Всі фільми Демієна Шазелла, ранжовані від найгіршого до найкращого

21.06.2022 Ranked, Новини, Режисери, ТОП

Фільми режисера Демієна Шазелла

Демієн Шазелл увірвався до світу великого кіно, і після першого великого успіху стало зрозуміло, що це режисер, який довго буде приносити глядачам насолоду своїми роботами. Його кіно цікаве, непередбачуване, гостре, емоційне, воно не залишає байдужим. А ще, Шазелл не забуває, що він робить кіно не для себе. Він робить його для глядача. Він не спрощує, щоб збільшити аудиторію, але він і не грається у візіонера з тільки йому лише зрозумілим баченням. Він працює для людей, але знімає щось справді глибоке – це доволі рідкісне поєднання.

Фільмографія режисера на сьогоднішній день ще не надто велика, адже він ще дуже молодий як для цієї професії. Втім, нам вже є що обговорювати. І сьогодні ми поговоримо про всі його режисерські роботи та спробуємо оцінити, які з них найкращі.

Отже, kinowar.com презентує всі фільми (і серіали) режисера Демієна Шазелла, ранжовані від найслабшого до найкращого. Якщо вам подобається те, що ми робимо, підтримайте наш сайт.

Ця стаття вперше була створена 21 червня 2022 року і з того часу багато разів була оновлена

Едді (The Eddy) 2022

Автор сценарію Джек Торн
У головних ролях: Андре Голланд, Йоанна Куліг, Лейла Бехті, Тахар Рахім
Бал IMDb 7.1

Перша спроба серіального формату вийшла не такою приголомшливою, як на це розраховували фанати режисера. Справді, називати її невдалою не варто. Але й того захоплення, яке виникало під час перегляду “Одержимості” чи “Ла-Ла Ленд”, вже не було (а сподівання саме на це вже були). Режисер не є винуватцем у цій ситуації, це те, що роблять з нами наші очікування. Ми чекаємо на щось знайоме, нехай і нове. Щось схоже за формою, прийомами, а може і змістом. А коли ми отримуємо щось неочікуване, навіть якщо воно гарне, мозок спрацьовує на відторгнення – бо так влаштована людина.

Головний герой (до речі, його ім’я не Едді) вирішує зайнятися джаз-бендом та паралельно керувати джаз-клубом, де цей джаз-бенд грає (і ось клуб вже називається “Едді” – втім, це не ім’я, це просто схоже за звучанням англійське слово). Проблем з часом назбирається багато, і вони лежать не тільки і не стільки у музичній площині (хоча музики у серіалі вистачає, це ж Шазелл). Це і зв’язки з мафією, і хвороби близьких у музикантів бенду, і наркотики (звісно, бо це ж музична богемна тусовка бідних емігрантів), і відносини з майже дорослими дітьми… усього багато. Шазелл вибудовує усе послідовно та цікаво, але якщо глядач починає трохи нудьгувати, нам складно його у цьому звинувачувати.

Справа в тому, що після трьох фільмів для глядача Шазелл спробував створити фільм (точніше, серіал) для себе (або для аудиторії, що більше цікавиться авторським та артхаусним кіно). Втім, хоча ми весь час і пишемо “Шазелл”, це не зовсім так. Адже він зняв тільки два епізоди з восьми (ще три режисери зняли по парі), а сценарій не писав для жодного (цим займався творець серіалу Джек Торн). Тобто суто технічно, це або колективне бачення, або бачення творця проекту, Торна. Сценарій наступного свого фільму Шазелл пише самостійно – скоріш за все, за атмосферою це буде зовсім інша робота.

Вісім епізодів, кожен з яких присвячений окремому музиканту колективу, складені у єдину розповідь, крізь яку сполучним рятівним елементом проходить джаз.

Перша людина (First Man) 2018

Автор сценарію Джош Сінґер
Оператор Лінус Сандгрен
У головних ролях: Раян Гослінг, Клер Фой, Кайл Чендлер, Корі Столл, Джейсон Кларк, Ши Віґгем, Корі Майкл Сміт
Бал IMDb 7.3

Із “Першою людиною” ситуація дуже схожа з точки зору сприйняття картини. Ти постійно тримаєш у голові “Одержимість” та “Ла-Ла Ленд”, знаходишся під впливом нетривіальної побудови цих картин, коли ти навіть уявити не можеш, що буде далі – не те що в кінці, а у наступному епізоді. А тепер ти дивишся біографічну історію – тобто кіно за реальними подіями, з усіма обмеженнями, які цей жанр накладає. Якщо герой помер – він помре і у твоєму фільмі, якщо когось посадили за грати – те саме має відбутися і у твоїй картині, якщо ракета була несправною – ти саме це і показуєш (якщо тільки ти не Тарантіно і не вмієш художньо обігравати повну трансформацію історії у твоєму фільмі). Тобто завжди є зміни реальних подій для більшого драматичного ефекту та для цілісності розповіді, але вони мінімальні, не можна раптово зняти, що Армстронг на Луні відстрілювався від космічних загарбників.

І так, реальні історії часто крутіші за фантазію сценаристів, але все ж таки це не розповідь про пограбування банку або втечу з тюрми. Тут є фізика процесу, і її багато (настільки, що це навіть астрофізика). Тому “Одержимістю” тут і не пахне. І навряд чи є глядачі, які не відчули через це хоча б легке розчарування (хоча знов-таки, автор тут ні в чому не винен).

Більш того, робота зроблена колосальна, увага до деталей найприскіпливіша, а акторський склад взагалі нібито складається із реальних космонавтів та їх дружин. Ми не настільки розбираємось у матеріалі, щоб оцінити, наскільки події, що відтворені на екрані, передають реальність, але бачили не один звіт у західних медіа, автори яких із захопленням розповідали про точність зображення того часу і тієї сфери, за які взявся Шазелл.

Якщо ви не дивилися цей фільм і не розумієте, про що там взагалі знімати – Ніл Армстронг сів у космічний корабель, корабель злетів, долетів до Місяця, там Армстронг вийшов з корабля, кінець історії – то це не викликає подиву. Але, як і у житті, до заключної фази успішної роботи або подорожі проходить велика підготовка. Ніхто не народжується із розумінням того, що він полетить на Місяць. Пілоти довго навчаються, потім виконують місії, що не є настільки захопливими, при цьому помиляються і ризикують життям. І лише згодом вони добираються до тієї позначки, де їх завдання по-справжньому епохальне. Але й в процесі підготовки до нього також є помилки, ризики та загибель людей. Тому шлях Ніла Армстронга до висадки на Місяць був довгим і болючим. До того ж, крім професійних ризиків та випробувань, він був сповнений особистими трагедіями та відвертим нерозумінням з боку родини.

Іншими словами, для того, щоб зробити висадку на Місяць, потрібно не тільки витримати переліт та вміти керувати кораблем. Потрібно мати залізну волю та не звертати з обраного курсу роками.

Вавилон (Babylon) 2022

Автор сценарію Демієн Шазелл
Оператор Лінус Сандгрен
У головних ролях: Бред Пітт, Марго Роббі, Олівія Вайлд, Кетрін Вотерстон, Макс Мінгелла, Самара Вівінг, Ерік Робертс, Олівія Вайлд, Тобі Магвайр, Флі

найкращі фільми Дєм'єна Шазелла

Звісно, коли режисер створює настільки потужні і неординарні роботи як “Одержимість” і “Ла-Ла Ленд”, від нового фільму очікуєш чогось неймовірного. Якщо до цього додати те, що у його розпорядженні тепер є Бред Пітт і Марго Роббі, то очікування стають просто захмарними. Та й бюджет у розпорядженні режисера був найбільший за його кар’єру – 80 мільйонів доларів. Втім, сталося щось на кшталт того, що сталося із фільмом “Тенет” Крістофера Нолана: режисер поставив перед собою настільки амбітне завдання, що створивши багатошарову складну і вражаючу роботу, втім, залишив і чимало питань у глядачів.

