Найкращі фільми в жанрі сандалпанк (бронзпанк)
Сандалпанк (також його можуть називати бронзпанк) показує світ, у якому античні цивілізації не занепали, а продовжують існування і розвиток, використовуючи технології і естетику того часу. Це один з напрямків ретрофутуризму, про інші жанри якого ми вже написали чимало статей, концепт якого полягає у демонстрації світу майбутнього очима людей з минулого (або альтернативної історії тими ж очима). Сандалпанк охоплює світи таких цивілізацій як Стародавня Греція, Стародавній Рим, Давній Єгипет, працюючи з їх візуальним наповненням і технічними досягненнями, щоб створити на екрані новий світ, якого ніколи не існувало.
Фільми (як і інші твори мистецтва) можуть повністю відповідати канонам цього жанру, або лише містити окремі його елементи. Сьогодні ми згадаємо п’ятірку найбільш відомих та цікавих картин піджанру сандалпанку, занурюючись в давньогрецькі міфи та єгипетські легенди.
300 спартанців (300) 2006
IMDb 7.6

Найбільш очевидним кандидатом в такий топ буде фільм Зака Снайдера “300 спартанців”. Це дуже логічно, адже історія про три сотні хоробрих воїнів Спарти, що стримували грандіозної кількості військо впродовж трьох днів вже була перетворена в суспільній свідомості на міф (в реальності навіть кількість захисників-спартанців була іншою, що вже казати про багато інших деталей). Але Снайдер (а до цього Френк Міллер, який створив комікс, що став основою для фільму) пішов далі, додавши мутантів, напівказкових персонажів (включно з гігантським перським царем), ніндзя, античні гранати та інші візуальні і смислові компоненти для підсилення художньої сторони історії, створення окремого цікавого світу на базі реального історичного. Ясна річ, що у такому форматі фільм і не претендує на історичну відповідність – мета зовсім у іншому, це використання візуального та міфічного наповнення відомого всесвіту, щоб вразити глядача новим форматом розповіді, який вони раніше не бачили.

Втім, незважаючи на створення альтернативної історії на базі античної цивілізації, цей фільм все ж не в повній мірі є сандалпанком. Основна відмінність від піджанру в чистому вигляді – картина використовує технології того часу, і не покладається на альтернативні (тобто, технологічний прогрес справді зупинився, а не еволюціонував). Тут немає винаходів, що базуються на пневматиці, гідравліці, важелях, гвинтах Архімеда тощо. Спартанці б’ються на мечах і списах, жодним чином не розвиваючи свою зброю. Поодинокі альтернативні прояви технології є (як вже згадані “ручні гранати” персів), але це не розвиток античних технологій, а їх пряме заміщення заради створення атмосфери гіперболізації міфічної атмосфери.
Це не означає, що з фільмом щось не так: ми згадуємо про ці ознаки виключно для того, щоб пояснити різницю між жанрами. До того ж, жоден художник не працює “в межах жанру”, ніхто не створює художній твір, щоб відповідати канону жанру – елементи жанрів чи їх напрямків використовуються виключно для створення атмосфери картини. Іноді це повністю знаходиться всередині напрямку сандалпанку, а іноді доєднуються і інші категорії. У випадку “300 спартанців” це темне фентезі та навіть псевдоісторична казка. Втім, якщо казати суто про візуальну складову – для поціновувачів сандалпанку і дотичних сегментів тут є де відпочити оку.
Читайте також: 5 фільмів про Давню Грецію, які варто подивитись після “Одіссеї”
Битва титанів (Clash of the Titans) 2010
IMDb 5.8

Ситуація з цією картиною багато у чому схожа з “300 спартанцями”. Тут ще більш міфічний та гіперболізований світ, який лише десь точково дотичний до реальних історичних фактів, який занурює глядача в атмосферу похмурого фентезі. На першому плані темна візуальна естетика та екшн, а тому технології античної доби, що могли б еволюціонувати в щось більш розвинене, відсутні.

З цього приводу є навіть цікава історія, що єдиний елемент, який цілком вкладався в канони сандалпанку з попереднього фільму 1981 року (з тією ж назвою і Лоуренсом Олів’є в ролі Зевса), з цієї версії античної історії було видалено. Це була механічна мідна сова, яку викував Гефест за наказом Афіни у якості помічника для Персея. Але виконавець ролі Персея у сучасній версії міфу, Сем Вортінгтон, категорично відмовився перебувати в кадрі з цим створінням, адже вважав, що цей апарат може зіпсувати похмуру “серйозну” атмосферу темного екшну та фентезі. Хтозна, правий він був чи ні, але технології в світі нової “Битви титанів” після цього були скасовані.

