25 найкращих фільмів про гангстерів і мафію

Найкращі фільми про гангстерів і мафію

Ніхто не любить злочинців та кримінал у реальному житті, але всі люблять гангстерів на екрані. Історії жорстокі, але цікаві. Відносини персонажів злочинні, але захоплюючі. І, звісно, старе добре ультранасилля.

Ми склали список з 25 найкращих фільмів про гангстерів, мафію та іншу організовану злочинність на нашу глибоко суб’єктивну думку. Порядок у списку значення не має, фільми дуже різні, щоб їх порівнювати між собою.

При цьому:

• тільки повнометражні фільми, серіали ми не розглядали (тому “Клан Сопрано”, “Фарго”, “Пуститися берега”, “Спрут” та інші чудові опуси до статті не увійшли)
• ми не включали детективи. Про 100 найкращих детективів всіх часів є окрема стаття – почитайте її. Частково фільм у цій добірці може бути детективом, але все ж таки основна дія розгортається навколо дій мафії та долі її учасників.
• країна і тип кримінальної структури значення немає – коза ностра, якудза, ірландська чи корейська мафія, ми розглядаємо всі варіанти. Спеціалізація (наркотики, сутенерство, торгівля людьми) також будь-яка.
• фільми про пограбування банків також наведені в окремій статті (почитайте її, хороша добірка), до цього списку вони не входять

Отже, kinowar.com представляє 25 найкращих фільмів про гангстерів та мафію.

Славні хлопці (Goodfellas) 1990

До цієї статті можна було б додати всі стрічки про мафію з фільмографії Мартіна Скорсезе. “Славні хлопці” – один із найкращих (якщо не найкращий) зразків кримінальної саги, що відстежує історію кількох бандитів від підліткового до дорослого віку (а когось і до гробової дошки). Головний герой, якого грає Рей Ліотта, змалечку мріє стати гангстером. Бос італійської мафії (Пол Сорвіно) звертає увагу на юне обдарування. У напарники та друзі йому додають персонажа Джо Пеші, а наглядає за хлопцями досвідчений авторитет у виконанні Роберта Де Ніро. Разом вони йдуть до вершини, але, як відомо, такий шлях у мафіозному середовищі пов’язаний із максимальною кількістю ризиків.

Як каже відома приказка: найгірше в тому, щоб бути гангстером – ти завжди отримуєш те, на що ти заслуговуєш. Як би високо ти не злетів, розплата неминуче настане, питання тільки в тому, чи пізно, чи дуже рано. За подорожжю друзів-гангстерів спостерігати дуже цікаво, і причина тому – чудовий режисер. Адже сама історія дуже прямолінійна, а те, як її показує Скорсезе, викликає бажання переглянути її ще не раз. Акторські роботи бездоганні, завдяки чому фільм розібраний на цитати (та й посилань у пізніших фільмах інших режисерів вистачає).

Як дуже часто буває в американському кіно – ґрунтується на реальній історії (і літературній версії її).

Казино (Casino) 1995

Ще один (але не останній у цьому списку) фільм Мартіна Скорсезе. Тепла компанія Роберта Де Ніро і Де Пеші, доповнена Джеймсом Вудсом та Шерон Стоун. Знову екранізація літературної основи, знову частково за реальними персонажами та пов’язаними з ними історіями.

Персонаж Де Ніро професійно грає на тоталізаторі. Рівних йому немає, мафія ставить його контролювати казино у Вегасі. Охороняє його друг дитинства (Пеші). І так би це успішне професійне партнерство і тривало, якби спочатку Де Ніро не закохався у шикарну повію у виконанні Стоун, а потім і вибуховий персонаж Пеші не вирішив, що владі та контролю у колишнього друга дитинства стало надто багато…

Сага розгортається так само неквапливо, як у “Славних хлопцях”, проте психології та драми непростих відносин у світі великих грошей та криміналу набагато більше. Чорного гумору та насилля також вистачає. До речі, після цієї картини Де Ніро та Пеші у Скорсезе більше не знімалися аж до 2019 року, коли проект мрії “Ірландець” став реальністю.

