможливо. Час від часу складений докупи сюжетний конструктор розвалюється, деталі губляться, в мозку трапляються замикання, від цього злишся, проклинаєш хвору уяву творця, матюкаєшся, та все рівно продовжуєш в стані повного охреніння далі дивитись цей фільм.
- “Тенет” являє собою кінематографічну синергію, де всі складові в сумі дають
потужний ефект. Іншими словами – це мистецтво, яке працює на всіх рівнях: візуальному, естетичному, чуттєвому, розумову, емоційному тощо. Щиро працює як по окремості, так і разом. Щирість цього мистецтва підкреслюється фактом використання невеликої кількості комп’ютерної графіки, що важко співставляється з сучасним високобюджетним кінематографом.
- Стрічка може викликати широку гамму почуттів, і на противагу захопленню
може прийти максимально протилежна думка, бо звісно не всім до вподоби, коли власний мозок буквально взламують, безпардонно та безжально. Але незважаючи на таку ймовірну полярність оцінок, я майже впевнений, що “Тенет” важко забути, від нього тяжко оговтатись та він не залишає байдужим.
- Тобі сподобалось.
- Ні.
- Йти на кіно?
- Як хочеш, але безумовно так.
- “Тенет” – це надскладна кінореалізація теми Часу з таких його сторін, які
особисто я в кінематографі не зустрічав. Під час перегляду хочеться докопатись до своїх знань з фізики, яких немає, згадати теорії вчених, яких не знаєш, переконати себе, що зрозумів побачене, коли розуму на те нема. Кіно, яке породжує дізнаватись більше, ніж знав до його перегляду. Хіба ж це погано?
Нове творіння Нолана я вважаю визначною подією в кіносвіті. Не можна зняти гірше чи краще, щось подібне чи віддалено схоже – все буде не те і не так. Я маю підозру, що на “Тенет” будуть йти по два-три рази – як через його надвисокий кінематографічний рівень, так і щоб зрозуміти більше за попередній раз. До “Дюни” може й не вийти щось масштабніше і прекрасніше. Категорично: йти на “Тенет”, навіть не думайте не йти, та при цьому пам’ятайте – легко не буде нікому, нолановські кіноатракціони бувають безжальними. Що ж поробиш – така вона ціна справжнього, інтелектуального, науково-фантастичного кіномистецтва.
Дмитро Майстренко
Якщо вам подобається те, що ми робимо, підтримайте наш проект
Читайте також:
Найкращі фантастичні фільми 21 століття (на даний момент)
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
