Рецензія на фільм Снайпер. Білий Ворон

19.08.2022 Рецензія, Українське кіно

Коли війна вривається у двері,

Не захистять слова й печатки на папері.

Тартак, «Не Кажучи Нікому»

До Дня незалежності FILM.UA випустить в прокат воєнний екшн «Снайпер. Білий Ворон» про війну з росією. Це перший український фільм на воєнну тематику, який виходить з початку повномасштабного вторгнення. Стрічку завершили ще минулого року, проте картина не те що не втратила актуальності, а, навпаки, з’являється дуже вчасно.

Сюжет «Снайпера» стартує у 2013 році неподалік Горлівки в Донецькій області. Пацифіст-дивак Микола разом з дружиною живуть у землянці посеред лану. Щоранку чоловік їде велосипедом на роботу в горлівську школу, де викладає математику, фізику та екологію.

Та із захопленням Криму і початком війни на Донбасі мирне життя скінчується навіть для таких відлюдників. Після трагічної загибелі дружини пацифіст Микола стає до лав добровольців, аби вигнати російських загарбників з України й помститися за кохану та їхню ненароджену дитину.

фільми про російсько-українську війну

Фільм «Снайпер. Білий Ворон» засновано на історії реальної людини – екопоселенця й учителя з Горлівки Миколи Вороніна, який став снайпером. Саме його історія надихнула режисера-постановника Мар’яна Бушана зняти свій дебютний повнометражний фільм. Скрипт-доктором виступила авторка ряду бестселерів зі сценарного мистецтва Лінда Сегер, яка за свою кар’єру надала більше 2000 сценарних консультацій.

Сюжет стрічки неординарний, проте й неідеальний. Надто довгий вступ дає забагато деталей життя екопоселенців, хоча головна його цінність не в пропагуванні дбайливого ставлення до природи, а в тому, що він показує, як людина поза політикою Микола, буквально проморгав війну під носом. Допоки всі спостерігали за новинами про захоплення Криму, він робив вигляд, неначе нічого не сталося. А коли війна прийшла, виявився єдиним, хто по незнанню приїхав на роботу до школи, замість того, щоб евакуювати вагітну дружину.

фільми про російсько-українську війну

При цьому в очах героїв напередодні прямо зчитується тривога й майбутня туга. Герої картини, як безліч українців до 24 лютого, ховали голову в пісок, а півроку потому сперечаються, хто винен у непідготовленості людей до війни.

Зате після вступу Миколи в ряди добровольців фільм набирає обертів. За непоганими сценами тренувань слідує справжня родзинка фільму – бойові виходи героя з позивним «Ворон». Тут все як в канонічних фільмах про снайперів – тихі операції, ефектне маскування, втрати побратимів і двобій з безжальним снайпером армії супротивника.

фільми про російсько-українську війну

Все, що стосується снайпінгу, зроблено на найвищому рівні, військовий консультант на майданчику не підкачав. Сам Мар’ян Бушан також пройшов теоретичний курс зі снайпінгу для кращого розуміння матеріалу. Виглядає фільм прекрасно, як завдяки оператору Костянтину Пономарьову («Заборонений»), так і хорошим візуальним ефектам. Картину виходу бійців з вранішнього туману варто повісити в рамці.

Головного героя Миколу зіграв Павло Алдошин, якого ви могли бачити в серіалах «Моя справжня мама» та «Кава з кардамоном». Для цієї ролі він пройшов спеціальну військову підготовку. Також варто відзначити роботу Андрія Мостренко, котрий перевтілився у наставника Миколи з позивним «Кеп».

Звичайно, фільму не вистачає масштабу. В наших реаліях при бюджеті у 30 млн грн не варто сподіватися на батальні сцени війни. Стрічку склали з декількох епізодичних тактичних завдань, які не дають відчуття величі постатей снайперів, що протистоять один одному. Іноді задумки авторів виглядають надто натягнутими й неправдоподібними. Віри в справжність армії на екрані не додає й майже повна відсутність матюків.

фільми про російсько-українську війну

Те ж саме стосується й мирних сцен з життя героя, які займають забагато часу і так нетривалого кіно. Микола отримує більше аргументів для помсти, втрачаючи кохану, а потім побратимів, ніж реальної можливості помститися. Бо вбивства на екрані занадто часто перемежаються сльозами. Автори занадто налягають на драму, відкладаючи екшн. Тому не дивно, що у відповідальний момент снайпер Микола з залізною витримкою необачно дає волю почуттям і наражає побратима на небезпеку.

Фільм «Снайпер. Білий Ворон» вийшов класним екшном про війну з росіянами, з драматичним перебором, але без сповзання в ура-патріотизм. Хоча автори дуже прямолінійно поставилися до другорядних персонажів. Якщо Тарас – то відмінник, а Іван – то хуліган. Якщо журналістка місцевої преси – точно стерво, яка розмовляє російською. Микола Воронін стає Вороненком, щоб уже точно українське коріння, а Сєрим може бути тільки російський боєць. Наші грають на гітарі, росіяни – на баяні. Хоча навряд в сьогоднішніх умовах, коли всі нарешті побачили «братську любов» росіян, на екрані ще потрібен такий гіперболізм.

фільми про російсько-українську війну

За словами творців фільму, вони намагалися через призму історії Миколи показати воєнне українське безчасся з 2014 року, роль українських снайперів в російсько-українській війні та відповідь на питання «за що ми боремося» та «чому маємо перемогти».

Ефектну стрічку Мар’яна Бушана точно варто подивитися для підтримки духу супротиву та гордості за українських захисників. Картина нагадує, що війна триває вже дев’ятий рік, і від неї не вийде просто відвернутися й забути, рано чи пізно вона торкнеться кожного, від пацифіста та відлюдника, до хулігана-старшокласника, і потрібно буде зробити вибір, на чиєму ти боці, і як ти сприяєш перемозі. Так, як зробили свій вибір виконавець головної ролі Павло Алдошин та інші члени знімальної групи, котрі пішли добровольцями на війну.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Рецензія на фільм “Снайпер. Білий Ворон”

Найкращі українські фільми про війну з росією

Найкращі фільми про війну

Найкращі українські фільми часів Незалежності

Підтримайте Україну: