Недооцінені фільми останньої чверті століття, які варті уваги
Що таке недооцінене кіно? Це ті фільми, які могли б отримати помітно більшу кількість глядацької уваги, позитивних відгуків критики та нагород різних фестивалів і кінофорумів, але з якихось причин цього не отримали. Може був занадто маленький рекламний бюджет, може момент для запуску був невдалий, може фільм у чомусь випередив свій час, а може просто так вийшло, та й усе.
Іншими словами, ми вирішили згадати ті фільми, які потужні за сценарною, режисерською роботою, акторськими зусиллями, а може, і всім одразу, але при цьому широка публіка або не прийняла їх з достатнім теплом, або, що відбувається набагато частіше, просто не чула про них (або чула, але не бачила і не розуміє, чому їх треба подивитися). Зрозуміло, таких фільмів значно більше, ніж 25, однак ми постаралися в цій статті навести ті, які є найяскравішими прикладами недооцінки з боку глядачів та критики.
Отже, kinowar.com представляє 25 найбільш недооцінених фільмів за останні 25 років.
Якщо ви знайдете для себе приховані перлини кінематографу – не забудьте підтримати нашу редакцію.
Серпень: Графство Осейдж (August: Osage County) 2007
Один тільки акторський ансамбль чого вартий: Меріл Стріп, Джулія Робертс, Джуліанна Ніколсон, Джульєтт Льюїс, Кріс Купер, Бенедикт Камбербетч, Юен Макгрегор, Сем Шепард… Але справа навіть не в цьому: блискуче поставлена трагедія, абсолютно неминуча, невідворотна, приправлена помітною кількістю гарного чорного гумору. Скільки було історій про непрості сімейні стосунки – повірте, ця вас здивує та вразить. Скільки було ролей стервозних матусь, які стоять на чолі великих сімейств – повірте, Меріл Стріп зможе показати вам щось нове і надпотужне за силою впливу на глядача.
Анігіляція (Annihilation) 2018
Найімовірніше, є дві причини неприйняття цього фільму: 1) відхилення від звичної схеми фантастичних бойовиків (а за трейлером багато хто налаштувався саме на такий жанр); 2) відкрита кінцівка, яка не дає всі відповіді на численні питання. Публіка цього не любить, адже глядач жадає ясності. Але цей фільм хороший у всьому, від задуму до виконання. Різношерста команда фахівців у різних областях вирушає до зони, що утворилася після падіння космічного тіла на Землю. Зона поступово розширюється і поглинає все на своєму шляху, а попередні місії, що вирушили до неї, або не повернулися, або трансформувалися в якихось дивних людей на порозі смерті…
Читайте також: Найкращі фантастичні фільми 21 століття
Руйнація (Demolition) 2015
Цей фільм має лише одну проблему: його бачило дуже мало людей. Тому що всі, хто бачив його, залишалися в захваті від перегляду. Важко сказати, чи була б ситуація іншою, якби в головній ролі знявся не Джейк Джилленгол, а Бред Пітт. Так чи інакше, цю історію про тяжке перезавантаження після втрати ми рекомендуємо подивитися всім шанувальникам дорослих драм.
Трамбо (Trumbo) 2015
Чудова історія про період полювання на відьом у США, коли країна була одержима страхом атаки комуністів, а тому таврувала та виключала зі списків будь-якого доступу до роботи, суспільства і навіть друзів усіх, на кого впала підозра у співчутті комуністичним ідеям. Торкнулося це і Голлівуду, сотні людей втратили роботу в одну мить. Далтон Трамбо – один із яскравих прикладів такого цькування. Під чужим ім’ям він змушений був працювати над сценаріями багатьох легендарних тепер уже стрічок, серед яких “Спартак” Стенлі Кубрика. У головній ролі – Браян Кренстон, і це найкраща його робота в кіно, на жаль, не відзначена Оскаром.
