Маестро абсурду і дискомфорту: найзахопливіші та найнапруженіші фільми Арі Астера

30.07.2025 Добірки, Режисери

Топ фільмів режисера Арі Астера

Авторка: Анна Давидова

Арі Астер – режисер, чиє ім’я за останні роки стало синонімом глибокого, психологічно виснажливого та водночас гіпнотичного кіно

Цей режисер, який 2018-го вибухнув на кінематографічному небосхилі зі «Спадковістю» і стрімко закріпив за собою статус enfant terrible сучасного авторського кіно, не боїться досліджувати найтемніші кутки людської психіки, використовуючи жанрові рамки для створення унікальних художніх висловлювань. Фільми Арі Астера – це не типові горори чи трилери; це ретельно вибудовані історії, що повільно, але невідворотно занурюють глядача в атмосферу всеохоплюючого дискомфорту, де страх першою чергою народжується з внутрішнього розладу, а не з зовнішньої загрози. Астер майстерно поєднує елементи фольклору, психоаналізу, абсурду та гротеску, перетворюючи кожну свою стрічку на своєрідний кіноритуал.

Його стрічки часто балансують на межі сюрреалізму, комедії та чистого терору, розмиваючи межі між реальністю та божевіллям. Кожен фільм Астера – це виклик, який змушує глядача не лише відчувати, а й активно думати. Режисер не дає легких відповідей, а натомість пропонує подосліджувати наші колективні та індивідуальні страхи: від сімейних травм і досвіду проживання горя до рефлексії щодо тотального засилля конспірології та популізму.

У цій добірці ми зібрали чотири знакові роботи Арі Астера та культової студії А24: «Спадковість», «Сонцестояння», «Усі страхи Бо» та найсвіжіший «Еддінгтон», який стартує в кінотеатрах України вже 14 серпня.

«Спадковість» (Hereditary) 2018

Повнометражний дебют режисера «Спадковість» рецензент Vanity Fair назвав «страшною сенсацією “Санденса”», адже саме на цьому фестивалі – найпрестижнішому світовому форумі незалежного кіно – відбулася прем’єра фільму, котрий миттєво заявив про Арі Астера як про один з найоригінальніших голосів у сучасному авторському горорі. Хоча сам режисер при цьому неодноразово наголошував, що «Спадковість» — це не просто фільм жахів, а «трагедія, яка перетворюється на кошмар».

Сюжет фільму зосереджений на членах родини Ґремів, котрі переживають втрату таємничої та відчуженої Еллен, матріарха сім’ї. Її донька Енні (Тоні Коллетт), художниця-мініатюристка, намагається впоратися з горем, досліджуючи складні родинні зв’язки та похмуру спадщину предків. Поступово сім’я починає стикатися з дедалі більш моторошними надприродними подіями, які розкривають жахливі таємниці їхньої родинної історії, пов’язаної із містичним культом. Кожне нове відкриття затягує Ґремів у вир безумства, де межі між горем, параноєю та справжніми демонічними силами стираються.

«Спадковість» здобула визнання як критиків, так і глядачів. У рейтингу найкращих горорів 2018 року Rotten Tomatoes стрічка посіла друге місце, поступившись лише «Тихому місцю». А на Metacritic – навпаки, очолила аналогічний рейтинг, посунувши «Тихе місце» на другу сходинку. Фільм Астера – це не просто історія про паранормальні явища, це глибоке дослідження теми горя, сімейної травми та психологічного розпаду, що перетворюється на справжній кошмар, який не відпускає ще довго після перегляду.

Читайте також: Всі горори студії A24, ранжовані від найкращого до найгіршого

«Сонцестояння» (Midsommar) 2019

Другий фільм Арі Астера досліджує грані людського страху та дискомфорту у нетипових для горору тонах і декораціях: жодних похмурих пейзажів, занедбаних будинків чи клаустрофобних підземель. Натомість – яскраво світить сонечко, навколо – пастораль і ідилія. І тим більш разючим є сюрреалістичний контраст між навколишньою красою природи та жахливими подіями.

У центрі сюжету – молода американка Дані (Флоренс П’ю), яка переживає глибоку особисту трагедію. Щоб розвіятися вона разом зі своїм відчуженим хлопцем Крістіаном (Джек Рейнор) та його друзями-студентами, вирушає до віддаленої шведської комуни на святкування Мідсоммару – літнього сонцестояння. Але те, що спочатку здавалося ідилічним зануренням у давні народні традиції, швидко перетворюється моторошну подорож у серце кривавих язичницьких ритуалів. У фільмі режисер майстерно посилює відчуття тривоги та ізоляції, показуючи, як група наївних і самовпевнених студентів поступово стає жертвою жорстоких ритуалів дивної громади.

Хоча формально «Сонцестояння» витримане у жанрі фолк-горору, водночас у фільмі простежується і відчутна сатирична лінія, що висміює раціоналізм західної цивілізації та безпорадність цього раціоналізму перед чистим неприкритим безумством. Хоча сам Арі Астер зізнавався, що першою чергою бачить свій фільм як… казку. «Він справді має структуру казки, – розповідає режисер. – Погляньмо на шлях Дані – тієї людини, з якою ми найбільше співвідносимося у стрічці. [Як часто буває у казках] на початку вона втрачає родину, а наприкінці – знаходить її. Частина задоволення від створення цього фільму полягала в тому, щоб зробити стрічку, яка б для більшості глядачів функціонувала як фолк-горор, але для головної героїні була б чимось іншим. Врешті-решт ця історія розкриває себе як збочена фантазія про здійснення бажань».

