Якщо ви сідаєте в мою машину, а вас ніхто не силує, мусите перемогти.
Енцо Феррарі
В прокаті стартував фільм «Феррарі» Майкла Манна про найскладніший період у житті найвідомішої автомобільної компанії та її засновника Енцо Феррарі. Історія переносить глядачів у літо 1957 року і знайомить з Енцо Ансельмо Феррарі, який десять років тому разом з дружиною заснував компанію під власним прізвищем. Енцо скоро 60, проте йому вистачає запалу й сил керувати фірмою, розриваючись між пристрастю до гонок та необхідністю продавати серійні авто. А ще розриваючись між дружиною та коханкою, яка народила йому сина.
Зняти байопік про Феррарі Манн хотів ще два десятиліття тому, проте знайти гроші на виробництво вдалося значно пізніше. Цікаво, що у 2019 році Манн спродюсував стрічку «Аутсайдери» про протистояння компаній Форда та Феррарі у 1966 році у гонці «24 години Ле-Мана». В «Феррарі» події розгортаються у 1957 році навколо відомих італійських перегонів Mille Miglia. Це останній раз, коли дана гонка проводилася.
У 90-х в головній ролі режисер планував зняти Роберта Де Ніро. Коли ж, нарешті, картину почали розробляти сім років тому, на роль Енцо Феррарі затвердили Крістіана Бейла. Проте актор вибув, бо не встигав набрати потрібну вагу. Наступним вибором став Г’ю Джекман, але й він не зміг дочекатися знімань, які розпочалися лише у 2022 році. Роль в результаті дісталася Адаму Драйверу, який за рік до цього блискуче перевтілився в іншого відомого італійця – Мауріціо Ґуччі.
Манн, знаний своєю увагою до деталей, хотів досягти схожості актора та реального Енцо, тому вимагав багато гриму. Гримування актора перед зніманням займало дві години. Проте, як виявилося, це заважало Драйверу нормально грати, тож гриму накладали щораз все менше. Драйвер потім жалівся, що йому ще не доводилося грати у кіно, де вигляд його персонажа продовжують змінювати по ходу знімання. Глядачі можуть помітити це за виразною шиєю Феррарі, яка частенько стає центром кадру.
Заглибився Манн не лише у зовнішність героя, але і його життя. Автором сценарію виступив британець Трой Кеннеді Мартін, відомий за серіалом про поліцейських «Z Cars» та «Червоною спекою» з Арнольдом Шварценеггером. Основою роботи послужила біографія «Енцо Феррарі: людина, автомобілі, перегони, машина» авторства Брока Єйтса.
У 1957 році компанія Феррарі стикнулася з фінансовими труднощами. Продажі елітних авто не покривали витрат на виробництво болідів і участь у автоперегонах, де запеклим конкурентом була компанія Мазераті, що теж розташовувалася в Модені.
На прохання бухгалтерів подумати про збільшення виробництва серійних авто, Енцо роздратовано відповідав: «Мазераті бере участь у гонках, щоб продавати машини. А я продаю машини, щоб брати участь у гонках. Це різні філософії». Тому він зосередився саме на перегонах, адже перемога відкривала можливість розширити-таки виробництво і врятувати компанію.
Для цього Енцо мав не лише робити найліпші машини для гонок, але й призвичаїтися до втрат. Бо тогочасні боліди були гробами на колесах в прямому та переносному сенсі. А Феррарі думав лише про технічні характеристики авто, а не про людей за кермом. Ключова характеристика гонщиків від Енцо звучала як: «Він надто повільний». Не просто так журналісти називали Феррарі «творцем вдів».
Та втрачав Енцо не лише пілотів, але й близьких людей. Старший брат не повернувся з війни. І мати поза очі визнавала, що загинув не той син. Втратив він і власну дитину. І дружина звинувачувала чоловіка у тому, що не врятував 24-річного сина.
Особистому життю Феррарі у фільмі приділяється не менше уваги, аніж, власне, автомобілям та гонкам. Тому не очікуйте побачити новий «Гран Туризмо». Натомість готуйтеся дві години спостерігати за скандалами з розбитою горем Лаурою Феррарі у виконанні Пенелопи Крус.
Її героїня відповідає не лише за італійську драму, коли сцени пристрасного сексу межують зі сварками і пострілами з пістолета, але й за феміністичний тренд сильних жінок у кіно. Героїня Крус не лише сварками на екрані займається, але й ефективно управляє компанією, в якій їй належить половина. Це дещо прикрашена дійсність. За спогадами працівників компанії, Лаура дійсно часто з’являлася на виробництві після смерті сина. Але частіше це тільки дратувало працівників, бо замість бізнес-ідей вони чули викрики: «Покидьок!».
Причиною сварок Енцо та Лаури в житті була його патологічна пристрасть до жінок. Якось він мав одразу двох коханок на додачу до дружини. У стрічці ж криза у стосунках стається через втрату сина, а загострюється через коханку (Шейлін Вудлі). Енцо не просто покохав свою робітницю, з якою вони пройшли важкі випробування воєнних років, вона ще й сина йому народила. Велелюбний Енцо фактично жив на дві родини. «Чоловік завжди повинен мати двох дружин», – якось заявив він своєму другу Ромоло Тавоні.
Та любителі машин і перегонів теж не залишаться без солодкого під час перегляду «Феррарі». Манн приділив цій темі достатньо уваги. Зняті гонки дуже професійно, часто імітуючи ретро-відео перегонів тих часів. Драйвер розповідав, що для ролі йому лише раз дали поганяти на старих болідах, і це було до біса страшно. У сценах гонок його міняли каскадери, цього вимагала страхова компанія.
А от Патріку Демпсі, що зіграв досвідченого П’єро Таруффі, пощастило більше. Актору, який професійно займається перегонами паралельно з кар’єрою в кіно, дозволили самостійно водити його екранний болід – репліку тогочасних гоночних авто, які передбачали мінімальний захист пілота.
Фільм «Феррарі» починається з того, що Енцо прокидається у ліжку коханки, їде додому до дружини, щоб почути від неї вранішні новини, а потім їде на завод продати одне авто для принца, а інші підготувати до гонок. Приблизно такий розподіл екранного часу за темами Манн зберігає впродовж усієї стрічки.
Це історія про любов та пристрасть Енцо Феррарі. Любив по-справжньому він лише своїх синів, а пристрасть мав до жінок і, звісно, до перегонів. Жагу бути першим підтвердив його син П’єро Ларді Феррарі, сказавши в інтерв’ю Los Angeles Times: «Мій батько був людиною, яка завжди дивилася вперед, рухалася вперед, ніколи не поверталася назад». Цю вбивчу пристрасть бути першим Енцо виховував у своїй команді, називаючи її страшною радістю з високою ціною. Енцо був готовий її платити, аби бути першим.
Дмитро Сидоренко
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