Читайте також: Найкращі ролі Браяна Кренстона
Як боязкий Роберт Форд убив Джессі Джеймса (The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford) 2007
Здавалося б, обличчя Бреда Пітта на постері гарантує фінансовий та глядацький успіх фільму. Аж ніяк. Всі чекали на веселий вестерн з Піттом-героєм на коні, а Ендрю Домінік поставив тягучий, довгий, похмурий фільм про Дикий Захід без пасторальних мотивів та змагань “хто якнайшвидше вихопить свій пістолет”. Легенда про найстрашнішого злочинця на той час трансформувалася не у бойовик, а майже в притчу про людську природу. Що точно не робить фільм поганим, але для частини аудиторії він просто чисто фізично складний для перегляду, оскільки не є розважальним. Навпаки, стрічка вимагає уваги і розуміння того, який задум стоїть за історією одного з найвідоміших розбійників всіх часів.
Читайте також: Найкращі вестерни всіх часів
Геній (Genius) 2016
За іменами ця картина приречена на успіх. Колін Ферт, Джуд Лоу та Ніколь Кідман – що ще потрібно? Але чи-то предмет картини не був настільки цікавий для широкої публіки (письменник та його редактор), чи-то не вистачило промоушна. Так чи інакше, стрічку цю глядач своєю увагою обійшов, і дарма. Крім прогнозовано прекрасних акторських робіт, тут є і драма, і цікавий погляд на історичних персонажів, а головне – вельми нестандартна (хоч і побудована на реальних фактах) історія того, як літературний редактор Максвелл Перкінс доводив роботи Томаса Вульфа до стану довершеності, а згодом став для нього значно більшим, ніж просто колега по роботі – другом, наставником та голосом сумління.
Мати! (mother!) 2017
Чому цей фільм не сподобався багатьом глядачам, зрозуміти легко. Алегорична притча за біблійними мотивами зрозуміла далеко не кожному (це артхаусне кіно, яке любить обмежено коло шанувальників). Але чому цю картину настільки одностайно розбомбили критики – зовсім незрозуміло. Для людини, яка в кіно розбирається, всі аналогії та посилання досить очевидні, а візуальна мова фільму це взагалі музика для душі, настільки легко і насичено розгортається дія, стаючи все більш напруженою і фантасмагоричною ближче до фіналу. Це точно кіно не для всіх. Але якщо ви спроможні сприймати алегорії і допускаєте можливість існування не тільки лінійних історій з найпростішими причинно-наслідковими зв’язками, то ми однозначно рекомендуємо цей шедевр Даррена Аронофскі до перегляду.
Перш, ніж я засну (Before I Go to Sleep) 2013
Це не топовий, але дуже гарний детективний трилер із чудовими акторами на центральних ролях. Колін Ферт грає чоловіка жінки, яка страждає від амнезії (Ніколь Кідман). Щодня йому доводиться пояснювати, хто він такий і що з нею було до цього. Але дружині недостатньо пояснень чоловіка, і вона намагається розібратися у ситуації самостійно, щоб згадати, якою вона була до втрати пам’яті. У цьому їй допомагає психоаналітик (Марк Стронг).
Читайте також: Найкращі трилери всіх часів
Чорна меса (Black Mass) 2015
Чудовий гангстерський трилер за реальними подіями та одна з найкращих ролей Джонні Деппа. Перевтілення у Вайті Балджера абсолютно приголомшливе, і не тільки з точки зору гриму (Депп невпізнанний), але й з точки зору міміки, звичок, рухів, загальної атмосфери страху, який оновлений Джонні вселяє у партнерів на знімальному майданчику. Незрозуміло, яким чином це пройшло повз оскарівські номінації. Так само незрозуміло, чому публіка пропустила цю цікаву історію про те, як гангстеру вдавалося довгі роки використовувати і поліцію, і ФБР, і мафію, залишаючись безкарним і вчиняючи будь-яке свавілля, що до смаку його чорній душі. Крім Деппа у картині зайняті Бенедикт Камбербетч, Джоел Едгертон, Джессі Племонс, Кевін Бейкон, Дакота Джонсон, Девід Гарбор та Джуліанна Ніколсон.
