Сінді, ти знаєш, скільки всього братів Веянсів? Їх мільярди!
Шорті
Поширення воук-культури, MeToo і Black Lives Matter не лише зробили світ справедливішим, але й паралельно позбавили кіно гострих комедій, примусивши глядачів повністю втекти в горорну тематику. Одним із яскравих виразників сороміцької чорної комедії була франшиза «Дуже страшне кіно», що якраз і пародіювала жахастики, але зникла з великих екранів після 2013 року разом зі своїми творцями – братами Веянсами, найвідоміший із яких – Марлон – пішов у горори, трилери і серіали.
Та от через 26 років після виходу оригінального фільму Веянси повертаються з шостим фільмом «Дуже страшне кіно» (Scary Movie), аби «скасувати культуру скасування», обіцяючи знову надавати під зад кінотрендам, посміявшись із відомих горорів останніх років і не тільки. Під прицілом маніяка на прізвисько «Гостфейс» опиняється вже знайома четвірка: Марлон Веянс (Шорті), Шон Веянс (Рей), Анна Феріс (Сінді) та Реджина Голл (Бренда), а разом із ними й кілька нових персонажів-пародій.

Над чим сміються автори? Серед горорів дісталося фільмам: «Усміхайся», «Пастка», «Зброя», «Ні», «Backrooms: Залаштунки», «Ма», а також хітам на стику жанрів, як-от «Грішники» та «Субстанція». Проте самими лише жахастиками творче тріо Веянсів і режисер Майкл Тіддес («П’ятдесят відтінків чорного») не обмежилися. Знущаються в стрічці «Дуже страшне кіно» і з хітового серіалу «Ранкове шоу», і зі спінофу «Джона Віка» – «Балерина», і зі свіжого байопіка «Майкл». Не обійшлося й без жартів про файли Епштейна, жартівливого продакт-плейсменту злого сидру «Гайочок», а Шакіл Оніл потролив Кевіна Гарта.
Чи цікавим вийшов сам сюжет фільму? Оскільки це пародія передусім на «Крик», глядачеві належить разом з героями пережити типовий процес вгадування, хто ж виявиться вбивцею або вбивцями у фіналі, втративши у процесі половину персонажів від колото-різаних ран і більш оригінальних способів убивства. Проте фінальний твіст цілком відповідає задуму стрічки і вийшов справді дотепним. Як і кіно в цілому, яке повертає давно забуте відчуття розкутості гумору на великому екрані.

Хоча варто зауважити, що рівень чорноти й неполіткоректності усе ж таки не дотягує до оригінальних фільмів. Чи то дається взнаки вік Веянсів, яким перевалило за п’ятдесят, а Кінену взагалі 67. А можливо, боси Paramount Pictures виявилися менш лояльними, аніж Dimension Films, яка випускала франшизу «Дуже страшне кіно» раніше, поки не перейшла до Weinstein Company, котра згодом збанкрутувала.

Та попри все, шоста частина «Дуже страшного кіно» все одно вирізняється з-поміж обмеженого набору комедій, які сьогодні потрапляють на великі екрани. І якщо пощастить, вона стане відродженням серії після 13-річної перерви, як це анонсують у сцені після титрів. Якщо ж ні, то це ваш останній шанс досхочу нареготатися у кінозалі на десятиліття вперед.
Дмитро Сидоренко



Читайте також:
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati



