Найкращі нові бойовики у стилі beat ’em up
Кінокритик Дмитро Сидоренко на наше прохання зробив добірку свіжих стрічок, в яких головні герої вирішують всі проблеми силою духу і добрим стусаном.
«Рейс навиліт» (Fight or Flight)
Між трилером Шьямалана «Западня» і новими мелодрамами Джош Гартнетт устиг приміряти на себе амплуа Бреда Пітта. Фільм «Рейс навиліт» до болю нагадує «Швидкісний потяг», тільки тут головний герой – колишній спецагент – застрягає з убивцями не у вагоні, а у лайнері Airbas А380, де має знайти і затримати таємничого хакера, якого купа кілерів намагається вбити.
На цьому відмінності закінчуються, і ми півтори години спостерігаємо, як викрашений у блондина Гартнетт у смішному прикиді колошкає ворогів різноманітними кривавими способами. Спродюсували це кіно люди, які подарували нам франшизу «Джон Уік». Режисером виступив дебютант Джеймс Медіген, ветеран візуальних ефектів, який працював над бойовиками на кшталт «РЕД», «Залізна людина 2», «Ван Хелсінг».
«Рейс навиліт» має усі необхідні елементи хорошого бойовика класу Б: нереалістичний сюжет, дурнуваті діалоги та нестримний екшн. Бійки гарно поставлені і майстерно зняті, камера не лінива, екшн вигадливий: стартує з омажу на п’яного майстра і закінчується різаниною з використанням бензопилки. Це нестримне, веселе й криваве кіно прекрасно підійде, щоб відключити голову на півтори години.
«Спустошення» (Havoc)
Новий фільм Ґарета Еванса, автора дилогії «Рейд», без якого не було б франшиз типу «Джона Уіка», адже саме він показав, що бойовики з пласкими героями і сюжетами можуть гарно продаватись у ХХІ столітті завдяки якісно поставленому брутальному екшну.
Цей проєкт став результатом ексклюзивної угоди Еванса з Netflix. За сюжетом брудний коп, якого всі називають немов техаського рейнджера – просто Вокер (Том Гарді), має знайти та врятувати сина мера неназваного американського мегаполіса. Цікаво, що у місті вгадуються Лос-Анджелес та Нью-Йорк, хоча знімання проходили в основному у Вельсі, що стало для цієї країни справжньою подією. Основну роботу завершили ще у 2021 році, проте пізніше довелося робити двотижневі дознімання, які через голлівудські страйки вдалося провести лише у 2024 році.
Мер має скелети у шафі, один з яких туди «поклав» Вокер, тож ця місія є для копа шансом на звільнення від ролі маріонетки. Класичний оne last gig, під час якого все йде шкереберть. Проблема у тому, що синок теж нечистий на руку, як і всі інші жителі цього холодного брудного міста. Через невдале пограбування наркоторговців його тепер хочуть вбити як тріади, так і брудні копи, тож на шляху Вокера постане достобіса ворогів, яких він буде бити, різати, стріляти, викидати з балконів і бозна що ще у безперервному рейваху.
Окрім уже звичного гарно поставленого екшна «Спустошення» можна похвалити за прекрасні погоні, що виглядають, немов рендер з відеогри. Оператором цього вражаючого дійства виступив Метт Фленнері, котрий зняв обидва «Рейди» та серіал «Банди Лондона» все того ж Еванса, а ще новенький «Рейс навиліт» Джеймса Медігена. Також не можна не відмітити чудовий неонуарний візуальний стиль стрічки, який занурює глядача у такий ґотемський вайб, що поява в одній зі сцен Бетмена нікого б не здивувала. Тож фанатам hard-hitting екшнів, в яких у кожне тіло всаджують мінімум пів обойми або декілька гострих предметів, а кров розливається, як річки навесні, не раджу пропускати новий фільм Ґарета Еванса.
«Профі» (A Working Man)
Механік, перевізник, бджоляр – список професій Джейсона Стейтема у кіно виглядає так, ніби він в постійному пошуку себе, або записується в центр зайнятості між зйомками. Фільм «Профі», який в оригіналі називається A Working Man, себто «Роботяга», вкотре поміщає Стейтема в таке амплуа. Його герой Левон – колишній боєць спецназу, який тепер очолює будівельну бригаду в Чикаго й живе в машині, одночасно борючись за право опіки над донькою. Але коли зникає дочка боса, а поліція виявляється безпорадною, Левон стає єдиним, хто може розібратись із цим.
Режисер Девід Ейр, знаний за «Патруль» і «Бджоляра», разом зі сценаристом і продюсером Сильвестром Сталлоне, знову грають на струнах теми «забутих героїв» – ветеранів, мігрантів, простих трудівників. Протистояти герою Стейтема цього разу доведеться гротескно зображеній російській мафії, яка виглядає ніби з пародії: старші у капелюхах і з радянським фарфором, молодші – як клубні павичі з кокаїном на сніданок.
Сюжетна канва вторинна – пошуки зниклої дівчини, які ведуть через цілу низку перестрілок і мордобоїв, знайомих до останнього удару. Стейтем відпрацьовує роль на автопілоті, а діалоги його персонажа прості й без гумору. Екшен хоч і присутній, але лише одна сцена в кузові фургона справді запам’ятовується. Решта – лінь у постановці та камері. Попри актуальні соціальні підтексти, «Профі» виглядає як чергова спроба відродити дух VHS-бойовиків, але без драйву і свіжих ідей.