Читайте також: Найкращі фільми про гангстерів і мафію
Щасливе число Слевіна (Lucky Number Slevin) 2005
Це останні років десять фільм із Брюсом Віллісом означав, що це малобюджетний треш класу “Б”. Але до цього все було зовсім не так. Дуже розумний детективний трилер, де Брюсу компанію склали Морган Фрімен, Бен Кінгслі, Стенлі Туччі, Люсі Лью і Джош Гартнетт (що зіграв, власне, Слевіна), який якимось незбагненним чином залишився практично непоміченим, хоча жодних підстав для цього немає. Без сюжетних дірок, із належною часткою іронії та самоіронії, напружений, закручений і не надто передбачуваний – ідеальний варіант для перегляду з парою чи в компанії.
Читайте також: Фільми 2000-х років, які ніхто не обговорює (і дарма)
З Парижа з любов’ю (From Paris with Love) 2010
Все те саме можна сказати і про цей фільм з Джоном Траволтою: про нього також регулярно забувають, нових фільмів не чекають (і заради справедливості, часто на них дійсно чекати не варто), але при цьому час від часу виходять абсолютно діамантові роботи. “З Парижа з любов’ю” від стрічки вище у списку відрізняє те, що кадри з нього активно розійшлися по мемах у всьому інтернеті – дуже сприятливий для цього образ створив лисий Траволта з елегантною борідкою-іспанкою. Цій чорній комедії і паралельно шпигунсько-поліцейському бойовику доля незаслужено приготувала мінімальну увагу від глядачів, хоча тут є і над чим посміятися і за чим постежити з інтересом (посміятися, зрозуміло, більше). Хотілося б навіть побачити продовження пригод двох випадкових напарників, але збори першого фільму явно поставили хрест на такій ідеї.
Рок-н-рольник (RocknRolla) 2008
Ми усвідомлюємо те, що це фільм Гая Річі, а отже і уваги до нього автоматично вже було чимало. І все ж, імовірно, ви погодитеся, що того буму, який оточував “Карти, гроші і два стволи” та “Великий куш”, не спостерігалося. Не всі фанати навіть знають про існування цього фільму. Інший фільм режисера, “Джентльмени”, зібрав масу захоплених відгуків, хоча, якщо подивитися тверезо, то “Рок-н-рольник”, мабуть, цікавіше і смішніше, та й сюжет у нього набагато менш передбачуваний (хоча, безсумнівно, багато в чому це справа смаку). Так чи інакше, історія великих і дрібних аферистів у сучасному Лондоні, втягнутих у розбірки з російською мафією на тлі пошуків “крота” у власному середовищі явно заслуговує на більшу увагу. У 2008 році цей акторський склад не був настільки зірковим – актори просто не встигли вийти на топ-рівень; але оцініть його з точки зору поточного моменту: Том Гарді, Ідріс Ельба, Тендіве Ньютон, Том Вілкінсон, Джерард Батлер. Однозначна рекомендація для перегляду.