І більша частина, на жаль, просто не зрозуміла, що взагалі відбувається на екрані. Забагато сюжетних і персонажних ліній, шалена кількість образів, діалогів, жартів із відсиланнями – все ніби перетворюється на одну гігантську оргію (таку, яку ми бачимо на початку картини (втім, це “на початку” займає хвилин сорок)). Схоже, Шазелла ніхто серйозно не стримував, і він вклався з максимальною віддачею у те, що хотів створити. Та чи не занадто масштабний задум?

найкращі фільми Дєм'єна Шазелла

Фільм розповідає про часи золотого віку Голлівуду. Головний герой – персона вигадана, але базується на реальному прототипі у вигляді Джона Гілберта. Бред Пітт зіграв актора-зірку німого кіно наприкінці ери німого кіно, а Марго Роббі (яка змінила попередньо заплановану до участі Емму Стоун через конфлікт розкладів проєктів) виступила у ролі молодої амбітної акторки, яка хоче взяти Голлівуд штурмом (і їй це навіть вдається). Окрім них також задіяні Кетрін Вотерстон, Макс Мінгелла, Самара Вівінг, Ерік Робертс, Олівія Вайлд, Тобі Магвайр (він також є і виконавчим продюсером) та навіть Флі із Red Hot Chili Peppers. Через пандемію коронавірусу вихід фільму було відкладено на два роки, але на щастя ми все ж його побачили.

Якщо відкинути те, що залишається дискусійним (якщо більшості глядачів хаотичність та перевантаженість картини не сподобалась, то ми знаходимо цю постановку вдалою), всі однозначно позитивно відзначають акторські роботи Марго Роббі і Бреда Пітта (і незважаючи на те, що Пітт, як завжди, є топовим виконавцем із оригінальним баченням свого персонажу, цього разу, все ж таки, куди більш яскраво показала себе саме Роббі). Можливо з часом фільм досягне того, що вже траплялось з іншими культовими стрічками: після прем’єри прийом був доволі прохолодний, але через декілька років все більше глядачів передивлялися картину і знаходили в ній куди більше змісту і кіношної краси. Так чи інакше, “Вавилон” точно вартий уваги. Хоча і точно не є найкращою стрічкою Демієна Шазелла.

Читайте також: Найкращі фільми Марго Роббі

Ла Ла Ленд (La La Land) 2016

Автор сценарію Демієн Шазелл
Оператор Лінус Сандгрен
У головних ролях: Раян Гослінг, Емма Стоун, Дж. К. Сіммонс, Фінн Віттрок
Бал IMDb 8.0

Нарешті переходимо до улюблених робіт глядачів без жодних застережень. Раян Гослінг у “Першій людині” грав Ніла Армстронга, а у “Ла-Ла Ленд” грає джазового піаніста. Його напарниця на екрані (і звісно, вже першого разу) – Емма Стоун – грає молоду акторку. Двоє молодих людей зі своїми мріями зустрічають одне одного у місті зірок – Лос-Анджелесі. Хіба це не чарівна казка із щасливим фіналом?

І хоча Демієн Шазелл за настроєм своїх фільмів не Ларс фон Трієр і навіть не Клінт Іствуд, хеппі-енди – не його фішка. Так, спочатку історія розвивається яскраво та позитивно, але потім на заваді стають дві обставини: 1) амбіції молодих людей; 2) життя. Щось схоже ми побачили через пару років у ще одному музичному фільму – “Народження зірки” з Бредлі Купером та Леді Гага. Творчі особистості вміють розмовляти зі своєю аудиторією, але дуже часто не вміють розмовляти зі своїми найближчими людьми. Конфлікти можуть переходити у стадію, де вороття вже немає…