Втім, візуально для шанувальників сандалпанку тут є на що подивитись – та й якщо казати про фільм загалом, то його перевага, в першу чергу, саме візуальна та екшн складові, адже з точки зору смислового та сценарного наповнення це точно не найсильніша робота.
Читайте також: Найкращі екшни всіх часів
Боги Єгипту (Gods of Egypt) 2014
IMDb 5.4

І щоб не виникло резонного запитання “нащо ви пишете статтю про сандалпанк без прикладів, власне, сандалпанк-фільмів”, нарешті, згадаємо той, що відповідає канонам жанру. Тут технології присутні навіть на рівні богів. Вони не просто міфічні магічні істоти – це трансформери в екзоскелетах, у яких замість крові золото, а час від часу деякі з них навіть “ремонтують” себе за рахунок частин інших богів (око Гора або серце Осіріса). Палац бога Ра – це взагалі орбітальна станція, величезний космічний корабель.
Самі єгиптяни живуть в світі неймовірно просунутих (за мірками того часу) технологій, заснованих на гідравліці та механіці. Тут і ліфти, і величезні підйомники, і хмарочос Сета, і навіть більш складні охоронні пристрої, що нагадують лазери та комп’ютеризовані системи.

Із мінусів – все те, що сандалпанку не стосується. Художнє наповнення картини посереднє, що засвідчують і відгуки, і середні бали на більшості агрегаторів. Знову-таки, з точки зору деталізації та візуалу, для пошановувачів єгипетського бронзпанку це одна з еталонних картин.
Читайте також: Найкращі фільми в жанрі фентезі
Геркулес (Hercules) 1997
IMDb 7.3

Ще один яскравий приклад майже сандалпанку. По суті, античну реальність і міфи про Геркулеса в цьому мультфільмі перенесли в сучасну реальність (точніше, американську поп-культуру та суспільні принципи перенесли в античні декорації). Наприклад, саме місто Фіви тут називають Великою оливкою (алюзія на Велике яблуко очевидна). Античний мегаполіс багато в чому живе за правилами XX століття: рух колісниць регулюється приладами (вазами), що дуже схожі на світлофори, мешканці скаржаться на затори та мріють переїхати в Афіни.

Успіх Геркулеса супроводжується масштабною маркетинговою кампанією, тут навіть є брендовані сандалії (привіт, Air Jordan) та фігурки цього героя. Величезні мармурові білборди стоять обабіч доріг і рекламують товари тієї ери. Іншими словами, це античний капіталізм в Давній Греції (та Єгипті).

Для того, щоб це можна було назвати еталонним сандалпанком, не вистачає лише видозмінених технологій. Все завершується на культурній, суспільній та економічній складовій – що, втім, створює водночас кумедну і цікаву картину альтернативного античного світу.
Читайте також: Найкращі мультфільми всіх часів
Тіт — правитель Риму (Titus) 1999
IMDb 7.0

Завершимо на настільки відомим фільмом з блискучим Ентоні Гопкінсом, який також є еталонним прикладом сандалпанку – вельми нестандартного. Сюрреалістична екранізація похмурої п’єси Шекспіра «Тіт Андронік» демонструє концепцію «Стародавній Рим, який не впав». Що сталося б, якби він дожив до наших часів?

Мікрофони станції новин з лого SPQR, класичні тоги паралельно з костюмами середини XX століття, центуріони та воїни в античних обладунках їздять на мотоциклах – в цій навмисно змішаній гіперреальності різних стилів і епох яскраво виступає не тільки ретрофутуризм, а й політична сатира.
Якщо вам цікавий напрямок ретрофутуризму, раніше ми вже розібрали чимало його відгалужень:
- кіберпанк
- посткіберпанк
- стімпанк
- дизельпанк
- клокпанк
- касетний футуризм (формікапанк)
- атомпанк
- постатомпанк
- кібер-нуар і техно-нуар
- вейстлендпанк і салваджпанк
- соларпанк
Римський генерал Тіт Андронік повертається з переможної десятилітньої війни з готами та за давньою римською традицією приносить в жертву старшого сина полоненої королеви готів. Та присягається помститися, а невдовзі новий імператор Риму бере її за дружину і робить імператрицею. Тепер замість пошани і спокою Тіту доведеться виживати в кривавому колі внутрішньої боротьби.
Цікаво, що певні візуальні колажні ознаки, схожі на “Тіт — правитель Риму” є у фільмі Френсіса Форда Копполи “Мегалополіс”. Єдине, що він переносить не новий світ в римські часи, а навпаки, римський стиль, одяг та зачіски, певні суспільні та родинні устрої і навіть деякі технології в сучасний мегаполіс США.
Читайте також:
Найкращі фільми жанру кіберпанк
Найкращі фільми жанру стімпанк
Найкращі фільми жанру дизельпанк
Найкращі фільми жанру посткіберпанк
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati




