«Вікінги» – це канадо-ірландський історичний драматичний серіал каналу History, який розповідає про героя свого часу – Рагнара Лодбрака, який начебто був нащадком скандинавського бога Одіна. Я випадково натрапив на цей серіал, шукаючи, чим би згаяти час. Проте, на мій превеликий подив, він перевершив усі мої сподівання. «Вікінги» – це якісний, цікавий, продуманий до деталей проект, який, при цьому, досить специфічний й зацікавить не кожного. Далі я спробую розповісти про основні риси серіалу, якими він може зацікавити серіаломана, який, як і я тоді, шукає щось варте уваги.
Історичність. Серіал не переслідує строгу історичність, він заснований на скандинавських сагах про набіги вікінгів раннього середньовіччя на англосаксонську Британію та Західне Франкське королівство. Проте, картина чудово передає фольклор вікінгів, деталі їх побуту, культуру, особливості їх менталітету. Також серіал відображає військове мистецтво народу, якого у ті часи боялася вся Європа, їх стратегію ведення війни, зброю, кораблі. Декорації, одяг і навіть такі, на перший погляд, дрібниці, як татуювання вікінгів дуже близькі до оригіналу. Творці «Вікінгів» дуже серйозно поставилися до цього питання, старанно досліджували та аналізували як історичні факти, так і літературні твори, щоб якнайточніше зобразити особливості того часу.
Містичність. Їй творці серіалу приділяють особливої уваги. Середньовічне язичницьке, навіть частково християнське світобачення було тісно переплетеним із містикою, яка в уяві тогочасних людей давала відповіді на численні питання. В серіалі вона виходить далеко за межі людського розуму, вона, у поєднанні із символізмом та уважністю до деталей, просто заворожує. Самі по собі віра, міфологічні уявлення Скандинавії переповнені містикою, що знайшло відображення і у «Вікінгах». Поціновувачам подібного буде дуже цікаво дивитися цей серіал.
Атмосферність цього серіалу неперевершена. Без перебільшень. Мальовничі скандинавські пейзажі, декорації середньовічних поселень, костюми, грим – усе подано у похмурих тонах. Чудова операторська робота допомагає передавати емоції, які вирують на екрані: поривчаста зйомка батальних сцен, довгі кадри драматичних моментів тощо. Ну і не було б тієї атмосфери в серіалі, якби не етнічна скандинавська музика. Вона буквально зачаровує. Все це разом не може залишити байдужим жодного поціновувача атмосферного кіно.
Брутальність. Ця риса «Вікінгів» особливо порадує людей, які втомилися від банальних фільмів з дитячим рейтингом, яких зараз особливо багато, та хочуть якогось серйозного кіно. Як би це не звучало. Серіал про народ, який наводив жах на всю Європу та заливав її узбережжя кров’ю, не може бути іншим. Всюди кров, смерть, насильство. Буквально кожен персонаж серіалу – антигерой, людина, яку не хвилює загальнолюдська мораль, яка легко, не вагаючись, може вбити. І не тільки ворога. Дуже порадувала постановка боїв, яка, у поєднанні з грамотною операторською роботою, згаданою вище, не залишить байдужим цінителя подібного. Бої справді видовищні, передають стрімкість, безжалістність і майстерність воїнів-берсерків, для яких життя – це битви, а смерть під час бою – це мета у житті.
Харизматичність головного героя. Дуже часто саме головний герой змушує нас із цікавістю дивитися фільм чи той же серіал. Магнетизм одного персонажа може затьмарити буквально всіх інших героїв. Це можна сказати і про Рагнара Лотбрака – легендарного вікінга, неперевершеного воїна. Так, Рагнар хоч і такий же безжалісний, грубий, як і інші люди навколо нього, але перевершує їх усіх своїм інтелектом. Від перших же епізодів ми бачимо його потяг до саморозвитку, вміння продумувати кілька ходів наперед, що, у поєднанні з безстрашністю робить його надзвичайно небезпечним для ворогів та цікавим для глядачів. Від самого початку його засмоктує у вир подій, спричинених страхом та нерозсудливістю тих же ворогів, проте герой зовсім не розгубився, він постійно тримає ситуацію у своїх сильних руках. Заради близьких Рагнар ладен віддати все, піти проти свого народу, поглянути в очі смерті. Його переконання непохитні та випереджають свій час на століття. При цьому, герой постійно розвивається, так чи інакше змінюється внаслідок певних подій у житті. Тобто, це далеко не шаблонний персонаж, він справді живий, йому хочеться співчувати. Тревіс Фімел, який і грає Рагнара, чудово вжився в роль та передає глибокий внутрішній світ героя. Разом із акторською грою детально продуманий герой приковує до себе всю увагу, заворожує.
«Вікінги» мені особисто дуже сподобалися і стали справжнім відкриттям. Вони поєднують у собі все те, що я дуже люблю і чого так не вистачало останнім часом у кіно. Сподіваюся, я допоміг комусь у пошуках, в яких зовсім недавно перебував сам. Однозначно, чудовий серіал, який дійсно вартий уваги!
Олег Ковальський
