Дароване життя я з радістю віддам за вас іще раз, мій королю.
Атос
Нова екранізація культового твору Александра Дюма про мушкетерів короля – картина «Три мушкетери: д’Артаньян» (Les Trois Mousquetaires: D’Artagnan). Режисером виступив Мартен Бурбулон, що два роки тому випустив історичну драму «Ейфель» про знаменитого французького архітектора. Твір Дюма для екрану адаптував Матьйо Делапорт, якого ви можете знати за драмеді 2021 року «Лети зі мною».
Делапорт не надто сильно відійшов від першоджерела. Тож очікуйте класичну історію інтриг при дворі короля Луї ХІІІ Справедливого, де кардинал Рішельє сподівається захопити владу, поки країну розриває протистояння католицької знаті та протестантів з Ла-Рошель, підтримуваних Англією. Хіба що сценаристи додали ваги Д’артаньяну, котрий тут називається Шарлем і встигає двічі зловити кулю та один раз побувати в могилі. А ще один із мушкетерів виявляється бісексуалом. Але в екранізаціях ми бачили і не такі викрутаси, особливо, коли за діло бралися ВВС.
Роль Людовика ХІІІ виконав зірка французького кіно і тезка короля – Луї Гаррель. Кардинала Рішельє – Ерік Руф, якого ви могли бачити в дуеті з Гаррелем в історичній драмі Романа Поланскі «Офіцер і шпигун». Рішельє у стрічці відходить на другий план, даючи дорогу двом жінкам: королеві Анні Австрійській у виконанні Вікі Кріпс («Примарна нитка») та Міледі, зіграної неповторною Євою Ґрін.
Цікавим вийшов підбір акторів на ролі трьох мушкетерів, кожен з яких отримав неповторні риси від виконавця. Атоса, що не чіпляється на життя, зіграв Венсан Кассель, його протилежність – Портоса – виконав Піо Мармай («Щось не так з тобою»), а на роль ласого до заміжніх жінок Араміса Мартен Бурбулон запросив Ромена Дюріса, котрого режисер вже знімав у «Ейфелі».
Ключового персонажа, чиє ім’я винесене у назву першої частини саги, зіграв Франсуа Сівіль – зірка ромкомів на кшталт «Кохання з другого погляду», «Він і вона». Роль його коханої Констанції виконала Ліна Кудрі, яку ви могли бачити у «Високій моді» Сільвії Оайон чи «Французькому віснику» Веса Андерсона.
Стрічка «Три мушкетери: д’Артаньян», на диво, лише друга французька адаптація твору Дюма, після екранізації Бернара Бордері 1961 року. При чому виготовили її спільно з німцями, іспанцями та бельгійцями. Бюджет склав 36 мільйонів євро, що виводить картину в розряд європейських блокбастерів. Проте не слід очікувати голлівудського розмаху. Так, це дорога костюмована історична пригодницька стрічка, але батальних сцен, принаймні у першій частині, не сталося. Так що любителям гарматних залпів слід почекати продовження з осадою Ла-Рошеля, що вийде у грудні цього року.
Хочеться відмітити екшн сцени й фехтування мушкетерів у битвах з найманцями кардинала. Автори не стали осучаснювати їх і зводити до акробатичних номерів у стилі «Джона Віка». Натомість бої виглядають більш реалістичними та справді небезпечними, за фехтування відповідав олімпійський чемпіон Яннік Борель. Цим стрічка Бурбулона нагадує недавній фільм Рідлі Скотта «Остання дуель», де кожен удар меча дійсно мав вагу і не здавався бутафорським.
Великий вклад у візуальну красу екшну зробили постановники бойових сцен та оператор Ніколя Больдюк, чию роботу ви могли бачити у серіалі «Північні води» чи стрічці «Кафе бажань», за яку він номінувався на премію Сезар. Камера Больдюка дуже вільно почуває себе поряд з акторами, спокійно уміщаючись в тісних каретах і примудряючись робити в них обліт на 360 градусів. У сценах боїв та погонь операторське око спритно і без ривків слідує за героями, видаючи перфектні довгі кадри, що буквально поміщають глядача у центр подій.
Фільм «Три мушкетери: д’Артаньян» вийшов хорошою, проте дещо старомодною історичною постановкою за відомим твором. Без голлівудського розмаху, але з хорошою операторською роботою та гарним акторським складом, він може сподобатись поціновувачам класичних пригодницьких картин та стилістики XVII століття.
На фоні сучасного кіно, яке прагне переосмислювати старі сюжети й нести нові сенси, тяжіння фільму Бурбулона до романтизації середньовічного політичного устрою зі справедливим королем та вірними підданими, які, не думаючи двічі, ладні віддати життя за правителя, виглядає аж занадто консервативним. Тому підійде стрічка лише тим, хто полюбляє час від часу відкривати й перечитувати старі книжки, в яких навряд знайдеш хоч одну незвідану сторінку.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