Знімати подібне кіно у сучасному Голлівуді – це подвиг. Це вже коли фільм вийшов, ви любуєтесь сценою танцю у пробці у Лос-Анджелесі. Насолоджуєтесь піснею “City of Stars”. Надихаєтесь танцем на світанку від головних героїв. А коли режисер (він же сценарист) та композитор приносять ідею мюзиклу в студію, вони не знаходять підтримки. Виявляється, що задум цього фільму з’явився у Шазелла та його сусіда по кімнаті у Гарварді композитора Джастіна Гурвіца (саме він написав музику до всіх фільмів Демієна) ще до “Одержимості”. Але потрібно було, щоб пройшли роки, він зняв “Одержимість”, фільм отримав кілька Оскарів, увага кінематографічного світу була прикута до фігури молодого режисера, і аж тільки тоді (і не з першої спроби) одна зі студій нарешті знайшла бюджет (і навіть при тому, що було отримано згоду двох зірок – Гослінга та Стоун, той бюджет все одно був вельми скромний – 30 мільйонів доларів).

Технічно зйомки також були надскладними, але тепер ми отримали те кіно, яке зворушує і яке хочеться переглядати знову і знову. Гурвіцу за це потрібно подякувати не менше, ніж Шазеллу, адже тільки у співпраці людини музичної і людини кінематографічної можна було створити такий креативний симбіоз. Сцени, музику для них, хореографію – все це доводилося корегувати по декілька десятків разів, адже кіно такого типу є живим організмом, що не вписується у стандартні рамки. Воно постійно видозмінюється, мимоволі змушує імпровізувати, трансформується часто не за волею постановника. Талант і терпіння композитора доповнили такі самі якості у режисера.

Одержимість (Whiplash) 2014

Автор сценарію Демієн Шазелл
Оператор Шерон Меїр
У головних ролях: Майлз Теллер, Дж. К. Сіммонс, Пол Райзер, Мелісса Бенойст
Бал IMDb 8.5

Головна перлина Шазелла на сьогоднішній день – історія джазового ударника, який хоче досягти принципово іншого рівня гри. Для цього він намагається потрапити до виняткового викладача, який, втім, винятковий не тільки за ступенем таланту, але й за вимогами до власних учнів – і ще більш за манерою викладання цих вимог. Він кричить на юних музикантів, принижує їх, заганяє у ситуації, де вони почувають себе бездарними та нікому не потрібними. А ще він виганяє їх за першої можливості (тобто як тільки виникає таке бажання). А якщо когось і повертає, то тільки для того, щоб знов принизити – на очах у всіх інших.

Чи є сенс у такій манері викладання? Про це і знято фільм. Адже якщо ти не проходиш крізь біль, навряд чи ти досягнеш чогось видатного. З іншого боку, чи потрібен біль не від нескінченних тренувань або повторення того, що ти вже проходив сотні разів, а від слів твого наставника? Чи дійсно необхідно штучно створювати такі умови? Скільки буде тих, хто не зламався? Якщо ці одиниці такі уперті, невже вони не зможуть досягнути такого ж результату без цих знущань?

Питання, скоріше за все, залишається без відповіді (або є ще один варіант – ваше відношення до ситуації не змінилося, тоді відповідь не з’явилася після перегляду, вона просто у вас була). Сперечатися з тезами персонажа Дж. К. Сіммонса (він отримав Оскар за найкращу роль другого плану) складно, вони викладені логічно та раціонально. Але можливо, це лише засіб виправдати власні схильності до знущання над людьми?

Синхронізація режисера та композитора у цьому фільмі на максимальному рівні (мабуть вище вона тільки у “Ла-Ла Ленд”). Як і в історії з “Ла-Ла Ленд”, реалізувати ідею фільму вдалося не відразу, довелося спочатку відзняти короткий метр. Фільм відкрив світу не тільки Демієна Шазелла, але й Майлза Теллера, який виконав головну роль. Крім того, він дозволив досвідченому актору Дж. К. Сіммонсу нарешті отримати свій Оскар.

Читайте також:

Найкращі фільми Роберта Земекіса

Найкращі фільми Аарона Соркіна

Найкращі фільми Джима Джармуша

Найкращі фільми Сема Мендеса

Найкращі фільми Клінта Іствуда

Найкращі фільми Ксав’є Долана

Найкращі фільми Демієна Шазелла

Найкращі фільми Девіда О. Рассела

Найкращі фільми Джеймса Менголда

Підтримайте Україну: