Найкращі фільми Ґері Олдмена
Ґері Олдмен має багато прихильників і навряд чи має хоч скільки-небудь помітну кількість хейтерів. І це не дивно, зважаючи на те, скільки чудових ролей він зіграв. Сьогодні ми згадаємо найкращі.
При складанні списку оцінюємо:
– складність акторського завдання (наскільки роль складна для виконання)
– ступінь перетворення актора (наскільки він змінився для ролі)
– знаковість образу (знаковість ролі для актора або навіть для всієї індустрії)
При цьому оцінюємо саме ролі, а не фільми. Інакше «Темний лицар» виявився б вищим у списку. Також через це ви не побачите у переліку жоден з фільмів про Гаррі Поттера (нам подобається, як Олдмен зіграв Сіріуса Блека, але, на нашу суб’єктивну думку, у нього є кращі ролі).
Отже, kinowar.com представляє 15 найкращих ролей Ґері Олдмена. Підтримайте наш сайт.
15. Претендент (The Contender) 2000
Політичні ігри, у яких учасники не зупиняються ні перед чим. Конгресмен Шеллі Раньйон у виконанні Ґері Олдмена «топить» нового кандидата на посаду віце-президента, Лейн Хенсон, жінку з бездоганною репутацією, на яку персонаж Олдмена набрав компромату ще зі студентських часів. Жінка правильних принципів тепер змушена обирати між кар’єрою та безчестям, а вульгарний політик демонічно продовжує тиснути на правильні кнопки. Втім, йому також доведеться в цій багатоходівці зіткнутися з гідними суперниками.
Олдмен, який неабияк помінявся як обличчям, так і зачіскою, почувається як риба у воді. Ймовірно тому, що грати поганих хлопців йому легко (і ми ще побачимо таких хлопців у списку).
14. Траса 60: Дорожні пригоди (Interstate 60: Episodes of the Road) 2002
Демонічний персонаж у дуже нестандартному фільмі. Головний герой має все, про що може мріяти молода людина у його віці, але його душа потребує чогось іншого. На вечірці він зустрічає дивного персонажа Ґері Олдмена з рудим волоссям та люлькою у формі мавпячої голови. Він нащадок лепреконів і чарівник. Але виконує він лише одне бажання людини, до того ж таким чином, що людина навряд чи буде щасливою. Разом з цим диваком головний герой (Джеймс Марсден) вирушає у небезпечну подорож по трасі 60 через всі США. Такої траси не існує на карті (та й міста, які вони відвідують дуже дивні), але саме через неї лежить шлях до розуміння того, чого ж він насправді бажає.
13. Бетмен: Початок (Batman Begins) 2005
Темний лицар (The Dark Knight) 2008
Темний лицар повертається (The Dark Knight Rises) 2012
Можливо роль Олдмена в цій культовій сазі і не виглядає такою вже складною, але ми вибрали її ось чому: дуже непросто грати патологічно хороших хлопців. А лейтенант Гордон саме такий. Це у Бетмена дилеми, внутрішня боротьба та інший глибинний психоаналіз. А у лейтенанта Гордона життєва установка проста – є погані хлопці, їх потрібно ловити та саджати за грати. Виглядає добре на папері, але як це переконливо показати у кіно? За відповіддю на це запитання йдіть до Ґері Олдмена. Він знає, як зіграти бездоганно позитивного персонажа так, щоб не нудило від ненатуральності.
І що найдивовижніше — це ж Ґері Олдмен, майстер зображення поганих хлопців на екрані! Їх у нашому списку чимало. І хто про цих поганих хлопців згадував, коли бачив на екрані ідеального копа з Готема?
12. Шпигун, вийди геть! (Tinker Tailor Soldier Spy) 2011
Інтелектуальний шпигунський трилер «Шпигун, вийди геть!». Це не найдинамічніша картина (іноді нудна, чого вже там), але по-справжньому глибоко опрацьована екранізація бестселера Джона Ле Карре. Беземоційний і досвідчений Джордж Смайлі неквапливо ходить по кадру і дає цінні вказівки. Розмотує клубок інтриг, розкриває змови, але спокійно, без метушні та експресії. Англійська природа Ґері Олдмена в цьому образі переважає його звичну для інших стрічок емоційність.
