Don’t act so special
What I do is not for you.
The Marías, «Hush»
Уявіть, що американські MAGA-борці за традиційні цінності таки дійшли до логічного завершення власної програми й заборонили дошлюбний секс. Виняток: рівно дванадцять годин на рік від заходу сонця до світанку, коли незаміжнім дозволено надолужити все, що держава забороняла решту часу. Саме напередодні цієї ночі режисер фільму «Лише одна ніч» (One Night Only) Вілл Глак знайомить нас з Оуеном (Каллум Тернер) і Еллі (Моніка Барбаро) – двома людьми, які з різних причин залишилися самі й мають незакритий гештальт щодо романтичних стосунків. Він володіє піцерією, вона записує пісні для рекламних роликів, бо Барбаро після «Боба Ділана: Цілковитий незнайомець» цілком логічно продовжує користуватися своїм вокалом на екрані.
У стрічці Глак повертається до романтичної комедії після «Люблю тебе ненавидіти» (чекайте фотокамео Сідні Свіні та Ґлена Пауелла), а раніше вже знімав «Відмінницю легкої поведінки» та «Друзів по сексу», тож територія для нього більш ніж знайома. Сценарій базується на тексті Тревіса Брауна, який до цього працював переважно в дитячій анімації та телебаченні, але ця робота очолила Black List потенційно хороших незнятих сценаріїв 2024 року.
За всіма правилами жанру доля багато разів зводить Оуена й Еллі, після чого згадує, що романтична комедія має тривати годину-сорок, і негайно розводить їх у протилежні боки Нью-Йорка. Обоє ніби єдині в місті, хто в цю ніч шукає не просто найближче доступне тіло, а щось серйозніше. Знайомство починається не з любові з першого погляду, а радше з взаємного подразнення, тож далі вони слухняно проходять весь маршрут від «ніколи більше не хочу тебе бачити» до усвідомлення, що щастя раз-по-раз виринає просто перед носом. Нічого нового, але ромкоми й не обов’язково мають щоразу винаходити колесо, особливо якщо старе ще непогано котиться.
Куди цікавіша сама ідея світу стрічки «Лише одна ніч». Що робитиме суспільство, якщо для сексу йому залишили 12 годин на рік? Фільм пропонує кілька цілком людських відповідей. Більшість просто кидається на першого згодного, і спочатку це здається абсурдом, доки не згадуєш, що ті самі люди за першої згадки про кризу здатні скуповувати туалетний папір і гречку у промислових масштабах. Раціональніші складають графіки побачень, збирають кандидатів на роль майбутнього партнера й намагаються провести прискорений кастинг. Хтось організовує оргію. А романтики на кшталт Оуена й Еллі вперто шукають не можливість переспати, а людину, з якою хотілося б прокинутися після світанку.
Можна було б очікувати, що така передумова стане приводом для сатири про державне сексуальні репресії і політичне бажання залізти громадянам у спальню. Тим більше, сама реальність останніх років невтомно доводить, що феодальне середньовіччя цілком сумісне зі смартфоном та біометрією. Проте Глак і Браун не надто цікавляться тим, як така система виникла, чому суспільство її здебільшого прийняло, і що відбувається з тими, хто відмовляється грати за правилами. Антиутопія тут радше великий комедійний драйвер, ніж тема для серйозної розмови.
І саме як генератор жартів вона працює напрочуд добре. Сексом пронизаний увесь Нью-Йорк, тому майже кожен звичний елемент міського життя можна перетворити на гег: люди планують ніч із точністю військової операції, знайомства стають логістикою, а останній презерватив набуває приблизно такої самої цінності, як останній гелікоптер із Сайгона. У Глака вже набита рука на романтичних комедіях, які, окрім власне романтики, можуть розсмішити глядача, і в «Лише одній ночі» він це робить відмінно.
Особливо кумедно, що фільм із настільки сексуальною передумовою виявився напрочуд цнотливим. Глак розповідав, що відзняв значно більше оголеності й сексу, але вирізав більшість цього матеріалу після реакцій тестової аудиторії. За його словами, сучасні глядачі дедалі частіше почуваються ніяково, дивлячись інтимні сцени в кінотеатрі, відводять погляд і випадають із фільму. Режисер вирішив, що комфорт аудиторії важливіший за кількість тіл у кадрі. Виходить дивна культурна петля: кіно про суспільство, яке соромиться сексу, стало менш сексуальним, бо справжнє суспільство теж почало його соромитися. Чи справді зумери зі своєю тривожністю щодо близькості вже диктують правила великому Голлівуду, питання дискусійне. Тим більше, майже одночасно в прокат виходить значно фривольніший «Я хочу від тебе сексу» Грегга Аракі, тож похорон еротики напевне можна відкласти.
Виконавці головних ролей, Тернер і Барбаро, добре тримають історію. Оуен трохи розгублений після недавнього розриву, Еллі шукає партнера і вразлива від відчуття самотності й відчаю, хоча не поспішає визнавати це вголос. Обидва персонажі достатньо дорослі, аби розуміти власні помилки, але все ще мають повторити їх на очах в глядача, щоб врешті прийти до розуміння. Для хорошої романтичної комедії цього часто більш ніж достатньо.
«Лише одна ніч» у підсумку виявляється значно кращою романтичною комедією, ніж дистопією. Її сюжет простий, автори свідомо не лізуть надто глибоко в проблему контролю суспільної моралі політиками. Проте фільм компенсує поверховість великою кількістю справді смішних сцен, хорошою хімією головних виконавців і розумінням головного правила жанру: довгі погляди й зітхання треба розбавляти гумором. На одну дозволену ніч тут припадає чимало дурниць, кілька вдалих побачень, полювання за презервативом і достатньо романтики, щоб нагадати просту річ: найважливіше в стосунках не секс, а все, що після нього.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
