Фільми-переможці Оскару після 2000-го року, які витримали випробування часом
Оскар останніми роками втратив свій блиск, але все ще вважається найбільш важливою нагородою в світі кіно. Якщо є бажання посперечатися – просто назвіть премію, яку вважають більш важливою для кіноіндустрії. Відповідно, якщо фільм отримав цю нагороду в номінації найкращий фільм року, то на нього, щонайменше, варто звернути увагу, а щонайбільше, це ніби-то є прямою рекомендацією для перегляду.
Та чи так це насправді? Навіть у рік перемоги картини на Оскарі це не є гарантією точності подібного твердження, що вже казати про стрічки, яким півтора-два десятки років. Ми вирішили подивитись назад і неупереджено (наскільки це можливо) визначити цінність колишніх лауреатів премії американської кіноакадемії для перегляду саме зараз. 40% фільмів було відсіяно, а те, що залишилось, справді варто перегляду (іншими словами, ці картини витримали випробування часом – деякі з них, щоправда, вийшли пару років тому, але вже як є).
Отже, kinowar.com відібрав найкращі фільми серед тих, які отримали Оскар у 21 столітті, і презентує вашій увазі те, що справді варто перегляду. Якщо знайдете щось, що ще не бачили для вечірнього перегляду, підтримайте нашу редакцію.
Відступники (The Departed) 2006
Мафія готує свого крота в поліції з дитинства: разом з першими кишеньковими грошима вона протягає хлопцю руку з можливостями, щоправда, лише в межах кримінального світу. Хлопець виріс і закінчив поліцейську академію – хто подумає, що він під підозрою?
Але і поліція готує свого крота. Він також закінчив поліцейську академію, але потім потрапив за ґрати, а до купи має ще й родичів з кримінальним минулим. То ж тепер його намір приєднатися до банди не виглядає надто підозрілим, хоча… бос ірландської мафії підозрює всіх без винятку.
Найцікавіше починається, коли мафія дізнається про наявність крота в їх організації, а поліція розуміє, що хтось з того боку риє землю у них. Але жодна зі сторін не знає, хто саме. Хто знайде зрадника першим? Метт Деймон в ролі крота від мафії, Леонардо Ді Капріо в ролі крота від поліції та Джек Ніколсон, який тримає мафію і поліцію Бостона в своїх брудних руках; а також Марк Волберг, Алек Болдвін, Віра Фарміга, Мартін Шин та Рей Вінстон. Це перший (і поки що єдиний), довгоочікуваний Оскар для режисера Мартіна Скорсезе – і фільм, однозначно вартий перегляду (а також повторного перегляду і ще декількох повторних переглядів).
Читайте також: Всі фільми Мартіна Скорсезе, ранжовані від найгіршого до найкращого
Крихітка на мільйон доларів (Million Dollar Baby) 2004
Тренер з багатою історію успіхів і невдач береже своїх бійців. Він не хоче ризикувати здоров’ям боксерів заради потенційних чемпіонських матчів, завжди шукає оптимальний варіант з гарантованим результатом. Амбіційні бійці його кидають, а паралельно до нього чіпляється настирливе дівчисько, що хоче тренуватися тільки у нього. Тренер постійно повторює їй свою мантру: “дівчат не тренує”. Але настирливість пробиває собі шлях.
У дівчини талант, і здається, що перед нею яскраве майбутнє. Втім, в фільмах Клінта Іствуда яскраве майбутнє існує лише в дитячих книжках та міських легендах. Спортивна трагедія обертається трагедією соціальною, сімейною, приватною. І коли ми досягаємо найнижчої точки, і далі очікується хоча б дрібне поліпшення ситуації, непохитний фатум диктує свою волю – і ми опускаємось ще нижче. Похмура драма, яка починається як спортивна мотиваційна історія успіху, але поступово трансформується в квінтесенцію болі, яку, тим не менш, однозначно варто пережити, переглянувши цей шедевр майстра.
Читайте також: Найкращі фільми Клінта Іствуда
Ігри розуму (A Beautiful Mind) 2001
Найбільш неймовірне про цей фільм – це те, що його створено на базі реальної історії. Перспективний студент почувається у спокої лише у компанії обраних друзів, інше оточення його дратує і, здебільшого, не розуміє. Він стає математиком, на якого покладає надії наукова спільнота, але паралельно до нього звертається і уряд (а отже і військові). Його таланти можуть допомогти у боротьбі з ворогами країни, але постійний тиск і напруга стають надто важкими для Джона Неша, його поведінка стає все більш дивною, він віддаляється від близьких і рідних, а кар’єра його також опиняється під загрозою.