11. П’ятий елемент (The Fifth Element) 1997
Жан-Батіст Емануель Зорг став візитівкою актора. Злий, підступний, егоцентричний керівник середньої ланки в індустрії зла надовго запам’ятався глядачам, а полюбився взагалі з першого погляду. Відмінне поєднання темного початку та гротескності. Страшний, але при цьому кумедний образ, якому ніщо людське (ну, умовно людське) не чуже. Здається спочатку суперменом, але так само вразливий, як і решта гравців навколо нього. Загалом, реальний, нехай і фантастичний, образ лиходія, який існував би насправді, якби тільки існував увесь придуманий Бессоном всесвіт.
10. Повільні коні (Кульгаві коні) (Slow Horses) 2022
Це також шпигунський трилер, але це повна протилежність «Шпигун, вийди геть!». Олдмен керує підрозділом розвідки, але це підрозділ невдах, на яких скидають усю брудну роботу. Сам персонаж Олдмена колись був крутим, але тепер на нього бридко навіть дивитись: постійно п’яний, в брудному одягу та дірявих шкарпетках, у розмові використовує переважно лайку та ще й повітря зіпсувати може (під час тієї ж розмови). Втім, майстерність нікуди не поділася, коли доходить до справи, він все ще спроможний показати, наскільки він крутий. Чудова суміш психологічного шпигунського трилеру і чорного гумору (другий сезон серіалу вийде вже у 2023 році).
9. Сід та Ненсі (Sid and Nancy) 1986
Ґері Олдмен зіграв чимало реальних персонажів у біографічних фільмах. Різноманітність образів зашкалює – навіть серед музикантів це розбіг від ікони панку до геніального класичного композитора. Але не забігатимемо наперед.
Сід Вішез прожив життя яскраве, але коротке. Неповних 22 роки (помилки немає, неповних 22). Однак кілька років він був басистом групи Sex Pistols. І хоча грати на бас-гітарі він не вмів (про це хто тільки не говорив, включаючи Леммі Кілмістера у своїй автобіографії — а саме у нього Вішез взяв пару уроків гри), завдяки харизмі та неймовірному ступеню агресивності та панковості образу музикант домігся загального визнання. Він затьмарив навіть Джонні Роттена, вокаліста Sex Pistols. І ось цього «ідеального панка», бунтаря та вкрай агресивного неврівноваженого хлопця і зіграв Олдмен.
8. Безсмертна кохана (Immortal Beloved) 1994
Цей музикант був зовсім іншого штибу. Як за ступенем геніальності, так і за добою, в яку він жив, так і за місцем проживання. Про моральні настанови та поведінку і говорити нічого. Але що поєднує образ Бетховена з Сідом Вішезом — це пронизливість драми, яку обидва музики переживали. Адже драма не питає тебе, чи добре ти граєш на бас-гітарі і чи ти знаєш ноти. Вона просто приходить у твоє життя, чи то з наркотиками, чи то з глухотою, що розвивається. І, звичайно ж, із гарними жінками, без яких не можна жити. І всю цю драму чудово передає настільки харизматичний у бурхливому образі великого композитора Олдмен. Однозначно рекомендується до перегляду.
7. Розенкранц і Гільденстерн мертві (Rosencrantz & Guildenstern Are Dead) 1990
Гамлет, якого розібрали на фрагменти і перелатали заново, показуючи з перспективи другорядних (за оригінальною п’єсою) героїв — власне Розенкранца та Гільденстерна, яких грають Олдмен і Тім Рот відповідно.
Від абсурду та комедії до драми і трагедії — усі жанри зійшлися у своєрідному капуснику від Тома Стоппарда. І кому, як не двом блискучим англійським акторам, було призначено все це реалізувати. Олдмен то виступає практично розгубленим недоумком, то раптово блищить розумом і невгамовною енергією. Дует із Ротом органічний навіть у такому нестандартному наповненні картини. І, якщо чесно, хотілося б бачити його на екрані частіше.
6. Леон (Léon) 1994
Мабуть, саме після цього фільму до Олдмена прийшла по-справжньому широка популярність (та що вже там, всенародне кохання). Як професіонал високого класу він заявив себе ще до цієї стрічки Бессона (і в «Сід і Ненсі», і в інших картинах). Знаково з’явився у «Дракулі» Копполи. Дуже сподобався у «Справжньому коханні». Але запам’ятався саме після цієї розкішної ролі негідника-поліцейського.
Ми з вами можемо скільки завгодно задирати ніс і говорити про акторське надзавдання, прийоми гри і тонкі нюанси драматичних образів. Але якщо відповісти самому собі чесно на запитання, чому нам подобається Ґері Олдмен, то правда проста: він, як ніхто, феноменально зображує негативних героїв-фриків. «П’ятий елемент» і «Справжнє кохання» тому підтвердження. А назавжди залишив відбиток в мозку як супер-лиходій він саме після «Леона». Так, добрих хлопців грати важче. Але так грати поганих хлопців — це завдання, яке під силу небагатьом.
І неможливо вкотре не процитувати класичний фрагмент:
5. Справжнє кохання (True Romance) 1993
Ще один геніальний лиходій-фрик, про якого вже згадували вище. З погляду драми, напевно, повніше образ із «Леона». Але з погляду перетворення і загального ефекту при появі, складно не віддати першість епізодичній ролі зі «Справжнього кохання». Сутенер, наркодилер і просто подонок, але при цьому, за його власною заявою, красень.
Шрам на обличчі, дреди, берет, фікси – кримінальний растаман, еліта низів суспільства. Сумарно роль зайняла навіть не десять хвилин, але слід у пам’яті залишила дуже яскравий.
4. Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі (JFK) 1991
Ще один фільм за реальними подіями, ще одна реальна історична особистість — Лі Гарві Освальд. Це, зрозуміло, одне з трактувань історії, яке досі чіпляє американців за живе — вбивство Кеннеді. Правди, швидше за все, ми так ніколи і не дізнаємося, тому як істину в останній інстанції фільм Олівера Стоуна розглядати не варто (як і ставити під критичний сумнів все, що в ньому відбувається). Що важливо з огляду на тему цієї статті – гра Олдмена. Серйозно вивчивши матеріали, архівні плівки та фото, актор блискуче впорався із непростим завданням зображення стрільця — адже багато хто бачив цю людину по телевізору (хтось навіть у прямому ефірі). Відповідальність за історичну точність і ретельність дотримання деталей у таких випадках серйозно зростає, але Олдмена, схоже, це не збентежило. Він робив свою роботу. Як завжди, на найвищому рівні.
3. Дракула (Dracula) 1992
Чому після цього шикарного фільму та неймовірного виконання головної ролі Ґері Олдмен відразу не став суперзіркою? Причин може бути чимало, але однією з них ризикнемо назвати грим. Без гриму актора у фільмі не так багато, а основні потужні сцени відіграні саме в образі старця, лякаючого графа Дракули. Як і у випадку з “Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі”, не можна не покласти частину успіху образу на гримерів, проте робота Олдмена виконана на якомусь позамежному рівні. Як йому вдається не тільки уявити, яким має бути такий персонаж, а й настільки злитися зі своїм новим обличчям?
Що важливо, фільм і центральний образ при цьому не скочується в хоррор, не перетворюється на якогось монстра без форми та наповнення. Дракула лякає, але ти відчуваєш його трагедію, його біль від невідворотності тієї долі, яку йому уготовано.
Напевно, якби фільм не був таким глибоким, був би більш розважальним і динамічним, він знайшов би куди ширшу аудиторію. Але натомість він знайшов дещо значно важливіше — справжню цінність для глядачів на довгі роки. Одна зі складових цього – блискуча робота Ґері Олдмена.