«Усі страхи Бо» (Beau Is Afraid) 2023

2019-го Хоакін Фенікс зіграв Артура Флека/Джокера у «Джокері» Тодда Філліпса – і заслужено отримав «Оскара» за цю роботу, котра стала чи не найкращим зображенням справжнього божевілля на екрані. Божевілля у клінічному, а не театральному сенсі, без зайвих прикрас і зі справжнім душевним болем.

І у стрічці Арі Астера «Усі страхи Бо» Фенікс знову видає майстерний перфоманс душевної недуги, але вже іншого гатунку: ближче до неврозу, ніж до психозу. Як зрозуміло із назви, сюжет обертається навколо Бо – надзвичайно тривожного чоловіка середніх літ, який живе в постійному страху перед зовнішнім світом. Його і без того хитке існування перетворюється на справжній кошмар, коли він дізнається про раптову смерть своєї владної матері. Спроби Бо дістатися до місця її похорону перетворюються на сюрреалістичну та епічну подорож крізь абсурдні та моторошні ландшафти й обставини, що є метафоричним відображенням його внутрішніх страхів та невирішених психологічних проблем.

Жанрово «Усі страхи Бо» – це гримучий коктейль із комедії, трилера, драми і гротеску, котрий далеко не всім прийдеться до смаку. Сам Астер описував його по-різному: і як «кошмарну комедію», і як «єврейського «Володаря перстнів», де Бо просто йде до маминого дому», і як історію про «десятирічного хлопчика, якщо його накачати «Золофтом» і відправити по продукти».

Попри всю свою хаотичність і абсурдність, в своїй основі стрічка «Усі страхи Бо» є майстерною сатирою на сучасне суспільство, просякнуте страхом, насильством та дезінформацією, де особиста психічна криза стає частиною колективного божевілля. І про це ж, власне, розповідає і новий фільм режисера, в якому знову зіграв Хоакін Фенікс.

Читайте також: Найкращі горори останнього десятиліття

«Еддінгтон» (Eddington) 2025

«Еддінгтон», світова прем’єра якого відбулася в основному конкурсі цьогорічних Канн – це своєрідний мікс вестерну та сатиричного трилеру, котрий на прикладі вигаданого містечка десь у штаті Нью-Мехіко в’їдливо і жорстко висміює те, як наразі сходять на пси і Сполучені Штати, і світ загалом.

Отже, у розпал пандемії коронавірусу в Еддінгтоні, штат Нью-Мексико, загострюється протистояння між двома політичними опонентами: шерифом Джо Кроссом (Хоакін Фенікс) та чинним мером Тедом Гарсією (Педро Паскаль). Шерифа дістало буквально все, що може дістати: і дружина Луїза (Емма Стоун), котра не хоче народити йому дитину, і карантинні обмеження, через які неможливо вести бізнес. Тож на тлі цього всього шериф вирішує Make Eddington Great Again – і балотується в мери. Своєю чергою діючий мер-ліберал категорично не згоден поступатися. До цього конфлікту також долучається харизматичний релігійний лідер, якого зіграв Остін Батлер. І зрештою протистояння шерифа та мера в буквальному сенсі перетворює все містечко на поле бою.

«Я хотів зняти фільм про те, якою мені здавалася моя країна, – каже американець Астер. – Метою було відсторонитися і показати, як це – жити у світі, де ніхто не може дійти згоди щодо того, що відбувається. Ми живемо в епоху гіперіндивідуалізму, і останні 20 років ми йшли цим шляхом. Ковід відчувався як переломний момент, коли зв’язок зі старим суспільством, у якому ми жили, нарешті розірвався. Та стара ідея демократії як чогось, що могло б бути будь-якою протидійною силою владі, технологіям та фінансам, повністю зникла в той момент, і саме тоді, я думаю, ми стали повністю ізольованими. І я бачу, що існує відмова визнавати, що щось пішло не так. Я думаю, що люди, які нами керують, не вірять у майбутнє, і це створює атмосферу відчаю. Люди, які працюють над штучним інтелектом, переконані, що він змінить світ, і, звісно, він змінить, але не обов’язково на краще. Екзистенційний ризик цієї штуки був нам зрозумілий завжди, і ось ми це робимо, але я не мав права голосу в цьому, і ви не мали права голосу – це просто відбувається. Мене раніше запитували, чи маю я надію. Так ось – я маю надію, але не маю впевненості».

Що ж, Арі, ми в Україні, певно, як ніхто розуміємо, як це – мати надію, але не мати впевненості. Тож – охоче знову зустрінемся з тобою у кіно. Вже скоро – 14 серпня.

Читайте також:

Всі фільми Тейлора Шерідана, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Рідлі Скотта, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Девіда Фінчера, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Мартіна Скорсезе, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Крістофера Нолана, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Мела Гібсона, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Стівена Спілберга, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Аарона Соркіна, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Сема Мендеса, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Джеймса Менголда, ранжовані від найгіршого до найкращого

Підтримайте Україну: