13 найкращих українських фільмів 2025 року

11.01.2026 Добірки, Українське кіно

Найкращі українські фільми 2025 року

Це неймовірно: повномасштабна війна, щоденні обстріли, блекаути, тотальна нестабільність, але українські митці кіно продовжують створювати його навіть в таких умовах. Так, прем’єр не так багато, як в часи до ковіду і до повномасштабного вторгнення, але все одно їх достатньо, щоб задовільнити смаки поціновувачів різних жанрів та напрямків. Є прем’єри (і перемоги) на престижних фестивалях, є вже традиційні включення в списки номінантів найпрестижніших світових кінопремій, а головне, є щира зацікавленість глядачів – і в першу чергу, тут, вдома, в Україні.

Згадаємо найкращі фільми і серіали, які були випущені українцями (іноді це суто українське виробництво, іноді копродакшн з іншими країнами) у 2025 році. Як завжди в останні роки тут буде місце і документальним стрічкам, адже цей напрямок зараз однозначно на підйомі (і ми чекаємо на нові Оскари і BAFTA для наших документалістів). Звісно ж, будуть і художні стрічки та серіали. Деякі з них формально могли вийти у 2024 році, але якщо в широкий прокат вони вийшли в минулому році, то ми також включили їх до нашого списку.

Дякуємо вам за інтерес до українського кіно – і завжди вдячні за підтримку нашої редакції.

Ти — космос

Режисер Павло Остріков
трагікомедія, фантастика

Ти — космос

Починаємо з очевидного найкращого українського фільму року (і одного з найкращих фільмів року загалом). Режисеру Павлу Острікову вдалося створити кіно для всіх – буквально. Його радо переглянуть і досвідчені кіномани, і ті, хто цікавиться кіно лише час від часу, і поціновувачі авторського кіно, і ті, кому подобається кіно розважальне, і молодь, і люди старшого віку – це таке всеїдне створіння, яке справді має шанси сподобатися максимальній кількості людей. Таке трапляється дуже нечасто, але іноді дива виникають на великому екрані на радість всім нам.

Історія українського космічного далекобійника, який вивозив енергетичне сміття і став останнім з людей, що залишився живим, виглядає і універсальною (її зможе зрозуміти людина з будь-якої країни, навіть більшу частину жартів у фільмі), і водночас дуже нашою, автентичною, українською. Велика частина успіху цієї частини на чудовому акторі, який сольно і перебуває в кадрі майже 100% часу – Володимирі Кравчуку. Після того, як він виявив ще одну людину на віддаленій космічній станції, яка також може бути ще живою, стрічка час від часу трансформується з комедії в драму, в фантастичний трилер та навіть в трагедію. І при цьому залишається все такою ж веселою, чарівною і легкою для перегляду (люби, боже, правду – багато хороших українських фільмів несуть на собі мітку журби або, навіть якщо і світлого, то все одного смутку, що не є чимось поганим, але іноді хочеться побачити і щось оптимістичне та позитивне за настроєм).

Після перегляду хочеться тільки одного: побачити нову співпрацю Острікова і Кравчука, тільки раніше, ніж через десять років (бо від задуму до української прем’єри пройшло приблизно стільки).

Де можна подивитися: SWEET.TV

Сірі бджоли

Режисер Дмитро Мойсеєв
драма

Сірі бджоли

В фестивальний прокат фільм вийшов в позаминулому році – і потрапив в наш минулорічний топ українського кіно. В широкий прокат він вийшов в минулому році – і це чудова нагода ще раз звернути на нього увагу. Стрічка камерна, персонажів тут буквально трохи більше, ніж в фільмі вище – двоє (точніше, звісно, на екрані ми бачимо більше людей, але ми зараз про центральних персонажів). Вони живуть в селі, що знаходиться в так званій сірій зоні під час воєнних дій – але кіно, хоча і обертається навколо війни, все ж не про війну, а про різні характери та психотипи людей та про їх спілкування, вимушене, але необхідне для обох.

Причини, через які вони залишились в цьому небезпечному місці, різні, але факт є факт. Тепер вони вдвох і є населенням цього села. Один з дуже дорослих вже чоловіків налаштований проукраїнськи, інший підлаштовується під поточну зміну влади на окупованих територіях, спілкуючись з солдатами з так званих ЛНР/ДНР. Чи можуть вони погодитись в ключових питання сприйняття світу? Навряд. Але ж якось спільну мову знаходити потрібно. От і спілкуються вони, незважаючи на надто прихильне ставлення один до одного ще з часів ледь не школи. І їхати все ще не збираються.

Де можна подивитися: поки немає онлайн-релізу

Дім за склом

Режисер Тарас Дронь
трилер, драма

Дім за склом (2023)

Жанр трилеру не надто поширений для сучасного українського кіно. Тому певні побоювання щодо цієї картини були, до того ж її виробництво зайняло чимало часу через зрозумілі причини (вперше ми писали про цю стрічку, як про один з найочікуваніших фільмів року ще у 2021 році). Втім, незважаючи на всі складності, режисеру Тарасу Дроню і команді фільму вдалося створити щось справді нове, нешаблонне, цікаве і цільне. Фільм не вийшов ідеальним, він залишив певні питання по задуму і втіленню, але найголовніші дві речі для картини, на нашу думку, попри це – її дуже цікаво додивитися до фіналу, а після фіналу у голові прокручуєш окремі деталі, обдумуючи і розглядаючи з різних боків. А що ще потрібно для хорошого кіно, якщо не захопити увагу глядача під час перегляду та залишити слід в голові на роздуми після нього?

У успішної архітекторки зникає дочка, яка тільки встигла відсвяткувати випускний. Є підозра, що зникнення пов’язане з її хлопцем, який, в свою чергу, має відношення до торгівлі наркотиками. Мати опиняється у ситуації, де вона шаленіє через зникнення дитини, але при цьому її амбітність та прагнення успіху і досконалості, у тому числі у сприйнятті її іншими людьми, починають жерти її зсередини, адже якщо донька дотична до розповсюдження наркотиків, то її репутації буде нанесено серйозного удару. Далі ми бачимо багато психології відносин ретроспективно і в поточний момент – між головною героїнею і дочкою, між нею і екс-чоловіком, який веде цю справу як слідчий, між нею і школою, навіть відносинами зі світом крізь призму соцмереж, де мати хоче виглядати довершеною. І до певного моменту важко зрозуміти, чого насправді бажає ця жінка сильніше, перемоги материнського інстинкту чи власного его.

Три акторки створюють цю картину на екрані: Ірина Островська, яка ніби народжена зіграти сильну бізнесвумен, що виглядає бездоганно, але всередині розривається між страхами та бажаннями; Дарина Федина, чудова юна акторка, яка грає її дочку, ніби ще не дуже дорослу, але із власним поглядом на речі; і Ірма Вітовська, яка дає майстер-клас, як однією короткою сценою вкрасти всю увагу глядачів, створивши персонажа впродовж всього лише епізоду.

Де можна подивитися: MEGOGO

Читайте також: Найбільш недооцінені українські фільми часів незалежності

Антарктида

Режисер Антон Птушкін
документальний фільм

документальний фільм Антона Птушкіна — «Антарктида»

Антон Птушкін ризикнув перенести своє відео з каналу на YouTube на великий екран – і його фільм став найкасовішим українським фільмом року. Вже за одну цю сміливість і наполегливість стрічку неможливо не відзначити. І так, ми погоджуємось з тим, що це не є кіно у чистому вигляді (це навіть не є документальним кіно у чистому вигляді), але не варто займатися занудством і розподіляти все за класифікатором жанрів і піджанрів, категорій і підкатегорій. Птушкін зробив, як завжди, цікаво, легко для перегляду і візуально красиво.

Якщо взяти до уваги, що це його перший досвід у подібній справі, то можна лише порадіти, що потенційно у нас є ще одна кіноперсона, що зможе створювати щось водночас нешаблонне, але справді народне. А висновки з технічних та організаційних огріхів він точно зробить. Тому чекаємо на нові задуми і їх втілення на екрані, великому чи малому.

Де можна подивитися: YouTube | Netflix

Дві сестри (Dwie siostry)

Режисер Лукаш Карвовскі
драма, роуд-муві

Дві сестри 2025 фільм

Україно-польська копродукція, яка розглядає історію повномасштабного вторгнення росії в України з польського ракурсу, вийшла несподівано вдалою та емоційно виваженою. Баланс між “все буде погано” і “ми всіх переможемо”, між “дружба між Польщею і Україною навіки” і “ми дві дуже різні країни”, між демонстрацією реальних подій і їх наслідків і художнім наповненням. Виробництво стартувало ще на етапі масової підтримки України з польського боку (блокування українських фур і скарги на українських біженців почалися пізніше), а тому в фільмі і українське населення максимально прихильне до двох полячок, що приїхали шукати свого батька. Він живе в зоні бойових дій, вони його не бачили дуже багато років, але, як один з братів-близнюків в “Люксембург, Люксембург”, так і одна з сестер каже, що вона просто мусить приїхати до нього і забрати – і інша погоджується на цей шалений роуд-тріп.