Хрещений батько (The Godfather) 1972 | Хрещений батько 2 (The Godfather Part II) | Хрещений батько 3 (The Godfather Part III)

Зрозуміло, цієї трилогії Френсіса Форда Копполи не могло не бути у списку. Культова гангстерська драма, один із найкращих фільмів в історії кіно, підручник сценарної та режисерської роботи. Найвідоміша, мабуть, роль Марлона Брандо, зліт молодого Аль Пачіно до статусу суперзірки.

Дон Віто Корлеоне, на прізвисько “Хрещений батько” (Брандо), веде сімейний бізнес, керуючи одним із найвпливовіших мафіозних угруповань Нью-Йорка. Його наступником має стати Сонні (Джеймс Каан), його старший син. Молодший брат, Майкл (Пачіно), навпаки, далекий від брудних справ сім’ї, він пішов служити на фронт. Але обставини повертаються так, що саме йому доведеться взяти на себе весь тягар захисту справи батька та своїх близьких.

По суті, саме про те, як хороша людина стає поганою, і розповідає ця сага. Майкл Корлеоне не хоче мати нічого спільного з мафіозними розбірками, але в результаті стає таким же розважливим і холоднокровним убивцею, як і всі друзі, рідні та колеги по бізнесу. У другому фільмі ми бачимо, як те саме перетворення відбувається і з його батьком, доля якого змалку показується в паралельній лінії розповіді (молодого Віто Корлеоне грає Роберт Де Ніро).

У третьому фільмі дон Майкл, який вже добряче постарів, і зовсім намагається піти в повністю легальний бізнес. Але як ми пам’ятаємо, найгірше в долі гангстера – він отримує те, на що заслуговує. А тому, хоч би як ти намагався сховатися від розплати, хоч би як ти прикривався власним придуманим кодексом честі, яким би справедливим і чистим ти не виглядав на тлі ще  більш безпринципних конкурентів у злочинній діяльності, на тебе все одно чекає страшне покарання.

Мабуть, суб’єктивно, ми б виділили другу частину як найпотужнішу – інтриги тонші, непередбачуваності сюжету і драматизму більше, події розгортаються значно масштабніше. Третя частина після настільки високо встановленої планки виглядає помітно слабше, але це все одно чудове кіно, обов’язкове до перегляду.

Багсі (Bugsy) 1991

Один із другорядних персонажів другого “Хрещеного батька” (там його звали Мо Грін) фігурує головним героєм у фільмі “Багсі”. Багсі Сигел (Багсі – це прізвисько, перше ім’я – Бенджамін) – цілком реальна історична особистість, який почав свій шлях до мафіозних справ ще в зовсім юному віці. За легендою, саме він придумав зробити з непримітного міста у пустелі світовий центр казино та розваг. Тепер це місто всі знають як Лас-Вегас, а обставини життя та смерті Багсі переносять із фільму у фільм.

Саме про розбудову міста мрії на гроші мафії розповідає ця картина. Сигел у виконанні Воррена Бітті виглядає радше романтиком, ніж жорстоким злочинцем. І саме в цьому чудова атмосфера фільму: нестандартне трактування образу так контрастує зі стандартною подачею холоднокровних убивць від італійських та єврейських кримінальних сімей у десятках інших фільмів. Логіку дивака і фантазера не під силу зрозуміти навіть проникливим босам мафії, а часом і його найвірнішим друзям.

Аннетт Бенінг грає подругу Багсі, Бен Кінгслі – друга та покровителя, Меєра Ланськи. У фільмі також зайняті Гарві Кейтель, Елліотт Гулд та Джо Мантенья. Режисер – Баррі Левінсон.

Гангстер (Американський гангстер) (American Gangster) 2007

Один із найкращих фільмів Рідлі Скотта. Заснований на реальній історії (як, до речі, і більша частина картин у цій добірці), “Американський гангстер” зібрав все найкраще з олдскульних гангстерських стрічок (формат саги, образи гангстерів у центрі оповідання, нейтральний підхід до оцінки їхнього способу мислення та вчинків, жорстокість без фільтра, в міру гумору там, де це доречно). При цьому, зрозуміло, багато що було змінено порівняно з фактичними подіями минулого для більшого драматизму того, що відбувається на екрані.

