kinowar.com

Свобода нації – у волі індивіда. Рецензія на фільм «Малевич»

 11.09.2025  Рецензія

Українська премʼєра стрічки «Малевич» Дар’ї Онищенко («Істальгія», «Забуті») та Анни Паленчук (кінопродюсерка «Звідки куди», «ЄвроДонбас») відбулась в рамках фестивалю «Молодість» минулого року. Тепер же ця історична драма, натхненна постаттю відомого супрематиста, за право називати якого українським митцем суперечки йдуть не менші, аніж за Гоголя, вийшла в широкий прокат.

Фільм виходить за рамки байопіку про долю Казимира, звертаючись до актуальної теми боротьби за ідентичність всього українського народу. Побудована картина у три шари, що перетинаються між собою. Перший і ключовий – творче протистояння Казимира Малевича з Володимиром Татліном. Тут вам і муки творчої особистості з розпаленим его, який так хотів бути першим та кращим, що шукав нові сенси поза звичними формами, гордо заявивши про смерть сучасного живопису, зокрема кубізму, де панував Татлін. І неминуче протистояння з тоталітарною машиною, яка зароджувалася з гаслами про свободу, а принесла нову цензуру: квадрати Малевича чекістам видавалися таємним антиреволюційним кодом.

Ця частина фільму найцікавіша як з точки зору постановки й зображення етапів життя художника: Петербург 1910-х, Вітебськ 1920-х, Київ 1930-х, так і екранної взаємодії героїв Малевича й Татліна, добре зіграних Віталієм Ажновим та Олександром Новіковим.

малевич фільм

Другий пласт – історія чекіста й українки. Тут доволі банальний образ маленької людини з великою владою, якого навіть звуть максимально в лоб: Коля Мєдвєдєв (Олексій Горбунов). Він виступає суддею і катом художника, який насмілився намалювати корову зеленою. З Кольою живе українська селянка Одарка (Ірма Вітовська), в якій легко вгадати образ України-неньки, що сплуталася з абʼюзером, а коли побачила справжнє обличчя тирана, втекти виявилося непросто, ба навіть небезпечно.

малевич

Третій шар, як я розумію, був доданий з огляду на повномасштабне вторгнення, адже стрічку почали знімати до 24 лютого і мали завершити якраз у березні 2022 року, але знімання довелося перенести. В цій частині нам показують стосунки дівчини Соломії (Дарія Творонович) та її коханого Сашка, який пішов захищати Батьківщину. Його зіграв актор Київського академічного драматичного театру на Подолі і боєць ЗСУ Костянтин Темляк. Бачимо уже знайомий сучасний наратив про українців та українок, що не тікають, а зостаються на своїй землі. Щоправда, недавно Темляк втрапив у скандал, його звинуватили у домашньому насильстві та розбещенні неповнолітньої дівчини. Дар’я Онищенко засудила дії актора, однак вирішила не перемонтовувати стрічку і лишити сцени за його участю.

малевич

Спершу здається, що дана сучасна сюжетна гілка випадає із загальної канви стрічки. Тим паче мене бісить нинішнє намагання багатьох авторів фільмів, які розроблялись до 24 лютого, втиснути у старий сюжет повномасштабне вторгнення будь-якою ціною. Але, по-перше, ця частина містить сцени, що запам’ятовуються, наприклад, оригінальне використання тепловізора у постільній сцені, через монокуляр якого з ікони постає червоний квадрат. По-друге, у фіналі героїня Ірми Вітовської (у неї дві ролі) влучно пов’язує сюжетні лінії різних часів, в уже, можна сказати, фірмовому перформативно-ірреальному стилі Онищенко, нагадуючи таким чином, що це історія не про волю одного митця, а про ідею свободи цілої нації, що простирається на століття.

Малевич фільм Україна

Фільм «Малевич» вийшов нерівним проте цікавим, як авангардна театральна постановка Малевича «Перемога над сонцем», де кострубаті костюми обтинали ножицями прямо перед виходом акторів на сцену. Стрічка Онищенко мені сподобалася візуальними прийомами, використанням графіки та дуетом Малевича-Татліна (Ажнова-Новікова). Це кіно цілком відповідає своєму герою, що будучи антиортодоксальним і парадоксальним старався виходити за рамки форм та звичаїв, руйнувати предметний світ живопису заради верховенства чистого почуття в образотворчому мистецтві, ставлячи творчу ідею вище за людину й соціальні норми, а на попередження про можливу розправу і забуття відповідав: «Моя посмертна слава затьмарить твою прижиттєву».

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі українські фільми 2024 року

Найкращі українські фільми 2023 року

Найкращі українські фільми 2022 року

Найкращі українські фільми 2021 року

Найкращі українські фільми 2020 року

Найкращі українські фільми 2019 року

Підтримайте Україну:

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Коментарі