5 вересня в рамках міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM відбудеться допрем’єрний показ фільму «Зірка Давида Черкаського». Це яскравий «фільм-портрет» про життя і творчість видатного режисера-мультиплікатора, Народного артиста України Давида Яновича Черкаського. Він відомий не лише своїми вже класичними роботами про Доктора Айболита, Капітана Врунгеля і піратів в пошуках скарбів, але й як багатогранна яскрава Особистість.
Єдиний показ цього документального фільму з елементами анімації відбудеться на фестивалі LINOLEUM 2019 5 вересня о 18:00 в кінотеатрі «Жовтень». Стрічку «Зірка Давида Черкаського» буде презентувати його продюсер, режисер та оператор Сергій Волков, представники творчої команди цього фільму-портрету, а також колеги та друзі Давида Яновича, які разом з ним працювали над створенням культових «Пригод Капітана Врунгеля», «Лікаря Айболита», «Острова скарбів» та багатьох інших анімаційних фільмів.
Посилання на квитки: concert.ua/uk/booking/zirka-davida-cherkaskogo-linoleum/
Фільм розповідає про автора через його роботи – як ті, що вийшли в світ, так і незавершені. Ми дізнаємося, як вони створювалися, як розроблялися герої і сюжетні лінії, і в якій атмосфері все це відбувалося. Окремо варто відзначити, що для роботи над фільмом були запрошені найближчі друзі і співавтори Давида Яновича, які пропрацювали з ним багато років:
Беззмінний художник Радна Сахалтуєв
Розкішні актори, «пірати доброї волі» Віктор Андрієнко та Валерій Чигляєв
Автор пісень Аркадій Гарцман
Композитор Володимир Бистряков
Художник-мультиплікатор, а також дружина Давида Яновича Наталія Марченкова
А також Ігор Ковальов, Юрій Норштейн, Лариса Малюкова та інші, не менш прекрасні люди.
У фільмі було використано безліч матеріалів: фрагменти оригінальних мультфільмів, фотографії, малюнки, ескізи, та кінохроніка різних років. Фільм створений в дусі самого Маестро Черкаського і присвячується його світлої пам’яті.
Автор, режисер і оператор – Сергій Волков
Продюсер – Світлана Степаненко.
Фільм знятий за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури України.
Фестиваль LINOLEUM 2019 проходитиме за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства з питань кіно, Посольства Королівства Нідерланди в Україні та Австрійського культурного форуму у Києві.
Організатор фестивалю – анімаційна студія Animagrad.
Програмні партнери: Українська Анімаційна Асоціація (УАнімА), Так Треба Продакшн, Digital Cinema Ukraine
Медіа-партнери: Kinowar.com, bodo.ua, Фокус
Кінотеатральний партнер: Планета Кіно
Радіо-партнер: NRJ
Стежте за оновленнями на сайті фестивалю https://linoleumfest.com/ та у соцмережах Facebook та Instagram.
Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM – найбільший міжнародний анімаційний фестиваль в Україні, який щорічно з 2014 року пропонує учасникам та гостям протягом чотирьох днів переглянути найкращу вітчизняну та світову анімацію, відвідати спеціальну освітню програму, взяти участь у воркшопах визнаних та найбільш відомих представників анімаційної індустрії країни, познайомитися та перейняти досвід іноземних гостей фестивалю.
Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році на підставі відповідного Закону України з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно з чинним законодавством, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.
Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері кінематографії.
Про Давіда Черкаського:
Ім’я Давид в перекладі означає: «улюблений», «улюбленець». І Черкаського, дійсно, люблять всі! І дорослі і діти. І Давид Янович теж, всіх любить у відповідь. Любить людей, любить жінок, галасливі компанії, подорожі, життя. Він приємно дивує нас своїм рідкісною, і такою щирою властивістю радіти всьому. Але, не дивлячись на уявну легкість, з якою йому це вдається, його позитивність і оптимізм це не інфантильні якості, а ознака справжньої мудрості. Він вміє дивитися на Світ очима дитини. Черкаський завжди дарував навколишньому Миру добро з надлишком. Та й сам він говорить про своє життя відкрито і щиро:
«У мене дуже сумнівні правила життя. Році в 1980-му мені доручили зробити мультфільм про наркомана. У мене вийшла комедія. Хоча я дуже старався показати, як це жахливо.
Мені більше подобаються інфантильні люди, ніж серйозні. Слово «дорослішає» – дуже туманне, адже воно ж означає і «старіє». Старим можна стати і в двадцять, і в тридцять років.
Якщо раптом зникне весь алкоголь, для мене це не буде великою проблемою. Але мене радує, що він ніколи не зникне. Якщо на столі не стоять пляшки, то його площина не закінчена, недосконала. Пляшки – як гори.
Я не вмію робити трагедії, для цього потрібен особливий дар. Як і для того, щоб робити веселе кіно. Якось так виходить, що грошей у мене зазвичай не багато, але вони завжди є. І я їх прогулюю: купую книги, їжджу в гори з друзями, випиваю. Я не з породи накопичувачів. Якби скарби капітана Флінта виявилися у мене, я б, напевно, загуляв. А втім, невідомо. Людина сама себе не знає – запам’ятайте це.
До докторів краще не ходити – завжди щось та знайдуть. А коли не ходиш, тобі добре, у тебе немає ніяких хвороб, і відчуваєш себе чудово. Вранці прокидаюся радісним. Вважаю, що це вже непогано в 80 років. Я десь прочитав: до 80 років треба працювати, а далі – це вже як бонус. Горілка, сауна, жінки, танці!
Для мене найстрашніше в людині – це жадібність. Таких людей я просто обходжу стороною. Політика – найбільш нецікаве з усіх людських занять. Я уникаю розмов про неї, не розбираюся в ній і не люблю її.
Я завжди сміюся, якщо хтось дотепно жартує наді мною. Але я так часто сам над собою сміюся, що у інших вкрай мало шансів. Я народився оптимістом, і це великий дар. Може, і нерозумно виглядає, але я вважаю, що це щастя. У мене є знайомі, яким все не подобається: сонце, дощ, буря, відсутність бурі. Вони вранці прокидаються і починають ненавидіти той день, в якому будуть жити. Я не дозволяю собі сумувати, не живу минулим або майбутнім – я живу в саме цю мить. Це і є життя, а не те, що було вчора або те, що буде завтра. А взагалі, все добре було, все було чудово. Залишилося, загалом, не так вже й багато жити. Чому б не зробити це весело і красиво?»
