Космічним пилом ми були і будемо. Рецензія на «Марс Експрес»

27.06.2024 Рецензія

«Марс Експрес» це французький мультфільм Жеремі Перена у жанрі науково-фантастичного кіберпанк-детектива.
Коли мова заходить про кіберпанк у кіно, зазвичай згадують «Трон» (1982) та «Той, що біжить по лезу» (1982). Еталонними прикладами кіберпанку в анімації заведено називати аніме «Акіра» (1988) та «Привид у броні» (1995).

Однак корені візуальної естетики кіберпанку, з неоновими вивісками, світло від яких відбивається у калюжах, хмарочосами могутніх корпорацій у стилі артдеко, летючими автівками, химерними космічними станціями та іншим, лежать у Франції. Алехандро Ходоровський та Жан Жиро, під псевдонімом «Мебіус», а саме їх концепт-арти до екранізації «Дюни», яку так і не вдалось зняти, та комікси, що виходили у культовому французькому журналі «Heavy Metal», називав головним джерелом натхнення Вільям Гібсон (один з «батьків» кіберпанку в літературі). Жан Жиро також зокрема був дизайнером інтер’єрів і костюмів у картинах «Чужий», «Трон», «Той, що біжить по лезу», «П’ятий елемент».

Тож поява французького анімаційного фільму в цьому піджанрі може здатись неочікуваною, однак насправді є закономірною. Тим паче зараз кіберпанк переживає другу хвилю популярності в масовій культурі, а тема взаємовідносин людства та ШІ актуальна як ніколи.

Марс Експрес

Стрічка має вельми динамічний пролог, в якому приватна детективка на ім’я Алін Рубі (Лея Дрюкер), разом зі своїм напарником Карлосом Рів’єрою (Даніель Нджо Лобе) полюють на хакерку. Повертаючись на Марс вони беруться за пошук зниклої безвісти студентки. Звісно ж воно переростає в розслідування всесвітньої змови. Мультфільм за 85 хвилин хронометражу встигає розповісти цікаву та насичену детективну історію.

Головна героїня – дещо брутальна похмура приватна детективка, в минулому військова, з іронічним почуттям гумору. Типовий manly man з фільмів нуар 1940-х. Найяскравішим втіленням цього типажу були головні герої у виконанні Гамфрі Боґарта («Мальтійський сокіл», «Великий сон»). Схожі головні герої притаманні як кіберпанку, так і багатьом бойовикам та детективам. Проте Алін Рубі – жінка, що трохи змінює оптику, і дещо більш емоційна, ніж інші представники цього типажу.

Її напарник Карлос типовий комедійний братан та «надійна права рука». Проте справжній Карлос помер кілька років тому, а це робот, в якого завантажили його особистість та спогади. Він, з одного боку, намагається налагодити відносини зі своєю людською родиною, з іншого пізнає радощі та прикрості робо-життя. Тобто знову ніби знайомий типаж, але з індивідуальними рисами.

Марс Експрес

Цю тезу можна віднести і до візуальної естетики «Марс Експреса». Присутні знайомі елементи, куди ж без неонових вивісок та кіберборделей, втім без мегаломанської архітектури та атмосфери гучного, гнітючого, брудного міста. Натомість сонячні пейзажі та затишна малоповерхова архітектура. Марс нагадує Каліфонію, що також ріднить стрічку з фільмами нуар. Здавалося б, нічого особливого, але ніби тісно вплетену в піджанр кіберпанку нуарну складову розплели, і вплели заново, але трошки інакше, через що стрічка дарує більш свіжі враження. Втім, на початку показують Землю, і місцеві декорації більше походять на кіберпанкові.
Тішить також наявність сюрреалістичних та химерних образів та сцен. Трохи божевілля – це те, чого часто не вистачає сучасній кінофантастиці, і приємно, що анімація не настільки стерильна.

Марс Експрес

У своїй дебютній повнометражній роботі Жеремі Перен звичайно робить відсилання до класики нуару, кіберпанку та наукової фантастики. Однак, вони не є зізнанням у коханні стовпам жанру чи бажанням порадувати їх прихильників. Режисер використовує відсилання, знайомі елементи та штампи як інструмент, щоб не розжовувати світоустрій, та довго не розповідати про темне минуле головних героїв. При цьому завжди трошки порушує звичну формулу та додає цікавих деталей. Завдяки цьому зображений світ вийшов живим, а парочка головних героїв виразними.

Виразність персонажів досягається в тому числі завдяки плавній анімації рухів, проте найбільших похвал заслуговує різнобарвна та багата на нюанси лицева анімація. Мультфільм створений за технікою ротоскопії. Тобто цифрових персонажів грають актори, а потім їх замінюють анімованою моделлю.

Марс Експрес

Досить різко картина під кінець перемикається на трансцендентну артхаусну недомовленість, що може розчарувати частину глядачів. Фінал вимагає емоційного залучення, однак драма не є сильною стороною фільму. Він занурюється в роздуми про те, що робить робота людиною, а людину безжальною машиною. Масштабність заявленої проблематики вступає в дисонанс з тим, як легко вирішується головний конфлікт. Один вид бажає здихатись іншого, а той і не проти відправитись якомога далі, і кожен вільно прямує своїм зоряним шляхом. На диво позитивне майбутнє зображує Жеремі Перен, зовсім не схоже на наше теперішнє.

Сучасна французька анімація переважно авторська, експериментальна, підіймає соціально-політичні проблеми. «Марс Експрес» виділяється орієнтованістю на ширшу аудиторію. Це чудовий кіберпанк-детектив з купою вигадливих візуальних та сюжетних дрібничок. Сучасний погляд на жанр, спроба його актуалізувати, а не грати у ретрофутуризм. Бонусом йдуть приємний гумор та атмосферний електронний саундтрек. Можливо всі привабливі елементи цього мультфільму не перетворились на цільний змістовний твір, однак вийшов вельми захопливий вінегрет.

Марс Експрес