Френк Лукас, гангстер середньої руки, робить стрімку кар’єру у кримінальному середовищі, коли починає переправляти героїн безпосередньо із Золотого трикутника у трунах американських солдатів, які загинули на в’єтнамській війні. Прибираючи конкурентів і незгодних, він майже досягає вершини, проте серед переважно продажних поліцейських знаходиться один, який дійсно бореться з мафією і намагається вийти на справжнього господаря мережі. Гангстера грає Дензел Вашингтон (чи потрібно говорити, що робить він це блискуче), копа – Рассел Кроу. У інших ролях зайняті чудові актори – Чиветел Еджіофор, Куба Гудінг-молодший, Джош Бролін, Арманд Ассанте, RZA.

Обличчя зі шрамом (Scarface) 1983

Класика гангстерського та світового кінематографа. Одна з найкращих ролей Аль Пачіно. І ремейк, про що багато хто не знає. Оригінальний фільм вийшов у 1932 році.

Втім, до самого існування ремейків ми ставимося позитивно, про що вже неодноразово писали. Браян Де Пальма створив шикарне полотно про звичайного бандита, якого вислали з Куби разом із натовпом таких самих злочинців та наркоманів у США, де він зробив кар’єру мрії в наркобізнесі Маямі. Піднімаючись від вуличного шахрая до боса, персонаж Аль Пачіно не тільки змінює реальність довкола, а й змінюється сам. Можна було б сказати “на гірше”, але і до свого зльоту хлопець був не те щоб зразком гідності та моралі.

Якщо хочеш вижити в такому бізнесі – прямуєш по трупах. Якщо хочеш злетіти високо – зраджуєш усіх, включаючи партнерів, друзів, найближчих та найнадійніших людей. Крім грошей і купи героїну, твоїми друзями тепер також є параноя і високий ризик смерті.

Крім Пачіно одну зі своїх найкращих ролей у кіно зіграла також Мішель Пфайффер.

Одного разу в Америці (Once Upon a Time in America / C’era una volta in America) 1984

Досить нехарактерний випадок, коли Серджо Леоне зняв не вестерн, а гангстерську сагу. Проте, як і все, що робив цей режисер, результат став класикою. Історія друзів, які змалку виживали на вулицях Нью-Йорка. Дорослими вони стикалися не лише з віковими проблемами, а й зі складнощами життя, особливо бандитського.

Бутлегерство, розбій, грабіж – шлях до успіху, як завжди, пов’язаний не тільки із зовнішніми загрозами, а і, що зазвичай набагато небезпечніше, із зрадою. Фільм (знову) побудований на автобіографії головного персонажа – Девіда Ааронсона на прізвисько “Локшина”, прототипом якого виступив гангстер Гаррі Грей, якого грає Роберт Де Ніро (тобто це знову історія за реальними подіями). Друзів його дитинства та колег з гангстерської справи в подальшому житті грають Джеймс Вудс та Вільям Форсайт. Історія побудована в нелінійному порядку, оскільки спогади “Локшини” скачуть від раннього дитинства до подій дорослого життя. А починаються вони під опіум у маленькій китайській курильні. І все проноситься перед очима – дружба, перші успішні справи, кохання, а потім сварки, сварки та нескінченне піке в нікуди…

Магічна музика Енніо Морріконе.

Недоторканні (The Untouchables) 1987

Знову Браян Де Пальма і знову Роберт Де Ніро, тепер у ролі самого Аль Капоне. Саме його намагаються притягнути до відповідальності члени команди “недоторканних”, служителів закону під керівництвом персонажа Кевіна Костнера (також цілком реального, ясна річ, оскільки історія знову за подіями з життя). У рядах “недоторканних” також є молодий тоді ще Енді Гарсія і легендарний тоді вже Шон Коннері (одна з кращих ролей актора і абсолютно заслужений Оскар).