Читайте також: Найкращі фільми про афери і шахраїв
Хто ви, містере Брукс? (Mr. Brooks) 2007
Здавалося б, фільм із Кевіном Костнером та Демі Мур. У 90-х це автоматично означало б збори кілька сотень мільйонів і захоплені відгуки глядачів і критиків. Але час іде, колишні зірки вже не в зеніті своєї слави, а тому глядачі переходять на інші прем’єри. Хоча в даному випадку увагу варто звернути максимальну: Костнер у вкрай нетиповому для себе образі невловимого серійного вбивці, у якого є уявний друг, який спрямовує його під час скоєння злочинів і підштовхує до нових. Незважаючи на нехарактерну роль, актор чудово справляється із завданням – такого страху побачивши Костнера на екрані ми ще не відчували. Але тепер відчути страх доведеться самому вбивці: незважаючи на всю його невловимість, слідом за за ним ідуть фанати-наслідувачі. І їхня увага може бути значно загрозливішою, ніж інтерес з боку поліції…
Читайте також: Найкращі серіали про серійних вбивць і маніяків
Ігри диявола (Before the Devil Knows You’re Dead) 2007
Останній фільм легендарного режисера Сідні Люмета (“12 розгніваних чоловіків”, “Собачий полудень”, “Вбивство у Східному експресі” та багато іншого). Майстер вкотре показав, що після своєї півстолітньої кар’єри йому, як і раніше, є чим здивувати глядача. Напружений трилер про одне необдумане пограбування та його тяжкі наслідки, пов’язані з важкою ситуацією всередині сім’ї. Філіп Сеймур Гоффман у ролі чоловіка з проблемами з наркотиками та інтимним життям зі своєю гарною дружиною, Ітан Гоук у ролі його недолугого брата, Маріса Томей у ролі дружини та заслужений Альберт Фінні у ролі батька сімейства (а ще Майкл Шеннон і Емі Раян).
Кров’ю і потом: Анаболіки (Pain & Gain) 2013
Майкла Бея багато хто не любить за замовчуванням, і частіше за все навіть не зможе пояснити, чому саме. Але цей фільм – не типовий витвір режисера. Так, тут теж є вибухи та американські прапори, але при цьому у центрі уваги неймовірна історія, яка, як виявилося, створена на базі реальних подій. Якщо ви думали, що це тупа комедія про качків, то ви помиляєтеся. Двейн Джонсон може не бути показником якісного кіно поза чисто розважальним, але в даному випадку і він виходить за рамки свого стандартного амплуа. Марк Волберг та Ентоні Макі також не пасуть задніх.
Вітряна ріка (Wind River) 2017
Шикарне кіно від режисера та сценариста Тейлора Шерідана, який раніше написав сценарії для “Сікаріо” та “Будь-якою ціною”. Джеремі Реннер та Елізабет Олсен розслідують смерть дівчини у Вайомінгу на землі біля індіанських резервацій. Холодний край, суворі звичаї та не найбільш дружні люди. Розслідування стане важким та небезпечним для тих, хто його веде. Та й взагалі чи можна знайти істину, адже хоч на снігу залишаються всі сліди, надто великі ці снігові поля жорстокої природи та людської байдужості.
Загублене місто Z (The Lost City Of Z) 2016
Ще одна неймовірна реальна історія про пошуки загадкового міста, яке населяє давня цивілізація. У спробі довести свою правоту Персі Фосетт (Чарлі Ганнем) вирушає вглиб джунглів Амазонки із високим ризиком зникнути безвісти. Компанію Ганнему склали Роберт Паттінсон, Том Голланд і Сієнна Міллер.
Стів Джобс (Steve Jobs) 2015
Цей фільм став досить тривалим довгобудом. Змінювалися кандидати на головну роль, режисери, обставини запуску. Можливо, саме це і вплинуло на фінальне визнання фільму та його збори. Незважаючи на те, що картина отримала дві номінації на Оскар (найкраща роль другого плану Кейт Вінслет і найкраща чоловіча роль у Майкла Фассбендера), не можна сказати, що байопік Денні Бойла створив серйозний резонанс. Шкода, адже творцям фільму вдалося показати і драму непростої людини за кермом революційної корпорації, і перипетії основних запусків Apple, які досі обговорюються фанами яблучної компанії. Незважаючи на вельми віддалену схожість Фассбендера з Джобсом, емоційне він влучив в образ максимально. Що стосується Вінслет, то вона просто не вміє грати на рівні нижче за неймовірний. Подивіться це кіно, навіть якщо вам немає жодної справи до споконвічного холівару Apple vs. Android.