2. Манк (Mank) 2020
Після того, як Олдмен, нарешті, отримав Оскар, ящик Пандори (у хорошому сенсі) відкрився. Тому що тепер у актора не лише низка яскравих ролей (це у нього завжди було в наявності), а й низка номінацій на найвищу нагороду кіноакадемії. Із «Манком» повторити успіх не вийшло, але не в цьому суть. Набагато цікавіше те, що Олдмен на пару з Девідом Фінчером вирішили запропонувати глядачеві. За сценарієм батька режисера, користуючись повним кредитом довіри від Netflix, знімальна група повністю поринула в епоху Голлівуду 40-х. Від того, як збудований кадр і лягають світлотіні, і до того, як рухаються актори і звучить музика (дякуємо Тренту Резнору і Аттікусу Россу за чергову блискучу роботу, за яку вони знову отримали Оскар). Ви ніби дивитеся «Громадянина Кейна», знятого в 2020-му році — ніби час повернувся на 80 років тому або зйомки рвонули на стільки років уперед.
Олдмен грає Германа Манкевича, геніального сценариста, який так само геніально вживає алкоголь та руйнує своє життя. Орсон Веллс то витягає його з пляшки і дає другий та сімдесят другий шанс, то відбирає право бути автором сценарію у титрах до картини. Манк бореться з усіма – з режисерами, босами студій, медіа-магнатами, рідними та близькими. Він говорить незручну правду, саморуйнівну правду, жорстоку правду, п’яну правду, злісну правду, недоречну правду, тільки правду і нічого, крім правди. Але оскільки він не в суді, йому це не зарахується його сучасниками — нащадки оцінять (втім, далеко не всі схвалять).
1. Темні часи (Darkest Hour) 2017
А ось, нарешті, довгоочікуваний і давно заслужений Оскар. Іноді здається, що такі ролі обирають спеціально для того, щоб нарешті здобути цю нагороду. Змінити зовнішність, додати ваги, змінитись до невпізнання, щоб у кіноакадемії не залишалося жодних сумнівів — треба давати. І частково, можливо, це так і є в даному випадку, адже визнання критиків цікаве не лише початківцям, а й великим акторам. Але навряд чи це була основна рушійна сила для Олдмена, щоб зіграти Черчілля. Скоріше він просто не міг відмовити собі в задоволенні це зробити.
Британський бунтар, який не лізе за словом у кишеню, часом занадто різко поводиться на публіці, але завжди підтверджує свої претензії справою. Нагадує самого Олдмена, чи не так? Образ Черчилля максимально розкрився в період тих «темних часів» (або «найтемнішої години»), коли Європа роздумувала, протистояти Гітлеру або спробувати обійти цю проблему стороною. Для Вінстона вибір був очевидний, але довести це партії та уряду — завдання нетривіальне. Він ризикнув і переміг. Як виграла від цього рішення і вся Європа.
Так само і Олдмен, ризикнув взятися за не найочевидніший для себе (суто зовнішньо) образ — і переміг.
Справа не тільки в накладному підборідді та животі, гримери досить давно досягли такого рівня майстерності, що можуть перетворити будь-яку людину на Черчилля. Але манера мови, руху, те, як сер Вінстон забирається в ліжко або виходить з ванни, все це абсолютно цілісно і тому справляє таке сильне враження. Ви бачили архівні документальні кадри з Черчиллем, але тепер ви ніби побували в нього вдома, прожили поряд кілька днів з цим зарозумілим, дратівливим генієм політики, що нескінченно курить сигари.
Черчилля у кіно зображали десятки разів, і найчастіше це були успішні ролі (згадати того ж Джона Літгоу в серіалі «Корона»). Але саме Олдмен ще довгий час асоціюватиметься з цим образом у першу чергу.
Якщо стаття була для вас корисною та цікавою, підтримайте наш сайт, перейшовши за посиланням
Читайте також:
Найкращі ролі Антоніо Бандераса
Найкращі (та найгірші) фільми Ідріса Ельби
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
Коментарі закрито.