Основна проблема полягала не в упійманні Аль Капоне, а в тому, що недостатньо було просто позлити його, зламавши якісь тактичні плани і перехопивши партію контрабанди. Ватажка чиказького злочинного світу необхідно було затягти до суду і там винести вирок. А це означає, що потрібно мати докази його винності. При заляканих (або мертвих) свідках та повному потуранні поліції, чиновників та простих громадян це було вкрай складно. Тим більше, що й мафія давала відсіч, погрожуючи не лише самим “недоторканим”, а й їхнім сім’ям. Для того, щоб перемогти Аль Капоне, потрібно було бути не тільки невразливим для куль, а й дуже хитрим і винахідливим.

Шлях Карліто (Carlito’s Way) 1993

Нестандартний дует: кучерявий білявий Шон Пенн та Аль Пачіно на піку форми після отримання Оскара за “Запах жінки”. Історія стандартна: колишній гангстер хоче залишатися “колишнім” та відійти від справ злочинних. Але сувора дійсність, колишні зв’язки, старі та нові друзі не дають цього зробити. І якщо пожертвував принципами один раз, назад повернення вже немає. Відповідно, ви можете приблизно уявити, куди саме веде шлях Карліто.

Це ще одна успішна співпраця Пачіно та Браяна Де Пальми. Крім Пенна та Пачіно відзначимо в акторському складі також Пенелопу Енн Міллер (кохана Карліто) та Джона Легвізамо.

Пророк (Un Prophète) 2009

Стрічка “Пророк” пройшла відносно непоміченою (як і більша частина європейського кіно, зрозуміло), хоча заслуговує на більшу кількість уваги.

Режисер Жак Одіар знімає по фільму в 3-4 роки, але ймовірно, і підготовка до них значно серйозніша. Кожен виходить, якщо не шедевром, то дуже серйозною картиною. “Пророк” розповідає про сувору долю юнака-араба, який потрапляє до французької в’язниці. Там заправляє корсиканська мафія, але це ще півбіди: хлопець не має ні друзів за ґратами, ні родичів чи приятелів на волі. Зрештою, щоб вижити, йому доводиться виконувати всі доручення місцевих авторитетів. Проте, вугілля перетворюється на діаманти при надвисокому тиску: так і непримітний хлопець без зв’язків отримує шанс не тільки видертися з проблем, а й спробувати скласти власний план на життя.

Бронкська історія (A Bronx Tale) 1993

Фільм про історію зіткнення гангстерського життя і повсякденного побуту звичайної родини, у якому Де Ніро виступив не лише актором, а й (вперше) режисером. Дебют вдався.

Де Ніро грає водія автобуса. Чез Палмінтері грає гангстера. Син простого водія автобуса бачить убивство, яке цей бос мафії вчиняє. Однак він не видає його поліції, по суті рятуючи від в’язниці. Тепер вдячний гангстер дбає про хлопчика, як про сина (своїх дітей у нього немає). Але справжній його батько, ясна річ, такого повороту не схвалює…

Фільм поставлений за книгою Чеза Палмінтері – автобіографічної, принаймні, частково. Хлопчик – це сам Палмінтері. Він продав права на екранізацію лише після того, як Де Ніро надав йому право зіграти одну з головних ролей у фільмі та контролювати сценарій.

Брат якудзи (Brother) 2000

Такеші Кітано зняв понад дюжину фільмів про японську мафію, а як актор взяв участь, мабуть, у кількох десятках. Напевно, у цьому списку могла б бути половина його режисерських опусів, але тоді нам довелося б різати Скорсезе та фільми з Пачіно та Де Ніро – і де б ми всі в такому разі тоді опинилися?

“Брат якудзи”, ймовірно, найвідоміший його гангстерський фільм (і в принципі, один із найвідоміших його фільмів, якщо не вважати “Затойчі”). Жорстокий якудза (Кітано) все життя вбиває на благо сім’ї. Але глава сім’ї гине, і потрібно або приєднатися до конкурентів, що перемогли, або розрізати собі живіт і померти з честю. Персонаж Кітано обирає третій варіант: втеча до Лос-Анджелеса, до названого брата. Друга брата, Денні, грає Омар Еппс, він же доктор Форман з “Доктора Хауса”. Бадьорою компанією нові друзі швидко підминають під себе мексиканську мафію, починаючи контролювати дедалі більше території. Але конкуренція в кримінальному світі Лос-Анджелеса надто висока, щоб цей фільм вийшов простою історією успіху.

Прекрасна мінорна музика Хісайсі Дзьо.

Донні Браско (Donnie Brasco) 1997

Агент ФБР під прикриттям проникає у італійську мафіозну сім’ю і намагається отримати максимум довіри від досвідченого “солдата” клану. Той має поручитися за новачка, щоб той увійшов в сім’ю. Але якщо той, хто поручився, помилився, і новачок виявився зрадником, він винен життя. Спочатку для агента ФБР все проходить якнайкраще – за нього поручається авторитетний ветеран сім’ї на прізвисько “Лівша”. Але з плином часу він розуміє, що він вже не грає гангстера серед інших мафіозі, він сам їм стає. І не тільки тому, що від натуральності його гри залежить його життя. “Лівша” стає його справжнім другом, і тепер відчуття провини за небезпеку, яку створює він для свого нового товариша, домішується до багатошарового коктейлю почуттів, які змушений переживати фбрівець.

У ролі агента під прикриттям – Джонні Депп. У ролі “Лівши” (або, мабуть, краще, “Шульги”) – Аль Пачіно. Його образ драматично відрізняється від звичних мафіозі у його виконанні. Владний Майкл Корлеоне з “Хрещеного батька”, лютий та небезпечний Тоні Монтана з “Обличчя зі шрамом” – і тут ми бачимо підстаркуватого і вже не такого швидкого та спритного гангстера, якому, здається, найлегше буде викласти свою легенду і задурити голову. Зраджувати такого буде болісно, навіть із розумінням, що робиш це по роботі і задля блага людей. А сам “Лівша” намагається зрозуміти своє місце у цьому житті, сповненому особистих та сімейних проблем.

Джонні Депп грає людину на межі (на межі всього – нервового зриву, параної з приводу власної безпеки, зради нових друзів, розуміння боргу; тобто взагалі всього). І хоча Депп дуже схожий на самого себе в інших фільмах, тут він дійсно зворушує.

Відступники (The Departed) 2006 | Подвійна рокіровка  (Infernal Affairs) 2002

За цей фільм Мартін Скорсезе отримав свій довгоочікуваний та дуже давно заслужений Оскар. Картина є ремейком гонконгського бойовика “Подвійна рокіровка” (режисери Ендрю Лау та Алан Мак). Ми не будемо повертатись до споконвічної суперечки “оригінал краще/ремейк краще”, залишаючи за вами право вирішувати це абсолютно неважливе питання самостійно.

Важливо інше: це дуже цікаве кіно, яке можна дивитися знову і знову із тими самими почуттями залученості та напруги. В американській версії однією з причин тому (крім режисерської роботи, зрозуміло) чудові акторські складові: Джек Ніколсон у ролі ірландського боса мафії, Леонардо Ді Капріо як коп, який перебуває у банді під легендою, Метт Деймон як кріт, що працює в поліції на гангстерів, Марк Волберг у ролі вибухового оперативника, Мартін Шин у ролі його досвідченого шефа, Алек Болдвін, Віра Фарміга та інші. Шанувальники гонконзької версії зазвичай наголошують на більшу динамічність і непередбачуваність (нешаблонність) оригінальної стрічки.

Як ви вже зрозуміли, у поліцію засилають крота з боку мафії, а в мафію – з боку копів. У якийсь момент їхня зустріч стає неминучою.

Дилер (Pusher) 1996

Що ви знаєте про датський кінематограф? А якщо послатися на такі імена як Ніколас Віндінг Рефн (режисер “Драйв”, “Бронсон”, “Неоновий демон”), Мадс Міккельсен (“Казино Рояль”, “Ще по одній”, “Полювання”, “Фантастичні звіри”) та Кім Бодніа (“Міст” та “Вбиваючи Єву”)? Здається, не так вже і мало, чи не так?