Драматичне часто змінюється комедійним, за відчуттям гострої небезпеки приходить спокій – і це, мабуть, одна з найвдаліших частин картини, адже у певному сенсі це передає і нашу складну і дуже контрастну реальність. Розповідь непередбачувана, бо хоча таких історій в світовому кінематографі десятки, якщо не сотні, чіткого шаблону, до чого це має привести, звісно ж, немає.

Відзначимо як двох польських акторок у головних ролях – Кароліна Жепа і особливо Діана Замойська, дуже пронизливе виконання, так і трьох наших виконавців – Олександр Рудинський у доволі традиційному для себе амплуа веселого розбишаки, що ніколи не бачить перепон на шляху, Марина Кошкіна у епізоді про Ірпінь та, звісно ж, Ірма Вітовська, яка, судячи з усього, має контрактне зобов’язання з’явитися хоча б в епізоді в кожному новому українському фільмі.

Де можна подивитися: Київстар ТБ

Санаторій (Sanatorium)

Режисер Ґар О’Рурк
документальний фільм

«Санаторій» (Sanatorium)

Цей документальний фільм радше можна назвати ірландським, ніж українським (Ірландія навіть подала його на Оскар у відповідній секції), та все ж у копродукції тут були присутні також Франція і Україна. Та й події відбуваються в Україні, в санаторії «Куяльник». Люди тут відпочивають і лікуються. Але все це відбувається в Одесі і під час війни. А отже тут можна побачити не тільки спокій і радість, а й зовсім інші моменти. Саме на цьому і будує розповідь режисер, поєднуючи трагічне і комічне, повсякденне і форс-мажорне, напружене і розслаблене.

Для режисера Ґара О’Рурка це стало дебютною роботою, яка живе дуже активним фестивальним і прокатним (в Ірландії, насамперед) життям.

Де можна подивитися: чекаємо на онлайн-реліз

Читайте також: Найцікавіші українські документальні фільми 2024 року

Медовий місяць

Режисерка Жанна Озірна
драма

Медовий місяць Жанна Озірна 2024

Цю камерну драму також створено у 2024 році, але в широкий прокат вона вийшла восени 2025, то ж, як і з “Сірими бджолами”, вдала нагода ще раз про неї згадати у списку найкращого за рік. Повнометражний дебют режисерки Жанни Озірної, яка також розповідає про війну очами цивільних. Початок нового життя для новоствореної сім’ї, яка відсвяткувала новосілля у своїй квартирі в Ірпіні, а зранку побачила російських військових в місті. Далі починається тихе виживання, коли двоє у своїй домівці перетворилися на вуха, що чують все те, що відбувається за вікном, у дворі, за стінкою і сусідів. Паралельно відбуваються діалоги, які іноді підбадьорюють, а іноді лише мають це на меті, бо навіть розмови в такій ситуації стають дуже складними.

І знову аналогія з “Сірими бджолами”: в кадрі майже весь фільм всього лише двоє акторів, які і мають повністю відіграти цю історію, Іра Нірша і Роман Луцький.

Де можна подивитися: Київстар ТБ

Фрагменти льоду

Режисерка Марія Стоянова
документальний фільм

Фрагменти льоду

Документальний фільм, створений зі старих записів на VHS з домашнього архіву. Ніби не найвдаліший матеріал для повного метру, але для режисерки з баченням цього достатньо. Марія Стоянова створила комбінацію з архівних записів виступів батька, фігуриста українського ансамблю «Балет на льоду», та домашніх спогадів на стику 80-х і 90-х років – період закінчення розпаду СРСР, набуття України незалежності та початку боротьби нашої держави за те, щоб незалежне існування тривало довго.

Копродукція з Норвегією.

Де можна подивитися: Takflix | MEGOGO | Київстар ТБ

Каховський об’єкт

Режисер Олексій Тараненко
зомбі-муві, горор, антирадянський екшн, біопанк

Каховський об'єкт 2025

Це теж неідеальний фільм, бо він неідеальний за жанром, так би мовити, за визначенням. Але не всі фільми можуть бути ідеальними, і це не зупиняє від їх перегляду. Зате ідеальним був задум: українські військові виявляють базу з радянськими солдатами-зомбі і знищують їх, щоб ця потворна гидота не розповсюджувалась по світу. Є хороша ідея, є достатньо гумору, є непогані ролі (і знову Марина Кошкіна, цього разу не у епізоді, а у головній ролі), є навіть атмосферність веселого трешака, який любить чимало глядачів. Є й огріхи, але зосередимось на позитиві.

Збори не були настільки ж вражаючими, як у “Конотопської відьми”, але, з іншого боку, всі ті, хто травмувався на перегляді останньої писали потім дуже позитивні відгуки про “Каховський об’єкт”. То ж, новому українському горор-кіновсесвіту – бути.

Де можна подивитися: SWEET.TV | Netflix

Читайте також: Найкращі українські комедії

Стрічка часу

Режисерка Катерина Горностай
документальний фільм

«Стрічка часу» документальний фільм

У 2021 році Катерина Горностай зняла чудовий і зворушливий ігровий фільм “Стоп-Земля”, а у 2025 повернулася до документального жанру і створила документальний повний метр “Стрічка часу”, який серед іншого увійшов до основної конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Фільм показує реальність вчителів і учнів у школах на деокупованих та прифронтових територіях. Навчальний процес змінився, і ці зміни фіксували автори, не беручи інтерв’ю у героїв фільму та не використовуючи закадровий голос. Це півтори години занурення у повсякденні шкільні будні дітей, без постановки та редагування.

Де можна подивитися: чекаємо на онлайн-реліз

Ховаючи колишню

Режисер Сергій Кулибишев
серіал – комедія, драма

Ховаючи колишню

Сміливий експеримент: обговорити питання мобілізації, служби, війни, загибелі та виживання у комедійному форматі (нехай і чорнокомедійному чи навіть трагікомедійному). Та ще й з ракурсу, коли жінка загинула на війні, а чотири її колишні чоловіки отримали запрошення на поховання, а тепер обговорюють свої відносини з нею та свої поточні справи у барі після завершення церемонії. Бездоганним цей серіал точно не назвеш, але вийшло нешаблонно, свіжо та цікаво.

Сюжет також зробив можливим не надто дороге виробництво, що точно є плюсом на поточний момент, але й відчувається при перегляді. Втім, коли основне дійство зосереджується на діалогах, головне їх наповнення, а не картинка та антураж. Та й бачити подібних експериментів більше замість традиційних серіальних мелодрам на нашому ТБ чи тепер на наших стрімінгах точно хотілося б.

Де можна подивитися: SWEET.TV | YouTube (перші три епізоди)

Мишоловка

Режисер Сергій Касторних
воєнний, драма, трилер

фільм Мишоловка, знятий українським військовим Сергієм Касторних The Mousetrap

Знову воєнне кіно, але тепер вже безпосередньо про війну. Щоправда, це монодрама (чи монотрилер) про українського військового, який опинився у пастці, коли він після поранення отямився в бліндажі із заваленим виходом – один. Тепер замість росіян у нього інші вороги – голод, спрага, а головне, шанс збожеволіти наодинці у замкненому просторі.

Звісно ж, це спрощує виробництво та оптимізує бюджет, але водночас потрібен сильний сценарій і серйозне акторське виконання, щоб це спрацювало. Сергій Касторних відповідав і за постановку, і за сценарну основу, а виконання було повністю на Юрії Кулінічі, який не підвів. У підсумку, вийшло напружено та жорстко, та й можливості відірватися від перебігу подій до фіналу просто фізично не було.

Де можна подивитися: MEGOGO

Читайте також: Найкращі українські фільми про війну з росією

2 000 метрів до Андріївки

Режисер Мстислав Чернов
документальний фільм

Фільм Мстислава Чернова «2 000 метрів до Андріївки»

Мстислав Чернов продовжує вести літопис цієї війни. Цього разу він переключив увагу з цивільних в облозі у Маріуполі та військових, які рухаються вперед в процесі українського контрнаступу в 2023 році. До наступного села, яке треба звільнити, всього лише два кілометри, але продертися крізь вузьку смугу посадок надскладно. Все це ми бачимо як з камер операторів документального фільму, так і з нашоломних камер на бійцях. Повне занурення в атмосферу бою, а найголовніше, в сувору щоденну рутину солдат і офіцерів на нулі, яка триває місяцями, а то і роками.

Фільм висунуто на всі головні кінопремії, а тому сподіваємось побачити перемоги на BAFTA та Оскарі вже цього року.

Де можна подивитися: Київстар ТБ

Підтримуйте українське кіно – і підтримайте нашу редакцію, якщо цей матеріал був корисним для вас.

Читайте також:

Найкращі українські фільми 2024 року

Найкращі українські документальні фільми 2024 року

Найкращі українські фільми 2023 року

Найкращі українські фільми 2022 року

Найкращі українські фільми 2021 року

Найкращі українські фільми 2020 року

Найкращі українські фільми 2019 року

Підтримайте нашу редакцію: