10 фільмів Кетрін Біґелоу, ранжованих від найкращого до найгіршого за балом IMDb
Перша жінка лауреат премії «Оскар» у номінації «Найкращий режисер» за фільм 2008 року «Володар бурі». На рахунку Кетрін десять повнометражних художніх робіт, кілька серіалів, короткометражних і документальних фільмів.
За всі ці роки за Біґелоу закріпилася репутація королеви стрімких та безкомпромісних бойовиків, жінки, яка знімає чоловіче кіно про чоловіків – що частково вірно. Вона дійсно віддає перевагу енергійним жанрам, в яких фігурують представники сильної статі, які в основному займаються різними небезпечними справами, але разом з тим у її фільмах багато тонких емоційних та психологічних нюансів, що виділяють її картини серед інших у подібних категоріях. Кетрін як режисерку завжди цікавила природа насильства і те, чому воно виглядає так спокусливо на екрані.
У цій статті kinowar.com зібрав для вас усі фільми Кетрін Біґелоу, розташувавши їх від найкращого до найгіршого згідно балу IMDb.
Підтримайте нашу редакцію, якщо ця стаття буде для вас корисною.
1. Володар бурі (The Hurt Locker) 2008
Бал IMDb 7.5
Фільм знято за сценарієм Марка Боала, який із командою журналістів у 2004 році провів два тижні в Іраку, спостерігаючи за роботою саперів армії США. Hurt Locker на сленгу американських військових означає міфологічний “ящик болю”, в який потрапляють сапери, що підірвалися на міні.
На початку фільм переносить глядача в епіцентр подій, поданих у вигляді репортажної зйомки із зони бойових дій. У кожному кадрі відчувається дика напруга від ворожого для американських солдат Багдада. Нас знайомлять із трьома героями, один із яких – сержант Томпсон (Гай Пірс). Він хороший командир і сапер, але сюжетна лінія тягнеться далі, за межі його екранної долі, а тому, переживши потужну вступну сцену стрічки, глядач незабаром знайомиться із сержантом Вільямом Джеймсом (Джеремі Реннер), який і є головним героєм фільму. Він самовпевнений, безрозсудний і трохи грубий, але все це не заважає йому виконувати роботу краще за всіх, тому на першому завданні він негайно одягає захисний костюм і йде в пекло. «Відморозок» – такого висновку про нього приходить полковник Рід (Девід Морс). Спочатку портрет Вілла сильно контрастує з фігурою сержанта Томпсона, але режисеру вдається побудувати непідробну довіру до героя фільму.
Про війну знято чимало фільмів. У цьому жанрі відзначилися такі метри як Спілберг, Стоун, Кубрик, Іствуд, Нолан, Ханеке, Малік та інші, тож без неординарної ідеї навіть потикатися не варто туди, де вже все сказано. Але Біґелоу, зі звичною твердістю ступаючи стежкою жорсткого та безкомпромісного кіно, пропонує глядачеві свій, відсторонений погляд на війну. Поставивши акцент на ідеї про те, що війна це наркотик, режисер вичавлює з неї максимум, внаслідок чого вийшов один із найкращих фільмів авторки. У цьому фільмі Кетрін оголила головний нерв війни, промалювавши за дві години портрет людини, для якої вона стала одержимістю, адже тільки в зоні бойових дій він почувається живим. По суті, ця стрічка не про війну, а про людей, які стали її свідками та учасниками, чиї долі вона безповоротно змінила.
“Володар бурі” – потужне кіно, музично аскетичне, позбавлене любовної лінії, але при цьому максимально емоційне. Події тут розвиваються неквапливо, поступово концентруючись у щільну, відчутну фізичну напругу, яка ще довго не відпускає після фіналу.
Читайте також: Найкращі фільми про ПТСР та травми війни
2. Тридцять хвилин по півночі (Zero Dark Thirty) 2012
Бал IMDb 7.4
Злободенність, авторська відстороненість та документальність – три кити, на яких тримається сюжет фільму, що розповідає про реальні події, що призвели до ліквідації терориста номер один Осами бен Ладена.
Агент ЦРУ Майя (Джессіка Честейн) прибуває на секретну базу до Пакистану 2003 року. Вона не має особистого життя, не має сім’ї. У неї взагалі нічого немає, крім мети – знайти всіх терористів, причетних до теракту в Нью-Йорку 2001 року. Фільм складається з невеликих осяянь або помилок ЦРУ, і терактів, які ніби спонукають агентів вести розслідування активніше. П’ять років пішло на те, щоб з’ясувати місце перебування ватажка «Аль-Каїди», але через напад терориста-смертника на табір ЦРУ тих, хто залишився живим, терміново евакуювали до Штатів.
Перебуваючи в штаб-квартирі ЦРУ, Майя розробляє операцію зі знищення «цілі номер один». 1 травня 2009 року спецназівцям нарешті дозволяють провести нічний рейд з авіабази в Афганістані, внаслідок чого два вертольоти штурмують будинок Осами бен Ладена. Операція з його ліквідації у фільмі триває приблизно півгодини – рівно стільки часу вона зайняла і насправді.
Те, що рейд мав успіх – факт загальновідомий. Але засоби досягнення цієї мети не настільки очевидні, і фільм є висловлюванням саме про них, а також про одержимість учасників полювання на бен Ладена. Кетрін Біґелоу відобразила процес небезпечної роботи, чистий драйв мисливця, адреналінову гонку та чужу смерть. Режисера часто називають жінкою, яка знімає кіно для чоловіків і про чоловіків, але висуваючи цього разу на головну роль героїню Джессіки Честейн, вона каже глядачеві, що стать тут не має значення. Перед глядачем розгортається повсякденне рутинне життя агентів ЦРУ, позбавлене романтичного ореолу – повний ефект присутності протягом всієї історії.
3. На гребені хвилі (Point Break) 1991
Бал IMDb 7.3
Спеціальний агент Джонні Юта (Кіану Рівз), вступивши на службу у ФБР після закінчення відомчого навчального закладу, поділяє здогадки свого колеги Енджело Паппаса (Гері Б’юзі) щодо того, що саме серфінгісти є членами однієї невловимої групи грабіжників, які називають себе «Екс-президентами». Щоб розкрутити одну єдину нитку в практично безнадійному розслідуванні серії пограбувань банків, герой Кіану Рівза впроваджується в тусовку любителів великих хвиль і стає кращим другом головного підозрюваного – Боуді (Патрік Свейзі).
Сюжет кінострічки розгортається за всіма канонами жанру, захоплюючи динамізмом та відсутністю сюжетних пауз. Кетрін Біґелоу не має місця для сентиментів, іронія тут цинічна і похмура, але, незважаючи на це, не виключає романтичного сприйняття дійсності. Авторка не приховувала, що надихалася культовою стрічкою Джона Міліуса «Велика середа» 1978 року, де оспівувалась чарівність серфінгу, а її «На гребені хвилі» було сприйнято як гімн людського духу та свободи. Ця свобода проявляється у підкоренні величезних хвиль, у вільному падінні до моменту відкриття парашута, а також у точно спланованих пограбуваннях банків, що для учасників злочинного угруповання було справою принципу, а не грошей.
Секрет успіху фільму криється не тільки в тому, як його знято, адже за ці три десятки років не один режисер намагався перевершити сцену погоні по задвірках житлових будинків, а й у тому, що за сюжетом про грабіжників та агента ФБР криється досить проста і зрозуміла історія. Про хлопця, який усе життя робив так, як того вимагають правила, а потім зустрів людину, яка все життя робить тільки так, як їй хочеться – і як від усвідомлення того, що виявляється, так теж можна жити, перевертається весь його світ. Не варто забувати про секретну зброю фільму – локони Патріка Свейзі, які вигоріли на сонці, і такий молодий і красивий Кіану Рівз.
Читайте також: Найкращі фільми про пограбування банків
4. Детройт (Detroit) 2017
Бал IMDb 7.3
Ще одна спільна робота Кетрін Біґелоу та сценариста Марка Боала, після успішних «Володар бурі» та «Тридцять хвилин по півночі». Фільм заснований на реальних подіях масових заворушень, що мали місце у Детройті 67 року минулого століття, і зокрема на інциденті в мотелі «Алжир».
Детройт 60-х відомий як одне з міст, де діяла неофіційна політика расової сегрегації. Тому не дивно, що таке ставлення до темношкірої частини населення разом із постійною ескалацією насильства з боку місцевої поліції призвело до масового повстання. Останньою краплею став рейд на місцевий нічний клуб, під час якого десятки його відвідувачів, чоловіки та жінки, було запаковано у поліцейські машини на очах заведеного натовпу. Відразу після цього почалися масові заворушення, що супроводжувались мародерством і грабежами. На допомогу місцевим правоохоронцям у Детройт прибула поліція штату, а також війська національної гвардії, а в місті запровадили комендантську годину. Протягом стрічки всі головні герої (Джон Боєга, Вілл Поултер, Елджі Сміт, Ентоні Макі, Ганна Мюррей, Джек Рейнор та інші) поступово збираються в одному місці – мотелі «Алжир». Подальші події через плутані свідчення учасників тієї страшної ночі, що вижили, і відсутність доказів не можуть бути достеменно відомі, про що автори говорять наприкінці фільму. Того вечора об’єднані команди силовиків увірвалися до «Алжиру», бо були впевнені, що звідти хтось відкрив снайперський вогонь по правоохоронцям. Процес допиту та обшуку невдовзі перетворився на акт натурального садизму.
Біґелоу зняла похмурий жорстокий фільм, у якому з документальною скрупульозністю відтворено події однієї жахливої ночі у житті кількох людей. Фільм настільки реалістичний, що виникає відчуття фізичної присутності поряд зі зляканими жертвами та озвірілою поліцією. Відлуння расизму все ще дають себе знати в сучасному суспільстві, тому кінострічка пробирає наскрізь, вибиваючи потрібні емоції – цьому сприяють факти і документальні кадри. Всі ці проблеми зависли у повітрі і чекають найменшої іскри, щоб знову нести нещастя та біль втрати, незалежно від кольору шкіри чи віросповідання. Прямий тому приклад події, що мали місце в США влітку 2020 року, здавалося б – з часів трагедії в Детройті минуло понад 50 років, а історія нічому людей не вчить, і вони знову наступають на ті самі граблі.
5. Дивні дні (Strange Days) 1995
Бал IMDb 7.2
Кінострічка розповідає про “майбутнє”, яким його бачили на порозі другого тисячоліття сценаристи стрічки – Джеймс Кемерон та Джей Кокс.
Напередодні Нового 2000 року, Лос Анджелес. Поліцейські їздять на танках, навколо повно вбивств та тотального свавілля. Крім того, багато хто вірить у кінець світу на Новий рік. Головний герой, Ленні Неро (Рейф Файнс), колишній поліцейський, “наркодилер” майбутнього, що продає на чорному ринку не органічні або синтетичні речовини, а “кібернетичний кайф” – пристрій SQUID, що дозволяє пережити почуття та спогади інших людей. У той час як більшість людей обмежуються відчуттями всередині щасливих і безтурботних дітей, або молодої красивої дівчини чи хлопця, сам Неро підсів на значно гостріші відчуття. Йому подобається переживати останні секунди людей, що вмирають. Одного разу йому трапляється запис, у якому людина не тільки гине, а ще й приховує якусь таємницю. Так починається неонуарна низка загадкових подій, у яких похмура атмосфера моменту не менш важлива, ніж те, що саме відбувається.
Незважаючи на те, що кінострічка знімалася з розрахунку на широкий прокат, оскільки автором сценарію та продюсером фільму став колишній чоловік Кетрін – Джеймс Кемерон, Біґелоу залишилася вірною собі. Сценарій фільму позбавлений мейнстримних лекал, а нові технології тут не стільки для ефектів, скільки заради спроб осмислення того, до чого можуть привести подібні технічні досягнення. Такий підхід призвів до того, що картина вийшла справді чудовою і незабаром стала культовою, але в прокаті провалилася і не окупила вкладених коштів. Фільм виявився надто складним для сприйняття публікою, яка звикла до простих сюжетів голлівудських фільмів, і результати прокату настільки розчарували Кетрін, що вона на п’ять років відійшла від режисури.