Ніколас Віндінг Рефн зняв свій перший фільм про наркобізнес у Копенгагені. Можна сперечатися, чи він дотягує до американських і азіатських аналогів, але в чому однозначно сходяться і критики, і глядачі, це в реалістичності, практично, документальності зображення.

Сім днів у кримінальному Копенгагені. Наркотики, повії, кидалово, гроші та неминуча розплата. Навряд чи ви назвете “Дилера” вінцем гангстерського жанру, але шанувальникам кримінального кіно подивитися буде однозначно цікаво, хоча б для розширення кругозору.

Згодом було знято ще два фільми трилогії “Ділер”, де персонаж Міккельсена отримує значно більше часу на екрані.

Перехрестя Міллера (Miller’s Crossing) 1990

Дивно було б не побачити у цьому списку хоча б один фільм братів Коенів. Злочини, насильство та вбивства – їх стихія. Ось тільки не так часто це здійснюється організованими злочинними угрупованнями (або простіше кажучи, мафією). У “Перехресті Міллера” ми, нарешті, маємо справу з мафією, ба більше, з протистоянням ірландського та італійського її угруповань.

Як завжди у Коенів, закручений нетривіальний сюжет, багато гумору та іронії, шикарний акторський склад (Гебріел Бірн, Альберт Фінні, Джон Туртурро, Стів Бушемі, Марша Гей Харден), музика, що підкреслює деталі та неповторна атмосфера дії.

Радник боса ірландської мафії (Бірн) потрапляє у скрутну ситуацію, де він змушений перейти на бік конкурентів, мафії італійської. Його життя та життя людей, які йому дорогі, у зоні критичного ризику. Отже, треба обставити свої справи таким чином, щоб прибрати всіх неугодних і самому залишитися живим.

Чудові посилання до легендарних фільмів минулого: початкова сцена стартує з візиту до “хрещеного батька”, боса ірландської мафії (Фінні), при цьому звертається з проханням про допомогу італієць з невеликою лисиною і зализаним назад чорним волоссям (аналогія зі сценою, що відкриває “Хрещеного батька” Копполи); у сцені, де боса мафії намагаються вбити, кілери піднімаються сходами, а персонаж Фінні сидить у своїй кімнаті і зовсім не готується до оборони, і лише в останні кілька секунд розуміючи, що небезпека вже дуже близько, починає швидко заряджати зброю (практично те саме саме відбувалося в “Хороший, поганий, злий” Серджо Леоне, коли до Іствуда піднімалися троє найманців і дзвеніли шпорами).

Чорна меса (Black Mass) 2015

Одним із прикладів потужної акторської майстерності Джонні Деппа став вельми недооцінений байопік “Чорна меса”.

За реальною історією (аякже) бандиту середньої руки, не самому врівноваженому типу, Вайті Балджеру, запропонували імунітет: співпрацюй із поліцією, здавай подільників – і будеш королем світу злочинного, при цьому на волі. І ось тут бандит середньої руки став бандитом il grosso. Тому що цинізм і безпринципність, помножені на розв’язані руки та тотальну відсутність контролю, відкрили скриньку необмежених можливостей для торговця наркотиками та вбивці.

Неймовірне перетворення Деппа, і не лише зовнішнє, а й поведінкове. Перед нами зовсім інша людина, яка говорить, рухається і мислить зовсім не так як Капітан Горобець та Едвард з руками-ножицями. У деяких сценах дивитись на його персонажа було просто страшно.

Компанію акторові склали Джоел Еджертон, Бенедикт Камбербетч, Джессі Племонс, Дакота Джонсон, Кевін Бейкон, Девід Харбор. Режисер – Скотт Купер, який раніше поставив дуже сильні “Шалене серце” та “З пекла”.

Сексуальна бестія (Sexy Beast) 2000

Один із найкращих фільмів не лише на тему мафії та криміналу, а й загалом в історії кіно (що серед іншого підтверджує його високий рейтинг у топі IMDb). Історія хлопця, який намагається вижити в суворому світі міста Ріо-де-Жанейро, де злочинність у нетрях і багате життя в елітних кварталах існують пліч-о-пліч. Дитячі банди, насилля з раннього віку, грабіж і вбивства як спосіб життя, а водночас перше кохання, друзі, океан і неминуче цинічне дорослішання.

