Фільми режисера Сема Мендеса
Сем Мендес отримав Оскар за найкращу режисуру вже за перший свій фільм (“Краса по-американськи”). Далі від нього очікувались потужні роботи, і здебільшого він не розчарував. Різні жанри, різні формати – Мендес не замикається в межах одного обраного стилю. Пошук нових форм – це завжди ризик, але ті, хто від нього не відмовляється, мають шанси вирости у щось більше.
Сьогодні ми згадаємо всі фільми, які створив режисер, а також розставимо їх у порядку від найслабкішого до найсильнішого. Якщо стаття здається вам корисною та цікавою, підтримайте наш сайт.
007: Спектр (Spectre) 2015
Після тріумфального “Скайфоллу” та попередніх досягнень всі очікували на новий рівень для Джеймса Бонда від Сема Мендеса. Але слабкість сценарію не зміг подолати навіть такий талановитий постановник. І це при тому, що сама по собі історія за потенціалом мала бути вершиною бондіани, адже нарешті таємничий “Спектр” з’являвся у полі зору агенту 007 у повному обсязі та замикав події попередніх фільмів у єдину розповідь (а головою таємної організації до того ж був Кристоф Вальц). Фінал також розчарував – добре, що після цього були й інші фільми про Бонда.
В дорозі (Away We Go) 2009
Роуд-муві в кращих традиціях незалежного малобюджетного кіно: трохи драми, трохи комедії, багато емоцій та роздумів, але навряд чи щось справді проривне. Подружня пара, яка очікує на первістка, мандрує Штатами, щоб знайти ідеальне місце для старту його життя. Впродовж подорожі вони зустрічаються з друзями та родичами, які повинні розкрити їм характер місця та його вплив на сімейне щастя, але як часто буває, рідні та близькі, яких вже давно не бачив, формують, скоріше, відразу до сім’ї.
Чудовий акторський склад – Джон Кразінські, Мая Рудольф, Еллісон Дженні, Джефф Деніелс, Меггі Джилленгол, Кріс Мессіна, Кетрін О’Гара.
Морпiхи (Jarhead) 2005
Певним чином думки цієї картини перекликаються з думками фільму “Володар бурі” Кетрін Біґелоу. Відповідь на питання, чому людина йде на війну не за свою країну лежить у розумінні того, що на війні ця людина відчуває себе краще, ніж в звичайному мирному житті. Навіть якщо перебуваючи у складі своєї частини він зазнає чимало клопоту та проблем – знущання над новачками, довге очікування бойових дій у чужій місцевості, зрада дружини (або дівчини). Так чи інакше, як каже головний герой (Джейк Джилленгол) у пролозі та в епілозі стрічки “якщо людина багато років стріляє із карабіна, навіть якщо потім він будує дім чи міняє підгузки сину, його руки все одно пам’ятають зброю”. Тому навіть коли морпіхи повернулися з пустелі після операції “Буря в пустелі” в Іраку, вони все одно у певному сенсі залишились там.
007: Координати Скайфолл (Skyfall) 2012
А от цей фільм про Бонда вийшов хіба що не найкращим в серії з Денієлом Крейґом. Потужне поєднання динамічного бойовика (чого варта лише сцена на початку фільму у Стамбулі), психологічного трилера та дійсно цікавої історії. Колишній агент Мі-6, який тепер є головним злодієм у фільмі (ще одна удача цієї картини у вигляді блондина Хав’єра Бардема), повертається до колишніх колег з метою помститися та має чіткий план. І хтозна, може він цілком міг би його здійснити, якби Джеймс Бонд дійсно загинув, як вважалося на початку картини. Але оскільки 007 помирати ще поки не збирався, активне протистояння цих двох професійних вбивць стає дуже запеклим.
Взагалі, зробити фільм динамічним, але при цьому не втратити можливість розкрити головних персонажів – це візитівка Сема Мендеса. За погонею йде перестрілка і інша погоня, але якимось чином він встигає розповісти про минуле поганого хлопця, про те, чому він став таким, та чого він насправді прагне. Те саме і з Бондом – його еволюція займає декілька фільмів, і “Координати Скайфолл” – один з ключових її моментів.
Проклятий шлях (Road to Perdition) 2002
Хоча у портфоліо Сема Мендеса чимало воєнних фільмів, він все ж всеїдний як режисер. “Проклятий шлях” – гангстерський трилер, який має традиційні для цього сегменту моменти психології та осмислення ролі сім’ї у житті. Том Генкс грає досвідченого профі, який виконує брудну роботу для клану без зайвих питань. Бос клану (Пол Ньюмен) свого часу замінив йому батька, а тому повага та взаєморозуміння у них на найвищому рівні. Втім, коли рідний син (Денієл Крейґ) вже вкотре вчинив дурість, яка погрожує і йому, і родині, усі відносини забуто: тепер Генкс сам по собі, ворог клану та єдина надія сина, що залишився живим. Дружина і інший син загинули, жага помсти не залишає чоловіку вибору. Але й бос, розуміючи ситуацію, наймає видатного кілера (Джуд Лоу), який завжди виконує завдання, якими б не були обставини. Хто стане переможцем у цій смертельній битві?
Знову-таки, як вже відмічали, це динамічне і напружене кіно, але при цьому у режисера достатньо часу, щоб розкрити глядачу персонажів. До когось відчуваєш повагу, до когось співчуття, а деяких просто не розумієш, але усі ці почуття ніяк не впливають на безжальний плин розповіді.
Життя спочатку (Дорога змін) (Revolutionary Road) 2008
Коли аудиторія почула про возз’єднання зіркової пари з “Титаніку” на екрані ще раз, всі автоматично подумали, що вони побачать романтичну історію кохання. Але Мендес вирішив зробити зовсім інше кіно. За певних обставин ми б поставили цю стрічку на першу позицію у списку. Якщо перші 30-40 хвилин являють собою стандартну розповідь про проблеми молодої родини (нестача грошей, проблеми з роботою, пошук себе), то далі починається настільки важка та захоплююча драма, що час від часу навіть розгублено озираєшся навкруги: чи дійсно справи настільки кепські? Історія еволюції справжнього кохання, трансформації відносин, перетворення двох близьких людей на щось повністю інше, зацікавлене у власних потягах, роздратовано атакуюче, якщо щось не влаштовує.
Лео і Кейт, такі чисті та невинні назовні, стають справжніми монстрами, впливаючи також і на людей навколо (чудові ролі Девіда Гарбора та Майкла Шеннона). Але й люди навколо або травмовані минулим життям, або так само ховають під маскою добропорядності свої справжні бажання.
Краса по-американськи (American Beauty) 1999
Найвідоміший, мабуть, фільм Сема Мендеса, який відкрив режисера світу, приніс йому Оскара та задер планку очікувань для всіх наступних його робіт дуже високо. Чоловік середнього віку, у якого є робота, дружина, донька, дім, тобто, повний набір, у певний момент розуміє, що все це ні до чого. Йому нудно, він не розуміє, чи він насправді чогось досяг, а головне, чи може він отримувати насолоду від такого життя. Тому він звільняється (і нічого не каже про це дружині), отримує серйозну компенсацію та починає жити, дихаючи на повні груди. Додаткової мотивації йому надає закоханість у подругу дочки зі школи. Реальність та мрії змішуються та доповнюють один одного, чоловік (його блискуче грає Кевін Спейсі) ніби пливе у морі власної ілюзії, але реальне життя поступово починає ставити все більш серйозні перепони.
Мендес чудово поєднує буденність і поетичність, як у загальній лінії розповіді, так і у окремих сценах (найбільш відома, звісно, сцена спостерігання за пакетом, який кружляє в повітрі за волею вітру). Але крім неї є і мрії героя Спейсі про юну дівчину (пелюстки роз, що сиплються зі стелі), і суперечки з дружиною про те, наскільки речі неважливі на тлі справжньої пристрасті (або важливі, якщо подивитись на це з боку дружини), і ще багато чого. Саме цей погляд на буденне життя мільйонів людей, у якому завжди є місце чомусь більшому, мабуть, і складає основу успіху “Краси по-американськи”.
1917 (2019)
Обирати найкращий фільм режисера завжди складно, особливо якщо він працює у різних жанрах. Втім, “1917” став настільки вражаючим, що частина аудиторії може погодитись з тим, що Мендесу нарешті вдалося перевершити цей дебют. Двох солдат відправляють із надважливим повідомленням до штабу армії, який готує наступ на сили німців під час Першої світової. Розвідка виявила, що нагода атакувати – ілюзія, яку змоделювали німці, а тому штурм ризикує обернутися страшними втратами людей. Завдання просте і мотиви правильні, але для того, щоб доставити листа, потрібно перетнути лінію фронту, що загрожує смертю або полоном.
Як будь-який фільм про війну від майстра, це антивоєнний фільм. Війна видається важкою і виснажливою з точки зору жертв. Але ще більше охоплює відчуття безнадійності та марності. Марності усіх тих зусиль, що докладають солдати та офіцери. Вірний приказ сьогодні стане смертельно ризикованим завтра, а далі, можливо, все стільки разів буде перекроєно, що гонець навіть не зрозуміє, чи настільки важливим було його повідомлення.
Окремо неможливо не відзначити видатну операторську роботу Роджера Дікінса, за яку його нагородили Оскаром та багатьма іншими регаліями. Камера, здається, літає та плаває разом з персонажами фільму. Нескінченні кадри без монтажу, прольоти над водопадом та рікою, нічні сцени зруйнованого городу в обрамленні вогню пожеж, а що вже казати про сцену катастрофи літака, який влітає прямо у простір діалогу між двома молодими солдатами.
Всі найкращі актори британської сцени зібрані у одному фільмі – Бенедикт Камбербетч, Колін Ферт, Марк Стронг, Річард Медден, Ендрю Скотт та інші.
Читайте також:
Найкращі фільми Клінта Іствуда
Найкращі фільми Демієна Шазелла
Найкращі фільми Девіда О. Рассела
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