Тим не менш, «Дивні дні» – один з найкращих у своєму жанрі фільмів. Втім, про його жанрову приналежність зазвичай точаться суперечки. Для одних це кіберпанк, і для цього є всі підстави. Інші вважають його фантастичним трилером. Треті впевнені, що науково-фантастична складова – лише тло для досліджень психології відносин між головними героями. Четверті бачать у стрічці захоплюючий детектив із вельми різкими поворотами сюжету. Тут все в міру, все монолітно і підпорядковується чіткому завданню. «Дивні дні» має кілька шарів: на поверхні – детектив, фантастика з елементами бойовика, глибше – психологія людських відносин, і ще глибше – соціальні та футуристичні питання, які рано чи пізно задаватиме собі будь-який сучасник.
6. Майже стемніло (Near Dark) 1987
Бал IMDb 6.9
Другий фільм режисера – вампірський вестерн, музику для якого написали піонери електронної музики Tangerine Dream.
Події кінострічки відбуваються на півдні Америки. Зухвала група вампірів роз’їжджає у фургоні країною, вбиваючи людей, яких вони зустрічають в дрібних придорожніх забігайлівках. В одному з містечок, Мей (Дженні Райт) кусає молодого хлопця Калеба Колтона (Едріан Пасдар) і закохується в нього, через що його залишають живим і перетворюють на вампіра. За законом їхнього роду, потрібно довести те, що ти гідний бути членом суспільства, і для цього потрібно когось вкусити. Калеб відмовляється це зробити.
Режисерка показала історію кохання між живою людиною та вампіром задовго до того, як це стало модно. При цьому фільм виглядає не тільки як сентиментальна love story, а й як атмосферний і кривавий горор з інтонацією сучасного вестерну, що дає автору безліч можливостей. Біґелоу вдалося у своїй роботі уникнути очевидних кліше фільмів подібного жанру, завдяки чому кінострічка є одним із найцікавіших фільмів жахів 80-х.
Примітка для любителів жанру: слово вампір ніколи не використовується у фільмі.
7. К-19 (K-19: The Widowmaker) 2002
Бал IMDb 6.7
Історія К-19, першого радянського підводного атомного ракетоносця, може змусити повірити в злий рок будь-якого матеріаліста. Нещасні випадки з летальним кінцем переслідували корабель із самого початку, ще на етапі будівництва. Під час пуску човна на воду пляшка шампанського, яку прийнято розбивати об корпус, залишилася цілою. У морі на К-19 траплялися аварії, які забрали десятки людських життів. «Той, що залишає вдів» – американська вигадана неофіційна назва підводного човна, але його реальне прізвисько «Хіросіма» – не менш символічне.
У фільмі Кетрін Біґелоу присутні посилання на різні трагедії, що трапилися з екіпажем, але головний сюжет стрічки розповідає про одну аварію, яка могла призвести до вкрай важких наслідків. 4 липня 1961 року підводний човен, озброєний ядерними ракетами, перетворився буквально на атомну бомбу уповільненої дії через відмову системи охолодження. Імовірний вибух призвів би до загибелі всього екіпажу та екологічної катастрофи, а також до того, що США та країни Заходу могли б сприйняти це як акт військової агресії з боку СРСР, оскільки територіально К-19 перебувала у зоні інтересів НАТО.
Кетрін спромоглася зняти фільм так, що навіть під час найдовших пауз і за відсутності виразних декорацій, оскільки все відбувається всередині підводного човна, глядач не може відірватися від екрану. У цьому чимала заслуга акторів – Гаррісона Форда, Ліама Нісона та особливо молодого Пітера Сарсгаарда.
8. Без любові (The Loveless) 1981
Бал IMDb 6.1
Дебютну кінострічку Біґелоу зняла у співавторстві з Монті Монтгомері, помітним діячем кіно 80-х років. Тяжке та атмосферне арт-кіно про байкерів 50-х на чолі з Вансом (Віллем Дефо), які їдуть з Нью-Йорка до Флориди на перегони. Дорогою вони на день застряють у глибинці штату Джорджія, викликавши негативне ставлення до себе з боку місцевого населення.