Розповідь абсолютно унікальна, а зйомки картини були, як стверджують автори, вкрай небезпечні. Частина акторів була набрана безпосередньо з фавел того самого “міста бога” – нетрів Ріо.

Режисер Фернанду Мейрелліш також поставив пізніше “Відданого садівника” та “Сліпоту”, так що успіх явно не випадковий. Другим режисером виступила Катя Лунд.

Однозначно рекомендується до перегляду. Такий відбиток позитиву та трагедії одночасно зустрічається не так часто.

Ірландець (The Irishman) 2019

Цей фільм Мартіна Скорсезе багато критикували за дві речі – діджитальне омолодження персонажів і надмірну довжину. Друге ми відразу відкидаємо, це навіть несерйозно обговорювати – звісно, не кожен висидить три години перед екраном, але чи проблема це з боку режисера? Щодо омолодження героїв, мовляв, вони рухаються як старі, а виглядають як молоді, та й взагалі схожі на відфотошоплені версії Де Ніро, Джо Пеші та Аль Пачіно, то тут питання скоріше у сприйнятті суб’єктивному, тобто кожен буде вирішувати для себе. Якщо вам це не заважає сприймати те, що відбувається у стрічці (як нам не завадило), то класична сага від Скорсезе про справжню чоловічу дружбу та невідворотність покарання за злочини вам неодмінно сподобається.

Невелика порада – знайдіть три з половиною години, щоб подивитись все за один раз. Саме тоді плин історії засвоюється максимально ефективно. Екранізація мемуарів колишнього прокурора США «Я чув, ти фарбуєш будинки» розповідає про ще одну з багатьох версій причин зникнення профспілкового лідера Джиммі Хоффи (Аль Пачіно), його зв’язки з мафією та вплив цих відносин на США 70-х років. Втім, в центрі розповіді не Хоффа, а Френк Ширан (Роберт Де Ніро), який був водієм-далекобійником, але згодом став вірним кілером на службі у сім’ї Буфаліно з Нью-Йорку (на його рахунку під три десятки вбитих гангстерів).

Як манера розповіді режисера, так і акторська гра всіх основних виконавців, все стало значно дорослішим та більш зрілим. Скорсезе та його соратникам було або майже 80, або вже більше 80 на момент створення картини. Ефектних діалогів та екшн-сцен тут вистачає, але все ж більше це про психологію, відносини, каяття та спокуту. І від цього не стає нудніше – навпаки. Це така сама захоплююча гангстерська стрічка, як, скажімо, “Славні хлопці” чи “Казино”, але при цьому помітно більш глибока та багатошарова. Пачіно все ще використовує експресію, але як один з прийомів акторської гри, а не єдиний її інструмент. Що вже казати про Гарві Кейтеля та Джо Пеші, вони взагалі виглядають гросмейстерами від кіно. Це як дуже гарне вино, якому багато років, при цьому насолодитися ним можна стільки разів, скільки ви захочете подивитись цей шедевр від Марті Скорсезе.

Борсаліно (Borsalino) 1970

При складанні цього списку ми намагалися підбирати фільми, різні за жанром та форматом. Французьке кіно часів 70-х і 80-х має свій особливий шарм (нехай іноді і виглядає як трохи нереально, надумано і навіть по-дитячому). Але в цьому і сила фільму “Борсаліно”: починається він як трохи наївна історія про двох супергероїв з вулиці (їх грають чудові Ален Делон та Жан-Поль Бельмондо), але поступово він стає все більш серйозним, драматичним, місцями навіть трагічним. Стандартна лінія гангстерських фільмів – двоє хлопців поступово піднімаються від рівня дрібних бандитів до респектабельних босів – розповідається легко, захоплююче, навіть із якоюсь теплотою. Ось тільки постійно не залишає відчуття, що розплата неминуча.