Фільм не повністю співпадає з реальною біографією видатного математика 20 століття Джона Неша, але яскраво передає те пекло, у якому талановитому вченому доводилось жити. Звісно, його страждання довелося розділити і дружині, яка знайшла в собі сили залишитися поруч з проблемним чоловіком. Реальна життєва історія Неша унікальна: він страждав на параноїдальну шизофренію, але знайшов в собі сили подолати хворобу та надалі працювати в науці. Він отримав декілька найпрестижніших наукових премій, залишивши яскравий слід не тільки в математиці, але й в історії США – не дивно, що за мотивами його життя спочатку створили книгу, що претендувала на Пулітцерівську премію, а потім і зняли фільм, який отримав чотири Оскари, включно з нагородою за найкращий фільм року.
Режисер – Рон Говард (“Гонка”, “Апполон-13”, “Нокдаун”, “Кокон”), у головних ролях – Рассел Кроу і Дженніфер Коннеллі.
Оппенгеймер (Oppenheimer) 2023
Стрічка про Роберта Оппенгеймера суттєво відрізняється від інших фільмів Крістофера Нолана. Він ще ніколи не працював над прямими байопіками (крім Бетмена, звісно (це жарт, звісно)), та й зазвичай людські особистості, характери, відносини цікавили його помітно менше, ніж загальна концепція (“сон у сні уві сні”, “не забуваємо згадати спогади, щоб не забути те, чого ми ще поки що не знаємо”, “як показати фокус зі зникненням і при цьому залишитися живим і насолоджуватись успіхом на сцені”, “як замкнути петлю у просторі і часі, щоб повернутися до дочки” тощо). Цього разу він розвернувся обличчям до головного героя і йог оточення (що, втім, не завадило йому влаштувати вибух атомної бомби таким чином, щоб знімати це без спецефектів).
Довгоочікувані Оскари за найкращий фільм, режисуру, головну роль для Кілліана Мерфі та ще чотири статуетки. Що вже казати про те, що фільм про наукові дослідження і розбірки в науковому середовищі зібрав майже мільярд доларів, а спільно з іншою сенсацією року, фільмом Ґрети Ґервіґ “Барбі”, взагалі створив культурний та касовий феномен під назвою Барбінгеймер.
Читайте також: Всі фільми Крістофера Нолана, ранжовані від найгіршого до найкращого
Король говорить! (The King’s Speech) 2010
І знову історія, яка лише частково збігається з реальною, але за рахунок драматизації отримує помітний художній ефект (зрештою, це не документалістика, а художнє кіно, тому не варто перевіряти джерела після кожного епізоду стрічки). Молодший син короля неочікувано отримує трон. Часи важкі, наближається Друга світова, нація покладається на монарха – він має уособлювати впевненість і непохитність. У його випадку це зробити складно, адже природні вади заважають нормально розмовляти і, тим більше, виголошувати промови перед великою аудиторією.
Звернення до спеціалістів і лікарів всіх можливих профілів нічого не дали. Залишається лише один варіант, спеціаліст, який має репутацію непростої для спілкування людини – він не зважає на чини та титули. Втім, якщо питання стосується об’єднання нації перед обличчям загрози, обидві сторони мають піти на поступки… та чи зможуть?
У головних ролях Колін Ферт, Джеффрі Раш і Гелена Бонем Картер, на другому плані також досвідчені профі – Дженніфер Ілі, Майкл Гембон, Дерек Якобі, Гай Пірс, Тімоті Сполл.
Арго (Argo) 2012
Як витягнути співробітників американського посольства з Тегерану, який охопила ісламська революція, в результаті якої будь-які американці стали небажаними гостями в Ірані? Що як влаштувати фільмування фантастичного фільму від великої студії, а команду посольства замаскувати під знімальну групу? Звучить як тупа ідея, яку ніколи б не реалізували в реальному житті? Що ж, це чергова неймовірна історія, заснована на реальних фактах (і так, це ще один випадок, коли окремі деталі не будуть співпадати з тим, що відбувалося насправді, але художній фільм від цього не постраждає).
Бен Аффлек давно усвідомив, що якщо він хоче знятися у хорошому кіно, то він має зняти хороше кіно із собою у головній ролі. Саме так він і зробив, взявши до команди також Алана Аркіна, Браяна Кренстона і Джона Гудмена. І це стало другою статуеткою від кіноакадемії для Бена після сценарного Оскару за “Розумник Вілл Гантінґ” разом з другом дитинства Меттом Деймоном.
Читайте також: Найкращі фільми про шпигунів
Володар перснів: Повернення короля (The Lord of the Rings: The Return of the King) 2003
Ми не є найпалкішими фанатами творів Толкіна та його екранізацій, але, звісно ж, захоплюємось масштабністю трилогії Пітера Джексона. У заключній частині забагато сцен прощання (хвилин на сорок), сліз розставання та інших сентиментів, але рано чи пізно режисер мав отримати Оскар за цю титанічну роботу. Особливо, враховуючи той факт, що ні до, ні після цієї трилогії не було знято нічого кращого за книгами Толкіна про подорож хобітів та всі події, що їй передували, або трапилися вже після перемоги над Сауроном.
У центрі уваги (Spotlight) 2015
Оскар для цього фільму у 2015 році став доволі несподіваним: фільм був одним з фаворитів премії, але з точки зору прогнозів поступався таким номінантам як “Легенда Г’ю Ґласса”, “Шалений Макс: Дорога гніву” та “Гра на пониження”. Втім, незважаючи на його “тиху” природу, він водночас і підіймає важливі проблеми (розтління неповнолітніх у католицькій церкві США та замовчування очевидної проблеми в медіа та загалом у суспільстві), і розповідає захопливу цікаву історію. Не кожен трилер може похвалитися такою напругою, хоча тут немає погонь та перестрілок; не кожне розслідування політичних інтриг у найвищих гілках влади може бути настільки небезпечним для його учасників.
Майкл Кітон, Марк Руффало, Рейчел Макадамс, Лієв Шрайбер, Стенлі Туччі – вже заради одного лише акторського ансамблю цей фільм варто переглянути.
Гладіатор (Gladiator) 2000
Мабуть, у повній мірі цінність першого “Гладіатора” від сера Рідлі Скотта усвідомлюєш після виходу другого фільму. Тоді на адресу пеплуму-бойовику було чимало дорікань, традиційних для будь-яких історичних чи майже історичних фільмів: “насправді все було не так”, “відкрийте підручники історії і переконайтесь, що такого не могло бути”, “американці не вміють знімати про історію, особливу про історію за межами Америки”. Але тепер, коли пил навколо картини влігся через чверть століття після її виходу, більш чітко усвідомлюється її квінтесенція: дружба – честь – обов’язок – принципи, в ім’я яких варто загинути. Також помітно глибше відчувається і титанічна робота двох акторів в епіцентрі подій: найкращий позитивний герой на екрані у виконанні Рассела Кроу (на жаль, Полу Мескалю, при всій повазі і симпатії, не вдалося наблизитися до подібного рівня виконання) і найкращий поганець у виконанні Хоакіна Фенікса (в ті часи всі ненавиділи і самого актора, настільки переконливо він виконав цю роль, але з часом всі усвідомили, наскільки це потужна постать в індустрії).
Читайте також: Всі фільми Рідлі Скотта, ранжовані від найгіршого до найкращого
Володар бурі (The Hurt Locker) 2008
По ходу статті, можливо, у когось склалося враження, що ми відзначаємо лише ті фільми, які більш спрямовані на масову аудиторію – те, що простіше сприйняти навіть глядачу, який не дуже цікавиться кіно загалом. Але це не так. Адже до перегляду можна порекомендувати не тільки більш звичні жанри трилеру, детективу чи психологічної драми. Цей фільм Кетрін Біґелоу має не надто стандартну структуру, не будується на несподіваних твістах та й закінчується не те щоб у звичній для голлівудського кіно манері. Але ця воєнна драма про ПТСР та залежність від війни точно не менш слабка за ті фільми, які були наведені вище.
Джеремі Реннер грає професійного сапера, який майстерно займається своєю справою в Іраку, але вибішує більшість своїх колег по службі. Втім, тут більше питань не до того, як він співпрацює з колегами, а чому він завжди повертається на війну, не бажаючи жити комфортним життям в США, яким безпосередньо нічого не загрожує (всі війни відбуваються на території інших країн). І відповідь саме на це питання і шукає режисерка – як не дивно для такого жанру, вона їх навіть знаходить, нехай і не артикулює аж занадто прямо.
Читайте також: Всі фільми Кетрін Біґелоу, ранжовані від найгіршого до найкращого
Бердмен (Birdman or (The Unexpected Virtue of Ignorance)) 2014
Ще один не надто простий фільм для сприйняття (нехай переглядати його все одно доволі захопливо, навіть, незважаючи на вельми непросту структуру). Ветеран акторського цеху намагається поставити п’єсу у театрі і стикається з усіма видами супротиву, органічного і штучного. Неможливо знайти акторів на важливі ролі; коли він знаходить такого, він виявляється професійним майстром, але занозою у сраці з точки зору відносин з усіма на майданчику; а найголовніше, впливова критикиня не приховує, що поховає його спектакль у своїй рецензії відразу після прем’єри. То що ж робити, чи є раціональні виходи з ситуації? Чи у випадку, коли ти опинився у глухому куті, краще довіритись почуттям і йти слідом за серцем?
Технічно фільм ніби знято єдиним дублем, одним довгим кадром. Насправді цих кадрів було дещо більше, а пізніше їх майстерно склеїли. Такий підхід додає театральності всьому, що відбувається. Паралельно тут купа відсилань до особистостей акторів, які зіграли у цьому фільмі (і до багато чого іншого). Актор, складний для роботи з ним – його грає Едвард Нортон, який справді має таку репутацію. Повернення Майкла Кітона у велике кіно і його супергеройське минуле тут теж обіграні. Режисер Алехандру Іньярріту двічі поспіль отримав Оскар за найкращу режисуру, а цей його фільм отримав і статуетку за найкращий фільм року.
Паразити (기생충; Gi-saeng-chung) 2019
Родина пристосуванців шляхом маніпуляцій та обману влаштовується на роботу в дім багатіїв, вдаючи, що вони незнайомі між собою. На шляху до успіху вони викинули з будинку пару конкурентів, але перемога виявляється тимчасовою, та й подальші події нашаровуються непередбачуваним чином, що призводить до справжньої трагедії.
Режисер По Чжун Хо (Пон Джунхо) раніше був відомий як за роботами в рідній Кореї (“Спогади про вбивство”), так і в Голлівуді (“Крізь сніг”, “Окча”). “Паразити” стали справжньою сенсацією на Оскарі того року, взявши як нагороду за найкращий фільм року, так і за найкращий іноземний фільм. Ще дві статуетки По Чжун Хо отримав за режисуру і сценарій.
Форма води (The Shape of Water) 2017
Казка від Ґільєрмо дель Торо про жорстокий дорослий світ, який не приймає чужаків. Це стосується як монстра-амфібію, яку тримають в секретній лабораторії для вивчення, так і німу співробітницю, яка відчуває до істоти симпатію. Коли уряд вирішує провести вівісекцію, жінка вирішує врятувати монстра. Між ними зав’язуються відносини, але до неї також несподівано починає відчувати потяг жорстокий полковник, який керує дослідами. Він переслідує пару, через що їх життя знаходяться у смертельній небезпеці…
Форма фентезі завжди спрощує навколишнє середовище, позбавляючи його реалістичності, але наповнюючи поетичною естетикою. Світи дель Торо завжди і небезпечні, і прекрасні водночас. Стихія води у всіх проявах постійно на екрані – басейн, ванна, канал, дощ за вікном – тому глядача ніби обволікає щось спокійне та величне.
Мільйонер із нетрів (Slumdog Millionaire) 2008
І ще одна майже казка, тільки не фентезійна, про шлях індійського хлопця до перемоги на передачі “Хто хоче стати мільйонером”. Випробувань було чимало, як на шоу, так і, найголовніше, до нього – все життя юнака було суцільним випробуванням. Але завдяки кожній пригоді він дізнавався щось, що допомагало йому відповісти на запитання шоу.
Денні Бойл, відомий за фільмами “На голці”, “28 днів потому”, “Пекло” створив вельми нетипове для себе кіно, яке, тим не менш, принесло йому його перший і єдиний поки що Оскар.
Старим тут не місце (No Country for Old Men) 2007
Ледь не найкращий фільм у списку. Брати Коени на піку форми: коли чорна комедія поєднується з напруженим трилером.
Ветеран В’єтнамської війни (Джош Бролін) полює на антилоп і знаходить місце розборок мексиканської наркомафії. Єдиний мексиканець, що залишився живим, але смертельно пораненим, просить у нього води. Чоловік забирає кейс з двома мільйонами доларів і вирушає додому. Його мучить сумління, і він повертається на місце з каністрою води – але тепер там вже йде перестрілка між бандитами. Йому вдається втекти, але тепер його переслідує і мафія, і загадковий маніяк на ім’я Антон Чегур (одна з найкращих ролей Хав’єра Бардема), і місцевий шериф (Томмі Лі Джонс).
Якщо стаття була корисною для вас, підтримайте нашу редакцію:
https://send.monobank.ua/jar/92UMWPdbsd
Читайте також:
Всі переможці Оскара, ранжовані від найкращого до найгіршого за даними IMDb
Чудові актори, у яких немає навіть номінації на Оскар
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