Радник (The Counselor) 2013
Режисер Рідлі Скотт, у головних ролях Майкл Фассбендер, Бред Пітт, Пенелопа Крус, Хав’єр Бардем та Камерон Діас. Що може піти не так? Виявилося, що аудиторія не готова сприймати складну за манерою розповіді та важку за атмосферою історію про наркобізнес та відповідальність кожного за свої вчинки. Можливо, якби у фільмі було б більше розбірок, погонь та стрілянини, а у фіналі на нас чекав би класичний голлівудський хеппі-енд, то масовому глядачеві було б простіше. Але у даному випадку кількість відгуків про те, що фільм “слабкий”, “ні про що”, “таке” перевищила всі розумні межі. Незважаючи на те, що ця картина легко входить до десятки найкращого у режисера.
Читайте також: Всі фільми Рідлі Скотта, ранжовані від найгіршого до найкращого
Тебе ніколи тут не було (You Were Never Really Here) 2017
Це не артхаус, але вельми нішове кіно. У ньому дуже мало розмов, дуже багато насильства, а історія досить лінійна і проста. Але естетика цього фільму зачаровує (зокрема і естетика насильства). Напевно, якби цей фільм вийшов уже після “Джокера” та Оскара для Хоакіна Фенікса, то його популярність була б вищою. А так, розповідь про самотнього найманця, який дбає про свою матір і рятує дівчаток від ґвалтівників та збоченців, часом серйозно ризикуючи власним життям, зачепив, в основному, фестивальну публіку та фанатів режисера Лінн Ремсі і, власне, Фенікса.
Будь-якою ціною (Hell or High Water) 2016
Ті, хто подивилися цей фільм вже згаданого вище сценариста Тейлора Шерідана, залишилися у захваті та порекомендували друзям. Проблема таких фільмів є виключно в масштабі промоушна. Незважаючи на те, що у фільмі зайняті великі популярні актори, топ-статусу зірок першого ешелону вони все ж таки не досягли – Джефф Бріджес, за всієї любові та поваги, не приводить глядачів у кінотеатри мільйонами, про Кріса Пайна можна сказати приблизно те саме. Двоє братів вирішують зберегти свою землю, пограбувавши той банк, який їх, по суті, розорив. Місія, коли чесні хлопці йдуть на злочин заради сім’ї, виглядає благородно, але, як це завжди буває, все одно породжує жертви. З наслідками яких і вирішує розібратися місцевий шериф.
Пограбування казино (Killing Them Softly) 2012
Це ще один фільм Ендрю Домініка у цьому списку (вище вже був його “Джессі Джеймс”). І знову це фільм із Бредом Піттом. Вже третій фільм із Піттом у нашій добірці. Виявляється, Бред Пітт знімається не тільки в масовому комерційно успішному кіно, а й у фільмах з високим ступенем ризику нерозуміння і навіть неприйняття широкої аудиторії. Що ще раз доводить, наскільки Бред є різностороннім актором і наскільки він зацікавлений у мистецтві кіно, а не тільки в тій його частині, яка забезпечує жирний чек.
Отже, у прокатному перекладі фільм називається “Пограбування казино” (в оригіналі “Вбиваючи їх ніжно”), а на постері чудовий стильний Бред Пітт з ідеальним волоссям та рушницею. Усі думають, що на них чекає щось на кшталт “11 друзів Оушена”, тільки зі стріляниною. Усі помиляються. Це жорстка кримінальна драма – навіть не драма, це свого роду щоденник кримінальної активності середнього американського міста, і розповідь про те, як кримінальні елементи різного рівня виживають у повсякденній злочинній рутині. Вона цікава, але вона зовсім не розважає. Тут і по обличчю б’ють, і вчиняють неприємні речі. Дуже жорстко, дуже чесно, дуже раціонально. І ми дуже радимо вам це кіно подивитися – просто не налаштовуватися на продовження історії про Денні Оушена та його друзів з їхніми елегантними підходами до афер.
Будь ласка, пітримайте нашу редакцію
Читайте також:
12 найкращих недооцінених українських фільмів останніх років
Недооцінені трилери 90-х років
Недооцінені фільми 2000-х років
Недооцінені трилери 2000-х років
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