Фільм поставлений за книгою Ежена Саккомано “Бандити Марселя”. Режисер – Жак Дере (він регулярно працював із Делоном над гангстерським та поліцейським кіно, знімав також і Бельмондо).

Цікаво, що героя Делона звуть Рокко Сіффреді, і саме це ім’я взяв собі один із найвідоміших порноакторів світу.

Проклятый путь (Road to Perdition) 2002

Ще одна нетипова гангстерська стрічка. Том Генкс як запорука успіху.

Персонаж Пола Ньюмена, по суті, контролює місто. Босу мафії підкоряється все, і він вершить свій суд, прибираючи неугодних і тих, хто завинив. Незважаючи на суворий характер та жорстоке поводження з ворогами, вірних помічників він має чимало. Вірність і принциповість – характерні риси і у персонажа Тома Генкса, правої руки боса. Але все змінюється, коли тепер справа стосується дітей: один – малолітній син героя Генкса, який з’ясував, чим займається його батько насправді, другий – син самого боса (Денієл Крейґ), який має нестійку психіку і химерний характер. Тепер Генкс – ворог сім’ї. За ним йдуть усі її члени та винахідливий жорстокий кілер у виконанні Джуда Лоу.

Фільм не стільки про справи мафії та жорстокі розборки, скільки про моральний бік питання. Багато років займаючись вбивствами на благо кримінальної родини, герой Генкса розуміє, що це неправильно, нехай таким чином він і забезпечує сім’ю рідну. Тепер його єдине прагнення – захистити сина від такої долі. Тому стрічка, скоріше, має ухил у драму, ніж у гангстерську сагу чи бойовик. Що робить фільм куди пронизливішим.

Чудова музика Томаса Ньюмана. Режисер – Сем Мендес.

Довга Страсна п’ятниця (The Long Good Friday) 1981

Боб Госкінс і Гелен Міррен у британському кіно, дуже хорошому та досить жорстокому. Бос лондонської мафії хоче зробити бізнес легальним. Але хтось хоче завадити цьому. Вбиває його близьких людей, намагаючись порушити домовленості з американською мафією. Тепер винних має бути знайдено, і ніхто не врятується.

Також у фільмі з’являється молодий ще Пірс Броснан (лише друга його роль у великому кіно).

Пізніше було написано сценарій для сиквела (з подіями, що відбуваються через двадцять років після першого фільму), проте картина так і не була створена.

Чоловік на колінах (Un uomo in ginocchio) 1979

Маленька людина проти великої машини мафії. Дрібний злочинець вирішує зав’язати та відкриває кіоск. Пізніше він стає свідком великих розборок мафії і думає, що вона вирішила покінчити з ним. Кілер вимагає у нього гроші, хоча вбити мають зовсім іншу людину. І незважаючи на те, що правда стає відомою, маленька людина тепер справді в полі зору мафії, оскільки бачила надто багато.

У головних ролях Джуліано Джемма (найбільш відомий за фільмами про Анжеліку – він грав любов її юності, Ніколя) та Мікеле Плачидо (той самий комісар Каттані із серіалу про італійську мафію “Спрут”).

Режисер – Даміано Даміані.

Король Нью-Йорка (King of New York) 1990

Крістофер Вокен у ролі боса наркомафії Нью-Йорка. Він виходить із в’язниці та поступово розбирається з усіма конкурентами – колумбійці, італійці, китайці. Він навіть отримує визнання людей за те, що частину грошей витрачає на благодійність. Але від поліції міста він таких почестей може не чекати – вона оголошує війну наркобарону, намагаючись його знищити за будь-яку ціну.

Якщо стаття була корисною для вас, підтримайте наш сайт

Читайте також:

Найкращі серіали про мафію та гангстерів

Найкращі кримінальні серіали всіх часів

Найкращі фільми про пограбування банків

Найкращі фільми про втечу з в’язниці

Підтримайте Україну:

• фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
• фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
• Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
• дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

• facebook — facebook.com/goodkino
• YouTube — youtube.com/c/kinowar
• Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
• twitter — twitter.com/kinowar_com
• Telegram — t.me/kinowarcom