Чого можна було чекати від серіалу, спродюсованого Стівеном Спілбергом і Томом Генксом і присвяченого баталіям і жахіттям Другої світової війни? Ну ясно що ностальгійної реінкарнації оскароносного «Врятувати рядового Раяна» з тими самими реалізмом, драматизмом і філігранно виписаними портретами солдатів різних рангів. Тільки тут це пілоти, а війна відповідно розгортається не на землі, а в небі (раніше Спілберг і Генкс на хвилі успіху того самого «рядового» випустили міні-серіали «Брати по зброї» і «Тихий океан», причому ці world-war-II-шоу зірковий тандем робить приблизно кожні десять років).
Цього разу сюжет зосереджується на тому, як навесні-влітку 1943 року, у розпал протистояння союзних військ нацистській навалі, до антигітлерівської коаліції нарешті доєдналися американці, паралельно утримуючи другий фронт у Тихому океані після підступного нападу японців на бухту Перл-Гарбор. Тож «Володарі повітря» фокусуються на американських і британських пілотах, котрі ведуть гарячі повітряні бої проти німецької авіації у вирішальний період, коли відбувся так званий докорінний перелом у війні і коли фюрерська армія нібито втратила позицію сили, але до перемоги ще залишалися два довгих роки… Розповідь ведеться від імені другорядного персонажа, штурмана Гаррі Кросбі (ірландський актор Ентоні Бойл, відомий за трисерійним детективом «Випробування невинуватістю» на основі роману Агати Крісті і котрий суто зовні дуже схожий на молодого Метью Бродеріка), який лажає у перший же день, невірно скеровуючи курс літака замість Англії до окупованої Франції просто в обійми німецьких винищувачів і до того ж бризкаючи блювотинням через напад повітряної хвороби…
Треба розуміти, що у контексті фільмів про війну та авіацію чи про військову авіацію «Володарі повітря» концептуально взагалі нічим не відрізняються від того ж 1998 року, коли був випущений «Врятувати рядового Раяна» (й одразу варто зазначити, що це драматичний бойовик, жорсткий і чоловічий, тож ніякого сентиментального мелодраматизму у дусі «Перл-Гарбор» тут навіть близько немає, і взагалі практично відсутні жіночі персонажі як то коханки, дружини, матері, об’єкти романтичного відступу чи просто медсестри). До речі, оскароносна стрічка з Томом Генксом обійшлася у 70 мільйонів доларів, а виробничий бюджет серіалу склав понад 200 мільйонів.
Тобто як продюсер Спілберг (режисерську команду, варто зазначити, очолив Кері Фукунага, відомий за першим сезоном «Справжнього детектива» і 25-м фільмом бондіани «Не час помирати») пропонує телешоу з розмахом епічної історичної повнометражної картини, де практично всі гроші витрачаються на технічний бік, зокрема реквізит і безпосередні бойові сутички, в яких каскадерські трюки поліруються комп’ютерною графікою (не такою, зрозуміло, як у «Форсажі», а максимально наближеною до реальності). На решту «копійок» тут грають не суперзірки, але достатньо впізнавані цікаві і виразні молоді актори, хтось більш, а хтось менш трендовий: Остін Батлер (Елвіс Преслі з байопіку «Елвіс» і антагоніст з другої частини «Дюни»), Баррі Кеоган («Убивство священного оленя», «Солтберн»), Каллум Тернер (брат Ньюта Скамандера з фентезійної франшизи «Фантастичні звірі»), Шуті Гатва (серіал «Сексуальна освіта»)…, а на задньому плані ще є син-красунчик красунчика Джуда Лоу Рафферті Лоу.
Смотрите легально на MEGOGO
Від шаблонних бравурних закликів типу «Ну ж бо, хлопці, покажемо цій німчурі!» чи «Гайда вшкваримо німчуру!» молоді герої переходять до зіткнення з неприкрашеною дійсністю, прийняття власного тваринного страху й усвідомлення пекельних, жахних і огидних воєнних реалій, коли у тісній кабінці підбитого літака нічого не видно, майже нічого не чути і доводиться змахувати з обличчя шматки товариша, в якого влучив снаряд… Але чи відрізняється хоч якось серіал «Володарі повітря» від минулих старих хороших стрічок про Другу світову? Навряд чи. Тобто взагалі ніяк і нічим.
Здається, що сьогодні знову (вже вкотре) розповідати про ті чи інші події Другої світової війни варто лише у тому випадку, якщо маєш авторський альтернативний митецький погляд, яким, приміром, був погляд Крістофера Нолана у фільмах «Дюнкерк» і «Оппенгеймер». Або якщо вдаєшся до антивоєнної сатири й абсурдизму на кшталт роману Джозефа Геллера «Пастка-22», до якого, здається, можна і треба повертатися у будь-які часи і будь-яким поколінням. Або якщо знання і спогади, і бачення тієї війни розшифровують міждержавні конфлікти сьогодення… Чи можна, звісно, робити екшн про вибрики та ризики асів військової авіації без конкретного воєнного тла, як «Топ Ґан», коли професія пілота подається майже під тим самим соусом, що і професія шпигуна, тобто під комбо-заправкою з небезпеки і романтики.
Але ветерани Стівен Спілберг і Том Генкс зробили новий серіал за дуже старим рецептом. Хорошим рецептом, проте неспроможним дати кіноманові відчути на язику бодай краплю свіжого смаку чи хоча б свіжого відтінку старого смаку. В результаті ми, сучасні глядачі, отримали концептуально старий проєкт про стару війну, котрий навіть молодих сучасних акторів змусив виглядати старими. А якщо досидіти і додивитися всі серії до кінця, то, мабуть, сам відчуєш, як зістарився.
Анастасія Лях
Володарі повітря (Masters of the Air)
2024 рік, США
Продюсери: Том Генкс, Стівен Спілберг, Ґарі Ґецмен
Режисери: Кері Фукунага, Ді Ріс, Анна Боден, Тім Ван Паттен, Раян Флек
Сценарій: Джон Орлофф, Дональд Л. Міллер
У ролях: Остін Батлер, Баррі Кеоган, Каллум Тернер, Ентоні Бойл, Нейт Манн, Рафф Лоу, Джеймс Мюррей, Шуті Ґатва, Фредді Картер, Стівен Кемпбелл Мур
Оператори: Адам Аркапоу, Як Фіцджеральд, Річард Рутковскі, Девід Франко
Композитор: Блейк Нілі