“Без любові” за концентрацією сексуально навантажених образів дасть фору будь-якій іншій кінокартині. Кадри за кольором і геометрією прораховані бездоганно: хмари сигаретного диму, червоні автомати з кока-колою, шкіряні дивани в кафе, місцеві жителі, що виглядають як аборигени, що плюються тютюном. І головні герої – набріолінені молоді люди, у білих майках, затягнуті з голови до ніг у шкіру та метал. Тут уже видно фірмовий почерк режисера — на межі провокації, частково жіночий, але дуже твердий. У цьому фільмі також помітно, як сильно Біґелоу цікавлять ритуали чоловіків, які збираються до груп і займаються чимось небезпечним для здоров’я. Ще ця кінострічка відома як перша і одразу головна роль Віллема Дефо, і вже тут чітко видно, наскільки круто він виглядає у кадрі.
9. Вага води (The Weight of Water) 2000
Бал IMDb 5.8
Джин Джейнс (Кетрін Маккормак), фотограф, планує зробити репортаж про трагічні події 1873 року, коли на острові Сматтіноус рибалка Луїс Вагнер убив двох норвезьких емігранток – Карен і Аннет Крістенсон. Він був засуджений до повішення після свідчень Марен Хонтведт, сестри однієї з убитих жінок. Джин вважає, що зможе поєднати роботу з відпочинком у компанії коханого чоловіка Томаса (Шон Пенн) та його брата Річа (Джош Лукас), який надав для подорожі на острів свою яхту. Виявилося, що Річ вирішив взяти із собою свою нову подружку Еделін Ганн (Елізабет Герлі). Томаса приваблює молоде і спокусливе тіло дівчини брата, Джин ревниво ловить їхні часті погляди, і незабаром у морі почнеться ще одна драма, в якій дивною луною відгукнуться ті події, про які хотіла зробити репортаж героїня Кетрін Маккормак.
“Вага води” заснований на романі Аніти Шрів, яка розмішала трагічні події, що реально відбулися більше ста років, зі своєю фантазією. Це, мабуть, найбільш особистий фільм режисера – романтичний, місцями страшний і важкий трилер про стосунки. Розкручуючи дві паралельні історії з різних часів, автор стрічки знаходить джерела для сильної екранної напруги в нюансах людських взаємин, і незважаючи на те, що більшу частину фільму актори просто ведуть діалог, з екрана при цьому іскрить по максимуму.
10. Блакитна сталь (Blue Steel) 1990
Бал IMDb 5.8
У свій перший день на роботі офіцер поліції Нью-Йорка Меган Тернер (Джеймі Лі Кертіс), єдиний офіцер на місці події, стріляє у злочинця, який вчинив пограбування в супермаркеті, та вбиває його. Оскільки на місці пригоди не було виявлено жодного пістолета, і жоден зі свідків не зміг остаточно підтвердити розповідь Меган про те, що зловмисник справді тримав у руках зброю, її відсторонено від активної служби. Через деякий час у місті відбувається низка вбивств – хтось ходить містом і розстрілює людей з пістолета, схожого на той, який був у вбитого грабіжника. Меган підозрює, що це був один із відвідувачів магазину, який непомітно взяв пістолет.
У цій роботі Кетрін занурює глядача у неприємний світ мегаполісу, населеного копами та маніяками. У її місті дощить дуже часто, в тумані розмиваються мільйони вогнів. Тут люди ходять похмурими ресторанами та працюють у поліцейських дільницях, перекладаючи папери з одного місця на інше. Вони ведуть похмурі розмови і тихо п’ють у своїх квартирах, наповнених речами без смаку. Всі вони досить відразливі, починаючи з трейдера, в якого закохується головна героїня, і продовжуючи її коханцем і колегою Ніком (Кленсі Браун). Та й про саму головну героїню не скажеш, що вона приємна людина: Меган агресивна, психічно неврівноважена та закомплексована. Після фільму залишається легкий подив, і стрічка осідає в пам’яті скоріше атмосферним провалом, ніж захоплюючою кримінальною історією. З хорошого тут трохи болюча атмосфера того, що відбувається, чудова робота Джеймі Лі Кертіс і рідкісна можливість побачити Кленсі Брауна в ролі звичайного хлопця, а не поганця.
Підтримайте нашу редакцію, якщо ця стаття була для вас корисною.
Іра Дробот
Читайте також:
Найкращі фільми від режисерок-жінок
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