«Прокурор» (The Prosecutor)
А це вже захід у тему beat ’em up від її родоначальників – гонконгських майстрів. Мова про актора, режисера та майстра бойових мистецтв Донні Єна, якому, схоже, мало власного спінофу у франшизі «Джон Уік», він вирішив зняти кіно про правду та справедливість з кулаками.
Сюжет стрічки вільно переказує реальний випадок в Китаї 2016 року, коли парубка було затримано при отриманні пакунку з наркотиками, а його адвокат ввів молодика в оману, запропонувавши визнати вину одразу, що допомогло уникнути відповідальності справжньому замовнику наркотиків. Справа набула розголосу і китайська прокуратура через власну кіноагенцію (уявляєте, у них і таке є) забажала зробити з цього показову історію про те, що правосуддя в Піднебесній гарантоване.
Зйомки вирішили робити у копродукції з гонконгськими фільммейкерами, сценарій замовили Едмонду Вонгу (серія «Іп Ман»), в якості референсу назвавши, ні багато ні мало, «Втечу з Шоушенка». Та поки лютувала пандемія COVID продюсер Реймонд Вонг вирішив запросити на головну роль Донні Єна. Той відмовився, адже він не звик грати в судових драмах, та й сценарій йому дуже нагадав недавній успішний «Хибний вирок». Коли ж Вонг продовжив наполягати, Єн згодився за умови, що він переробить стрічку під свій стиль, себто наситить її не лише словесними перепалками у судовій залі, але й сутичками за її межами.
Вийшла з цього доволі примітивна історія про те, як успішний коп затримує чергового кримінального боса, а той уникає покарання в суді. Після цього поліцейський переходить працювати в прокуратуру, аби пильнувати покарання «біля останніх дверей правосуддя». Проте там він зустрічає лише системну лінь та корупцію, долати які доводиться у форматі бійки «один проти всіх».
Та якщо відкинути відверто ідеалістичні пропагандистські наративи про гонконгське судочинство, лишиться доволі вигадливий бойовик з крутою хореографією бійок, прекрасною роботою каскадерів та вмілою операторською технікою. Та й Донні Єн у свої 60 все ще може дати жару.
«Новокаїн» (Novocaine)
А це вже кривавий привіт від «Сам удома» для дорослих. Головний герой «Новокаїну», Нейт (Джек Квейд з серіалу «Хлопаки»), не відчуває болю через рідкісну хворобу. Все життя він уникав ризику: м’які меблі, холодна кава, Volvo з п’ятьма подушками безпеки. Але щойно він закохується, а дівчину викрадають банківські грабіжники – увесь той захисний кокон летить шкереберть.
Нейт не Рембо і не Джон Вік – він вбиває небагатьох, але кожна сцена бійки вигадлива і максимально болюча. То він витягає пістолет із киплячого фритюру, то ловить усі мисливські пастки в будинку психованого злочинця. Реалістичність тут відкидають напрочуд ефектно: ін’єкція адреналіну – і вперед до наступного боса, немов у відеогрі.
На жаль, усе, що між цими епізодами, – розтягнуті й бляклі діалоги, якими фільм сам собі псує темп. Якби творчий тандем Дена Берка та Роберта Олсена («Злодії», «Друга половинка») заклали вдвічі менше слів і вдвічі більше жорстоких розправ, «Новокаїн» міг би стати неочікуваним хітом для дорослих. А так – лише черговий бойовик, де сутички кращі за сюжет і діалоги.
«Порятунок на знищення» (Striking Rescue)
Ще одне нове китайське кіно у стилі beat ’em up з ветераном муай-тай Тоні Джа. Як для м’ясного файтингу тут на диво заплутаний сюжет: сім’ю головного героя у виконанні Джа вбивають у нього на очах підручні місцевого бізнесмена, замішаного у наркоторгівлі. Він тренується, луплячи шини та кокоси, і стає на кривавий шлях помсти.
Проте раніше, аніж він знайде замовника вбивства своєї родини, персонаж Джа врятує доньку свого ворога, за якою полюють кримінальні конкуренти бізнесмена. Так неочікувано з мисливця наш герой перетворюється на захисника і починає розуміти, що вбивство його сім’ї не було простою випадковістю.
Треба віддати китайцям належне – постановка екшн сцен цілком пристойна, тим паче Джа акомпанує його колега по «Іп Менам» Сін Юй. Кістки ламаються, голови тріщать, декорації розносяться ущент. Звісно, коли діло доходить до діалогів та акторської гри, то все починає нагадувати до смішного експресивний аматорський театр.
Також варто відмітити актуальну тему емансипації, адже китайці не лише додали сильних жіночих персонажів, але й врятована дівчинка прямо шеймить героя Джа за стереотипне уявлення про те, що дівчатам неодмінно має подобатись рожевий колір.
Камера виробляє непрості кульбіти, даючи змогу глядачам сповна насолодитися рівнем фізичної підготовки та винахідливістю майстрів бойових мистецтв. А там, де рук оператора не вистачає, вдало використовують графіку.
При цьому стрічка, спеціально чи ні, але виглядає дуже старомодною. Чого варті лише повтори ключових сцен бійок з двох камер, таке з часів 90-х ніхто вже не робить. Але вайб азійського кіна та хороша хореографія будуть достатньою винагородою для поціновувачів подібного штибу бойовиків.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі екшн серіали 21 століття
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
